Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кангранде I делла Скала (*Cangrande I della Scala, 9 березня 1291 — 22 липня 1329) — синьйор Верони у 1311—1329 роках. Був покоровителем, художників, скульпторів, поетів, зокрема Данте.
| Кангранде I делла Скала | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Франческо |
| Народився | 9 березня 1291 Верона |
| Помер | 22 липня 1329 Тревізо ·запалення легенів |
| Поховання | Арки Скалігерів |
| Національність | італієць |
| Діяльність | кондотьєр, письменник |
| Знання мов | венеційська |
| Титул | синьйор Верони |
| Термін | 1311—1329 роки |
| Попередник | Альбойно делла Скала |
| Наступник | Мастіно II Альберто II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Скалігери |
| Батько | Альберто I |
| Мати | Верде да Саліццоло |
| Брати, сестри | d, Альбойно делла Скала і Бартоломео I делла Скала |
| У шлюбі з | Іогана Швабська |
| Діти | 8 бастардів |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Скалігери. Третій син Альберто I, синьйора Верони, та Верде да Саліццоло. Народився у 1291 році. При народженні отримав ім'я Франческо. Замолоду виявив військовий хист, отримавши прізвисько Кангранде. Стосовно його значення серед дослідників існують суперечності. Одні вважають, що воно перекладається як великий собака, оскільки Скалігери скрізь полюбляли виставляти зображення псів. Інші перекладають ім'я як великий хан (кан — хан, гранде — великий), що відноситься до посилення контактів та популярності в Італії Аргун-хана, монгольського володаря в Малій Азії, Месопотамії та Персії, який носив титул ільхана. Ймовірно італійці вважали Ільхан на ім'я.
1294 року Кангранде делла скала було висвячено на лицаря. У 1301 році після смерті батька опинився під опікою старшою брата Бартоломео I. Того часу Кангранде опанував політичну та адміністративну науку. Після смерті Бартоломео I почав активніше брати участь в державних справах Верони.
Протягом 1305—1308 років брат участь у війнах з родом Есте. Того часу померла його мати. У 1308 році оголошений співволодарем та спадкоємцем брата Альбойно. Його оголошено капітаном народу, тобто очільником веронського війська. Того ж року оженився на представниці роду Антіохія.
1308—1309 роках брав участь у боротьбі між гвельфами і гібелінами в Пармі, П'яченці, Фіденці. 1310 року імператор Священної Римської імперії Генріх VII Люксембург надав Кангранде разом з його братом Альбойно посаду імперського вікарія. Разом з імператором брав участь у захоплені Віченци та Брешиї.
Синьйор
Після смерті брата у 1311 році перебрав владу у Вероні. Поставив за мету розширити державу та зміцнити її кордони. Того ж року втрутився у справи Брешиї, де переміг гвельфів. Разом з тим підкорив Віченцу, отримавши посаду вікарія імперії, остаточно видано акт на це 28 січня 1312 року. Кангранде I поставив подестою Віченци родича Федеріко делла Скала. Це викликало конфлікт з Падуєю.
Доволі швидко Кангранде I завдав поразки падуанському війську, а потім захопив важливу фортецю Монтегальда. Після цього повернувся до своїх володінь, чим війну було затягнуто. Війська Падуї розрізали володіння Скалігери навпіл, атакувавши контадо віченци. війська Скалігерів зазнали поразки у битві при Торрі-де-Квартісоло. У відповідь Кангранде I делла Скала стрімко рушив до Віченци, організувавши оборону. Ворог не зміг захопити місто й відступив до Маростіци. В свою чергу делла Скала сплюндрував передмістя Падуї. Війська останнього сплюндрували частину контадо Верони.
Оскільки ця війна завдавала значної економічної шкоди, а Кангранде I не зміг досягти бажаної перемоги, то він звернувся до Вернера фон Хомбурга, імператорський військовий намісник в Ломбардії. В свою чергу Падуя уклала союз з родом Есте. Незважаючи на низку перемог Кангранде I знову не зміг досягти переламу у війні. Розрахунок на допомогу з боку імператора Генріха VII, який оголосив Падуї позбавлену прав і привілеїв, виявилася марною, оскільки він помер 1313 року. 1313 та 1314 роках супротивники обмінялися перемогами, але без певної перемоги. Але у листопаді 1314 року Кангранде I у битві при Сан-П'єтро (неподалік від Віченци) завдав падуанському війську нищівної поразки, захопивши весь обоз. В результаті в жовті того ж року укладено договір з Падуєю, за яким Кангранде I делла Скала остаточно визнано синьйором Віченци.
