Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хаїм Перельман (фр. Chaïm Perelman 20 травня 1912, Варшава - 22 січня 1984, Брюссель ) - бельгійський учений, філософ та доктор права. Його вважають одним із основоположників сучасної риторики й одним із найвидатніших теоретиків аргументації XX століття.
Серед найважливіших праць — "Нова риторика: трактат з аргументації" ( фр.Traité de l'argumentation: La nouvelle rhétorique, 1958), створена спільно з Люсі Ольбрехт-Титекою.
«Нова риторика: трактат з аргументації»
Огляд
"Нова риторика" Х.Перельмана та Л.Ольбрехт-Титеки виникла внаслідок пошуку раціонального підґрунтя для аналізу дискурсу, пов’язаного із цінностями людини. Переконавшись, що принципи емпіризму та формальна логіка як спосіб наукового обгрунтування неспроможні забезпечити аналіз функціонування суджень про цінності, Перельман та Ольбрехт-Титека розпочали дослідження ціннісних обгрунтувань у текстах із різних сфер (юридичної, філософської, моралістичної, історичної тощо). Результат пошуку вчених знайшов відгук у античній традиції риторики, зокрема в аргументації Арістотеля. Давньогрецький вчений у своїх міркуваннях щодо аргументації виділяв, окрім формальної логіки, зосередженої на аналітичному обгрунтуванні, неформальну логіку, яка ґрунтувалася на діалектичному обгрунтуванні. У такий спосіб, взявши діалектичну складову за основу, Перельман разом із Ольбрехт-Титекою стверджували, що "лише через витриманий процес загальнодоступної аргументації пропозиції щодо цінностей та політик можуть бути випробувані та встановлені як достатньо ґрунтовні, або відкинуті як ті, яким бракує раціональних якостей".
Роль аудиторії
Процес аргументації, згідно з Х.Перельманом та Л.Ольбрехт-Титекою, на відміну від доводу, побудованого за системою правил формальної логіки, розглядався як акт взаємодії між оратором/автором та аудиторією. Аргументація, за словами вчених, "намагається досягнути прихильності думок, і, згідно з цим, передбачає встановлення інтелектуального контакту". У процесі взаємодії аудиторія також стає необхідним вихідним елементом як категорія адресата, з огляду на яку оратор/автор будує аргументи. У такий спосіб роль аудиторії поширюється на визначення напряму, а також ваги й ефективності аргументації.
Типи аудиторії
Перельман та Ольбрехт-Титека розрізняють два типи аудиторії: конкретну та універсальну. До конкретної аудиторії відносяться ті, кому адресована промова чи текст. Звертаючись до конкретної аудиторії, оратор/автор прагне її переконати, апелюючи до практик та цінностей, носіями яких є ця аудиторія. Перельман пише, що хорошим способом перевірити чи аргумент є хорошим - використати його із конкретним співрозмовником. Поодинокий слухач деколи діє як ціла аудиторія опонентів, він ретельно слідкує за кожним кроком аргументації, вимагаючи пояснень та наводячи свої аргументи у відповідь. "Передбачається, що слухач має у своєму розпорядженні таку ж міркувальну силу, як і інші члени універсальної аудиторії". Таким чином, якщо наші аргументи матимуть успіх перед аудиторією одного, уважного критика, вони можуть бути готові до випробування універсальної аудиторії.
Сам суб'єкт. Перельман та Ольбрехт хочуть звернути нашу увагу також на аудиторію себе. Само обмірковування є вирішальним для процесу вигадування аргументів. Важливо також аргументувати аргументи як обґрунтовані. Можна сказати, що «Я» - це перша аудиторія, дотримання якої шукається в аргументації.
