Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фосфорити України пов'язані переважно з крейдовими і палеогеновими відкладами.
Історія
У минулому (1870—1934) велике значення мали родовища на Подністров'ї (в Галичині в Незвиськах, гол. у 1930-х pp.). За промисловим значенням розрізняють перспективні і малоперспективні родовища.
Промислове використання подільських фосфоритів розпочато в 1870 році в приватному Браїлівському маєтку поблизу Жмеринки, де було вирішено використовувати щорічно 15000 пудів фосфоритового борошна. Для помелу фосфоритів використовувалися водяні млини. У 1881 році Лондонська фірма «Маркс Дурляхер і Ко» уклала з польським графом Вонсовича контракт терміном на 10 років на постачання фосфоритів в кількості 600 тисяч пудів щорічно. А в 1905—1910 роках видобуток фосфоритів вже становив 1—1,4 млн пудів (17—23 тис. тонн) на рік. Близько 85 % фосфоритів вивозилося в Польщу, де вони перероблялися на суперфосфат. І тільки в 1912 році, після спорудження в Вінниці суперфосфатного заводу (сучасний хімзавод), почалася їх переробка на місці.
У той час використовувалися тільки, так звані, конкреційні, або «кулясті» фосфорити, мають круглу форму розміром 5—25 см. Це досить високоякісна сировина з вмістом 34—38 % п'яти окису фосфору, придатна для виготовлення як суперфосфату, так і фосфоритного борошна. Вона видобувалася як відкритим способом на схилах річкових долин, так і підземним — штольнями, а також просто вибиралися між інших каменів в руслах річок. На Вінниччині кулясті фосфорити добувалися штольнями на околицях сіл Бернашівка і Теклівка Могилів-Подільського району.
З 1922 року щорічно збільшував обсяги переробки подільських фосфоритів і до 1930 року основні легкодоступні поклади виявилися майже відпрацьованими. Тому з 1934 року їх розробка повністю припинилася і завод почав переробляти привізні фосфорити. Після освоєння великих родовищ апатиту на Кольському півострові виробництво повністю перейшло на переробку російського концентрату.
В цілому, для покладів «кулястих» фосфоритів характерна незначна потужність продуктивного шару — переважно 10—30 см, представлена здебільшого одним-двома шарами конкрецій. Місцями потужність істотно збільшується і кількість пластів становить 3—4, а в окремих випадках — 10. З одного квадратного метра площі на найкращих родовищах видобували до 1000—1800 кг фосфоритів.
Сучасність
Тепер до перспективних родовищ належать Синичино-Яремівське в Харківській обл. (промислові запаси 2387 тис. т, пересічний зміст Р2O5 — 18 %). Фосфорити цих родовищ придатні для виробництва фосфоритного борошна. Малоперспективними є Малокомишуватське й Кременецьке в Харківській обл., Андріївське, Тернівське, Краматорське, Черкасько-Знам'янське, Стецьківське в Сумській обл. Родовища на Поділлі вже майже вичерпані.
Родовища та прояви фосфоритів відомі в межах Волино-Подільської плити, на північному сході і південному заході Дніпровсько-Донецької западини, окраїнах Донецького басейну, в Криму та Закарпатті. Стратиграфічно вони зв'язані з відкладами нижнього кембрію, верхньої крейди (головним чином, сеноману) і палеогену. За походженням — це первинні осадові або вторинні (механічно перевідкладені) фосфорити. Промислові поклади первинних Ф. сеноманського ярусу в північно-західній частині Волино-Подільської плити відомі поблизу с. Незвисько (). Вони утворюють тут два горизонти: нижній — у вапняках і верхній — у глауконітових пісках і пісковиках з потужністю відповідно 0,35–0,45 і 0,45–0,70 м і вмістом Р2О5: верхньому — до 8,53 % і нижньому — 5,7 %. Крім того важливим джерелом фосфатної сировини в Україні є родовища високофосфористих керченських залізних руд. Тривалий час потреби сільського господарства задовольнялися в основному за рахунок апатитового концентрату з Кольського півострова, тому дальше розвідування фосфатної сировини в Україні і її вивчення мають першорядне значення.
