Chrysospalax villosus — вид ссавців, які живуть переважно під землею. Вони мають блискучу густу шерсть і обтічний безформний вигляд. У них немає видимих очей і вух; насправді вони сліпі — малі очі вкриті волохатою шкірою. Вуха малі й заховані в шерсті тварини.
Chrysospalax villosus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Тенрекоподібні (Afrosoricida) |
Родина: | Златокротові (Chrysochloridae) |
Рід: | |
Вид: | C. villosus |
Біноміальна назва | |
Chrysospalax villosus (A. Smith, 1833) | |
Підвии | |
Chrysospalax villosus dobsoni | |
Ареал |
Характеристика
Chrysospalax villosus, як правило, більший за більшість інших видів златокротів, його загальна довжина становить 120–175 міліметрів, а маса 90–160 грамів. У регіоні Трансвааль, який пов’язаний із землею на північ від сучасної річки Ваал у Південній Африці, самці мали середню масу 105 грамів, а самиці – від 65 до 142 грамів. Характерно, що він має грубу та довгу шерсть з волосками довжиною 18–20 міліметрів на спині. Глянцеві окремі волоски покривної шерсті на середній частині спини шиферово-сірі біля основи з червонувато-коричневими до коричневих на кінчику. Нижня шерсть шерстиста і сіра. Кігті третього пальця на передніх лапах потужні, мають довжину близько 1,6 см і ширину біля основи 4 міліметри.
Поширення
Chrysospalax villosus — ендемік ПАР і має поширення, яке характерно розрізняється з записами в ряді провінцій, включаючи Східний Кейп, Квазулу Натал, Гаутенг і Мпумаланга. Записано від крайніх східних частин Капської провінції через південний і центральний Квазулу-Натал до південно-східного Гаутенгу.
Спосіб життя
Через рідкість і прихований спосіб життя, дуже мало відомо про його точну поведінку. Він живе в основному під землею в коротких системах тунелів, які він сам викопав, розкопки яких розташовані позаду та збоку від відкритих входів. Над землею різноманітні марковані стежки з'єднують входи до зон годівлі. Іноді тварина створює нори довжиною всього від 30 до 70 см з двома входами з боків цих доріжок. Ймовірно, вони служать схованками, тому що шорсткошерстий сліпак зникає під землею при найменших ознаках небезпеки. Попри свою сліпоту, він чудово орієнтується на поверхні, і тварина може з великою точністю знаходити входи. Імовірно, він орієнтується за допомогою звукових хвиль в діапазоні низьких частот і сейсмічних хвиль, для чого служить колосально збільшений молоточок в середньому вусі. Більшість активності відбувається вночі. Вид часто залишає нору після сильних опадів і відправляється на пошуки їжі. Іноді він риє землю своєю шкірястою подушечкою носа, залишаючи за собою характерні сліди копання. Бажаною здобиччю є безхребетні, такі як дощові черв'яки та комахи. Інформація про розмноження відсутня. Вагітні самиці описані лише як такі, що несуть два плоди, але більша інформація відсутня.
Примітки
- Bronner, G. (2015). Chrysospalax villosus. IUCN Red List of Threatened Species. 2015: e.T4829A21290416. doi:10.2305/IUCN.UK.2015-2.RLTS.T4829A21290416.en. Процитовано 12.11.2021.
- Skinner, John D.; Chimimba, Christian T. (2005). The mammals of the southern african subregion (вид. third revised). Cambridge: Cambridge university press. ISBN .
- Matthew J. Mason: Bone conduction and seismic sensitivity in golden moles (Chrysochloridae). Journal of Zoology 260, 2003, P. 405–413
- R. F. Lawrence: A new Parasitic Mite from the Golden Mole. Journal of Zoology 114 (3), 1944, 302–306
- Gary N. Bronner: Chrysospalax villosus Rough-haired Golden-mole. In: Jonathan Kingdon, David Happold, Michael Hoffmann, Thomas Butynski, Meredith Happold und Jan Kalina (Hrsg.): Mammals of Africa Volume I. Introductory Chapters and Afrotheria. Bloomsbury, London, 2013, P. 248–250
- Gary N. Bronner und Nigel C. Bennett: Chrysospalax villosus (A. Smith, 1833) – Rough-haired golden mole. In: John D. Skinner und Christian T. Chimimba (ред.): The Mammals of the Southern African Subregion. Cambridge University Press, 2005, P. 4–5
- Sarita Maree, Nigel C. Bennett und Gary N. Bronner: Species Profile: The rough-haired golden mole Chryospalax villosus. Afrotherian Conservation 3, 2005, P. 2–3