З огляду на те, що аргументи, які ґрунтуються на увіруваннях та цінностях конкретної групи можуть бути упередженими та неприйнятними для інших людей, Перельман та Ольбрехт Титека вводять категорію універсальної аудиторії. У теорії аргументації вчених універсальна аудиторія, на відміну від конкретної, постає як ментальний концепт, до якого належать усі раціональні особи. За посередництвом цієї аудиторії оратор/автор актуалізує роль об’єктивного та раціонального в аргументах, оцінює їх ґрунтовність, а також шукає способів досягнення прихильності думки адресатів, тобто запевнення. Як поняття універсальна аудиторія не визначається кількісним показником, вона може втілюватися і в одному співрозмовнику, що через дебати/критику допомагає оратору/автору осмислити слабкі сторони аргументу та оцінити кожен крок у процесі аргументації, і у постаті самого оратора/автора, що критично осмислює аргумент та щиро обґрунтовує свою думку.
Універсальна аудиторія складається з концепції оратора про всіх раціональних людей. Причини, адресовані цій аудиторії, мають бути переконливими. само собою зрозумілий і позачасовий, таким чином незалежний від місцевих проблем. Характер оратора відбивається у концепції, яку вона формує універсальної аудиторії. Конкретна аудиторія забезпечує перевірку кожного кроку в процесі міркувань. Мета дискурсу, адресованого цій аудиторії, не "виграти" дебати, а взяти участь у діалозі, що веде до розумного рішення. Співрозмовник може розглядатися як прояв усіх розумних людей, як екземпляр універсальної аудиторії. Самороздум розглядається як свого роду аргументація, а не як окрема пізнавальна діяльність. Ми використовуємо ті самі аргументи, щоб переконати інших, що ми використовуємо, щоб переконати себе. Таємниця особистого внутрішнього обговорення розглядається як запорука його щирості, оскільки ми не зацікавлені в обманюванні себе.
Відправні точки аргументів
Оскільки метою аргументації Перельман та Ольбрехт-Титека визначають процес перенесення згоди щодо певних базових тверджень (відправних точок) до згоди щодо рішень та висновків, категорія відправних точок виступає важливим елементом, що функціонує як фундамент для конструкції аргументів. У своїй теорії вчені поділяють відправні точки на два класи:
- Реальні (факти, правди, припущення);
- Бажані (цінності, ієрархії та пріоритетність);
За допомогою класу реальних відправних точок аргументів оратор/автор встановлює зв'язок із універсальною аудиторією. Натомість клас бажаних відправних точок аргументів узгоджується з конкретною аудиторією.
Концепт «присутність»
Одим із завдань аргументації Х.Перельмана та Л.Ольбрехт-Титеки є встановлення присутності, або виявлення, фактів перед аудиторією. В основі встановлення присутності лежить ідея виділення оратором/автором певної ідеї чи факту перед аудиторією з метою досягнення прихильності думок. Досвід, що отримує у процесі виявлення аудиторія є радше чуттєвим, а не раціональним, у якому за посередництвом оратора/автора адресати приходять у стан, де починають бачити відповідні факти чи відчувати правдивість ідеї.
Техніки аргументації
У «Новій риториці» Х.Перельман та Л.Ольбрехт-Титека виділяють такі основі техніки аргументації як асоціація (зв'язок) та дисоціація (роз'єднання).
Асоціація
Техніка асоціації полягає у перенесенні сприйняття тверджень на висновки, встановленні зв’язку між відправною точкою та тезою. До основних видів аргументів асоціації належать:
- Квазілогічні аргументи Аргументи наближені до формальних доказів. Аргументи логічної або математичної природи. Відрізняються від формальних тим, що він завжди передбачає так звану “мовчазну згоду” аудиторії з неформальними посилами.
А) Побудовані на несумісності
Пр.: "Як можна бути проти абортів, але підтримувати смертну кару?"
Б) Тавтологічні твердження
Пр.: "Діти є діти".
В) Аргументи з дефініціями
Пр.: "Наркотики – вибір слабких".
Г) Включення і розділення (частина і ціле)
Пр.: "Якщо звинувачений діяв не через ревнощі, не через ненависть, не через користь, то він не мав мотива до вбивства".
