Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ю рівка село в Україні в Фастівському районі Київської області Населення згідно з переписом 2001 року становило 922 осіб

Юрівка (Гатненська сільська громада)

Юрівка (Гатненська сільська громада)

Ю́рівка — село в Україні, в Фастівському районі Київської області. Населення згідно з переписом 2001 року становило 922 осіб, на 2015 рік 1050.

село Юрівка
image image
Герб Прапор
image
Країна image Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Громада Гатненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32140050030039639
Основні дані
Засноване 1095 чи 1552
Населення 922
Площа 0,295 км²
Густота населення 3125,42 осіб/км²
Поштовий індекс 08170
Телефонний код +380 04598,044
Географічні дані
Географічні координати 50°20′11″ пн. ш. 30°22′00″ сх. д. / 50.33639° пн. ш. 30.36667° сх. д. / 50.33639; 30.36667Координати: 50°20′11″ пн. ш. 30°22′00″ сх. д. / 50.33639° пн. ш. 30.36667° сх. д. / 50.33639; 30.36667
Середня висота
над рівнем моря 		142 м
Водойми р. Віта
Місцева влада
Адреса ради 08160, Київська обл, Фастівський р-н, с. Гатне, вул. Київська, 138
Карта
image
image
Юрівка
image
image
Юрівка
Мапа

image Юрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Юрівка.

Підпадає у межі дії Гатненської сільської громади.

Географія

Селом протікає річка Віта, права притока Дніпра.

Історія

Вченим Інституту археології НАН України О. В. Сєровим у 1983 році виявлена пам'ятка — поселення доби бронзи та Київської Русі (пізньозарубинецьке поселення). Поселення знаходиться в урочищі між правим берегом струмка Юрівка, що впадає в річку Віту і колишнім Запольським шляхом, що колись проходив через Турову долину. Поруч, на території села над Туровою долиною стояв Юрівський монастир, зведений єпископом літописного Юр'єва Марином (нині місто Біла Церква). Діяльність єпископа Марина розпочалася з літа 1095 року. Руський літопис стверджує про набіги половецьких полчищ на Київську Русь. Громадяни Юрьєва не витримали натиску половців, лишили Юрів і за згодою князя збудували новий форпост на Вітському пагорбі де нині розкинулось село Юрівка.

1471 році було скасовано Київське князівство і утворено Київське воєводство. Литовський князь передав землі села Юрівки і Вітську греблею у власність Богдану Степановичу Дублінському. В 1550 році Богдан Дублінський продає Юрівку з Вітською греблею Семену Мелошковичу, а він в 1563 році право власності на Вітську греблю, рибний став, млин, маєтки поштової станції «Віта» та Юрівку передав у власність Києво-Михайлівському монастирю. Про діяльність Юрівського монастиря свідчать архівні документи. Монастир в XV столітті мав значне господарство і в 1598 році був пограбований шляхтою. Судовий позов до володаря Обухівського Павла Ігнатієвича Митвида-Дорогостайського оцінені в 5000 польських злотих. Він привласнив 24 їздових монастирських коней, 320 плугових волів, 20 дійних корів, 20 телят, 15 овець, 60 свиней, 40 гусей і 80 курей. Крім того, він вимастив у багні 300 кіп жита, 200 пшениці, 250 вівса, 150 гречки, 100 ячменю, 40 мір намолоченого жита та жорна млину. Знищення монастирської власності шляхтою мало політичний мотив. Її зусилля окатоличити православних церковнослужителів і українське населення не завжди здійснювалися мирним шляхом. Непокірних нищили різними методами. Владний магнат завдав втрат непокірливим монахам і юрівським парафіянам, позбавляючи їх користуватись і млином, і тягловою силою, і продуктами харчування. Приміщення монастиря проіснувало до козацької доби і було знищене в 1659 році воєводою Шереметьєвим. За його наказом пагорб, на якому стояла монастирська церква був підкопаний. Пагорб відколовсь і осунувсь у русло річки Юрівки, погребаючи церкву разом з невільниками. На Північному сході схилу пагорба до цього часу лишились сліди обвалу. Цей обвал видно на малюнку П'єра Деля Фліза, який його намалював в середині XIV століття. В 1830 році в торф'яній плотві були знайдені деякі церковні предмети: залізний хрест висотою 23/4 аршини, (близько 2,5 метра), що стояв на головній церковній бані, також великі мідні церковні підсвічники і масивні залізні петлі і крюки від церковних дверей. Вони були вимиті руслом річки Юрівки.