Що стосується подільський фосфоритів, сьогодні невідпрацьовані залишки запасів на відомих родовищах, які розроблялися, складають по 40—80 тис. тонн. На інших родовищах і перспективних ділянках вони оцінюються в 300—500 тис. тонн. Однак продуктивність цих покладів не перевищує 300 кг на 1 м² площі вироблення. Пошуковими роботами, які проводилися уздовж річкових долин, нових багатих родовищ кулястих фосфоритів не виявлено. Цілком ймовірно, такі родовища з'являються на водороздільних плато, але продуктивний пласт тут залягає на глибині близько 100 м. І доступний для розробки тільки шахтним способом. Проблеми родовищ «кулястих» фосфоритів Поділля полягають також в несприятливих для підземного видобутку умовах залягання фосфоритоносного шару — під пластом переважно кременистих порід. Відкрите видобування, в промислових масштабах, практично не реальне, оскільки фосфорити залягають на глибині 50—120 м. І виходять на поверхню тільки на крутих схилах річкових долин. При таких умовах рентабельність розробки родовищ є досить сумнівною.
Див. також
Література
- Фосфоритові родовища [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Подільські фосфорити [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fosforiti Ukrayini pov yazani perevazhno z krejdovimi i paleogenovimi vidkladami IstoriyaU minulomu 1870 1934 velike znachennya mali rodovisha na Podnistrov yi v Galichini v Nezviskah gol u 1930 h pp Za promislovim znachennyam rozriznyayut perspektivni i maloperspektivni rodovisha Promislove vikoristannya podilskih fosforitiv rozpochato v 1870 roci v privatnomu Brayilivskomu mayetku poblizu Zhmerinki de bulo virisheno vikoristovuvati shorichno 15000 pudiv fosforitovogo boroshna Dlya pomelu fosforitiv vikoristovuvalisya vodyani mlini U 1881 roci Londonska firma Marks Durlyaher i Ko uklala z polskim grafom Vonsovicha kontrakt terminom na 10 rokiv na postachannya fosforitiv v kilkosti 600 tisyach pudiv shorichno A v 1905 1910 rokah vidobutok fosforitiv vzhe stanoviv 1 1 4 mln pudiv 17 23 tis tonn na rik Blizko 85 fosforitiv vivozilosya v Polshu de voni pereroblyalisya na superfosfat I tilki v 1912 roci pislya sporudzhennya v Vinnici superfosfatnogo zavodu suchasnij himzavod pochalasya yih pererobka na misci U toj chas vikoristovuvalisya tilki tak zvani konkrecijni abo kulyasti fosforiti mayut kruglu formu rozmirom 5 25 sm Ce dosit visokoyakisna sirovina z vmistom 34 38 p yati okisu fosforu pridatna dlya vigotovlennya yak superfosfatu tak i fosforitnogo boroshna Vona vidobuvalasya yak vidkritim sposobom na shilah richkovih dolin tak i pidzemnim shtolnyami a takozh prosto vibiralisya mizh inshih kameniv v ruslah richok Na Vinnichchini kulyasti fosforiti dobuvalisya shtolnyami na okolicyah sil Bernashivka i Teklivka Mogiliv Podilskogo rajonu Z 1922 roku shorichno zbilshuvav obsyagi pererobki podilskih fosforitiv i do 1930 roku osnovni legkodostupni pokladi viyavilisya majzhe vidpracovanimi Tomu z 1934 roku yih rozrobka povnistyu pripinilasya i zavod pochav pereroblyati privizni fosforiti Pislya osvoyennya velikih rodovish apatitu na Kolskomu pivostrovi virobnictvo povnistyu