Конституція Греції 1975 (грец. Σύνταγμα) — чинна Конституція Грецької республіки, прийнята п'ятим скликанням Грецького парламенту. Набрала чинності 1975 року, двічі переглядалась — 1986 та 2001 року. Конституційна історія Греції розпочалась у період Грецької національно-визвольної війни за незалежність, у ході якої перші були прийняті три революційних грецькі конституції. Перша грецька Конституція була прийнята 1822 р. Остання редакція від 1975 р. є по суті переглядом Конституції 1952 р. Центральна площа Синтагма в Афінах, на якій розміщено парламентський палац, названа на честь Конституції.
Зміст
Конституція Грецької республіки складається зі 120 статей та поділяється на 4 частини:
- Перша частина (статті 1—3) — Основні положення — встановлює, що Греція є парламентською республікою, а також затверджує православну церкву як офіційну у Греції.
- У другій частині (статті 4—25) стосується індивідуальних та соціальних прав, захист яких був посилений після перегляду Конституції 2001 року (нові положення стосуються регулювання таких питань, як захист персональних даних та компетентності деяких незалежних органів).
- У третій частині (статті 26—105) описує організацію та функції держави. Стаття 28 формально затверджує чинність міжнародних законів і міжнародних конвенцій у внутрішньодержавньому законодавстві Греції.
- У четвертій частині (статті 106—120) включає спеціальні, прикінцеві та перехідні положення.
Виконавча влада в країні здійснюється урядом та Президентом Республіки, останні є здебільшого фігурою церемоніальною. Повнота політичної влади в Греції належить прем'єр-міністру країни. Законодавча влада здійснюється Грецьким парламентом, який складається з 300 депутатів, що обираються на 4-річний термін шляхом таємного прямого голосування. Судова влада є незалежною від виконавчої та законодавчої влади і складається з трьох верховних судів: Касаційного суду (грец. Άρειος Πάγος — ареопаг), Державної ради (грец. Συμβούλιο της Επικρατείας) і Палати аудиторів (грец. Ελεγκτικό Συνέδριο).
Посилання
- Конституція Греції 1975 року із поправками 1986 та 2001 року[недоступне посилання з квітня 2019]
- Текст Конституції Греції [ 5 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Konstituciya Greciyi perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Konstituciya Greciyi 1975 grec Syntagma chinna Konstituciya Greckoyi respubliki prijnyata p yatim sklikannyam Greckogo parlamentu Nabrala chinnosti 1975 roku dvichi pereglyadalas 1986 ta 2001 roku Konstitucijna istoriya Greciyi rozpochalas u period Greckoyi nacionalno vizvolnoyi vijni za nezalezhnist u hodi yakoyi pershi buli prijnyati tri revolyucijnih grecki konstituciyi Persha grecka Konstituciya bula prijnyata 1822 r Ostannya redakciya vid 1975 r ye po suti pereglyadom Konstituciyi 1952 r Centralna plosha Sintagma v Afinah na yakij rozmisheno parlamentskij palac nazvana na chest Konstituciyi ZmistKonstituciya Greckoyi respubliki skladayetsya zi 120 statej ta podilyayetsya na 4 chastini Persha chastina statti 1 3 Osnovni polozhennya vstanovlyuye sho Greciya ye parlamentskoyu respublikoyu a takozh zatverdzhuye pravoslavnu cerkvu yak oficijnu u Greciyi U drugij chastini statti 4 25 stosuyetsya individualnih ta socialnih prav zahist yakih buv posilenij pislya pereglyadu Konstituciyi 2001 roku novi polozhennya stosuyutsya regulyuvannya takih pitan yak zahist personalnih danih ta kompetentnosti deyakih nezalezhnih organiv U tretij chastini statti 26 105 opisuye organizaciyu ta funkciyi derzhavi Stattya 28 formalno zatverdzhuye chinnist mizhnarodnih zakoniv i mizhnarodnih konvencij u vnutrishnoderzhavnomu zakonodavstvi Greciyi U chetvertij chastini statti 106 120 vklyuchaye specialni prikincevi ta perehidni polozhennya Vikonavcha vlada v krayini zdijsnyuyetsya uryadom ta Prezidentom Respubliki ostanni ye zdebilshogo figuroyu ceremonialnoyu Povnota politichnoyi vladi v Greciyi nalezhit prem yer ministru krayini Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya Greckim parlamentom yakij skladayetsya z 300 deputativ sho obirayutsya na 4 richnij termin shlyahom tayemnogo pryamogo golosuvannya Sudova vlada ye nezalezhnoyu vid vikonavchoyi ta zakonodavchoyi vladi i skladayetsya z troh verhovnih sudiv Kasacijnogo sudu grec Areios Pagos areopag Derzhavnoyi radi grec Symboylio ths Epikrateia s i Palati auditoriv grec Elegktiko Synedrio PosilannyaKonstituciya Greciyi u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Temi u Vikidzherelah Konstituciya Greciyi 1975 roku iz popravkami 1986 ta 2001 roku nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Tekst Konstituciyi Greciyi 5 grudnya 2010 u Wayback Machine angl