- Аргументи, які ґрунтуються на структурі реальності Звернення до зв’язку між елементами дійсності. Це відносини послідовності, співіснування, символічного зв’язку, подвійної ієрархії. Для цього типу важливо те, що відносини, які розглядаються можуть не існувати в реальності. Все визначає зовнішня маніфестація цих відносин, віра аудиторії в об'єктивність таких структур або «мовчазну згоду» з оратором про їхню реальність.
А) Тип послідовності
Пр.: "Смертну кару треба дозволити, бо вона уможливить зменшення злочинності" (оцінка дії через її наслідки).
Б) Тип співіснування
Пр.: "... є поганою людиною, бо краде" (зв’язок між людиною та дією).
- Аргументи, які «продукують» реальність
- Апеляція до окремого випадку. Окремий випадок може відтворювати різні функції: виступаючи як приклад, він робить можливим узагальнення. Як ілюстрація – підкріплює вже встановлене правило. Як зразок – спонукає до наслідування. Як анти зразок – відвернути від якоїсь поведінки.
А) Приклад (встановлює передбачення або правило)
Пр.: "Якщо смертна кара не допомогла зменшити злочинність у Техасі, навряд вона спряцює у Колорадо".
Б) Ілюстрація (ілюструє попередньо встановлене правило)
В) Модель (представлення моделі для наслідування)
Пр.: "Якосні хорошого вчителя є у …".
Г) Аналогія та метафора
Пр.: "Цей воїн стосовно інших людей є левом стосовно інших тварин".
Дисоціація
Техніка дисоціації полягає у поділі однієї ідеї або концепту на частини для уникнення несумісності. Так, наприклад, концепт "життя" може бути поділений на "загальне" (включає усе живе) та "людське" (включає лише ті життєві форми, які мають фундаментальні людські якості, як-от свобода волі).
Примітки
- Herrick, James (2008). The History and Theory of Rhetoric // Contemporary Rhetoric I: Argument, Audience, and Science (англ.). Pearson. с. 195—208.
- Timothy Borchers and Heather Hundley (2018). Rhetorical Theory. An Introduction // Rhetorical Approach to Argumentation (англ.). Illinois: Long Grove. с. 107.
- . cms.ucu.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
- . web.archive.org. 8 січня 2010. Архів оригіналу за 8 січня 2010. Процитовано 11 грудня 2020.
Джерела
- Timothy Borchers and Heather Hundley. Rhetorical Theory. An Introduction // Rhetorical Approach to Argumentation. – Long Grove-Illinois, 2018. – P. 100-111.
- Herrick James. The History and Theory of Rhetoric // Contemporary Rhetoric I: Argument, Audience, and Science / 4th Edition. – Pearson, 2008. – P. 195-208.
- A. G. Cross, R. D. Dearin. Chaim Perelman. N. Y. 2003
- Foss, Sonja K, Karen A. Foss, and Robert Trapp. Contemporary Perspectives on Rhetoric. Prospect Heights, Ill: Waveland Press, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hayim Perelman fr Chaim Perelman 20 travnya 1912 Varshava 22 sichnya 1984 Bryussel belgijskij uchenij filosof ta doktor prava Jogo vvazhayut odnim iz osnovopolozhnikiv suchasnoyi ritoriki j odnim iz najvidatnishih teoretikiv argumentaciyi XX stolittya Sered najvazhlivishih prac Nova ritorika traktat z argumentaciyi fr Traite de l argumentation La nouvelle rhetorique 1958 stvorena spilno z Lyusi Olbreht Titekoyu Nova ritorika traktat z argumentaciyi Oglyad Nova ritorika H Perelmana ta L Olbreht