Ефраїм Зурофф

Ефраїм Зурофф (англ. Efraim Zuroff, р. 1948, Нью-Йорк) — ізраїльський історик американського походження. Глава єрусалимського відділення Центру Симона Візенталя. Відомий активністю в розшуку нацистських злочинців. Критикує країни Балтії, вважаючи, що в них відмовляються притягати до суду ряд нацистів через особливості місцевої політики історичної пам'яті.

Ефраїм Зурофф
англ. Efraim Zuroff
Народився	5 серпня 1948(1948-08-05)^[1]^[2]^[3](75 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк
Країна	США  Ізраїль
Місце проживання	^d
Діяльність	мисливець за нацистами, історик Нового часу, письменник, historian of the Holocaust
Alma mater	^d, Єврейський університет, ^d і ^d
Знання мов	англійська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Нью-Йорку, там же закінчив Університет Єшива, бакалавр з історії. Переїхав до Ізраїлю в 1970 році, в Інституті сучасного єврейства Єврейського університету здобув ступінь магістра з вивчення Голокосту. Там же захистив дисертацію по темі Голокосту.

Публікації

• 1994 — Occupation: Nazi-Hunter; The Continuing Search for the Perpetrators of the [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.] Holocaust: книга описує складності в пошуку нацистських злочинців, які отримали притулок в США, Великій Британії, Канаді та Австралії і роль Зуроффа в роботі двох організацій, що активно займаються пошуком цих злочинців, Центру Симона Візенталя і Агентства спеціальних розслідувань Міністерства юстиції США.
• 2009 — Operation Last Chance: One Man's Quest to Bring Nazi Criminals [ 16 січня 2015 у Wayback Machine.] to Justice: оповідає про кампанію Operation Last Chance, яку розпочав Зурофф в 2002 році з метою спіймання і залучення до відповідальності нацистських злочинців, які ще залишилися в живих. Книга була переведена на німецьку, угорську, сербську і фінську мови.
• 2018 — був співавтором книги «Наші» литовської журналістки Рути Ванагайте про Голокост у Литві. Книгу було перекладено англійською, польською, російською та іврит мовами.

Нагороди

• В знак визнання зусиль по полюванню на нацистів і за дослідження Голокосту, Зурофф був висунутий Президентом Сербії Борисом Тадичем і членами парламенту Сербії в якості кандидата на Нобелівську премію миру в 2008 році .
• 22 січня 2009 роки міська асамблея міста Нови Сад присвоїла Зуроффу звання почесного громадянина міста в знак визнання заслуг у боротьбі за пошук і покарання нацистських злочинців .
• 15 січня 2010 указом президента Хорватії Степана Месича Зурофф був нагороджений орденом князя Трпіміра за внесок в боротьбу з історичним ревізіонізмом і зміцнення антифашистських основ державності Хорватії .
• 16 лютого 2017 року Президент Сербії Томіслав Ніколіч вручив Золоту медаль за заслуги д-ру Ефраїму Зуроффу за «виняткові досягнення» і його «самовіддане посвячення захисту правди про страждання євреїв, а також сербів, циганів та інших народів під час Другої світової війни» .

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119367505 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Babelio — 2007.
   d:Track:Q2877812
3. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
4. Охотник за нацистами больше не боится ездить в Россию [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Русская служба Би-би-си, 1 ноября 2007
5. Центр Визенталя называет Прибалтику «раем для доживающих век нацистов» [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] // РИА Новости, 4 января 2008
6. . i24news.tv. 14.01.2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
7. . Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 28 квітня 2020.
8. Zuroff Novi Sad honorary citizen. B92. 20 січня 2009.^{[недоступне посилання з Июнь 2018]}
9. . . 15 січня 2010. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2020.
10. Serbian President Awards Efraim Zuroff Gold Medal [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

• The Twilight of the Nazi Hunter by Daryl [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.] Lindsey . [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]