Кангранде I у 1315 році рушив на допомогу Пізанській республіці, урядом якої керували гібеліни. У битві при Монтекантіні завдав поразки військам Флорентійської республіки (прихильника гвельфів). Того ж року допоміг Пассеріно Бонакольсі захопити околиці Кремони.
1317 року визнав імператором Фрідриха III Габсбурга, що викликало гнів з боку папи римського Іоанна XXII, який був союзником Людовіка IV Віттельсбаха. Натомість Кангранде I уклав союз з Маттео I Вісконті, синьйором Мілану проти Падуї та Брешиї. Під час облоги останньої мілано-веронськими військами землі Верони було атаковано військами Падуї, яких підтримав рід Сан-Боніфачо — давнього ворога делла Скала.
Спочатку було завдано рішучої поразки при Віченці, після цього делла Скала вдерся до контадо Падуї. При цьому звернувся до Венеції, яка була гарантом мирного договору 1314 року. При цьому домігся призначення подести Модени свого родича Федеріко делла Скала. Допомогу у війні проти Падуї надало Горицьке графство та Вісконті. війська союзників захопили міста Есте і Монтаньяна, захопивши значну частину падуанського контадо. У лютому 1318 року Падуя, перебуваючи в складному становищі погодилася поступитися Кангранде I захопленим ним володінням та повернула до Падуї гіббелінів, союзників делла Скала.
1318 року делла Скала сприяв захопленню Бонакольсі Кремони. Проте в цей час подесту Кангранде I було вигнано з Модени родом Мірандола. Спроба відновити владу делла скала в цьому місті виявилася невдалою.
По поверненню до Верони Кангранде I делла Скала 1319 року схвалив новий Міський статут Верони, який регулював торгівлю та ремесла, управління міста. Синьйор було надано права вищого судді під час суперечок торговців та ремісників. Водночас налагодив гарні стосунки з Венеціанською республікою, що сприяла торгівлі. Для торговців звів великі комори на березі річки Адідже. Разом з тим розпочав зведення потужних укріплень навколо Верони.
Водночас розпочав підготовку до вторгнення до маркграфства Тревізо. Для цього забезпечив підтримку Падуї, де допоміг посісти провідне місто дружньому роду Каррара. Протягом другої половини 1318 року захопив значну частину Тревізької марки, проте саме місто взяти не вдалося.
Взимку на чолі військ гібелінів північної Італії взяв в облогу Генуї, де владу взяли гвельфи. В цей момент проти Кангранде I делла Скала та його союзника Маттео Вісконті виступив Роберт I, король Неаполю, який змусив гібеллінів відступити від Генуї та залишити Емілію.
У 1319 році вступив у конфлікт з імператором Фрідрихом III Габсбургом внаслідок володіння Тревізо. Тоді Кангранде I визнав імператором Людовіка IV Баварського. За це папа римський Іоанн XXII, що став союзником Габсбургом наклав на делла Скала анафему. На це Кангранде I делла Скала не зважив, розпочавши нову війну проти Тревізо. Зрештою укладено мир, за яким місто переходило Генріху Горицькому. Проте війська делла скала залишилися в контадо Тревізо.
Здобувши ці успіхи делла скала вирішив повністю підкорити Падую, яка поринула у чвари. Тому Якопо да Каррара звернувся до Фрідриха III Габсбурга, погодившись отримати від нього імператорського вікарія, яким став Генріх Горицький. Це не зупинило Кангранде I, який продовжив війну, де за його відсутності облогові війська Падуї зазнали поразки. Зрештою у жовтні 1320 року укладено мир, за яким Кангранде I залишив землі Падуї і Тревізо, окрім 4 фортець і міста Бассано.
У лютому 1321 року, скориставшись внутрішньому боротьбою у містах Фельтре, Серравале і Беллуно, вигнавши рід де Каміно, захопивши ці міста. 1322 року підтвердив вірність Людовіку IV, який переміг Фрідриха III у битві при Мюльдорфі. 1323 року укладено союз з Пармою, Феррарою і Міланом. У 1324 році розпочав нову кампанію проти Падуї і Тревізо.
У 1325 році практично захопив Падую, проте під тиском Людовіка IV відступив. Тоді втрутився у справи Модени на боці гібелінів. Але в цей час довелося придушити змову родича Федеріко делла Скала в Віченці. Протягом 1325—1326 років в союзі з Каструччіо Кастракані успішно діяв проти гвельфів Емілії та Тоскани.
У 1327 році зустрів імператора Людовіка IV, який прибув до Північної Італії, який затвердив усі завоювання делла Скала, але не зміг отримати імператорський вікаріат на Паду. В Мілані Кангранде I делла Скала 31 травня того ж року брав участь у коронації імператора.
