Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валентин Іванович Селінов (1876—1946) — історик античності, революційних рухів ХІХ ст. та архітектури.
| Селінов Валентин Іванович | |
|---|---|
| Народився | 1876 Білогірськ, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 16 лютого 1946 Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | historian of classical antiquity |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] (1901) |
| Заклад | Одеський університет, Одеський інститут соціального виховання |
Життєпис та науковий доробок
Народився у 1876 році в м. Карасубузар Таврійської губ. Його батько, вірменин за походженням, займався орендою землі.
До 1890 року проживав з батьками, потім поступив до Феодосійської гімназії, яку закінчив у 1897 році. Цього ж року поступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, якій закінчиву 1901 році та почав працювати на місцевих приватних курсах. В 1908 році переїхав до Катеринослава, де працював викладачем російської мови та літератури в комерційному училищі. Через два роки повернувся до Києва й викладав у середніх навчальних закладах та на різних курсах включно до 1919 року.
У 1917 році після видання наукової роботи «Сучасні питання теорії історичного знання у зв'язку з задачами методики історії» його було запрошено читати лекції з «методики історії» на вищих педагогічних курсах Києва. У 1919 році переїхав до Одеси, де працював у педагогічному відділі губкомітету професійної освіти та організовував курси по підготовці вчителів трудових шкіл.
В 1921—1930 роках був викладачем Одеського інституту народної освіти (ОІНО), вів курс методики суспільствознавства та історії, з 1924/25 н. р. — техніку викладання суспільствознавства, практичні питання викладання історії, економічну історію Англії, загальний курс історії культури, екскурсійний та образотворчий метод викладання історії. У липні 1927 року затверджено штатним професором Одеського інституту народної освіти. Окремою частиною його плідної діяльності в інституті була громадська діяльність — член соціально-педагогічного комітету, заступник голови педагогічної предметної комісії. Голова осередку «Друзів дітей» при груповому комітеті спілки «Робітники освіти» (1927), читав лекції з краєзнавства у вечірньому робітничому університеті (1929 р.), завідував окружним методичним комітетом. Працював у педагогічній секції ОНТ при ВУАН (1926—1930), історично-етнологічному відділі Одеської філії Всеукраїнській академії наук (1927—1930 рр.) та редагував екскурсійний відділ збірки «Одеса та Одещина». Після реорганізації в 1930 році ОІНО, наступні три роки працював в Одеському інституті професоійної освіти та Одеському інституті соціального виховання.
У жовтні 1930 року за призначенням сектора науки Народного комісаріату освіти, він як вчений секретар Одеської Державної бібліотеки та Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській академії наук, посів посаду завідувача відділу феодалізму та торговельного капіталізму в Надчорноморських країнах Одеського історико-археологічного музею. Під час роботи в музеї займався розробкою проблем місцевого минулого та методологічними питаннями історії.
У лютому 1931 року був заарештований органами ДПУ за підозрою в участі у підпільній діяльності організації українських націоналістів. У вересні того ж року його звільнили та поновили на роботі.
У грудні 1940 року ВАК при Всесоюзному комітеті у справах вищої школи допустила вченого без наявності вченого ступеня кандидата наук до захисту докторської дисертації.
Під час німецько-румунської окупації залишився у Одеси. Основним місцем його роботи став Румунський королівський університет (університет Трансністрії) був професором історико-філологічного факультету, з серпня 1943 року - завідувачем кафедри російської історії. 7.01.1944 р. після захисту дисертації «Древние причерноморские поселения между Бугом и Днестром в период расцвета Ольвии», який відбувся у жовтні 1943 р., Дирекція культури примарії Одеського муніципалітету затвердила постанову сенату університету про присвоєння вченого ступеня доктора історичних наук. У цей час він також був директором історико-археологічного музею (1941—1944 рр.), де керував роботою по всіх відділів та проводив активну наукову роботу в історичному архіві, де обробляв матеріали фонду канцелярії Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора часів М.Воронцова (1823—1854 рр.). Там же під його керівництвом практичну роботу по ознайомленню з матеріалами фондів проводили студенти історики, одним із яких був майбутній проф. П.Каришковський.