- William A. Taylor, Samantha Mynhardt und Sarita Maree: Chrysochloridae (Golden moles). In: Don E. Wilson und Russell A. Mittermeier (ред.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 8: Insectivores, Sloths and Colugos. Lynx Edicions, Barcelona 2018, P. 180–203 (P. 201–202)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chrysospalax villosus vid ssavciv yaki zhivut perevazhno pid zemleyu Voni mayut bliskuchu gustu sherst i obtichnij bezformnij viglyad U nih nemaye vidimih ochej i vuh naspravdi voni slipi mali ochi vkriti volohatoyu shkiroyu Vuha mali j zahovani v shersti tvarini Chrysospalax villosusOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Tenrekopodibni Afrosoricida Rodina Zlatokrotovi Chrysochloridae Rid Vid C villosusBinomialna nazvaChrysospalax villosus A Smith 1833 PidviiChrysospalax villosus dobsoni Chrysospalax villosus leschae Chrysospalax villosus rufopallidus Chrysospalax villosus rufus Chyrsospalax villosus transvaalensis Chrysospalax villosus villosusArealHarakteristikaChrysospalax villosus yak pravilo bilshij za bilshist inshih vidiv zlatokrotiv jogo zagalna dovzhina stanovit 120 175 milimetriv a masa 90 160 gramiv U regioni Transvaal yakij pov yazanij iz zemleyu na pivnich vid suchasnoyi richki Vaal u Pivdennij Africi samci mali serednyu masu 105 gramiv a samici vid 65 do 142 gramiv Harakterno sho vin maye grubu ta dovgu sherst z voloskami dovzhinoyu 18 20 milimetriv na spini Glyancevi okremi voloski pokrivnoyi shersti na serednij chastini spini shiferovo siri bilya osnovi z chervonuvato korichnevimi do korichnevih na kinchiku Nizhnya sherst sherstista i sira Kigti tretogo palcya na perednih lapah potuzhni mayut dovzhinu blizko 1 6 sm i shirinu bilya osnovi 4 milimetri PoshirennyaChrysospalax villosus endemik PAR i maye poshirennya yake harakterno rozriznyayetsya z zapisami v ryadi provincij vklyuchayuchi Shidnij Kejp Kvazulu Natal Gauteng i Mpumalanga Zapisano vid krajnih shidnih chastin Kapskoyi provinciyi cherez pivdennij i centralnij Kvazulu Natal do pivdenno shidnogo Gautengu Sposib zhittyaCherez ridkist i prihovanij sposib zhittya duzhe malo vidomo pro jogo tochnu povedinku Vin zhive v osnovnomu pid zemleyu v korotkih sistemah tuneliv yaki vin sam vikopav rozkopki yakih roztashovani pozadu ta zboku vid vidkritih vhodiv Nad zemleyu riznomanitni markovani stezhki z yednuyut vhodi do zon godivli Inodi tvarina stvoryuye nori dovzhinoyu vsogo vid 30 do 70 sm z dvoma vhodami z bokiv cih dorizhok Jmovirno voni sluzhat shovankami tomu sho shorstkosherstij slipak znikaye pid zemleyu pri najmenshih oznakah nebezpeki Popri svoyu slipotu vin chudovo oriyentuyetsya na poverhni i tvarina mozhe z velikoyu tochnistyu znahoditi vhodi Imovirno vin oriyentuyetsya za dopomogoyu zvukovih hvil v diapazoni nizkih chastot i sejsmichnih hvil dlya chogo sluzhit kolosalno zbilshenij molotochok v serednomu vusi Bilshist aktivnosti vidbuvayetsya vnochi Vid chasto zalishaye noru pislya silnih opadiv i vidpravlyayetsya na poshuki yizhi Inodi vin riye zemlyu svoyeyu shkiryastoyu podushechkoyu nosa zalishayuchi za soboyu harakterni slidi kopannya Bazhanoyu zdobichchyu ye bezhrebetni taki yak doshovi cherv yaki ta komahi Informaciya pro rozmnozhennya vidsutnya Vagitni samici opisani lishe yak taki sho nesut dva plodi ale bilsha informaciya vidsutnya PrimitkiBronner G 2015 Chrysospalax villosus IUCN Red List of Threatened Species 2015 e T4829A21290416 doi 10 2305 IUCN UK 2015 2 RLTS T4829A21290416 en Procitovano 12 11 2021 Skinner John D Chimimba Christian T 2005 The mammals of the southern african subregion vid third revised Cambridge Cambridge university press ISBN 0521844185 Matthew J Mason Bone conduction and seismic sensitivity in golden moles Chrysochloridae Journal of Zoology 260 2003 P 405 413 R F Lawrence A new Parasitic Mite from the Golden Mole Journal of Zoology 114 3 1944 302 306 Gary N Bronner Chrysospalax villosus Rough haired Golden mole In Jonathan Kingdon David Happold Michael Hoffmann Thomas Butynski Meredith Happold und Jan Kalina Hrsg Mammals of Africa Volume I Introductory Chapters and Afrotheria Bloomsbury London 2013 P 248 250 Gary N Bronner und Nigel C Bennett Chrysospalax villosus A Smith 1833 Rough haired golden mole In John D Skinner und Christian T Chimimba red The Mammals of the Southern African Subregion Cambridge University Press 2005 P 4 5 Sarita Maree Nigel C Bennett und Gary N Bronner Species Profile The rough haired golden mole Chryospalax villosus Afrotherian Conservation 3 2005 P 2 3 William A Taylor Samantha Mynhardt und Sarita Maree Chrysochloridae Golden moles In Don E Wilson und Russell A Mittermeier red Handbook of the Mammals of the World Volume 8 Insectivores Sloths and Colugos Lynx Edicions Barcelona 2018 P 180 203 P 201 202 ISBN 978 84 16728 08 4