Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Нігерії.
Загальна характеристика
Основні корисні копалини Нігерії – нафта, природний газ, кам. вугілля, зал. руда, руди олова, рідкісних металів (ніобію, танталу), нерудні буд. матеріали (табл.); є також родовища і вияви бурого вугілля, урану, марганцю, вольфраму, золота, міді, молібдену, свинцю і цинку, гірничохімічна сировина, нерудна індустріальна сировина (табл.).
Таблиця. Основні корисні копалини Нігерії станом на 1999 р.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т |
| 730 |
|
|
Залізні руди, млн т | 116 | 620 | 36 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 5 | 23 | 0,6 г/т |
|
Нафта, млн т | 2908 |
|
| 2,1 |
, тис. т | 64 | 91 | 0,04 (Nb2O5) | 0,67 |
Олово, тис. т | 90 | 110 | 0,8 |
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 3250 |
|
| 2,2 |
Свинець, тис. т | 100 | 300 | 10 (Pb) | 0,1 |
, т | 3200 | 5530 | 0,04 (Та2О5) | 4,17 |
Вугілля, млн т | 650 | 1607 |
|
|
Цинк, тис. т | 80 | 400 | 7,9 (Zn) |
|
Різновиди корисних копалин
Вуглеводні. За доведеними запасами нафти і газу Н. займає 2-е місце в Африці (1999). На кінець ХХ ст. відкрито бл. 300 нафтових і нафтогазових родов., які входять у Ґвінейської затоки нафтогазовий басейн. Найбільші з них : Бому, Імо-Рівер, Окан, Мерен, Оломоро, Дельта, Дельта-Саут, Екпе, Убіт, Йокрі та ін. Родов. багатопластові, глибина залягання продуктивних пластів на суші 1500-2000 м, на шельфі – 2500-3600 м. Колектори нафти і газу – г.ч. горизонти міоценових пісковиків світи агбада (пористість 40%), а також пісковики світи бенін. Пастки структурного типу, а також тектонічно екрановані. Численні родов. нафти мають газові шапки. Нафти малосірчисті, з високим змістом парафіну, густина 832-920 кг/м3.
За оцінками British Petroleum на 2003 р у Нігерії запаси нафти 24 млрд бар., частка у світі – 2%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період – 33 р. Запаси газу (трлн куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Нігерії – 3 (2%), понад 100 років.
У Нігерії пошуково-розвідувальні роботи тривалий час були орієнтовані г.ч. на нафту, і тому реальні запаси газу можуть значно перевищувати існуючі оцінки. На сьогоднішній день відомо близько 25 родовищ газу. Переважна частина запасів – газ в газових шапках нафтових родовищ (близько 70%), а також газ, розчинений у нафті.
Вугілля. Ресурси вугілля в країні на 2002 р – 2750 млн т [Mining Annual Review 2002]. Родов. кам. вугілля пов'язані з відкладами крейди, які широко розвинені в прогині Бенуе. Найбільший бас. – Енугу (пл. 20 тис. км², вугленосна товща до 150 м), який складений пісковиками, аргілітами, вуглистими сланцями і містить до 5 пластів кам. вугілля. Вугілля енергетичне, сер. вміст золи 10%, вологи 9%, сірки менше 1%, теплотворна здатність 29,4-32,8 МДж/кг.
Залізо. Великі території Нігерії складені осадовими породами, збагаченими залізом. Відкрито багато родовищ залізняку, але вони не розробляються. Найбільші родовища знаходяться в Маунт-Патті поблизу Локоджі і в Сокото. Родов. зал. руд пов'язані з пластовими тілами низькоякісних високофосфористих (понад 1,5%) шамозит-сидерит-лімонітових руд в сенонських і еоценових відкладах осадового чохла (Акбаджа і Патті). Середні і дрібні родов. представлені лінзоподібними магнетит-гематитовими тілами в залізистих кварцитах (Ітакпе, Аджібоноко та ін.).
Золото. Дрібні розсипні (Замфара, Бішіні та ін.) і корінні (Ілеша-Іфе, Мінна та ін.) родов. руд золота зосереджені в центрі, на заході і півн.-заході країни. Більша частина їх відпрацьована, перспективним є район Ілеша.