1328 року сприяв заколоту Гонзаго проти Бонакольсі в Мантуї, згодом маючи намір повністю захопити це місто. У вересні того року зумів практично без спротиву захопити Падую. Для зміцнення влади в цьому місті оженив свого небожа Мастіно на представниці роду Каррара.
У березні 1329 року Кангранде I делла Скала надано громадянство Венеції, що збільшило значущість синьйора Верони. Після цього отримав від Людовіка IV посаду імператорського вікарія Мантуї. Походу проти цього міста завадила ситуація в Тревізо, де тамтешні гібеліни готові були здати місто делла Скала. В липні область Тревізо захоплено. Проте помер через 5 днів від запалення легенів, попивши холодної води з фонтану Тревізо (за іншою версією — дизентерії). Владу успадкували небожі Мастіно II та Альберто II
Родина
Дружина — Джованна, донька Коррадо ді Антіохія
дітей не було
8 бастардів
Джерела
(італ.)
- Varanini, Gian Maria (1988). Gli Scaligeri 1277—1387. Verona: Mondadori.
- H. Spangenberg, Cangrande I della Scala, Verona, Grafiche Fiorini, 1992.
- S. Marinelli e G. Tamanti, La statua equestre di Cangrande I della Scala: studi, ricerche, restauro, Verona, Pozza, 1995.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кангранде I делла Скала |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kangrande I della Skala Cangrande I della Scala 9 bereznya 1291 22 lipnya 1329 sinjor Veroni u 1311 1329 rokah Buv pokorovitelem hudozhnikiv skulptoriv poetiv zokrema Dante Kangrande I della SkalaIm ya pri narodzhenniFrancheskoNarodivsya9 bereznya 1291 12910309 VeronaPomer22 lipnya 1329 Trevizo zapalennya legenivPohovannyaArki SkaligerivNacionalnistitaliyecDiyalnistkondotyer pismennikZnannya movvenecijskaTitulsinjor VeroniTermin1311 1329 rokiPoperednikAlbojno della SkalaNastupnikMastino II Alberto IIKonfesiyakatolictvoRidSkaligeriBatkoAlberto IMatiVerde da SaliccoloBrati sestrid Albojno della Skala i Bartolomeo I della SkalaU shlyubi zIogana ShvabskaDiti8 bastardiv Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Skaligeri Tretij sin Alberto I sinjora Veroni ta Verde da Saliccolo Narodivsya u 1291 roci Pri narodzhenni otrimav im ya Franchesko Zamolodu viyaviv vijskovij hist otrimavshi prizvisko Kangrande Stosovno jogo znachennya sered doslidnikiv isnuyut superechnosti Odni vvazhayut sho vono perekladayetsya yak velikij sobaka oskilki Skaligeri skriz polyublyali vistavlyati zobrazhennya psiv Inshi perekladayut im ya yak velikij han kan han grande velikij sho vidnositsya do posilennya kontaktiv ta populyarnosti v Italiyi Argun hana mongolskogo volodarya v Malij Aziyi Mesopotamiyi ta Persiyi yakij nosiv titul ilhana Jmovirno italijci vvazhali Ilhan na im ya 1294 roku Kangrande della skala bulo visvyacheno na licarya U 1301 roci pislya smerti batka opinivsya pid opikoyu starshoyu brata Bartolomeo I Togo chasu Kangrande opanuvav politichnu ta administrativnu nauku Pislya smerti Bartolomeo I pochav aktivnishe brati uchast v derzhavnih spravah Veroni Protyagom 1305 1308 rokiv brat uchast u vijnah z rodom Este Togo chasu pomerla jogo mati U 1308 roci ogoloshenij spivvolodarem ta spadkoyemcem brata Albojno Jogo ogolosheno kapitanom narodu tobto ochilnikom veronskogo vijska Togo zh roku ozhenivsya na predstavnici rodu Antiohiya 1308 1309 rokah brav uchast u borotbi mizh gvelfami i gibelinami v Parmi P yachenci Fidenci 1310 roku imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genrih VII Lyuksemburg nadav Kangrande razom z jogo bratom Albojno posadu imperskogo vikariya Razom z imperatorom brav uchast u zahopleni Vichenci ta Breshiyi Sinjor Pislya smerti brata u 1311 roci perebrav vladu u Veroni Postaviv za metu