Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пи́ковець (пол. Pikowec, Picowiec, рос. Пиковец) — село в Україні, розташоване у Козятинській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 492 особи.
| село Пиковець | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район |  Хмільницький район |
| Громада | Козятинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05120090080074612 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 492 |
| Площа | 1,6 км² |
| Густота населення | 307,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22144 |
| Телефонний код | +380 4342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′42″ пн. ш. 28°45′18″ сх. д. / 49.67833° пн. ш. 28.75500° сх. д.Координати: 49°40′42″ пн. ш. 28°45′18″ сх. д. / 49.67833° пн. ш. 28.75500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 271 м |
| Водойми | Гнилоп'ять |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22144, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Пиковець |
| Карта | |
  Пиковець | |
 Пиковець | |
| Мапа | |
Історія
В складі Речі Посполитої (1569—1793)
Село виникло в другій половині XVI століття на північному сході історико-географічної області України — Поділлі, коли ця місцевість перебувала під владою Речі Посполитої.
В 1572 році ці землі грабує польська шляхта, у її руках зосереджуються основні земельні володіння. Між панами за володіння селянами починається міжусобна війна.
Селяни Вінницького повіту села Пикова гонимі міжусобними війнами засновують на притоці річки Рудавка, яка зветься Гнилоп'ять, Піковські хутори. Пізніше в літописі згадується Піковець.
Землі переходять до польського магната Януша Тишкевича. Він на той час володів всією Махнівською волостю, яка на 1618 рік нараховувала 21 населений пункт в тому числі село Пиковець, що розміщене в восьми вертах від Махнівки. Володіння Тишкевича займали близько 1000 кілометрів квадратних. Пізнє поселення в даному районі в книзі Яковенко «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття» пояснюється проходженням через дану місцевість так званого «Чорного шляху».
25 травня 1714 року, старанням графа Потоцького в селі Пиковець була побудована Миколаївська церква.
В літописах за 1760 рік подаються такі дані: Пиковець, село в 4-х верстах від села Куманівка і 8–ми від Махнівки при притоці річки Гнилоп'ять. Через західну частину села, яка називається Пустоха проходить поштова дорога з Махнівки в місто Липовець. Мешканці: православних — 468, католиків — 422, євреїв — 35, село засноване мешканцями містечка Пикова, що у Вінницькому повіті. На 1760 рік в селі Пиковець проживають такі багаті землевласники: Франц Карницький, Гаспар Домбровський, Гилярій Вітковський, Флоріан Киляновський, Костянтин Валявський, Владислав Малиновський, Мартин Люлєвський, Семен Багриновський, Іван Лужецький, Катерина Крушевська. Також на території села була Казна та Приходська церква.
В складі Російської імперії (1793—1917)
В географічній енциклопедії, що видана польською мовою за 1887 рік подаються такі дані: село Пиковець (як Пиков Новий) село над притокою річки Рудавки Гнилоп'ять, повіт Бердичівський в 4-х верстах від села Куманівка і в 8-ми верстах від Махнівки, має православних — 468, католиків — 422, євреїв — 30, 2665 десятин землі. Дерев'яна церква Святого Миколая (1857 рік) збудована на місці старої, має 46 десятин землі, належить до православної парафії села Рубанка. Через західну частину села, що називається Пустоха проходить поштова дорога з Махнівки в місто Липовець. Пиковець був створений на ґрунтах Махнівки в XVI столітті мешканцями Пикова, що в Вінницькому повіті. Належить її власникам, з яких найбільші частки мають: Карніцькі, Вітковські, Домбровські, Кіляновські. В цілому всі власники мають 2599 десятин землі, уряду належить 180 десятин. Село мало свою православну Свято-Миколаївська церкву Київської єпархії. До приходу входили села Пиковець та Рубанка. В Державному архіві Вінницької області зберігаються метричні книги цього церкви періоду 1855—1920 років.
Католики села Пиковець відвідували Римсько-католицький костел Святого Яна Непомуцена Бердичівського деканату в містечку Махнівка Махнівського повіту, а згодом — Бердичівського повіту Київської губернії. В Центральному історичному державному архіві України в місті Києві зберігаються сповідний розпис 1825 року та метричні книги цього костелу періоду 1836—1916 років. В Державному архіві Вінницької області зберігаються метричні книги цього костелу періоду 1805—1846 років.
