Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етнічні німці (нім. Volksdeutsche), або фольксдойче, фольксдойчі — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945.
1936 року у Німеччині з метою встановлення централізованого нагляду за субсидуванням установ й організацій Фольксдойче у зарубіжних країнах створено Центральне бюро Фольксдойче.
На підставі радянсько-німецьких угод 18 вересня 1939 року та 5 вересня 1940-го, німецький уряд одержав право на переселення Фольксдойче до Райху з новоприєднаних до УРСР західноукраїнських територій. Прибл. 256000 німців виїхало з України. Разом з ними виїхала деяка кількість українців (за прибл. даними бл. 10 тис.), що їм вдалося довести своє мішане походження чи під ін. претекстом їх прийняли за Фольксдойче німецькі переселенні комісії.
Виїхавши з УРСР, ці українці були приміщені в тимчасових таборах у Німеччині, дехто прийняв німецьке громадянство (т. зв. Райхсдойче), але більшість подавала себе за українців і включилася в укр. життя в Ген. Губернії. Деякі поляки також подавалися за Фольксдойче і пізніше були використані в німецькій адміністрації на укр. землях, при чому виявляли антиукр. ставлення. Справжні німецькі Фольксдойче згодом брали участь у нім. окупаційній адміністрації на території України.
Під час німецько-радянської війни 1941—1945 на окупованій німецькою армією території України налічувалося близько 200 000 Фольксдойче (у тому числі понад 29 000 в Галичині), які жили у 486 населених пунктах. З них, за дан. нацистських «спеціалістів» з расових питань, лише 45 000 відповідали необхідним етнічним нормам. Протягом нацистської окупації України Фольксдойче мали ті ж привілеї, якими користувалися німецькі нацменшини в ін. захоплених гітлерівцями землях, перевагу в зачисленні до вищих та середніх ланок адміністративного апарату тощо. Фольксдойче широко залучались до роботи в цивільній адміністрації в Україні, у поліційних органах, військах СС, до охорони об'єктів військового значення, а також до колонізації українських земель у формі т. зв. німецьких поселень.
Привілейоване становище німецьких національних меншин спонукало деяких мешканців України (у Галичині та Волині здебільшого поляків) видати себе за Фольксдойче. З відступом німецьких військ з території України частина Фольксдойче відійшла на Захід. Фольксдойче, які залишилися в Україні, були, як правило, звинувачені радянськими каральними органами у співробітництві з окупантами, засуджені на тривалі строки ув'язнення та депортовані у північні області Радянського Союзу.
Див. також
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фольксдойче
- Фольксдойчі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimci Etnichni nimci nim Volksdeutsche abo folksdojche folksdojchi zagalna nazva nimeckih nacionalnih menshin u Yevropi naperedodni ta v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Etnichni nimci 1910 Karta istorichnogo rozpodilu nimeckomovnogo naselennya v Yevropi stanom na 1880 bez poselen nimciv u Pribaltici j na Volzi 1936 roku u Nimechchini z metoyu vstanovlennya centralizovanogo naglyadu za subsiduvannyam ustanov j organizacij Folksdojche u zarubizhnih krayinah stvoreno Centralne byuro Folksdojche Na pidstavi radyansko nimeckih ugod 18 veresnya 1939 roku ta 5 veresnya 1940 go nimeckij uryad oderzhav pravo na pereselennya Folksdojche do Rajhu z novopriyednanih do URSR zahidnoukrayinskih teritorij Pribl 256000 nimciv viyihalo z Ukrayini Razom z nimi viyihala deyaka kilkist ukrayinciv za pribl danimi bl 10 tis sho yim vdalosya dovesti svoye mishane pohodzhennya chi pid in pretekstom yih prijnyali za Folksdojche nimecki pereselenni komisiyi Viyihavshi z URSR ci ukrayinci buli primisheni v timchasovih taborah u Nimechchini dehto prijnyav nimecke gromadyanstvo t zv Rajhsdojche ale bilshist podavala sebe za ukrayinciv i vklyuchilasya v ukr zhittya v Gen Guberniyi Deyaki polyaki takozh podavalisya za Folksdojche i piznishe buli vikoristani v nimeckij administraciyi na ukr zemlyah pri chomu viyavlyali antiukr stavlennya Spravzhni nimecki Folksdojche zgodom brali uchast u nim okupacijnij administraciyi na teritoriyi Ukrayini Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 na okupovanij nimeckoyu armiyeyu teritoriyi Ukrayini nalichuvalosya blizko 200 000 Folksdojche u tomu chisli ponad 29 000 v Galichini yaki zhili u 486 naselenih punktah Z nih za dan nacistskih specialistiv z rasovih pitan lishe 45 000 vidpovidali neobhidnim etnichnim normam Protyagom nacistskoyi okupaciyi Ukrayini Folksdojche mali ti zh privileyi yakimi koristuvalisya nimecki nacmenshini v in zahoplenih gitlerivcyami zemlyah perevagu v zachislenni do vishih ta serednih lanok administrativnogo aparatu tosho Folksdojche shiroko zaluchalis do roboti v civilnij administraciyi v Ukrayini u policijnih organah vijskah SS do ohoroni ob yektiv vijskovogo znachennya a takozh do kolonizaciyi ukrayinskih zemel u formi t zv nimeckih poselen Privilejovane stanovishe nimeckih nacionalnih menshin sponukalo deyakih meshkanciv Ukrayini u Galichini ta Volini zdebilshogo polyakiv vidati sebe za Folksdojche Z vidstupom nimeckih vijsk z teritoriyi Ukrayini chastina Folksdojche vidijshla na Zahid Folksdojche yaki zalishilisya v Ukrayini buli yak pravilo zvinuvacheni radyanskimi karalnimi organami u spivrobitnictvi z okupantami zasudzheni na trivali stroki uv yaznennya ta deportovani u pivnichni oblasti Radyanskogo Soyuzu Div takozhRajhsdojcheLiteraturaMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Folksdojche Folksdojchi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006