У березні 1944 року з відступаючими з Одеси військами переїхав до Румунії, але у січні 1945 року повернувся до міста. У серпні 1945 року за співробітництво в період окупації з німецько-румунською владою був заарештований органами НКВС. 15.10.1945 р. Військовий Трибунал НКВС Одеської області засудив його до 10 років ВТК з позбавленням у правах на 5 років. Помер 16.02.1946 р. у місцях ув'язнення у Дніпропетровській обл. Реабілітований в 1997 році..
Наукова діяльність
Аналіз наукової спадщини свідчить про її багатогранність (понад 60 наукових праць). Вчений приділяв увагу напрямку в науці, що органічно розвивався у контексті загальних наукових досліджень — теоретико-методологічним питанням історичної науки. Об'єктом інтересів вченого стала методико-педагогічна та методико-практична проблематика викладання історичної науки, яка невід'ємно була пов'язана з викладацькою діяльністю. У своїх наукових дослідженнях торкався періоду нової історії початку ХІХ ст., в яких він розглядав національно-визвольний рух та революційні настрої багатьох європейських країн. До кола інтересів вченого потрапили соціально-економічний розвіток Півдня України. Відмінною рисою наукової творчості були дослідження краєзнавчого характеру. Наслідком чого стала участь вченого у підготовці ювілейного видання до 150-річчя Одеси.
Праці
- Современные вопросы теории исторического знания в связи с задачами методики истории. — Петроград, 1915;
- К вопросу о приёмах преподавания истории в старших классах средней школы (Глава из методики истории) // Педагогический сборник. — 1917. — № 1;
- Экскурсия в Ольвию (Методические указания) // Наша школа. — 1924. — № 3. — С. 36-39;
- Ольвия. — Одесса, 1924;
- Ленинградский научно-исследовательский экскурсионный институт // Наша школа. — 1924. — № 7-9;
- Краеведческая библиография (История, фольклор, археология) // Вісник Одеської Комісії Краєзнавства при ВУАН. — 1925. — Ч. 2-3;
- Пушкин и греческое восстание (исследование) // А. С. Пушкин. Статьи-материалы. — Вып. 1. — Одесса, 1926;
- История и археология в краеведческой работе. — Л., 1927;
- До питання про джерела повісти Пушкіна «Кірджалі» // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. Багалія. — Т. ІІ. — К., 1927;
- Что хранят в себе строительные архивы провинции (Материалы Строительного комитета «Старой Одессы») // Краеведение. — 1927. — № 2;
- Из истории национально-освободительной борьбы греков и румын в начале ХІХ века // Новый Восток. — 1928. — № 20-21;
- Політична криза 1821 р. в Дунайських князівствах // Новый восток. — 1928. — № 20-21;
- Воронцовский дворец как культурно-исторический памятник г. Одессы // Вісник ОКК при ВУАН. — 1929. — Ч. 4-5;
- Историко-экономический очерк каменноугольной и железно-рудной промышленности Степной Украины // Вісник ОКК при ВУАН. — 1929. — Ч. 4-5;
- Комментарии к отрывку «Из журнала греческого восстания» писанного Пушкиным в 1821 г.// Пушкин и его современники. — Л., 1930. — Вып. 38/39;
- Архітектурні пам'ятники старої Одеси. — Одеса, 1930;
- Одесская государственная научная библиотека: исторический очерк. 1829—1917 // Исторический очерк ОГНБ им. А. М. Горького. — Одесса, 1941;
- Александр Скарлатович Стурдза // Одесская газета. — 1942. — 24 февраля;
- Очерки по истории Транснистрии и Одессы // Молва. — 1943. — 24 января;
- История колонизации территории между Днестром и Бугом // Молва. — 1944. — 8 февраля; Древне-причерноморские поселения. — Одесса, 1943.