В книзі «Історія населених місць» 1900 рік в селі Пиковець дворів 120, жителів — 1478 чол., 719 чоловіків та 729 жінок. Головне заняття селян — хліборобство. Від повітового міста Бердичева 30 верст, від найближчих залізничної, поштової, телеграфічної станції яка носить назву «Козятин» — 8 верстов. Числиться землі 1797 десятин із них належить поміщикам — 1165, церкві — 36, селянам — 591 десятин. Село належить: Казиміру Домбровському, Антону Дзвановському, Маріану Пузеревському, Донату Броницькому, Станіславу Корженівському, Пилипу і Якову Лясковським, Никодиму Родашевичу (сільський священик). В селі є 1 православна церква, 1 церковно приходська школа, 1 казенна винна лавка, 1 водяний і 5 вітряних млинів. Пожежна частина складається з 3-х бочок і 4-х багрів. Селяни мають запасний продовольчий капітал який досягає на 1-ше січня 1890 року суми — 2853 крб.91 коп.
В селі була церковно-приходська школа: приміщення складалося з однієї кімнати. Будинок містився біля церкви де зараз знаходиться сільмаг. В школі було 2 класи, навчали в ній читання, письма, арифметики і закону божого. Навчання проводилося російською мовою. Навчання проводив сільський дяк та священник Радашевич.
Під час Української революції. УНР. Українська держава (1917—1921)
У 1917—1920 роках Козятин і поряд з ним село Пиковець стає ареною швидкоплинних подій, пов'язаних з державотворчими змаганнями української та більшовицької революцій, австро-німецької окупації 1918 року, радянсько-польської війни 1920 року.
У складі СРСР (1921—1991)
З початком Німецько-радянської війни вже в середині липня 1941 року вся територія Козятинського району разом із селом Пиковець опинилася під німецькою окупацією. 10 березня 1943 року радянські війська силами 1-го Українського фронту знов заволоділи селом Пиковець відновивши радянську владу.
В архівних документах за 1944 рік: Річний звіт за 1944 рік колгоспу «Червоний прапор». Кількість дворів — 264, населення — 820 чол. В селі є велика пасіка, державі здано 288 кг меду, держали вівці, зерна здали — 445 центнерів, з ставків виловлено 421 кг риби, засіяно пшениці — 75,7 га, гречки — 45 га. В колгоспі посіяно: соняшник, льон, працювала кузня, майстерня транспортного інвентаря. Плуги кінні — 12. Кількість бригад в колгоспі — 5, число ланок — 27. Відомості подавав Гутаревич В. Г.
Споруди
На території села Пиковець працює 2 магазини, загальноосвітня школа — Пиковецький загальноосвітній навчально-виховний комплекс І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок», сільська рада, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, бібліотека.
У селі діє храм Рівноапостольної Марії Магдалини Козятинського благочиння Вінницької єпархії Російської православної церкви
Примітки
- Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ: Наукова думка, 1993. — 416 с. (вид. 2-ге, переглянуте і виправлене: Київ: Критика, 2008. — 472 с.
- ЦДІАК Ф.102 О.1009 С.313
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- (PDF). http://davio.gov.ua/pub/book/davio-mk-2012.pdf. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- . http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/decanats/makh_001.xml. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.