У середині XIX століття юрівські парафіяни стали належати до Воздвиженської церкви, що в 1720 році була збудована на лівому березі струмка Кривки в селі Кривківщині (нині Крюківщина), але в 1792 році в Юрівці була збудована нова церква Різдва Богородиці на південному сході села, де нині цвинтар. До приходу було зараховано 377 парафіян.

1602 рік — документально підтверджені судові тяжби (декрет Люблінського трибуналу від 22 червня 1602 року) половецьких князів Рожиновських до Києво-Михайлівського монастиря на право збору мита на Вітській греблі. 1699 рік — Гетьман Мазепа підтвердив універсалом володіння Вітською греблею Київським Золотоверхим Михайлівським монастирем. 1797 рік — село Юрівка входить до Глевахської волості. 1834 рік — восьма ревізія Російської імперії зафіксувала у селі Юрівці 35 дворів з населенням в 281 осіб. 1841 рік перепис чоловіків у селі Юрівці виявив 139 казенних та 6 (козаків) вольних людей в маєтках проживаючих. 1847 рік — Військове відомство розселило у селі Юрівка хворих «Киевського батальйону ввійськових кантоністів». 1850 рік — дев'ята ревізія Російської імперії в с. Юрівці виявила 52 двори, в яких проживали 294 особи. В 1860 році Юрівка досліджена краєзнавцем Л. І. Похилевичем: «Поля навколишні різновидної якості. Є ниви з тутешнім чорноземом і сипучим піском. Ростучий за річкою Вітою ліс, спустошений навколишніми мешканцями, тепер відновився, завдяки його охороні. В давні часи, зі слів мешканців, в селі Юрівці була своя церква, яка була розорена під час руйнацій. Ходить поміж жителів легенда, що неподалік давньої Юрвської церкви десь зариті в землі церковні дзвони та інші церковні скарби, священний посуд, що коштує багато тисяч карбованців.» 16 лютого 1919 року, у село Юрівку ввійшли червоні частини і встановлено радянську владу. 1922 рік — пройшли перші вибори до Юрівської сільської ради в склад якої входила Поштова Віта. Початок 1931 року — заснований колгосп «Шлях до комунізму» в селі Юрівка, який проіснували до 1958 року. Головою колгоспу протягом 20 років був Лупеха Роман Макийович. 1932—1933 роки — голодомор в Україні. В «Книгу пам'яті» села Юрівка занесено 67 жертв голодомору. 1934 рік — знищений шедевр світової архітектури Михайлівський Золотоверхий монастир до якого належала Юрівка до 1786 року. 4 квітня 1937 року Юрівська сільська рада постановою Президії ЦИК УРСР «Про створення адміністративних районів на території приміських зон» увійшла в Київський (Святошинський) район. До складу Київського (Святошинського) району включені — 33 сільські і З селищних ради. 1937 рік — зруйнована церква Різдва Богородиці, що знаходилась на території юрівського цвинтаря. 4 січня 1965 р. село Юрівка Указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін адміністративних районів Української РСР», було включено в склад Віто-Поштової сільської ради. 1958 рік — об'єднані колгоспи «Шлях до комунізму» села Юрівки, «Нове життя» села Віти Поштової і «Перемога» села Тарасівки в єдиний колгосп «Україна». В селі Юрівка діяло відділення з фермою молодняка худоби. 1963 рік — рішенням загальних зборів колгоспників, колгосп «Україна» був перейменований в радгосп «Тарасівський». 1997 рік — реформовано радгосп «Тарасівський» у КСП. 19 червня 2010 року в селі Юрівка відкрито розчищений і відремонтований ДОТ № 204 Київського укріпленого району. Він мав стати частиною музейного комплекса «Оборона Києва, Київський Укріплений Район — Пояс Слави».

