Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаталов Шаталов Володимир Олександрович 8 грудня 1927 19271208 15 черв

Шаталов Володимир Олександрович

Шаталов Володимир Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаталов.

Шаталов Володимир Олександрович (8 грудня 1927(19271208) — 15 червня 2021) — льотчик-космонавт СРСР, 2-й набір ВПС, здійснив три польоти в космос загальною тривалістю 9 діб 21 година 57 хвилин 30 секунд. Генерал-лейтенант запасу.

Шаталов Володимир Олександрович
рос. Владимир Александрович Шаталов
image
Народився8 грудня 1927(1927-12-08)
Петропавловськ, d, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР
Помер15 червня 2021(2021-06-15) (93 роки)
Москва, Росія[1]
Громадянствоimage СРСР
Діяльністькосмонавт
Галузьповітряна війна[2] і космонавтика[2]
Alma materВійськово-повітряна академія (1956) і Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків (1949)
Науковий ступінькандидат технічних наук і кандидат наук
Знання мовросійська[2]
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званняimage Генерал-лейтенант авіації
ПартіяКПРС
БатькоШаталов Олександр Борисович
Нагороди

Життєпис

Народився 8 грудня 1927 року в місті Петропавловськ Північно-Казахстанської області, Казахська РСР. Батько — О. Б. Шаталов, залізничник, Герой Соціалістичної Праці.

Освіта і наукові звання

У червні 1941 року закінчив 6 класів середньої школи № 4 в Ленінграді, під час навчання відвідував авіамодельний гурток ленінградського Палацу піонерів.

У червні 1943 року закінчив восьмирічку в місті Петропавловськ. 1945 року закінчив 6-ту Воронезьку спецшколу ВПС (яка перебувала в евакуації в Караганді і Липецьку), де отримав середню освіту.

У липні 1945 року вступив до 8-ї Військової авіаційної школи початкового навчання льотчиків. У зв'язку з її розформуванням в серпні 1945 переведений до Качинського військового авіаційного училища льотчиків (ВАУЛ) ім. А. Ф.М'ясникова. 1949 року закінчив Качинське Червонопрапорне ВАУЛ ім. А. Ф. М'ясникова з першим розрядом. 1956 року з відзнакою закінчив командний факультет Червонопрапорної Військово-повітряної академії (ЧВВА) ВС СРСР. 28 квітня 1972 року захистив дисертацію в ЧВВА ім. Ю. О. Гагаріна й отримав ступінь кандидата технічних наук.

Військова служба

У липні — вересні 1941 року будував оборонні укріплення в Гатчині під Ленінградом, потім зарахований сином полку, в якому військовим зв'язківцем служив його батько.

З 7 вересня 1949 року служив льотчиком-інструктором, а з 14 червня 1951 року — льотчиком-інструктором з техніки пілотування 706-го навчального авіаційного полку (НАП) Качинського ВАУЛ. З 12 грудня 1951 року служив льотчиком-інструктором бойового використання 707-го НАП.

З листопада 1956 року служив заступником командира ескадрильї, потім командиром ескадрильї, а з травня 1960 року — заступником командира авіаційного полку в стройових частинах ВПС.

З лютого 1961 року служив старшим інспектором-льотчиком відділу бойової підготовки 48-ї повітряної армії Одеського військового округу.

З 25 червня 1971 року служив помічником Головкома ВПС з підготовки і забезпечення космічних польотів (заступником Головкома ВПС з космосу).

З 1971 по 1991 рік був членом Державної комісії з пілотованих космічних польотів.

Указом Президента РФ від 09.05.1992 року звільнений в запас (21.05.1992).

Космічна служба

Вивчив системи, конструкцію і правила експлуатації кораблів «Восток ЗА», «Восход», «Восход-2», 7К. Виконав 10 польотів на невагомість. Двічі брав участь у роботі науково-вимірювальних пунктів з управління польотом як заступник і начальник оперативної групи. У січні й листопаді 1964 року здійснив два наземних катапультування, виконав понад 100 стрибків із парашутом. 13 січня 1965 року після складання екзаменів по ЗКП отримав кваліфікацію «космонавт ВПС».

23 січня 1965 року призначений на посаду космонавта 2-го загону (військові космічні програми).

З 3 травня по грудень 1965 року безпосередньо готувався до польоту на кораблі «Восход-3» (ЗКВ № 6) за науковою програмою командиром третього (резервного) екіпажу разом з Юрієм Артюхіним. Політ планувався на листопад 1965 року, але неодноразово відкладався, а потім його скасували.

З січня по 10 травня 1966 року готувався для польоту на кораблі «Восход-3» ЗКВ № 6 за військовою програмою другим пілотом другого (дублерного) екіпажу разом з Георгієм Береговим. Планована тривалість польоту — 16—20 діб.

24—25 лютого 1966 року виконав комплексне добове тренування за програмою польоту. 5 березня 1966 року рішенням ГМК допущений до виконання космічного польоту. Екіпажі виїхали на полігон, корабель пройшов всі перевірки, але запуск спершу відкладено, а потім зовсім скасовано.

З січня 1967 по січень 1968 року готувався за програмою стикування двох кораблів на орбіті командиром третього (резервного) екіпажу пасивного КК «Союз» разом з Владиславом Волковим і Петром Колодіним.

З лютого по липень 1968 року готувався за програмою «Стикування» командиром третього (резервного) екіпажу активного КК «Союз».

З серпня по жовтень 1968 року безпосередньо готувався для випробувального польоту за програмою стикування з безпілотним кораблем 7К-ОК-П командиром активного корабля 7К-ОК-А в групі з Георгієм Береговим і Борисом Волиновим. Під час старту КК «Союз-3» 26 жовтня 1968 року був дублером командира корабля.

З листопада по 12 грудня 1968 року продовжував безпосередню підготовку за програмою стикування кораблів «Союз» командиром екіпажу активного корабля 7К-ОК.

Перший політ

З 14 по 17 січня 1969 року командиром КК «Союз-4». Тривалість польоту: 2 доби 23 години 20 хвилин 47 секунд. Позивний: «Амур-1».

У польоті виконано стикування з КК «Союз-5», після чого на корабель «Союз-4» через відкритий космос перейшли Євген Хрунов і Олексій Єлісеєв, з якими Шаталов повернувся на Землю. З 8 серпня по 17 вересня 1969 року прискорено готувався до космічного польоту за програмою спільного польоту трьох кораблів командиром другого (дублерного) екіпажу КК «Союз-6» і «Союз-8» разом з Олексієм Єлісеєвим, і КК «Союз-7» разом з Олексієм Єлісеєвим і Петром Колодіним. 18 вересня 1969 року призначений командиром основного екіпажу КК «Союз-8» разом з Олексієм Єлісеєвим (екіпаж, який раніше готувався як основний (Андріян Ніколаєв і Віталій Севастьянов) призначений дублерним) і дублером командирів КК «Союз-6» і «Союз-7».

Другий політ

З 13 по 18 жовтня 1969 року командиром КК «Союз-8» разом з Олексієм Єлісеєвим і командиром групи кораблів «Союз-6», «Союз-7», «Союз-8». Тривалість польоту: 4 доби 22 години 50 хвилин 49 секунд.

Позивний: «Граніт-1». Заплановане стикування з КК «Союз-7» не відбулося через відмову системи зближення і стикування «Ігла» на КК «Союз-8».

З 17 серпня 1970 року по 12 лютого 1971 року безпосередньо готувався до польоту за програмою першої експедиції на ДОС-1 «Салют» командиром третього (резервного) екіпажу разом з Владиславом Волковим і Віктором Пацаєвим.

З 12 лютого замінив відстороненого від польоту за медичними показниками Георгія Шоніна і до 20 березня 1971 року готувався за програмою першої експедиції на ДОС-1 «Салют» командиром основного екіпажу разом з Олексієм Єлісеєвим і Миколою Рукавишніковим.

Третій політ

З 23 по 25 квітня 1971 року командиром КК «Союз-10» разом з Олексієм Єлісеєвим і з Миколою Рукавишніковим. Тривалість польоту: 1 доба 23 години 45 хвилин 54 секунди. Позивний: «Граніт-1». Виконано перше у світі стикування з орбітальною станцією («Салют»). Однак через поломку стикувального агрегату корабля не вдалось повністю стягнути корабель і станцію і забезпечити герметичність стику. Перехід на ОС «Салют» скасовано, політ припинено достроково після обльоту станції «Салют» і її фотографування.