- . Вінницька єпархія Російської православної церкви. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
Посилання
- Пиковець на сайті Верховної Ради України [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pi kovec pol Pikowec Picowiec ros Pikovec selo v Ukrayini roztashovane u Kozyatinskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 492 osobi selo PikovecKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Hmilnickij rajonGromada Kozyatinska miska gromadaKod KATOTTG UA05120090080074612Osnovni daniZasnovane 1570Naselennya 492Plosha 1 6 km Gustota naselennya 307 5 osib km Poshtovij indeks 22144Telefonnij kod 380 4342Geografichni daniGeografichni koordinati 49 40 42 pn sh 28 45 18 sh d 49 67833 pn sh 28 75500 sh d 49 67833 28 75500 Koordinati 49 40 42 pn sh 28 45 18 sh d 49 67833 pn sh 28 75500 sh d 49 67833 28 75500Serednya visota nad rivnem morya 271 mVodojmi Gnilop yatMisceva vladaAdresa radi 22144 Vinnicka obl Kozyatinskij r n s PikovecKartaPikovecPikovecMapaIstoriyaV skladi Rechi Pospolitoyi 1569 1793 Selo viniklo v drugij polovini XVI stolittya na pivnichnomu shodi istoriko geografichnoyi oblasti Ukrayini Podilli koli cya miscevist perebuvala pid vladoyu Rechi Pospolitoyi V 1572 roci ci zemli grabuye polska shlyahta u yiyi rukah zoseredzhuyutsya osnovni zemelni volodinnya Mizh panami za volodinnya selyanami pochinayetsya mizhusobna vijna Selyani Vinnickogo povitu sela Pikova gonimi mizhusobnimi vijnami zasnovuyut na pritoci richki Rudavka yaka zvetsya Gnilop yat Pikovski hutori Piznishe v litopisi zgaduyetsya Pikovec Zemli perehodyat do polskogo magnata Yanusha Tishkevicha Vin na toj chas volodiv vsiyeyu Mahnivskoyu volostyu yaka na 1618 rik narahovuvala 21 naselenij punkt v tomu chisli selo Pikovec sho rozmishene v vosmi vertah vid Mahnivki Volodinnya Tishkevicha zajmali blizko 1000 kilometriv kvadratnih Piznye poselennya v danomu rajoni v knizi Yakovenko Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya poyasnyuyetsya prohodzhennyam cherez danu miscevist tak zvanogo Chornogo shlyahu 25 travnya 1714 roku starannyam grafa Potockogo v seli Pikovec bula pobudovana Mikolayivska cerkva V litopisah za 1760 rik podayutsya taki dani Pikovec selo v 4 h verstah vid sela Kumanivka i 8 mi vid Mahnivki pri pritoci richki Gnilop yat Cherez zahidnu chastinu sela yaka nazivayetsya Pustoha prohodit poshtova doroga z Mahnivki v misto Lipovec Meshkanci pravoslavnih 468 katolikiv 422 yevreyiv 35 selo zasnovane meshkancyami mistechka Pikova sho u Vinnickomu poviti Na 1760 rik v seli Pikovec prozhivayut taki bagati zemlevlasniki Franc Karnickij Gaspar Dombrovskij Gilyarij Vitkovskij Florian Kilyanovskij Kostyantin Valyavskij Vladislav Malinovskij Martin Lyulyevskij Semen Bagrinovskij Ivan Luzheckij Katerina Krushevska Takozh na teritoriyi sela bula Kazna ta Prihodska cerkva V skladi Rosijskoyi imperiyi 1793 1917 V geografichnij enciklopediyi sho vidana polskoyu movoyu za 1887 rik podayutsya taki dani selo Pikovec yak Pikov Novij selo nad pritokoyu richki Rudavki Gnilop yat povit Berdichivskij v 4 h verstah vid sela Kumanivka i v 8 mi verstah vid Mahnivki maye pravoslavnih 468 katolikiv 422 yevreyiv 30 2665 desyatin zemli Derev yana cerkva Svyatogo Mikolaya 1857 rik zbudovana na misci staroyi maye 46 desyatin zemli nalezhit do pravoslavnoyi parafiyi sela Rubanka Cherez zahidnu chastinu sela sho nazivayetsya Pustoha prohodit poshtova doroga z Mahnivki v misto Lipovec Pikovec buv stvorenij na gruntah Mahnivki v XVI stolitti meshkancyami Pikova sho v Vinnickomu poviti Nalezhit yiyi vlasnikam z yakih najbilshi chastki mayut Karnicki Vitkovski Dombrovski Kilyanovski V cilomu vsi vlasniki mayut 2599 desyatin zemli uryadu nalezhit 180 desyatin Selo malo svoyu pravoslavnu Svyato Mikolayivska cerkvu Kiyivskoyi yeparhiyi Do prihodu vhodili sela Pikovec ta Rubanka V Derzhavnomu arhivi Vinnickoyi oblasti zberigayutsya metrichni knigi cogo cerkvi periodu 1855 1920 rokiv Katoliki sela Pikovec vidviduvali Rimsko katolickij