Дослідження В.Проценка

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 901 97.72%
російська 20 2.17%
румунська 1 0.11%
Усього 922 100%

Пам'ятки

Неподалік сіл Юрівка та Віта-Поштова, в адміністративних межах Гатненської сільської громади знаходиться Юрівський заказник.

ЗБІРНИК ТЕЛЕСЮЖЕТІВ, 1971. Арх. № 5614. Республіканська студія телебачення. І. «Тих днів не згасне слава». Київ. Зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни — учасників оборони м. Києва: покладають вінки до пам'ятника учасникам оборони Києва та меморіалу радянським воїнам, викладачам і студентам, загиблим під час Великої Вітчизняної війни у Голосіївському парку; зустрічаються зі студентами та викладачами Української сільськогосподарської академії; під час відвідання ДОТу № 205 у с. Юрівка Київської області. Серед учасників зустрічі — секретар Київського обкому КПУ Ф. М. Рудич, Герої Радянського Союзу генерал-майор запасу Т. Х. Уманський, полковник запасу О. Д. Харитонов та ін.

  • ДОТ № 204 (КиУР) — артилерійський командно-спостережний пункт Київського укріпленого району.
  • ДОТ № 205 (КиУР) — дот типу "міна" з великою кількістю підземних приміщкнь. Відомий у зв'язку із героїчною обороною під командуванням коменданта гарнізону ДОТа лейтенанта Вєтрова В. П.
  • Храм св. Дмитрія Солунського збудований за проектом архітектора О. Тарновського

Видатні особи

  • Проценко Володимир Миколайович (1954, с. Запоріжжя) проживає з 2015 року в селі Юрівка  — український письменник, журналіст, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Міжнародної премії ім Івана Багряного (діаспори США), Літературної Акції Кабінету Міністрів України «Золоте перо України», Всекримських премій адмірала Окуневського і Степана Руданського
  • Тарновський Олександр Анатолійович (3 липня 1958 — 1 вересня 2007 рр. (с. Юрівка) — лауреат міжнародних конкурсів архітектурно-художніх проектів (Україна, Німеччина, Польща, Азербайджан, Туркменістан, США). Дипломат конкурсу «BIENALE» карикатури. Його роботи живопису і графіки прикрашають приватні колекції в Голландії, Італії, США, Канаді, Польщі, Німеччині, Україні.

Див. також

Галерея

Примітки

  1. ВРУ
  2. Мапа Шуберта // 22-9-1.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Проценко Владимир Николаевич [ 2018-04-24 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

  • Юрівка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
У Вікісловнику є сторінка Юрівка.