Література
- Левченко В. В. Історія в Одеському інституті народної освіти: викладання та дослідження // ЗІФ. — Вип. 12. — Одеса, 2002. — С. 233—234, 237;
- Левченко В. В. Викладання та дослідження історії України в Одеському інституті народної освіти (1920—1930)// Проблемы славяноведения. — Брянск, 2005. — Вып. 7. — С. 176—179;
- Левченко В. В. Життя та науково-громадська діяльність Валентина Івановича Селінова (до 130-річчя з дня народження) // Юго-Запад. Одессика. — Одесса, 2006 — Вып. 2. — С. 256—266;
- Левченко В. В. Ротація професорсько-викладацького складу з гуманітарних дисциплін в Одеському інституті народної освіти // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. — № 17 (37). — Одеса, 2006. — С. 142, 144, 146—147, 150;
- Родная Одесса (По материалам дел № 13964-П и № 28242-П Селинова Валентина Ивановича) // Смирнов В. А. Реквием ХХ века. Ч. IV. — Одесса, 2007. — С. 89-131.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentin Ivanovich Selinov 1876 1946 istorik antichnosti revolyucijnih ruhiv HIH st ta arhitekturi Selinov Valentin IvanovichNarodivsya1876 Bilogirsk Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer16 lyutogo 1946 1946 02 16 Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthistorian of classical antiquityAlma materIstoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1901 ZakladOdeskij universitet Odeskij institut socialnogo vihovannyaZhittyepis ta naukovij dorobokNarodivsya u 1876 roci v m Karasubuzar Tavrijskoyi gub Jogo batko virmenin za pohodzhennyam zajmavsya orendoyu zemli Do 1890 roku prozhivav z batkami potim postupiv do Feodosijskoyi gimnaziyi yaku zakinchiv u 1897 roci Cogo zh roku postupiv na istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira yakij zakinchivu 1901 roci ta pochav pracyuvati na miscevih privatnih kursah V 1908 roci pereyihav do Katerinoslava de pracyuvav vikladachem rosijskoyi movi ta literaturi v komercijnomu uchilishi Cherez dva roki povernuvsya do Kiyeva j vikladav u serednih navchalnih zakladah ta na riznih kursah vklyuchno do 1919 roku U 1917 roci pislya vidannya naukovoyi roboti Suchasni pitannya teoriyi istorichnogo znannya u zv yazku z zadachami metodiki istoriyi jogo bulo zaprosheno chitati lekciyi z metodiki istoriyi na vishih pedagogichnih kursah Kiyeva U 1919 roci pereyihav do Odesi de pracyuvav u pedagogichnomu viddili gubkomitetu profesijnoyi osviti ta organizovuvav kursi po pidgotovci vchiteliv trudovih shkil V 1921 1930 rokah buv vikladachem Odeskogo institutu narodnoyi osviti OINO viv kurs metodiki suspilstvoznavstva ta istoriyi z 1924 25 n r tehniku vikladannya suspilstvoznavstva praktichni pitannya vikladannya istoriyi ekonomichnu istoriyu Angliyi zagalnij kurs istoriyi kulturi ekskursijnij ta obrazotvorchij metod vikladannya istoriyi U lipni 1927 roku zatverdzheno shtatnim profesorom Odeskogo institutu narodnoyi osviti Okremoyu chastinoyu jogo plidnoyi diyalnosti v instituti bula gromadska diyalnist chlen socialno pedagogichnogo komitetu zastupnik golovi pedagogichnoyi predmetnoyi komisiyi Golova oseredku Druziv ditej pri grupovomu komiteti spilki Robitniki osviti 1927 chitav lekciyi z krayeznavstva u vechirnomu robitnichomu