Родькін Дмитро Йосипович

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Родькін Дмитро Йосипович
Народився	31 травня 1939(1939-05-31) (85 років) Роскош, Хотимський район, Могильовська область
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	педагог
Alma mater	Криворізький гріничорудний інститут
Галузь	автоматизація виробничих процесів в гірничій промисловості
Заклад	Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Посада	завідувач кафедри
Вчене звання	доктор технічних наук
Науковий ступінь	професор
Нагороди

Родькін Дмитро Йосипович (* 31 травня 1939, Роскош, Хотимський район, Могильовська область) — завідувач кафедри «Системи автоматичного управління та електропривод» Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис

1962 року закінчив Криворізький гріничорудний інститут — спеціальність «автоматизація виробничих процесів в гірничій промисловості», зарахований до аспірантури при кафедрі автоматизації виробничих процесів.

З 1963 року працює на кафедрі асистентом, 1966 — викладач, 1968 — виконувач обов'язків доцента, 1972 — доцент, 1979 — завідувач кафедри.

1970 року в Київському політехнічному інституті захистив кандидатську дисертацію: «Автоматизація виробничих процесів».

1995 року в Дніпропетровському гірничому інституті ім. Артема захищає докторську дисертацію: «Електротехнічні комплекси і системи»; доктор технічних наук.

1996 року заступає посаду професора кафедри автоматизованого електроприводу.

В лютому 1998 року вдостоєний почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Того ж року приступає до праці професора кафедри автоматизації виробничих процесів і робототехніки.

З 2001 року й надалі — професор кафедри «Системи автоматичного управління й електропривод».

Досліджує наукові напрями:

• теоретичні основи енергопроцесів в колах з полігармонійними сигналами,
• енергозбереження, керованість та надійність систем з турбомеханізмами,
• створення систем аварійного електроживлення з використанням формованих джерел на базі транспортних засобів,
• створення пристроїв та розробка методів інтелектуальних систем захиту обладнання електромеханічного та технологічного,
• діагностика електротехнічних систем та якість перетворення енергії,
• створення уніфікованих систем керування за процесом рушання та полегшеного пуску електроприводів технічних систем.

Як педагог підготував 24 кандидати наук.

Опубліковано 650 його робіт, зареєстровано 145 патентів та свідоцтв про винаходи.

Джерело