Titeki vinikla vnaslidok poshuku racionalnogo pidgruntya dlya analizu diskursu pov yazanogo iz cinnostyami lyudini Perekonavshis sho principi empirizmu ta formalna logika yak sposib naukovogo obgruntuvannya nespromozhni zabezpechiti analiz funkcionuvannya sudzhen pro cinnosti Perelman ta Olbreht Titeka rozpochali doslidzhennya cinnisnih obgruntuvan u tekstah iz riznih sfer yuridichnoyi filosofskoyi moralistichnoyi istorichnoyi tosho Rezultat poshuku vchenih znajshov vidguk u antichnij tradiciyi ritoriki zokrema v argumentaciyi Aristotelya Davnogreckij vchenij u svoyih mirkuvannyah shodo argumentaciyi vidilyav okrim formalnoyi logiki zoseredzhenoyi na analitichnomu obgruntuvanni neformalnu logiku yaka gruntuvalasya na dialektichnomu obgruntuvanni U takij sposib vzyavshi dialektichnu skladovu za osnovu Perelman razom iz Olbreht Titekoyu stverdzhuvali sho lishe cherez vitrimanij proces zagalnodostupnoyi argumentaciyi propoziciyi shodo cinnostej ta politik mozhut buti viprobuvani ta vstanovleni yak dostatno gruntovni abo vidkinuti yak ti yakim brakuye racionalnih yakostej Rol auditoriyi Proces argumentaciyi zgidno z H Perelmanom ta L Olbreht Titekoyu na vidminu vid dovodu pobudovanogo za sistemoyu pravil formalnoyi logiki rozglyadavsya yak akt vzayemodiyi mizh oratorom avtorom ta auditoriyeyu Argumentaciya za slovami vchenih namagayetsya dosyagnuti prihilnosti dumok i zgidno z cim peredbachaye vstanovlennya intelektualnogo kontaktu U procesi vzayemodiyi auditoriya takozh staye neobhidnim vihidnim elementom yak kategoriya adresata z oglyadu na yaku orator avtor buduye argumenti U takij sposib rol auditoriyi poshiryuyetsya na viznachennya napryamu a takozh vagi j efektivnosti argumentaciyi Tipi auditoriyi Perelman ta Olbreht Titeka rozriznyayut dva tipi auditoriyi konkretnu ta universalnu Do konkretnoyi auditoriyi vidnosyatsya ti komu adresovana promova chi tekst Zvertayuchis do konkretnoyi auditoriyi orator avtor pragne yiyi perekonati apelyuyuchi do praktik ta cinnostej nosiyami yakih ye cya auditoriya Perelman pishe sho horoshim sposobom pereviriti chi argument ye horoshim vikoristati jogo iz konkretnim spivrozmovnikom Poodinokij sluhach dekoli diye yak cila auditoriya oponentiv vin retelno slidkuye za kozhnim krokom argumentaciyi vimagayuchi poyasnen ta navodyachi svoyi argumenti u vidpovid Peredbachayetsya sho sluhach maye u svoyemu rozporyadzhenni taku zh mirkuvalnu silu yak i inshi chleni universalnoyi auditoriyi Takim chinom yaksho nashi argumenti matimut uspih pered auditoriyeyu odnogo uvazhnogo kritika voni mozhut buti gotovi do viprobuvannya universalnoyi auditoriyi Sam sub yekt Perelman ta Olbreht hochut zvernuti nashu uvagu takozh na auditoriyu sebe Samo obmirkovuvannya ye virishalnim dlya procesu vigaduvannya argumentiv Vazhlivo takozh argumentuvati argumenti yak obgruntovani Mozhna skazati sho Ya ce persha auditoriya dotrimannya yakoyi shukayetsya v argumentaciyi Z oglyadu na te sho argumenti yaki gruntuyutsya na uviruvannyah ta cinnostyah konkretnoyi grupi mozhut buti uperedzhenimi ta neprijnyatnimi dlya inshih lyudej Perelman ta Olbreht Titeka vvodyat kategoriyu universalnoyi auditoriyi U teoriyi argumentaciyi vchenih universalna auditoriya na vidminu vid konkretnoyi postaye yak mentalnij koncept do yakogo nalezhat usi racionalni osobi Za poserednictvom ciyeyi auditoriyi orator avtor aktualizuye rol ob yektivnogo ta racionalnogo v argumentah ocinyuye yih gruntovnist a takozh shukaye sposobiv dosyagnennya prihilnosti dumki adresativ tobto zapevnennya Yak ponyattya universalna auditoriya ne viznachayetsya kilkisnim pokaznikom vona mozhe vtilyuvatisya i v odnomu spivrozmovniku sho cherez debati kritiku dopomagaye oratoru avtoru osmisliti slabki storoni argumentu ta ociniti kozhen krok u procesi argumentaciyi i u postati samogo oratora avtora sho kritichno osmislyuye argument ta shiro obgruntovuye svoyu dumku Universalna auditoriya skladayetsya z koncepciyi oratora pro vsih racionalnih lyudej Prichini adresovani cij auditoriyi mayut buti perekonlivimi samo soboyu zrozumilij i pozachasovij takim chinom nezalezhnij vid miscevih problem Harakter oratora vidbivayetsya u koncepciyi yaku vona formuye universalnoyi auditoriyi Konkretna auditoriya zabezpechuye perevirku kozhnogo kroku v procesi mirkuvan Meta diskursu adresovanogo cij auditoriyi ne vigrati debati a vzyati uchast u dialozi sho vede do rozumnogo rishennya Spivrozmovnik mozhe rozglyadatisya yak proyav usih rozumnih lyudej yak ekzemplyar universalnoyi auditoriyi Samorozdum rozglyadayetsya yak svogo rodu argumentaciya a ne yak okrema piznavalna diyalnist Mi vikoristovuyemo ti sami argumenti shob perekonati inshih sho mi vikoristovuyemo shob perekonati sebe Tayemnicya osobistogo vnutrishnogo obgovorennya rozglyadayetsya yak zaporuka jogo shirosti oskilki mi ne zacikavleni v obmanyuvanni sebe Vidpravni tochki argumentiv Oskilki metoyu argumentaciyi Perelman ta Olbreht Titeka viznachayut proces perenesennya zgodi shodo pevnih bazovih tverdzhen vidpravnih tochok do zgodi shodo rishen ta visnovkiv kategoriya vidpravnih tochok vistupaye vazhlivim elementom sho funkcionuye yak fundament dlya konstrukciyi argumentiv U svoyij teoriyi vcheni podilyayut vidpravni tochki na dva klasi Realni fakti pravdi pripushennya Bazhani cinnosti iyerarhiyi ta prioritetnist Za dopomogoyu klasu realnih vidpravnih tochok argumentiv orator avtor vstanovlyuye zv yazok iz universalnoyu auditoriyeyu Natomist klas bazhanih vidpravnih tochok argumentiv uzgodzhuyetsya z konkretnoyu auditoriyeyu Koncept prisutnist Odim iz zavdan argumentaciyi H Perelmana ta L Olbreht Titeki ye vstanovlennya prisutnosti abo viyavlennya faktiv pered auditoriyeyu V osnovi vstanovlennya prisutnosti lezhit ideya vidilennya oratorom avtorom pevnoyi ideyi chi faktu pered auditoriyeyu z metoyu dosyagnennya prihilnosti dumok Dosvid sho otrimuye u procesi viyavlennya auditoriya ye radshe chuttyevim a ne racionalnim u yakomu za poserednictvom oratora avtora adresati prihodyat u stan de pochinayut bachiti vidpovidni fakti chi vidchuvati pravdivist ideyi Tehniki argumentaciyi U Novij ritorici H Perelman ta L Olbreht Titeka vidilyayut taki osnovi tehniki argumentaciyi yak asociaciya zv yazok ta disociaciya roz yednannya Asociaciya Tehnika asociaciyi polyagaye u perenesenni sprijnyattya tverdzhen na visnovki vstanovlenni zv yazku mizh vidpravnoyu tochkoyu ta tezoyu Do osnovnih