universiteti 1929 r zaviduvav okruzhnim metodichnim komitetom Pracyuvav u pedagogichnij sekciyi ONT pri VUAN 1926 1930 istorichno etnologichnomu viddili Odeskoyi filiyi Vseukrayinskij akademiyi nauk 1927 1930 rr ta redaguvav ekskursijnij viddil zbirki Odesa ta Odeshina Pislya reorganizaciyi v 1930 roci OINO nastupni tri roki pracyuvav v Odeskomu instituti profesoijnoyi osviti ta Odeskomu instituti socialnogo vihovannya U zhovtni 1930 roku za priznachennyam sektora nauki Narodnogo komisariatu osviti vin yak vchenij sekretar Odeskoyi Derzhavnoyi biblioteki ta Odeskoyi komisiyi krayeznavstva pri Vseukrayinskij akademiyi nauk posiv posadu zaviduvacha viddilu feodalizmu ta torgovelnogo kapitalizmu v Nadchornomorskih krayinah Odeskogo istoriko arheologichnogo muzeyu Pid chas roboti v muzeyi zajmavsya rozrobkoyu problem miscevogo minulogo ta metodologichnimi pitannyami istoriyi U lyutomu 1931 roku buv zaareshtovanij organami DPU za pidozroyu v uchasti u pidpilnij diyalnosti organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv U veresni togo zh roku jogo zvilnili ta ponovili na roboti U grudni 1940 roku VAK pri Vsesoyuznomu komiteti u spravah vishoyi shkoli dopustila vchenogo bez nayavnosti vchenogo stupenya kandidata nauk do zahistu doktorskoyi disertaciyi Pid chas nimecko rumunskoyi okupaciyi zalishivsya u Odesi Osnovnim miscem jogo roboti stav Rumunskij korolivskij universitet universitet Transnistriyi buv profesorom istoriko filologichnogo fakultetu z serpnya 1943 roku zaviduvachem kafedri rosijskoyi istoriyi 7 01 1944 r pislya zahistu disertaciyi Drevnie prichernomorskie poseleniya mezhdu Bugom i Dnestrom v period rascveta Olvii yakij vidbuvsya u zhovtni 1943 r Direkciya kulturi primariyi Odeskogo municipalitetu zatverdila postanovu senatu universitetu pro prisvoyennya vchenogo stupenya doktora istorichnih nauk U cej chas vin takozh buv direktorom istoriko arheologichnogo muzeyu 1941 1944 rr de keruvav robotoyu po vsih viddiliv ta provodiv aktivnu naukovu robotu v istorichnomu arhivi de obroblyav materiali fondu kancelyariyi Novorosijskogo ta Bessarabskogo general gubernatora chasiv M Voroncova 1823 1854 rr Tam zhe pid jogo kerivnictvom praktichnu robotu po oznajomlennyu z materialami fondiv provodili studenti istoriki odnim iz yakih buv majbutnij prof P Karishkovskij U berezni 1944 roku z vidstupayuchimi z Odesi vijskami pereyihav do Rumuniyi ale u sichni 1945 roku povernuvsya do mista U serpni 1945 roku za spivrobitnictvo v period okupaciyi z nimecko rumunskoyu vladoyu buv zaareshtovanij organami NKVS 15 10 1945 r Vijskovij Tribunal NKVS Odeskoyi oblasti zasudiv jogo do 10 rokiv VTK z pozbavlennyam u pravah na 5 rokiv Pomer 16 02 1946 r u miscyah uv yaznennya u Dnipropetrovskij obl Reabilitovanij v 1997 roci Naukova diyalnistAnaliz naukovoyi spadshini svidchit pro yiyi bagatogrannist ponad 60 naukovih prac Vchenij pridilyav uvagu napryamku v nauci sho organichno rozvivavsya u konteksti zagalnih naukovih doslidzhen teoretiko metodologichnim pitannyam istorichnoyi nauki Ob yektom interesiv vchenogo stala metodiko pedagogichna ta metodiko praktichna problematika vikladannya istorichnoyi nauki yaka nevid yemno bula pov yazana