kostel Svyatogo Yana Nepomucena Berdichivskogo dekanatu v mistechku Mahnivka Mahnivskogo povitu a zgodom Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi V Centralnomu istorichnomu derzhavnomu arhivi Ukrayini v misti Kiyevi zberigayutsya spovidnij rozpis 1825 roku ta metrichni knigi cogo kostelu periodu 1836 1916 rokiv V Derzhavnomu arhivi Vinnickoyi oblasti zberigayutsya metrichni knigi cogo kostelu periodu 1805 1846 rokiv V knizi Istoriya naselenih misc 1900 rik v seli Pikovec dvoriv 120 zhiteliv 1478 chol 719 cholovikiv ta 729 zhinok Golovne zanyattya selyan hliborobstvo Vid povitovogo mista Berdicheva 30 verst vid najblizhchih zaliznichnoyi poshtovoyi telegrafichnoyi stanciyi yaka nosit nazvu Kozyatin 8 verstov Chislitsya zemli 1797 desyatin iz nih nalezhit pomishikam 1165 cerkvi 36 selyanam 591 desyatin Selo nalezhit Kazimiru Dombrovskomu Antonu Dzvanovskomu Marianu Puzerevskomu Donatu Bronickomu Stanislavu Korzhenivskomu Pilipu i Yakovu Lyaskovskim Nikodimu Rodashevichu silskij svyashenik V seli ye 1 pravoslavna cerkva 1 cerkovno prihodska shkola 1 kazenna vinna lavka 1 vodyanij i 5 vitryanih mliniv Pozhezhna chastina skladayetsya z 3 h bochok i 4 h bagriv Selyani mayut zapasnij prodovolchij kapital yakij dosyagaye na 1 she sichnya 1890 roku sumi 2853 krb 91 kop V seli bula cerkovno prihodska shkola primishennya skladalosya z odniyeyi kimnati Budinok mistivsya bilya cerkvi de zaraz znahoditsya silmag V shkoli bulo 2 klasi navchali v nij chitannya pisma arifmetiki i zakonu bozhogo Navchannya provodilosya rosijskoyu movoyu Navchannya provodiv silskij dyak ta svyashennik Radashevich Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi UNR Ukrayinska derzhava 1917 1921 U 1917 1920 rokah Kozyatin i poryad z nim selo Pikovec staye arenoyu shvidkoplinnih podij pov yazanih z derzhavotvorchimi zmagannyami ukrayinskoyi ta bilshovickoyi revolyucij avstro nimeckoyi okupaciyi 1918 roku radyansko polskoyi vijni 1920 roku U skladi SRSR 1921 1991 Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni vzhe v seredini lipnya 1941 roku vsya teritoriya Kozyatinskogo rajonu razom iz selom Pikovec opinilasya pid nimeckoyu okupaciyeyu 10 bereznya 1943 roku radyanski vijska silami 1 go Ukrayinskogo frontu znov zavolodili selom Pikovec vidnovivshi radyansku vladu V arhivnih dokumentah za 1944 rik Richnij zvit za 1944 rik kolgospu Chervonij prapor Kilkist dvoriv 264 naselennya 820 chol V seli ye velika pasika derzhavi zdano 288 kg medu derzhali vivci zerna zdali 445 centneriv z stavkiv vilovleno 421 kg ribi zasiyano pshenici 75 7 ga grechki 45 ga V kolgospi posiyano sonyashnik lon pracyuvala kuznya majsternya transportnogo inventarya Plugi kinni 12 Kilkist brigad v kolgospi 5 chislo lanok 27 Vidomosti podavav Gutarevich V G SporudiNa teritoriyi sela Pikovec pracyuye 2 magazini zagalnoosvitnya shkola Pikoveckij zagalnoosvitnij navchalno vihovnij kompleks I III stupeniv Shkola dityachij sadok silska rada feldshersko akusherskij punkt klub biblioteka U seli diye hram Rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini Kozyatinskogo blagochinnya Vinnickoyi yeparhiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkviPrimitkiUkrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya Volin i Centralna Ukrayina Kiyiv Naukova dumka 1993 416 s vid 2 ge pereglyanute i vipravlene Kiyiv Kritika 2008 472 s ISBN 966 8978 14 5 CDIAK F 102 O 1009 S 313 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2018 PDF http davio gov ua pub book davio mk 2012 pdf Arhiv originalu PDF za 20 veresnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2018 http cdiak archives gov ua baza geog pok decanats makh 001 xml Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 24 zhovtnya 2018 Vinnicka yeparhiya Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 7 chervnya 2018 PosilannyaPikovec na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 12 chervnya 2018 u Wayback Machine DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi