Петро Семенович Битюцький (рос. Пётр Семёнович Битюцкий; 17 липня 1913, Покровка — 13 серпня 1941) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни військовий комісар ескадрильї 66-го штурмового авіаційного полку (15-а змішана авіаційна дивізія, Південно-Західний фронт), політрук.
Петро Семенович Битюцький | |
---|---|
рос. Пётр Семёнович Битюцкий | |
Народження | 17 липня 1913 Покровка, Волгоградська область |
Смерть | 13 серпня 1941 (28 років) Київська область, Українська РСР, СРСР загиблий у бою |
Поховання | Пагорб Слави (Черкаси) |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Освіта | Сталінградське військово-авіаційне училище льотчиків (1937) |
Роки служби | 1934—1943 |
Партія | ВКП(б)[1] |
Звання | політрук |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Битюцький Петро Семенович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 17 липня 1913 року в селі Покровка (нині Ленінського району Волгоградської області Росії) в сім'ї селянина. Росіянин. Член ВКП(б) з 1938 року. Закінчив неповну середню школу. Працював завгоспом піонерських таборів. Потім закінчив курси пропагандистів, був на комсомольській роботі в Астрахані. У РСЧА з вересня 1934 року. У 1937 році закінчив 7-му Сталінградську військову авіаційну школу льотчиків.
З початком радянсько-німецької війни на фронті. Здійснив понад 50 бойових вильотів, у повітряних боях збив чотири літаки противника.
13 серпня 1941 року під Києвом вилетів на чолі ланки І-15біс на супровід бомбардувальників. При підході до цілі противник кілька разів намагався атакувати бомбардувальники, але ланка Битюцького відбивала ці атаки. У результаті завдання було виконано, по колоні танків противника було завдано бомбового удару. У ході бою, прикриваючи бомбардувальники, Битюцький вступив в бій з трьома винищувачами Me-109. Одного з них збив кулеметним вогнем, другого в лобовій атаці таранив, але і сам при цьому загинув.
Похований на Пагорбі Слави в Черкасах.
Нагороди, пам'ять
Звання Героя Радянського Союзу Петру Семеновичу Битюцькому присвоєне посмертно 5 листопада 1942 року. Нагороджений орденом Леніна.
Його ім'я носить вулиця в місті Ленінськ Волгоградської області.
У 1987 році біля нового приміщення Черкаського аеропорту на честь Героя встановлена пам'ятна плита.
Примітки
- https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=524
- Указ Президиума Верховного Совета СССР "«О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 5 ноября 1942 года [ 6 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 7 ноября (№ 40 (199)). — С. 3.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Герои-волгоградцы. Волгоград, 1967
- Герои-освободители Черкасщины. — Днепропетровск: Промінь, 1980
- На грани возможного. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: «Лимб», 1993.
- Шумихин В. С.,Борисов Н. В. Немеркнущий подвиг. Героизм воинов в годы ВОВ.-М.:Н.1985
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Semenovich Bityuckij ros Pyotr Semyonovich Bityuckij 17 lipnya 1913 Pokrovka 13 serpnya 1941 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni vijskovij komisar eskadrilyi 66 go shturmovogo aviacijnogo polku 15 a zmishana aviacijna diviziya Pivdenno Zahidnij front politruk Petro Semenovich Bityuckijros Pyotr Semyonovich BityuckijNarodzhennya17 lipnya 1913 1913 07 17 Pokrovka Volgogradska oblastSmert13 serpnya 1941 1941 08 13 28 rokiv Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSR zagiblij u boyuPohovannyaPagorb Slavi Cherkasi Krayina SRSRPrinalezhnistKPRSVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaOsvitaStalingradske vijskovo aviacijne uchilishe lotchikiv 1937 Roki sluzhbi1934 1943PartiyaVKP b 1 ZvannyapolitrukVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Bityuckij Petro Semenovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 lipnya 1913 roku v seli Pokrovka nini Leninskogo rajonu Volgogradskoyi oblasti Rosiyi v sim yi selyanina Rosiyanin Chlen VKP b z 1938 roku Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu Pracyuvav zavgospom pionerskih taboriv Potim zakinchiv kursi propagandistiv buv na komsomolskij roboti v Astrahani U RSChA z veresnya 1934 roku U 1937 roci zakinchiv 7 mu Stalingradsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni na fronti Zdijsniv ponad 50 bojovih vilotiv u povitryanih boyah zbiv chotiri litaki protivnika 13 serpnya 1941 roku pid Kiyevom viletiv na choli lanki I 15bis na suprovid bombarduvalnikiv Pri pidhodi do cili protivnik kilka raziv namagavsya atakuvati bombarduvalniki ale lanka Bityuckogo vidbivala ci ataki U rezultati zavdannya bulo vikonano po koloni tankiv protivnika bulo zavdano bombovogo udaru U hodi boyu prikrivayuchi bombarduvalniki Bityuckij vstupiv v bij z troma vinishuvachami Me 109 Odnogo z nih zbiv kulemetnim vognem drugogo v lobovij ataci taraniv ale i sam pri comu zaginuv Plita na Pagorbi Slavi Pohovanij na Pagorbi Slavi v Cherkasah Nagorodi pam yatZvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Petru Semenovichu Bityuckomu prisvoyene posmertno 5 listopada 1942 roku Nagorodzhenij ordenom Lenina Jogo im ya nosit vulicya v misti Leninsk Volgogradskoyi oblasti U 1987 roci bilya novogo primishennya Cherkaskogo aeroportu na chest Geroya vstanovlena pam yatna plita Primitkihttps warheroes ru hero hero asp Hero id 524 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Krasnoj Armii ot 5 noyabrya 1942 goda 6 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 7 noyabrya 40 199 S 3 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Geroi volgogradcy Volgograd 1967 Geroi osvoboditeli Cherkasshiny Dnepropetrovsk Promin 1980 Na grani vozmozhnogo 2 e izd ispr i dop M Limb 1993 Shumihin V S Borisov N V Nemerknushij podvig Geroizm voinov v gody VOV M N 1985