Інші металічні корисні копалини. Пром. родов. руд олова, ніобію і танталу, а також вольфраму, цирконію та ін. рідкісних металів розташовані на плато Джос. Бл. 75% запасів олов'яних руд і 15-45% ніобієвих руд зосереджено в числ. розсипних родов., пов'язаних з каситерит-колумбітовими алювіальними відкладами і корами вивітрювання колумбітоносних гранітів. Потужність алювію осн. родов. (Форум, Букуру, Ропп-Тенті та ін.) 1,5-2,0 м, довжина рудоносних ділянок 5-6 км. Самостійним родовищем тантало-ніобатів є елювіальне родов. Куру. Корінні родов. представлені кварцовими і пегматитовими жилами і ґрейзенізованими зонами в молодих гранітах (колумбіт-танталітове родов. Гамауе, каситеритове – Тонголо та ін.). Жильне олово-цинково-вольфрамове родов. Ліруе розташоване за 150 км від м. Джос. Інші каситеритові родов.: Насарава, Акванга, Абуджа, Егбе; велике корінне родов. пірохлору в лужних гранітах з урановою мінералізацією Кеффі (Каффо).
Н. має в своєму розпорядженні запаси Pb-Zn-руд в 1,65 млн (2002), що містять крім того Cu, Ag, Ge, Cd. Рудний пояс має протяжність ~600 км і ширину ~80 км. Родов. руд свинцю і цинку представлені сидерит-марказит-кварцовими жилами в крейдових піщано-глинистих відкладах ґрабена Бенуе (Абакаліки, Зурак та ін.). Руди деяких родов. містять також мідь (р-н Макурді). Гірничохімічна сировина представлена родов. кам. солі (Аве), фосфоритів (Абеокута-Іфо), флюориту (р-н Макурді), азбесту (Чафе), бариту (Азара та ін.), графіту і кіаніту (поблизу Бірнін-Гварі), тальку (Ісанлу-Макуту).
Нерудні буд. матеріали представлені вапняками, мармурами, доломітизованими мармурами, кварцовими пісками, приуроченими до верхньокрейдових та палеоген-неогенових відкладів. Осн. родов. вапняків: Нкалагу, Яндев, Евекоро, мармуризованих вапняків – Укпілла, Мфамосінг, декоративного мармуру – Джакура, кварцового пісковику – Джебе, Енугу, вогнетривких глин і каоліну – Онібоде, Ошієла, Озабулу, Ропп та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Nigeriyi Zagalna harakteristikaOsnovni korisni kopalini Nigeriyi nafta prirodnij gaz kam vugillya zal ruda rudi olova ridkisnih metaliv niobiyu tantalu nerudni bud materiali tabl ye takozh rodovisha i viyavi burogo vugillya uranu margancyu volframu zolota midi molibdenu svincyu i cinku girnichohimichna sirovina nerudna industrialna sirovina tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Nigeriyi stanom na 1999 r Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBarit tis t 730 Zalizni rudi mln t 116 620 36 Fe 0 1Zoloto t 5 23 0 6 g t Nafta mln t 2908 2 1 tis t 64 91 0 04 Nb2O5 0 67Olovo tis t 90 110 0 8 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 3250 2 2Svinec tis t 100 300 10 Pb 0 1 t 3200 5530 0 04 Ta2O5 4 17Vugillya mln t 650 1607 Cink tis t 80 400 7 9 Zn Riznovidi korisnih kopalinVuglevodni Za dovedenimi zapasami nafti i gazu N zajmaye 2 e misce v Africi 1999 Na kinec HH st vidkrito bl 300 naftovih i naftogazovih rodov yaki vhodyat u Gvinejskoyi zatoki naftogazovij basejn Najbilshi z nih Bomu Imo River Okan Meren Olomoro Delta Delta Saut Ekpe Ubit Jokri ta in Rodov bagatoplastovi glibina zalyagannya produktivnih plastiv na sushi 1500 2000 m na shelfi 2500 3600 m Kolektori nafti i gazu g ch gorizonti miocenovih piskovikiv sviti agbada poristist 40 a takozh piskoviki sviti benin Pastki strukturnogo tipu a takozh tektonichno ekranovani Chislenni rodov nafti mayut gazovi shapki Nafti malosirchisti z visokim zmistom parafinu gustina 832 920 kg m3 Za ocinkami British Petroleum na 2003 r u Nigeriyi zapasi nafti 24 mlrd bar chastka u sviti 2 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period 33 r Zapasi gazu trln kub