25 червня 1971 року відрахований з загону космонавтів у зв'язку з призначенням помічником Головкома ВПС із підготовки й забезпечення космічних польотів.

З 3 січня 1987 по 19 вересня 1991 року служив начальником Центру підготовки космонавтів ім. Ю. О. Гагаріна.

Публікації

Автор книг «Важкі дороги космосу» (М:, 1978), співавтор книг «Люди і космос» (М:, 1975), «Космос — Землі» (М:, 1981), «Космонавти СРСР» (М:, 1979), «Використання ЕОМ в системі управління космічним апаратом» (М:, 1974).

Почесні звання і нагороди

  • Двічі Герой Радянського Союзу (22 січня 1969 і 22 жовтня 1969)
  • Льотчик-космонавт СРСР (1969).
  • Ветеран Збройних Сил СРСР (1984).
  • Герой Праці Демократичної Республіки В'єтнам.
  • Заслужений майстер спорту СРСР (21.10.1969).
  • Почесний радист СРСР (1971).
  • Почесний металург (14.07.1972).
  • Почесний геодезист (1988).

Дві медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (22.01.1969, 22.10.1969), три ордена Леніна (22.01.1969, 30.04.1971, 15.01.1976), орден Жовтневої Революції (27.12.1982), орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СССР» III ступеня (22.02.1989), орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (02.03.2000); медаль «За бойові заслуги» (30.12.1957), медаль «За оборону Ленінграда» (1986), медаль «За освоєння цілинних земель» (1969), медаль «За зміцнення бойової співдружності» (24.05.1982) і 17 ювілейними медалями. Лауреат Державної премії СРСР (1981 рік), за організацію міжнародних польотів на орбітальній станції «Салют».

Орден «Плая Хірон» (Куба, 1980), орден «Солідарність» (Куба, 1983), медаль «20 річниця Революційних збройних сил» (Куба), орден «Карла Маркса» (НДР, 1977), орден Державного Прапора (УНР, 1981), медаль «Золота Зірка Героя СРВ» і орден Хо Ши Міна (СРВ, 1980), орден «Полярна Зірка» (МНР, серпень 1983), орден «Дружба народів» (САР) і медаль «Воїнська доблесть» (САР), медаль «Братство по зброї» 3 класу (НДР, 1978), медаль «За зміцнення братства по зброї» (НРБ, 1977), медаль «25 лет народної влади» (НРБ) і медаль «100 лет звільненню Болгарії от Османського гніту» (НРБ), золота медаль «За бойову співдружність» (УНР, 20.06.1980) і знаком «Братство по зброї» (ПНР, 1977), медаль «За зміцнення братства по зброї» (ЧССР, 1980), медаль «Воїнська доблесть» І ступеня (СРР, 1980), вісім медалей і два ордена Австрії і Сирії; громадська нагорода — орден «Гордість Росії» (2008), медаль «Мадарський кіннотник» I ступеня (Болгарія, 2008).

Іменем Володимира Шаталова названо кратер на Місяці.

Захоплення

Полювання, підводне полювання, лижі, садівництво.

Примітки

  1. http://www.spacefacts.de/bios/cosmonauts/english/shatalov_vladimir.htm
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Посилання