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yu rivka selo v Ukrayini v Fastivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya zgidno z perepisom 2001 roku stanovilo 922 osib na 2015 rik 1050 selo YurivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Fastivskij rajonGromada Gatnenska silska gromadaKod KATOTTG UA32140050030039639Osnovni daniZasnovane 1095 chi 1552Naselennya 922Plosha 0 295 km Gustota naselennya 3125 42 osib km Poshtovij indeks 08170Telefonnij kod 380 04598 044Geografichni daniGeografichni koordinati 50 20 11 pn sh 30 22 00 sh d 50 33639 pn sh 30 36667 sh d 50 33639 30 36667 Koordinati 50 20 11 pn sh 30 22 00 sh d 50 33639 pn sh 30 36667 sh d 50 33639 30 36667Serednya visota nad rivnem morya 142 mVodojmi r VitaMisceva vladaAdresa radi 08160 Kiyivska obl Fastivskij r n s Gatne vul Kiyivska 138KartaYurivkaYurivkaMapa Yurivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yurivka Pidpadaye u mezhi diyi Gatnenskoyi silskoyi gromadi GeografiyaSelom protikaye richka Vita prava pritoka Dnipra IstoriyaVchenim Institutu arheologiyi NAN Ukrayini O V Syerovim u 1983 roci viyavlena pam yatka poselennya dobi bronzi ta Kiyivskoyi Rusi piznozarubinecke poselennya Poselennya znahoditsya v urochishi mizh pravim beregom strumka Yurivka sho vpadaye v richku Vitu i kolishnim Zapolskim shlyahom sho kolis prohodiv cherez Turovu dolinu Poruch na teritoriyi sela nad Turovoyu dolinoyu stoyav Yurivskij monastir zvedenij yepiskopom litopisnogo Yur yeva Marinom nini misto Bila Cerkva Diyalnist yepiskopa Marina rozpochalasya z lita 1095 roku Ruskij litopis stverdzhuye pro nabigi poloveckih polchish na Kiyivsku Rus Gromadyani Yuryeva ne vitrimali natisku polovciv lishili Yuriv i za zgodoyu knyazya zbuduvali novij forpost na Vitskomu pagorbi de nini rozkinulos selo Yurivka 1471 roci bulo skasovano Kiyivske knyazivstvo i utvoreno Kiyivske voyevodstvo Litovskij knyaz peredav zemli sela Yurivki i Vitsku grebleyu u vlasnist Bogdanu Stepanovichu Dublinskomu V 1550 roci Bogdan Dublinskij prodaye Yurivku z Vitskoyu grebleyu Semenu Meloshkovichu a vin v 1563 roci pravo vlasnosti na Vitsku greblyu ribnij stav mlin mayetki poshtovoyi stanciyi Vita ta Yurivku peredav u vlasnist Kiyevo Mihajlivskomu monastiryu Pro diyalnist Yurivskogo monastirya svidchat arhivni dokumenti Monastir v XV stolitti mav znachne gospodarstvo i v 1598 roci buv pograbovanij shlyahtoyu Sudovij pozov do volodarya Obuhivskogo Pavla Ignatiyevicha Mitvida Dorogostajskogo ocineni v 5000 polskih zlotih Vin privlasniv 24 yizdovih monastirskih konej 320 plugovih voliv 20 dijnih koriv 20 telyat 15 ovec 60 svinej 40 gusej i 80 kurej Krim togo vin vimastiv u bagni 300 kip zhita 200 pshenici 250 vivsa 150 grechki 100 yachmenyu 40 mir namolochenogo zhita ta zhorna mlinu Znishennya monastirskoyi vlasnosti shlyahtoyu malo politichnij motiv Yiyi zusillya okatolichiti pravoslavnih cerkovnosluzhiteliv i ukrayinske naselennya ne zavzhdi zdijsnyuvalisya mirnim shlyahom Nepokirnih nishili riznimi metodami Vladnij magnat zavdav vtrat nepokirlivim monaham i yurivskim parafiyanam pozbavlyayuchi yih koristuvatis i mlinom i tyaglovoyu siloyu i produktami harchuvannya Primishennya monastirya proisnuvalo do kozackoyi dobi i bulo znishene v 1659 roci voyevodoyu Sheremetyevim Za jogo nakazom pagorb na yakomu stoyala monastirska cerkva buv pidkopanij Pagorb vidkolovs i osunuvs u ruslo richki Yurivki pogrebayuchi cerkvu razom z nevilnikami Na