rozshiriti derzhavu ta zmicniti yiyi kordoni Togo zh roku vtrutivsya u spravi Breshiyi de peremig gvelfiv Razom z tim pidkoriv Vichencu otrimavshi posadu vikariya imperiyi ostatochno vidano akt na ce 28 sichnya 1312 roku Kangrande I postaviv podestoyu Vichenci rodicha Federiko della Skala Ce viklikalo konflikt z Paduyeyu Dovoli shvidko Kangrande I zavdav porazki paduanskomu vijsku a potim zahopiv vazhlivu fortecyu Montegalda Pislya cogo povernuvsya do svoyih volodin chim vijnu bulo zatyagnuto Vijska Paduyi rozrizali volodinnya Skaligeri navpil atakuvavshi kontado vichenci vijska Skaligeriv zaznali porazki u bitvi pri Torri de Kvartisolo U vidpovid Kangrande I della Skala strimko rushiv do Vichenci organizuvavshi oboronu Vorog ne zmig zahopiti misto j vidstupiv do Marostici V svoyu chergu della Skala splyundruvav peredmistya Paduyi Vijska ostannogo splyundruvali chastinu kontado Veroni Oskilki cya vijna zavdavala znachnoyi ekonomichnoyi shkodi a Kangrande I ne zmig dosyagti bazhanoyi peremogi to vin zvernuvsya do Vernera fon Homburga imperatorskij vijskovij namisnik v Lombardiyi V svoyu chergu Paduya uklala soyuz z rodom Este Nezvazhayuchi na nizku peremog Kangrande I znovu ne zmig dosyagti perelamu u vijni Rozrahunok na dopomogu z boku imperatora Genriha VII yakij ogolosiv Paduyi pozbavlenu prav i privileyiv viyavilasya marnoyu oskilki vin pomer 1313 roku 1313 ta 1314 rokah suprotivniki obminyalisya peremogami ale bez pevnoyi peremogi Ale u listopadi 1314 roku Kangrande I u bitvi pri San P yetro nepodalik vid Vichenci zavdav paduanskomu vijsku nishivnoyi porazki zahopivshi ves oboz V rezultati v zhovti togo zh roku ukladeno dogovir z Paduyeyu za yakim Kangrande I della Skala ostatochno viznano sinjorom Vichenci Kangrande I u 1315 roci rushiv na dopomogu Pizanskij respublici uryadom yakoyi keruvali gibelini U bitvi pri Montekantini zavdav porazki vijskam Florentijskoyi respubliki prihilnika gvelfiv Togo zh roku dopomig Passerino Bonakolsi zahopiti okolici Kremoni 1317 roku viznav imperatorom Fridriha III Gabsburga sho viklikalo gniv z boku papi rimskogo Ioanna XXII yakij buv soyuznikom Lyudovika IV Vittelsbaha Natomist Kangrande I uklav soyuz z Matteo I Viskonti sinjorom Milanu proti Paduyi ta Breshiyi Pid chas oblogi ostannoyi milano veronskimi vijskami zemli Veroni bulo atakovano vijskami Paduyi yakih pidtrimav rid San Bonifacho davnogo voroga della Skala Spochatku bulo zavdano rishuchoyi porazki pri Vichenci pislya cogo della Skala vdersya do kontado Paduyi Pri comu zvernuvsya do Veneciyi yaka bula garantom mirnogo dogovoru 1314 roku Pri comu domigsya priznachennya podesti Modeni svogo rodicha Federiko della Skala Dopomogu u vijni proti Paduyi nadalo Goricke grafstvo ta Viskonti vijska soyuznikiv zahopili mista Este i Montanyana zahopivshi znachnu chastinu paduanskogo kontado U lyutomu 1318 roku Paduya perebuvayuchi v skladnomu stanovishi pogodilasya postupitisya Kangrande I zahoplenim nim volodinnyam ta povernula do Paduyi gibbeliniv soyuznikiv della Skala 1318 roku della Skala spriyav zahoplennyu Bonakolsi Kremoni Prote v cej chas podestu Kangrande I bulo vignano z Modeni rodom Mirandola Sproba vidnoviti vladu della skala v comu misti viyavilasya nevdaloyu Po povernennyu do Veroni Kangrande I della Skala 1319 roku shvaliv novij Miskij statut Veroni yakij regulyuvav torgivlyu ta remesla upravlinnya mista Sinjor bulo nadano prava vishogo suddi pid chas superechok torgovciv ta remisnikiv Vodnochas nalagodiv garni stosunki z Venecianskoyu respublikoyu sho spriyala torgivli Dlya torgovciv zviv veliki komori na berezi richki Adidzhe Razom z tim rozpochav zvedennya potuzhnih