  • Умер космонавт Владимир Шаталов [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.]// Роскосмос, 15.6.2021
  • Біографія російською [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shatalov Shatalov Volodimir Oleksandrovich 8 grudnya 1927 19271208 15 chervnya 2021 lotchik kosmonavt SRSR 2 j nabir VPS zdijsniv tri poloti v kosmos zagalnoyu trivalistyu 9 dib 21 godina 57 hvilin 30 sekund General lejtenant zapasu Shatalov Volodimir Oleksandrovichros Vladimir Aleksandrovich ShatalovNarodivsya8 grudnya 1927 1927 12 08 Petropavlovsk d Kazakska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika RSFRR SRSRPomer15 chervnya 2021 2021 06 15 93 roki Moskva Rosiya 1 Gromadyanstvo SRSRDiyalnistkosmonavtGaluzpovitryana vijna 2 i kosmonavtika 2 Alma materVijskovo povitryana akademiya 1956 i Kachinske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv 1949 Naukovij stupinkandidat tehnichnih nauk i kandidat naukZnannya movrosijska 2 Posadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya General lejtenant aviaciyiPartiyaKPRSBatkoShatalov Oleksandr BorisovichNagorodiLotchik kosmonavt SRSR 1969 Zolota medal im K E Ciolkovskogo d 1971 d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 8 grudnya 1927 roku v misti Petropavlovsk Pivnichno Kazahstanskoyi oblasti Kazahska RSR Batko O B Shatalov zaliznichnik Geroj Socialistichnoyi Praci Osvita i naukovi zvannya U chervni 1941 roku zakinchiv 6 klasiv serednoyi shkoli 4 v Leningradi pid chas navchannya vidviduvav aviamodelnij gurtok leningradskogo Palacu pioneriv U chervni 1943 roku zakinchiv vosmirichku v misti Petropavlovsk 1945 roku zakinchiv 6 tu Voronezku specshkolu VPS yaka perebuvala v evakuaciyi v Karagandi i Lipecku de otrimav serednyu osvitu U lipni 1945 roku vstupiv do 8 yi Vijskovoyi aviacijnoyi shkoli pochatkovogo navchannya lotchikiv U zv yazku z yiyi rozformuvannyam v serpni 1945 perevedenij do Kachinskogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv VAUL im A F M yasnikova 1949 roku zakinchiv Kachinske Chervonopraporne VAUL im A F M yasnikova z pershim rozryadom 1956 roku z vidznakoyu zakinchiv komandnij fakultet Chervonoprapornoyi Vijskovo povitryanoyi akademiyi ChVVA VS SRSR 28 kvitnya 1972 roku zahistiv disertaciyu v ChVVA im Yu O Gagarina j otrimav stupin kandidata tehnichnih nauk Vijskova sluzhba U lipni veresni 1941 roku buduvav oboronni ukriplennya v Gatchini pid Leningradom potim zarahovanij sinom polku v yakomu vijskovim zv yazkivcem sluzhiv jogo batko Z 7 veresnya 1949 roku sluzhiv lotchikom instruktorom a z 14 chervnya 1951 roku lotchikom instruktorom z tehniki pilotuvannya 706 go navchalnogo aviacijnogo polku NAP Kachinskogo VAUL Z 12 grudnya 1951 roku sluzhiv lotchikom instruktorom bojovogo vikoristannya 707 go NAP Z listopada 1956 roku sluzhiv zastupnikom komandira eskadrilyi potim komandirom eskadrilyi a z travnya 1960 roku zastupnikom komandira aviacijnogo polku v strojovih chastinah VPS Z lyutogo 1961 roku sluzhiv starshim inspektorom lotchikom viddilu bojovoyi pidgotovki 48 yi povitryanoyi armiyi Odeskogo vijskovogo okrugu Z 25 chervnya 1971 roku sluzhiv pomichnikom Golovkoma VPS z pidgotovki i zabezpechennya kosmichnih polotiv zastupnikom Golovkoma VPS z kosmosu Z 1971 po 1991 rik buv chlenom Derzhavnoyi komisiyi z pilotovanih kosmichnih polotiv Ukazom Prezidenta RF vid 09 05 1992 roku zvilnenij v zapas 21 05 1992 Kosmichna sluzhba Vivchiv sistemi konstrukciyu i pravila ekspluataciyi korabliv Vostok ZA Voshod Voshod 