Pivnichnomu shodi shilu pagorba do cogo chasu lishilis slidi obvalu Cej obval vidno na malyunku P yera Delya Fliza yakij jogo namalyuvav v seredini XIV stolittya V 1830 roci v torf yanij plotvi buli znajdeni deyaki cerkovni predmeti zaliznij hrest visotoyu 23 4 arshini blizko 2 5 metra sho stoyav na golovnij cerkovnij bani takozh veliki midni cerkovni pidsvichniki i masivni zalizni petli i kryuki vid cerkovnih dverej Voni buli vimiti ruslom richki Yurivki U seredini XIX stolittya yurivski parafiyani stali nalezhati do Vozdvizhenskoyi cerkvi sho v 1720 roci bula zbudovana na livomu berezi strumka Krivki v seli Krivkivshini nini Kryukivshina ale v 1792 roci v Yurivci bula zbudovana nova cerkva Rizdva Bogorodici na pivdennomu shodi sela de nini cvintar Do prihodu bulo zarahovano 377 parafiyan 1602 rik dokumentalno pidtverdzheni sudovi tyazhbi dekret Lyublinskogo tribunalu vid 22 chervnya 1602 roku poloveckih knyaziv Rozhinovskih do Kiyevo Mihajlivskogo monastirya na pravo zboru mita na Vitskij grebli 1699 rik Getman Mazepa pidtverdiv universalom volodinnya Vitskoyu grebleyu Kiyivskim Zolotoverhim Mihajlivskim monastirem 1797 rik selo Yurivka vhodit do Glevahskoyi volosti 1834 rik vosma reviziya Rosijskoyi imperiyi zafiksuvala u seli Yurivci 35 dvoriv z naselennyam v 281 osib 1841 rik perepis cholovikiv u seli Yurivci viyaviv 139 kazennih ta 6 kozakiv volnih lyudej v mayetkah prozhivayuchih 1847 rik Vijskove vidomstvo rozselilo u seli Yurivka hvorih Kievskogo bataljonu vvijskovih kantonistiv 1850 rik dev yata reviziya Rosijskoyi imperiyi v s Yurivci viyavila 52 dvori v yakih prozhivali 294 osobi V 1860 roci Yurivka doslidzhena krayeznavcem L I Pohilevichem Polya navkolishni riznovidnoyi yakosti Ye nivi z tuteshnim chornozemom i sipuchim piskom Rostuchij za richkoyu Vitoyu lis spustoshenij navkolishnimi meshkancyami teper vidnovivsya zavdyaki jogo ohoroni V davni chasi zi sliv meshkanciv v seli Yurivci bula svoya cerkva yaka bula rozorena pid chas rujnacij Hodit pomizh zhiteliv legenda sho nepodalik davnoyi Yurvskoyi cerkvi des zariti v zemli cerkovni dzvoni ta inshi cerkovni skarbi svyashennij posud sho koshtuye bagato tisyach karbovanciv 16 lyutogo 1919 roku u selo Yurivku vvijshli chervoni chastini i vstanovleno radyansku vladu 1922 rik projshli pershi vibori do Yurivskoyi silskoyi radi v sklad yakoyi vhodila Poshtova Vita Pochatok 1931 roku zasnovanij kolgosp Shlyah do komunizmu v seli Yurivka yakij proisnuvali do 1958 roku Golovoyu kolgospu protyagom 20 rokiv buv Lupeha Roman Makijovich 1932 1933 roki golodomor v Ukrayini V Knigu pam yati sela Yurivka zaneseno 67 zhertv golodomoru 1934 rik znishenij shedevr svitovoyi arhitekturi Mihajlivskij Zolotoverhij monastir do yakogo nalezhala Yurivka do 1786 roku 4 kvitnya 1937 roku Yurivska silska rada postanovoyu Prezidiyi CIK URSR Pro stvorennya administrativnih rajoniv na teritoriyi primiskih zon uvijshla v Kiyivskij Svyatoshinskij rajon Do skladu Kiyivskogo Svyatoshinskogo rajonu vklyucheni 33 silski i Z selishnih radi 1937 rik zrujnovana cerkva Rizdva Bogorodici sho znahodilas na teritoriyi yurivskogo cvintarya 4 sichnya 1965 r selo Yurivka Ukazom Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin administrativnih rajoniv Ukrayinskoyi RSR bulo vklyucheno v sklad Vito Poshtovoyi silskoyi radi 1958 rik ob yednani kolgospi Shlyah do komunizmu sela Yurivki Nove zhittya sela Viti Poshtovoyi i Peremoga sela Tarasivki v yedinij kolgosp