perejshlo na pererobku rosijskogo koncentratu V cilomu dlya pokladiv kulyastih fosforitiv harakterna neznachna potuzhnist produktivnogo sharu perevazhno 10 30 sm predstavlena zdebilshogo odnim dvoma sharami konkrecij Miscyami potuzhnist istotno zbilshuyetsya i kilkist plastiv stanovit 3 4 a v okremih vipadkah 10 Z odnogo kvadratnogo metra ploshi na najkrashih rodovishah vidobuvali do 1000 1800 kg fosforitiv SuchasnistTeper do perspektivnih rodovish nalezhat Sinichino Yaremivske v Harkivskij obl promislovi zapasi 2387 tis t peresichnij zmist R2O5 18 Fosforiti cih rodovish pridatni dlya virobnictva fosforitnogo boroshna Maloperspektivnimi ye Malokomishuvatske j Kremenecke v Harkivskij obl Andriyivske Ternivske Kramatorske Cherkasko Znam yanske Steckivske v Sumskij obl Rodovisha na Podilli vzhe majzhe vicherpani Rodovisha ta proyavi fosforitiv vidomi v mezhah Volino Podilskoyi pliti na pivnichnomu shodi i pivdennomu zahodi Dniprovsko Doneckoyi zapadini okrayinah Doneckogo basejnu v Krimu ta Zakarpatti Stratigrafichno voni zv yazani z vidkladami nizhnogo kembriyu verhnoyi krejdi golovnim chinom senomanu i paleogenu Za pohodzhennyam ce pervinni osadovi abo vtorinni mehanichno perevidkladeni fosforiti Promislovi pokladi pervinnih F senomanskogo yarusu v pivnichno zahidnij chastini Volino Podilskoyi pliti vidomi poblizu s Nezvisko Voni utvoryuyut tut dva gorizonti nizhnij u vapnyakah i verhnij u glaukonitovih piskah i piskovikah z potuzhnistyu vidpovidno 0 35 0 45 i 0 45 0 70 m i vmistom R2O5 verhnomu do 8 53 i nizhnomu 5 7 Krim togo vazhlivim dzherelom fosfatnoyi sirovini v Ukrayini ye rodovisha visokofosforistih kerchenskih zaliznih rud Trivalij chas potrebi silskogo gospodarstva zadovolnyalisya v osnovnomu za rahunok apatitovogo koncentratu z Kolskogo pivostrova tomu dalshe rozviduvannya fosfatnoyi sirovini v Ukrayini i yiyi vivchennya mayut pershoryadne znachennya Sho stosuyetsya podilskij fosforitiv sogodni nevidpracovani zalishki zapasiv na vidomih rodovishah yaki rozroblyalisya skladayut po 40 80 tis tonn Na inshih rodovishah i perspektivnih dilyankah voni ocinyuyutsya v 300 500 tis tonn Odnak produktivnist cih pokladiv ne perevishuye 300 kg na 1 m ploshi viroblennya Poshukovimi robotami yaki provodilisya uzdovzh richkovih dolin novih bagatih rodovish kulyastih fosforitiv ne viyavleno Cilkom jmovirno taki rodovisha z yavlyayutsya na vodorozdilnih plato ale produktivnij plast tut zalyagaye na glibini blizko 100 m I dostupnij dlya rozrobki tilki shahtnim sposobom Problemi rodovish kulyastih fosforitiv Podillya polyagayut takozh v nespriyatlivih dlya pidzemnogo vidobutku umovah zalyagannya fosforitonosnogo sharu pid plastom perevazhno kremenistih porid Vidkrite vidobuvannya v promislovih masshtabah praktichno ne realne oskilki fosforiti zalyagayut na glibini 50 120 m I vihodyat na poverhnyu tilki na krutih shilah richkovih dolin Pri takih umovah rentabelnist rozrobki rodovish ye dosit sumnivnoyu Div takozhZhvanske rodovishe fosforitivLiteraturaFosforitovi rodovisha 27 listopada 2016 u Wayback Machine Podilski fosforiti 27 listopada 2016 u Wayback Machine