2 7K Vikonav 10 polotiv na nevagomist Dvichi brav uchast u roboti naukovo vimiryuvalnih punktiv z upravlinnya polotom yak zastupnik i nachalnik operativnoyi grupi U sichni j listopadi 1964 roku zdijsniv dva nazemnih katapultuvannya vikonav ponad 100 stribkiv iz parashutom 13 sichnya 1965 roku pislya skladannya ekzameniv po ZKP otrimav kvalifikaciyu kosmonavt VPS 23 sichnya 1965 roku priznachenij na posadu kosmonavta 2 go zagonu vijskovi kosmichni programi Z 3 travnya po gruden 1965 roku bezposeredno gotuvavsya do polotu na korabli Voshod 3 ZKV 6 za naukovoyu programoyu komandirom tretogo rezervnogo ekipazhu razom z Yuriyem Artyuhinim Polit planuvavsya na listopad 1965 roku ale neodnorazovo vidkladavsya a potim jogo skasuvali Z sichnya po 10 travnya 1966 roku gotuvavsya dlya polotu na korabli Voshod 3 ZKV 6 za vijskovoyu programoyu drugim pilotom drugogo dublernogo ekipazhu razom z Georgiyem Beregovim Planovana trivalist polotu 16 20 dib 24 25 lyutogo 1966 roku vikonav kompleksne dobove trenuvannya za programoyu polotu 5 bereznya 1966 roku rishennyam GMK dopushenij do vikonannya kosmichnogo polotu Ekipazhi viyihali na poligon korabel projshov vsi perevirki ale zapusk spershu vidkladeno a potim zovsim skasovano Z sichnya 1967 po sichen 1968 roku gotuvavsya za programoyu stikuvannya dvoh korabliv na orbiti komandirom tretogo rezervnogo ekipazhu pasivnogo KK Soyuz razom z Vladislavom Volkovim i Petrom Kolodinim Z lyutogo po lipen 1968 roku gotuvavsya za programoyu Stikuvannya komandirom tretogo rezervnogo ekipazhu aktivnogo KK Soyuz Z serpnya po zhovten 1968 roku bezposeredno gotuvavsya dlya viprobuvalnogo polotu za programoyu stikuvannya z bezpilotnim korablem 7K OK P komandirom aktivnogo korablya 7K OK A v grupi z Georgiyem Beregovim i Borisom Volinovim Pid chas startu KK Soyuz 3 26 zhovtnya 1968 roku buv dublerom komandira korablya Z listopada po 12 grudnya 1968 roku prodovzhuvav bezposerednyu pidgotovku za programoyu stikuvannya korabliv Soyuz komandirom ekipazhu aktivnogo korablya 7K OK Pershij polit Z 14 po 17 sichnya 1969 roku komandirom KK Soyuz 4 Trivalist polotu 2 dobi 23 godini 20 hvilin 47 sekund Pozivnij Amur 1 U poloti vikonano stikuvannya z KK Soyuz 5 pislya chogo na korabel Soyuz 4 cherez vidkritij kosmos perejshli Yevgen Hrunov i Oleksij Yeliseyev z yakimi Shatalov povernuvsya na Zemlyu Z 8 serpnya po 17 veresnya 1969 roku priskoreno gotuvavsya do kosmichnogo polotu za programoyu spilnogo polotu troh korabliv komandirom drugogo dublernogo ekipazhu KK Soyuz 6 i Soyuz 8 razom z Oleksiyem Yeliseyevim i KK Soyuz 7 razom z Oleksiyem Yeliseyevim i Petrom Kolodinim 18 veresnya 1969 roku priznachenij komandirom osnovnogo ekipazhu KK Soyuz 8 razom z Oleksiyem Yeliseyevim ekipazh yakij ranishe gotuvavsya yak osnovnij Andriyan Nikolayev i Vitalij Sevastyanov priznachenij dublernim i dublerom komandiriv KK Soyuz 6 i Soyuz 7 Drugij polit Z 13 po 18 zhovtnya 1969 roku komandirom KK Soyuz 8 razom z Oleksiyem Yeliseyevim i komandirom grupi korabliv Soyuz 6 Soyuz 7 Soyuz 8 Trivalist polotu 4 dobi 22 godini 50 hvilin 49 sekund Pozivnij Granit 1 Zaplanovane stikuvannya z KK Soyuz 7 ne vidbulosya cherez vidmovu sistemi zblizhennya i stikuvannya Igla na KK Soyuz 8 Z 17 serpnya 1970 roku po 12 lyutogo 1971 roku bezposeredno gotuvavsya do polotu za programoyu pershoyi ekspediciyi na DOS 1 Salyut komandirom tretogo rezervnogo ekipazhu razom z Vladislavom Volkovim i Viktorom Pacayevim Z 12 lyutogo zaminiv vidstoronenogo