z vikladackoyu diyalnistyu U svoyih naukovih doslidzhennyah torkavsya periodu novoyi istoriyi pochatku HIH st v yakih vin rozglyadav nacionalno vizvolnij ruh ta revolyucijni nastroyi bagatoh yevropejskih krayin Do kola interesiv vchenogo potrapili socialno ekonomichnij rozvitok Pivdnya Ukrayini Vidminnoyu risoyu naukovoyi tvorchosti buli doslidzhennya krayeznavchogo harakteru Naslidkom chogo stala uchast vchenogo u pidgotovci yuvilejnogo vidannya do 150 richchya Odesi Praci Sovremennye voprosy teorii istoricheskogo znaniya v svyazi s zadachami metodiki istorii Petrograd 1915 K voprosu o priyomah prepodavaniya istorii v starshih klassah srednej shkoly Glava iz metodiki istorii Pedagogicheskij sbornik 1917 1 Ekskursiya v Olviyu Metodicheskie ukazaniya Nasha shkola 1924 3 S 36 39 Olviya Odessa 1924 Leningradskij nauchno issledovatelskij ekskursionnyj institut Nasha shkola 1924 7 9 Kraevedcheskaya bibliografiya Istoriya folklor arheologiya Visnik Odeskoyi Komisiyi Krayeznavstva pri VUAN 1925 Ch 2 3 Pushkin i grecheskoe vosstanie issledovanie A S Pushkin Stati materialy Vyp 1 Odessa 1926 Istoriya i arheologiya v kraevedcheskoj rabote L 1927 Do pitannya pro dzherela povisti Pushkina Kirdzhali Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika D I Bagaliya T II K 1927 Chto hranyat v sebe stroitelnye arhivy provincii Materialy Stroitelnogo komiteta Staroj Odessy Kraevedenie 1927 2 Iz istorii nacionalno osvoboditelnoj borby grekov i rumyn v nachale HIH veka Novyj Vostok 1928 20 21 Politichna kriza 1821 r v Dunajskih knyazivstvah Novyj vostok 1928 20 21 Voroncovskij dvorec kak kulturno istoricheskij pamyatnik g Odessy Visnik OKK pri VUAN 1929 Ch 4 5 Istoriko ekonomicheskij ocherk kamennougolnoj i zhelezno rudnoj promyshlennosti Stepnoj Ukrainy Visnik OKK pri VUAN 1929 Ch 4 5 Kommentarii k otryvku Iz zhurnala grecheskogo vosstaniya pisannogo Pushkinym v 1821 g Pushkin i ego sovremenniki L 1930 Vyp 38 39 Arhitekturni pam yatniki staroyi Odesi Odesa 1930 Odesskaya gosudarstvennaya nauchnaya biblioteka istoricheskij ocherk 1829 1917 Istoricheskij ocherk OGNB im A M Gorkogo Odessa 1941 Aleksandr Skarlatovich Sturdza Odesskaya gazeta 1942 24 fevralya Ocherki po istorii Transnistrii i Odessy Molva 1943 24 yanvarya Istoriya kolonizacii territorii mezhdu Dnestrom i Bugom Molva 1944 8 fevralya Drevne prichernomorskie poseleniya Odessa 1943 LiteraturaLevchenko V V Istoriya v Odeskomu instituti narodnoyi osviti vikladannya ta doslidzhennya ZIF Vip 12 Odesa 2002 S 233 234 237 Levchenko V V Vikladannya ta doslidzhennya istoriyi Ukrayini v Odeskomu instituti narodnoyi osviti 1920 1930 Problemy slavyanovedeniya Bryansk 2005 Vyp 7 S 176 179 Levchenko V V Zhittya ta naukovo gromadska diyalnist Valentina Ivanovicha Selinova do 130 richchya z dnya narodzhennya Yugo Zapad Odessika Odessa 2006 Vyp 2 S 256 266 Levchenko V V Rotaciya profesorsko vikladackogo skladu z gumanitarnih disciplin v Odeskomu instituti narodnoyi osviti Naukovij visnik Odeskij derzhavnij ekonomichnij universitet 17 37 Odesa 2006 S 142 144 146 147 150 Rodnaya Odessa Po materialam del 13964 P i 28242 P Selinova Valentina Ivanovicha Smirnov V A Rekviem HH veka Ch IV Odessa 2007 S 89 131