ukriplen navkolo Veroni Vodnochas rozpochav pidgotovku do vtorgnennya do markgrafstva Trevizo Dlya cogo zabezpechiv pidtrimku Paduyi de dopomig posisti providne misto druzhnomu rodu Karrara Protyagom drugoyi polovini 1318 roku zahopiv znachnu chastinu Trevizkoyi marki prote same misto vzyati ne vdalosya Vzimku na choli vijsk gibeliniv pivnichnoyi Italiyi vzyav v oblogu Genuyi de vladu vzyali gvelfi V cej moment proti Kangrande I della Skala ta jogo soyuznika Matteo Viskonti vistupiv Robert I korol Neapolyu yakij zmusiv gibelliniv vidstupiti vid Genuyi ta zalishiti Emiliyu U 1319 roci vstupiv u konflikt z imperatorom Fridrihom III Gabsburgom vnaslidok volodinnya Trevizo Todi Kangrande I viznav imperatorom Lyudovika IV Bavarskogo Za ce papa rimskij Ioann XXII sho stav soyuznikom Gabsburgom naklav na della Skala anafemu Na ce Kangrande I della Skala ne zvazhiv rozpochavshi novu vijnu proti Trevizo Zreshtoyu ukladeno mir za yakim misto perehodilo Genrihu Gorickomu Prote vijska della skala zalishilisya v kontado Trevizo Zdobuvshi ci uspihi della skala virishiv povnistyu pidkoriti Paduyu yaka porinula u chvari Tomu Yakopo da Karrara zvernuvsya do Fridriha III Gabsburga pogodivshis otrimati vid nogo imperatorskogo vikariya yakim stav Genrih Gorickij Ce ne zupinilo Kangrande I yakij prodovzhiv vijnu de za jogo vidsutnosti oblogovi vijska Paduyi zaznali porazki Zreshtoyu u zhovtni 1320 roku ukladeno mir za yakim Kangrande I zalishiv zemli Paduyi i Trevizo okrim 4 fortec i mista Bassano U lyutomu 1321 roku skoristavshis vnutrishnomu borotboyu u mistah Feltre Serravale i Belluno vignavshi rid de Kamino zahopivshi ci mista 1322 roku pidtverdiv virnist Lyudoviku IV yakij peremig Fridriha III u bitvi pri Myuldorfi 1323 roku ukladeno soyuz z Parmoyu Ferraroyu i Milanom U 1324 roci rozpochav novu kampaniyu proti Paduyi i Trevizo U 1325 roci praktichno zahopiv Paduyu prote pid tiskom Lyudovika IV vidstupiv Todi vtrutivsya u spravi Modeni na boci gibeliniv Ale v cej chas dovelosya pridushiti zmovu rodicha Federiko della Skala v Vichenci Protyagom 1325 1326 rokiv v soyuzi z Kastruchchio Kastrakani uspishno diyav proti gvelfiv Emiliyi ta Toskani U 1327 roci zustriv imperatora Lyudovika IV yakij pribuv do Pivnichnoyi Italiyi yakij zatverdiv usi zavoyuvannya della Skala ale ne zmig otrimati imperatorskij vikariat na Padu V Milani Kangrande I della Skala 31 travnya togo zh roku brav uchast u koronaciyi imperatora 1328 roku spriyav zakolotu Gonzago proti Bonakolsi v Mantuyi zgodom mayuchi namir povnistyu zahopiti ce misto U veresni togo roku zumiv praktichno bez sprotivu zahopiti Paduyu Dlya zmicnennya vladi v comu misti ozheniv svogo nebozha Mastino na predstavnici rodu Karrara U berezni 1329 roku Kangrande I della Skala nadano gromadyanstvo Veneciyi sho zbilshilo znachushist sinjora Veroni Pislya cogo otrimav vid Lyudovika IV posadu imperatorskogo vikariya Mantuyi Pohodu proti cogo mista zavadila situaciya v Trevizo de tamteshni gibelini gotovi buli zdati misto della Skala V lipni oblast Trevizo zahopleno Prote pomer cherez 5 dniv vid zapalennya legeniv popivshi holodnoyi vodi z fontanu Trevizo za inshoyu versiyeyu dizenteriyi Vladu uspadkuvali nebozhi Mastino II ta Alberto IIRodinaDruzhina Dzhovanna donka Korrado di Antiohiya ditej ne bulo 8 bastardivDzherela ital Varanini Gian Maria 1988 Gli Scaligeri 1277 1387 Verona Mondadori H Spangenberg Cangrande I della Scala Verona Grafiche Fiorini 1992 S Marinelli e G Tamanti La statua equestre di Cangrande I della Scala studi ricerche restauro Verona Pozza 1995 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kangrande I della Skala