vidiv argumentiv asociaciyi nalezhat Kvazilogichni argumenti Argumenti nablizheni do formalnih dokaziv Argumenti logichnoyi abo matematichnoyi prirodi Vidriznyayutsya vid formalnih tim sho vin zavzhdi peredbachaye tak zvanu movchaznu zgodu auditoriyi z neformalnimi posilami A Pobudovani na nesumisnosti Pr Yak mozhna buti proti abortiv ale pidtrimuvati smertnu karu B Tavtologichni tverdzhennya Pr Diti ye diti V Argumenti z definiciyami Pr Narkotiki vibir slabkih G Vklyuchennya i rozdilennya chastina i cile Pr Yaksho zvinuvachenij diyav ne cherez revnoshi ne cherez nenavist ne cherez korist to vin ne mav motiva do vbivstva Argumenti yaki gruntuyutsya na strukturi realnosti Zvernennya do zv yazku mizh elementami dijsnosti Ce vidnosini poslidovnosti spivisnuvannya simvolichnogo zv yazku podvijnoyi iyerarhiyi Dlya cogo tipu vazhlivo te sho vidnosini yaki rozglyadayutsya mozhut ne isnuvati v realnosti Vse viznachaye zovnishnya manifestaciya cih vidnosin vira auditoriyi v ob yektivnist takih struktur abo movchaznu zgodu z oratorom pro yihnyu realnist A Tip poslidovnosti Pr Smertnu karu treba dozvoliti bo vona umozhlivit zmenshennya zlochinnosti ocinka diyi cherez yiyi naslidki B Tip spivisnuvannya Pr ye poganoyu lyudinoyu bo krade zv yazok mizh lyudinoyu ta diyeyu Argumenti yaki produkuyut realnist Apelyaciya do okremogo vipadku Okremij vipadok mozhe vidtvoryuvati rizni funkciyi vistupayuchi yak priklad vin robit mozhlivim uzagalnennya Yak ilyustraciya pidkriplyuye vzhe vstanovlene pravilo Yak zrazok sponukaye do nasliduvannya Yak anti zrazok vidvernuti vid yakoyis povedinki A Priklad vstanovlyuye peredbachennya abo pravilo Pr Yaksho smertna kara ne dopomogla zmenshiti zlochinnist u Tehasi navryad vona spryacyuye u Kolorado B Ilyustraciya ilyustruye poperedno vstanovlene pravilo V Model predstavlennya modeli dlya nasliduvannya Pr Yakosni horoshogo vchitelya ye u G Analogiya ta metafora Pr Cej voyin stosovno inshih lyudej ye levom stosovno inshih tvarin Disociaciya Tehnika disociaciyi polyagaye u podili odniyeyi ideyi abo konceptu na chastini dlya uniknennya nesumisnosti Tak napriklad koncept zhittya mozhe buti podilenij na zagalne vklyuchaye use zhive ta lyudske vklyuchaye lishe ti zhittyevi formi yaki mayut fundamentalni lyudski yakosti yak ot svoboda voli PrimitkiHerrick James 2008 The History and Theory of Rhetoric Contemporary Rhetoric I Argument Audience and Science angl Pearson s 195 208 Timothy Borchers and Heather Hundley 2018 Rhetorical Theory An Introduction Rhetorical Approach to Argumentation angl Illinois Long Grove s 107 cms ucu edu ua ukr Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2020 web archive org 8 sichnya 2010 Arhiv originalu za 8 sichnya 2010 Procitovano 11 grudnya 2020 DzherelaTimothy Borchers and Heather Hundley Rhetorical Theory An Introduction Rhetorical Approach to Argumentation Long Grove Illinois 2018 P 100 111 Herrick James The History and Theory of Rhetoric Contemporary Rhetoric I Argument Audience and Science 4th Edition Pearson 2008 P 195 208 A G Cross R D Dearin Chaim Perelman N Y 2003 Foss Sonja K Karen A Foss and Robert Trapp Contemporary Perspectives on Rhetoric Prospect Heights Ill Waveland Press 1991