Ukrayina V seli Yurivka diyalo viddilennya z fermoyu molodnyaka hudobi 1963 rik rishennyam zagalnih zboriv kolgospnikiv kolgosp Ukrayina buv perejmenovanij v radgosp Tarasivskij 1997 rik reformovano radgosp Tarasivskij u KSP 19 chervnya 2010 roku v seli Yurivka vidkrito rozchishenij i vidremontovanij DOT 204 Kiyivskogo ukriplenogo rajonu Vin mav stati chastinoyu muzejnogo kompleksa Oborona Kiyeva Kiyivskij Ukriplenij Rajon Poyas Slavi Doslidzhennya V ProcenkaNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 901 97 72 rosijska 20 2 17 rumunska 1 0 11 Usogo 922 100 Pam yatkiNepodalik sil Yurivka ta Vita Poshtova v administrativnih mezhah Gatnenskoyi silskoyi gromadi znahoditsya Yurivskij zakaznik ZBIRNIK TELESYuZhETIV 1971 Arh 5614 Respublikanska studiya telebachennya I Tih dniv ne zgasne slava Kiyiv Zustrich veteraniv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni uchasnikiv oboroni m Kiyeva pokladayut vinki do pam yatnika uchasnikam oboroni Kiyeva ta memorialu radyanskim voyinam vikladacham i studentam zagiblim pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni u Golosiyivskomu parku zustrichayutsya zi studentami ta vikladachami Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi pid chas vidvidannya DOTu 205 u s Yurivka Kiyivskoyi oblasti Sered uchasnikiv zustrichi sekretar Kiyivskogo obkomu KPU F M Rudich Geroyi Radyanskogo Soyuzu general major zapasu T H Umanskij polkovnik zapasu O D Haritonov ta in DOT 204 KiUR artilerijskij komandno sposterezhnij punkt Kiyivskogo ukriplenogo rajonu DOT 205 KiUR dot tipu mina z velikoyu kilkistyu pidzemnih primishkn Vidomij u zv yazku iz geroyichnoyu oboronoyu pid komanduvannyam komendanta garnizonu DOTa lejtenanta Vyetrova V P Hram sv Dmitriya Solunskogo zbudovanij za proektom arhitektora O TarnovskogoVidatni osobiProcenko Volodimir Mikolajovich 1954 s Zaporizhzhya prozhivaye z 2015 roku v seli Yurivka ukrayinskij pismennik zhurnalist krayeznavec chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat Mizhnarodnoyi premiyi im Ivana Bagryanogo diaspori SShA Literaturnoyi Akciyi Kabinetu Ministriv Ukrayini Zolote pero Ukrayini Vsekrimskih premij admirala Okunevskogo i Stepana Rudanskogo Tarnovskij Oleksandr Anatolijovich 3 lipnya 1958 1 veresnya 2007 rr s Yurivka laureat mizhnarodnih konkursiv arhitekturno hudozhnih proektiv Ukrayina Nimechchina Polsha Azerbajdzhan Turkmenistan SShA Diplomat konkursu BIENALE karikaturi Jogo roboti zhivopisu i grafiki prikrashayut privatni kolekciyi v Gollandiyi Italiyi SShA Kanadi Polshi Nimechchini Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast GalereyaDOT 202 Artilerijskij sposterezhnij punkt 204 u centri sela na pagorbi DOT 205 TAUT 207 Bratska mogila soldat Radyanskoyi Armiyi yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni Bratska mogila soldat Radyanskoyi Armiyi yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni Hram sv Dmitriya Solunskogo Stav Sahravshina na richci Siverka Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Yurivskij Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Yurivskij Avtobusna zupinka Avtobusna zupinkaPrimitkiVRU Mapa Shuberta 22 9 1 PDF Arhiv originalu PDF za 22 kvitnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Procenko Vladimir Nikolaevich 2018 04 24 u Wayback Machine ros PosilannyaYurivka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 U Vikislovniku ye storinka Yurivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