Чорногуз Ярина Ярославівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорногуз.

Ярина Ярославівна Чорногуз (нар. 18 травня 1995, Київ, Україна) — українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, бойовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024).

Ярина Чорногуз Ярина Ярославівна Чорногуз
Старший матрос
Ярина Чорногуз у 2024
Загальна інформація
Народження	18 травня 1995(1995-05-18) (29 років) м. Київ, Україна
Національність	українка
Військова служба
Роки служби	2020—дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні» Медаль «За врятоване життя»
Чорногуз Ярина Ярославівна у Вікісховищі

Життєпис

Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в місті Києві. Батько — митець і громадський діяч Ярослав Чорногуз; дід — письменник Олег Чорногуз.

Закінчила факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2019, магістр).

У 2010-х роках була активісткою Громадянського руху «Відсіч». Учасниця Революції гідності. Координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25», організаторка акції «Весна на граніті». Була парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця.

Виховує дочку Орисю.

Творчість

Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020; коханому Миколі Сорочуку («Красний»), який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера), «[dasein: оборона присутності]» (2023).

Нагороди та відзнаки

• Національна премія України імені Тараса Шевченка (5 березня 2024) — за книгу поезій «[dasein: оборона присутності]»;
• Премія Women in Arts у категорії «Жінки в літературі» (2024);
• медаль «За військову службу Україні» (2 березня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку;
• медаль «За врятоване життя» (19 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
• лауреатка IV премія літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2020) — за збірку «Як вигинається воєнне коло»;
• у 2021 році увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок України від журналу «Фокус».

Примітки

1. Ярина Чорногуз — онука вінницького «класика» літератури Олега Чорногуза, звернулась до президента Зеленського (відео). 33-й. 14 лютого 2020.
2. Перший проректор Вінницького національного аграрного університету: «Що ти, задрочений, знімаєш?» (Відео). (Майдан). 17 липня 2013.
3. 39-а стаття Конституції чудово все регулює — активістка. Радіо Свобода. 26 червня 2013.
4. Ярина Чорногуз. Громадське радіо.
5. Мовомарафон-25 — як перейти на українську за 3,5 тижні?. Громадське радіо. 14 серпня 2016.
6. Місяць «Весни на граніті»: як ізсередини виглядає акція під ОП, започаткована Яриною Чорногуз. Новинарня. 13 квітня 2020.
7. «Пішла на фронт, щоб пережити втрату коханого». (BBC Україна). 15 жовтня 2022.
8. Ірина Головай (10 січня 2022). . Слово Просвіти. Архів оригіналу за 4 лютого 2023.
9. Книга «Як вигинається воєнне коло». Наш формат.
10. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.
11. Софія Челяк (17 липня 2023). Ярина Чорногуз: «Про тих, хто віддає життя на фронті, треба говорити вже зараз». Суспільне Культура. Процитовано 18 липня 2023.
12. Указ Президента України від 5 березня 2024 року № 143/2024 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
13. Большакова, Анастасія (7 березня 2024). Джамала, Ярина Чорногуз та інші. Оголосили переможниць премії Women in Arts. The Resistance. Українська правда. Процитовано 21 березня 2024.
14. Указ Президента України від 2 березня 2023 року № 122/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
15. Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
16. Лауреати літературного конкурсу. Смолоскип.
17. Ярина Чорногуз в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус" 2021». Фокус.

Джерела

• З окопів Донбасу в Пентагон і назад. Морпіх Ярина Чорногуз — про свій досвід бойової медички і дипломатки. Новинарня. 5 жовтня 2022.
• Юстина Добуш (2 червня 2022). «Війна — наша доля»: Інтерв'ю з Яриною Чорногуз. apofenie (англ.).
• «Чи зрозуміли ви всі, яка це розкіш ходити українською землею? Мені дуже боляче за території, що зараз в окупації», — морпіх 503-го батальйону Ярина Чорногуз. Відео. Цензор.нет. 30 травня 2022.
• Марія Прус, Костянтин Голубчик (14 квітня 2022). «Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз. Інтерв'ю. Голос Америки.
• Оксана Княжик (27 грудня 2021). В армії повинні бути люди, які мають бойовий досвід і мотивацію — розвідниця Ярина Чорногуз. Gazeta.ua.
• Яна Радченко (1 липня 2021). Жінки в морській піхоті: досвід Ярини Чорногуз. Explainer.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Змініться, поки України ще є багато — військовослубовиця з передової про долю держави на YouTube // ТСН. — 2022. — 30 травня.
	«Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз на YouTube // Голос Америки Українською. — 2022. — 15 квітня.
	Морська піхотинка Ярина Чорногуз та її книжковий топ 7 для захисників та захисниць України. на YouTube // Українське радіо. — 2021. — 17 жовтня.
	Скандал в автобусі: водій відмовився вимикати російськомовний серіал на прохання волонтерок на YouTube // ТСН. — 2020. — 28 січня.

• Єлизавета Гончарова (1 травня 2020). Ярина Чорногуз: «Протест — це інтелектуальний акт, що має сприяти розвитку». Тиждень.