m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya u Nigeriyi 3 2 ponad 100 rokiv U Nigeriyi poshukovo rozviduvalni roboti trivalij chas buli oriyentovani g ch na naftu i tomu realni zapasi gazu mozhut znachno perevishuvati isnuyuchi ocinki Na sogodnishnij den vidomo blizko 25 rodovish gazu Perevazhna chastina zapasiv gaz v gazovih shapkah naftovih rodovish blizko 70 a takozh gaz rozchinenij u nafti Vugillya Resursi vugillya v krayini na 2002 r 2750 mln t Mining Annual Review 2002 Rodov kam vugillya pov yazani z vidkladami krejdi yaki shiroko rozvineni v progini Benue Najbilshij bas Enugu pl 20 tis km vuglenosna tovsha do 150 m yakij skladenij piskovikami argilitami vuglistimi slancyami i mistit do 5 plastiv kam vugillya Vugillya energetichne ser vmist zoli 10 vologi 9 sirki menshe 1 teplotvorna zdatnist 29 4 32 8 MDzh kg Zalizo Veliki teritoriyi Nigeriyi skladeni osadovimi porodami zbagachenimi zalizom Vidkrito bagato rodovish zaliznyaku ale voni ne rozroblyayutsya Najbilshi rodovisha znahodyatsya v Maunt Patti poblizu Lokodzhi i v Sokoto Rodov zal rud pov yazani z plastovimi tilami nizkoyakisnih visokofosforistih ponad 1 5 shamozit siderit limonitovih rud v senonskih i eocenovih vidkladah osadovogo chohla Akbadzha i Patti Seredni i dribni rodov predstavleni linzopodibnimi magnetit gematitovimi tilami v zalizistih kvarcitah Itakpe Adzhibonoko ta in Zoloto Dribni rozsipni Zamfara Bishini ta in i korinni Ilesha Ife Minna ta in rodov rud zolota zoseredzheni v centri na zahodi i pivn zahodi krayini Bilsha chastina yih vidpracovana perspektivnim ye rajon Ilesha Inshi metalichni korisni kopalini Prom rodov rud olova niobiyu i tantalu a takozh volframu cirkoniyu ta in ridkisnih metaliv roztashovani na plato Dzhos Bl 75 zapasiv olov yanih rud i 15 45 niobiyevih rud zoseredzheno v chisl rozsipnih rodov pov yazanih z kasiterit kolumbitovimi alyuvialnimi vidkladami i korami vivitryuvannya kolumbitonosnih granitiv Potuzhnist alyuviyu osn rodov Forum Bukuru Ropp Tenti ta in 1 5 2 0 m dovzhina rudonosnih dilyanok 5 6 km Samostijnim rodovishem tantalo niobativ ye elyuvialne rodov Kuru Korinni rodov predstavleni kvarcovimi i pegmatitovimi zhilami i grejzenizovanimi zonami v molodih granitah kolumbit tantalitove rodov Gamaue kasiteritove Tongolo ta in Zhilne olovo cinkovo volframove rodov Lirue roztashovane za 150 km vid m Dzhos Inshi kasiteritovi rodov Nasarava Akvanga Abudzha Egbe velike korinne rodov pirohloru v luzhnih granitah z uranovoyu mineralizaciyeyu Keffi Kaffo N maye v svoyemu rozporyadzhenni zapasi Pb Zn rud v 1 65 mln 2002 sho mistyat krim togo Cu Ag Ge Cd Rudnij poyas maye protyazhnist 600 km i shirinu 80 km Rodov rud svincyu i cinku predstavleni siderit markazit kvarcovimi zhilami v krejdovih pishano glinistih vidkladah grabena Benue Abakaliki Zurak ta in Rudi deyakih rodov mistyat takozh mid r n Makurdi Girnichohimichna sirovina predstavlena rodov kam soli Ave fosforitiv Abeokuta Ifo flyuoritu r n Makurdi azbestu Chafe baritu Azara ta in grafitu i kianitu poblizu Birnin Gvari talku Isanlu Makutu Nerudni bud materiali predstavleni vapnyakami marmurami dolomitizovanimi marmurami kvarcovimi piskami priurochenimi do verhnokrejdovih ta paleogen neogenovih vidkladiv Osn rodov vapnyakiv Nkalagu Yandev Evekoro marmurizovanih vapnyakiv Ukpilla Mfamosing dekorativnogo marmuru Dzhakura kvarcovogo piskoviku Dzhebe Enugu vognetrivkih glin i kaolinu Onibode Oshiyela Ozabulu Ropp ta in Div takozhEkonomika Nigeriyi Geologiya Nigeriyi Gidrogeologiya Nigeriyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Nigeriyi Girnicha promislovist NigeriyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s