Фе сін Іва н Іва нович нар 11 24 червня 1904 19040624 пом 24 грудня 1991 радянський військовик учасник Другої світової в

Фе́сін Іва́н Іва́нович (нар. 11 (24) червня 1904(19040624) — пом. 24 грудня 1991) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу (1943), генерал-майор (1943).

Фесін Іван Іванович

Народження

11 (24) червня 1904
х. Муравльов

Смерть

24 грудня 1991 (87 років)
Москва

Поховання

Троєкуровське кладовище

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації

Роки служби

1928–1954

Партія

КПРС

Звання

Генерал-майор

Командування

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Фесін Іван Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився 11 (24) червня 1904(19040624) року на хуторі Муравльов (тепер Кам'янський район Ростовської області в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1929 року.

Закінчив початкове училище. Працював на копальні.

В лавах РСЧА з 1926 року. У 1930 році закінчив Владикавказьку піхотну школу. Проходив службу у військах НКВС СРСР.

У 1941 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командував стрілецьким полком на Західному та Північно-західному фронтах.

У 1942 році призначений командиром 13-ї мотострілецької бригади 12-го танкового корпусу 3-ї танкової армії. Особливо полковник І. І. Фесін відзначився в січні 1943 року на Воронезькому фронті під час боїв за визволення міста Розсош Воронезької області та на підступах до Харкова.

У 1943 році призначений командиром 46-ї армії Степового фронту. В ході проведення Дніпропетровської наступальної операції підрозділи дивізії в ніч на 26 вересня 1943 року вдало форсували Дніпро в районі села Сошинівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, захопили та утримали плацдарм на правому березі.

Наказом Верховного Головнокомандувача в жовтні 1943 року 236-ї стрілецькій дивізії присвоєне почесне найменування «Дніпропетровська».

У 1943 році І. І. Фесіну присвоєне військове звання «генерал-майор».

У 1944–1948 роках — начальник Московського військового піхотного училища імені Верховної Ради РРФСР.

У 1949 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова, залишений викладачем при цій академії.

У 1965 році вийшов у запас. Мешкав у Москві.

Помер 24 грудня 1991 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 березня 1943 року за мужність і героїзм, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, командир 13-ї мотострілецької бригади 12-го танкового корпусу 3-ї танкової армії Воронезького фронту полковник Фесін Іван Іванович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 827).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року командир 236-ї стрілецької дивізії 46-ї армії Степового фронту полковник Фесін Іван Іванович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 14/ІІ).

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки й медалями.

Почесний громадянин міста Розсош Воронезької області (1968).

Пам'ять

Бронзове погруддя встановлено на батьківщині Героя.

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза полковнику Фесину Ивану Ивановичу» от 1 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 6 марта (№ 10 (216)). — С. 1
[. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 січня 2013. И. И. Фесин: Биография на «People.su» (рос.)]

Посилання

Фесін Іван Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза полковнику Фесину Ивану Ивановичу» от 1 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 6 марта (№ 10 (216)). — С. 1

[2] [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 січня 2013. И. И. Фесин: Биография на «People.su» (рос.)]