vid polotu za medichnimi pokaznikami Georgiya Shonina i do 20 bereznya 1971 roku gotuvavsya za programoyu pershoyi ekspediciyi na DOS 1 Salyut komandirom osnovnogo ekipazhu razom z Oleksiyem Yeliseyevim i Mikoloyu Rukavishnikovim Tretij polit Z 23 po 25 kvitnya 1971 roku komandirom KK Soyuz 10 razom z Oleksiyem Yeliseyevim i z Mikoloyu Rukavishnikovim Trivalist polotu 1 doba 23 godini 45 hvilin 54 sekundi Pozivnij Granit 1 Vikonano pershe u sviti stikuvannya z orbitalnoyu stanciyeyu Salyut Odnak cherez polomku stikuvalnogo agregatu korablya ne vdalos povnistyu styagnuti korabel i stanciyu i zabezpechiti germetichnist stiku Perehid na OS Salyut skasovano polit pripineno dostrokovo pislya oblotu stanciyi Salyut i yiyi fotografuvannya 25 chervnya 1971 roku vidrahovanij z zagonu kosmonavtiv u zv yazku z priznachennyam pomichnikom Golovkoma VPS iz pidgotovki j zabezpechennya kosmichnih polotiv Z 3 sichnya 1987 po 19 veresnya 1991 roku sluzhiv nachalnikom Centru pidgotovki kosmonavtiv im Yu O Gagarina Publikaciyi Avtor knig Vazhki dorogi kosmosu M 1978 spivavtor knig Lyudi i kosmos M 1975 Kosmos Zemli M 1981 Kosmonavti SRSR M 1979 Vikoristannya EOM v sistemi upravlinnya kosmichnim aparatom M 1974 Pochesni zvannya i nagorodi Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 22 sichnya 1969 i 22 zhovtnya 1969 Lotchik kosmonavt SRSR 1969 Veteran Zbrojnih Sil SRSR 1984 Geroj Praci Demokratichnoyi Respubliki V yetnam Zasluzhenij majster sportu SRSR 21 10 1969 Pochesnij radist SRSR 1971 Pochesnij metalurg 14 07 1972 Pochesnij geodezist 1988 Dvi medali Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 22 01 1969 22 10 1969 tri ordena Lenina 22 01 1969 30 04 1971 15 01 1976 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 27 12 1982 orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SSSR III stupenya 22 02 1989 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 02 03 2000 medal Za bojovi zaslugi 30 12 1957 medal Za oboronu Leningrada 1986 medal Za osvoyennya cilinnih zemel 1969 medal Za zmicnennya bojovoyi spivdruzhnosti 24 05 1982 i 17 yuvilejnimi medalyami Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1981 rik za organizaciyu mizhnarodnih polotiv na orbitalnij stanciyi Salyut Orden Playa Hiron Kuba 1980 orden Solidarnist Kuba 1983 medal 20 richnicya Revolyucijnih zbrojnih sil Kuba orden Karla Marksa NDR 1977 orden Derzhavnogo Prapora UNR 1981 medal Zolota Zirka Geroya SRV i orden Ho Shi Mina SRV 1980 orden Polyarna Zirka MNR serpen 1983 orden Druzhba narodiv SAR i medal Voyinska doblest SAR medal Bratstvo po zbroyi 3 klasu NDR 1978 medal Za zmicnennya bratstva po zbroyi NRB 1977 medal 25 let narodnoyi vladi NRB i medal 100 let zvilnennyu Bolgariyi ot Osmanskogo gnitu NRB zolota medal Za bojovu spivdruzhnist UNR 20 06 1980 i znakom Bratstvo po zbroyi PNR 1977 medal Za zmicnennya bratstva po zbroyi ChSSR 1980 medal Voyinska doblest I stupenya SRR 1980 visim medalej i dva ordena Avstriyi i Siriyi gromadska nagoroda orden Gordist Rosiyi 2008 medal Madarskij kinnotnik I stupenya Bolgariya 2008 Imenem Volodimira Shatalova nazvano krater na Misyaci Zahoplennya Polyuvannya pidvodne polyuvannya lizhi sadivnictvo Primitkihttp www spacefacts de bios cosmonauts english shatalov vladimir htm Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaUmer kosmonavt Vladimir Shatalov 15 chervnya 2021 u Wayback Machine Roskosmos 15 6 2021 Biografiya rosijskoyu 31 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