Смордва́ — село в Україні, у Бокіймівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 1175 осіб.
село Смордва | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Громада | Бокіймівська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 1175 |
Площа | 39,63 км² |
Густота населення | 29,65 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35160 |
Телефонний код | +380 3659 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°27′28″ пн. ш. 25°33′44″ сх. д. / 50.45778° пн. ш. 25.56222° сх. д.Координати: 50°27′28″ пн. ш. 25°33′44″ сх. д. / 50.45778° пн. ш. 25.56222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 211 м |
Водойми | річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35162, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Бокійма, вул. Незалежності, буд. 14Б |
Карта | |
Смордва | |
Смордва | |
Мапа | |
Смордва у Вікісховищі |
Географія
У селі бере початок річка .
Історія
За переказами село колись носило назву Смердва, Смородва. Перша згадка датується 1545 роком в описі луцького замку, де була городня землянина Хомецького зі Смордви.
Є кілька легенд стосовно виникнення назви села. Найпоширенішою вважається та, в якій говориться, що перші поселенці зазнавали нападу хижих звірів, особливо вовків. Щоб якось застерегтися від них, жителі зробили за селом кілька шибениць, на яких повісили цих хижаків. Таким чином сморід від трупів вовків врятував людей від небезпеки. А похідне від слова «сморід» — Смордва.
Крім того існує перелік справ, пов'язаних зі селом Смордвою у 16 столітті переважно кримінальних.
Крім того село згадується в 1570 році, коли частково належало Петрові і Титові Хомякам, останній був луцьким міським суддею, а в 1583 році Тихонові та Петрові Хомякам.
Наприкінці 19 століття в селі було 107 будинків і 1002 мешканців, мурована церква 1787 року на місці старої дерев'яної, невідомо коли збудованої. Тоді ж Смордва належала Янушу Ледуховському.
Тугор — найдавніша вулиця села. Саме тут, серед парку поблизу ставка, розташовувався колись палац панів Ледухівських. На жаль, від палацової споруди, яку сто років тому вважали однією з найкрасивіших на Волині, не залишилось й сліду. На його місці побудовано приміщення, яке зараз використовується під будинок культури.
Поблизу села знаходився точка дуги Струве, один з 256 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.
За переписом 1911 році у Смордві — 1346 жителів, крамниця, гуральня (45019 відер річної продукції) і горілчана крамниця. Поміщику Андрієві Ледуховському належало тоді 2585 десятин земель в селі. На полях біля села було 5 курганів.
Належало до Млинівської волості, Дубенського повіту, Волинської губернії.
За час окупації фашисти вивезли на каторжні роботи 150 чол. (в основному молодь), вбили 44 жителі. Ще 62 смордвівчани загинули на фронтах. Чимало бійців полягло і при визволенні села на початку 1944 року. Повністю визволено Смордву 19 березня 1944 року. В пам'ять про загиблих земляків споруджено обеліск.
У свій час в селі побували імениті воєначальники Ворошилов та Будьоний (1920 р.), перший секретар ЦК Компартії України — Микита Хрущов (1940). У 1940 у селі було створено перший у районі колгосп ім. Сталіна. Тоді всі землі, будинки та майно пана Ледухівського стали колгоспною власністю. У 1950 році до колгоспу приєднали артіль ім. 17 вересня села Клин.
Восени 2014 провалилась земля на полі — під нею виявили підземний хід, який йшов від палацу Ледуховських, зведеного за проектом Генріка Марконі. Хід змушені були засипати теперішні власники обійстя через часту появу непроханих гостей.
Статую середньовічного лицаря (без голови) відкопали на городі мешканці села 2015 року
Органи влади
Після 2016 року Смордва увійшла до Бокіймівської сільської громади.
Освіта
Смордівіська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Культура
Будинок культури с. Смордва
Публічно-шкільна бібліотека
Релігія
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — архітектурна пам'ятка XVIII ст., збудована у 1787 році — найстаріша в районі. Фундаторами храму були пани Ледухівські, тому зведений храм на католицький манер.
Уродженці села
- Дейнека Святослав Євгенович – український науковець, доктор медичних наук, професор. Народився 25 липня 1964 р. у с. Смордва Млинівського району Рівненської області. У 1987 р. з відзнакою закінчив Чернівецький державний медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа». З 1987 р. – старший лаборант, 1988 – асистент, 1994 – старший викладач, 1996 – доцент, 2001 – професор. З вересня 2001 р. – завідувач кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету. Автор понад 250 наукових праць. Його біографія і фото опубліковані в енциклопедичному виданні «Випускників славетних імена» до 70-річчя Буковинського державного медичного університету. (Юхим Гусар).
- Довгалюк Олександр Панасович — український художник, вчитель, засновник художньої школи.
- Кірись Олексій Сергійович —український військовик, учасник російсько-української війни.
- Романюк Анатолій Іванович (1948—2022) — артист Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, народний артист України (2008).
- Урочище «Смордва»
Примітки
- Марія Яворська. Відкопали на городі безголового лицаря / високий замок.— Львів, № 33 (5289) за 26 березня — 1 квітня 2015.— С. 4
- Кірись Олексій Сергійович. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (uk-ua) . Процитовано 2 квітня 2024.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смордва |
- Погода в селі Смордва [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smordva selo v Ukrayini u Bokijmivskij silskij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 1175 osib selo SmordvaKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Bokijmivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1545Naselennya 1175Plosha 39 63 km Gustota naselennya 29 65 osib km Poshtovij indeks 35160Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 27 28 pn sh 25 33 44 sh d 50 45778 pn sh 25 56222 sh d 50 45778 25 56222 Koordinati 50 27 28 pn sh 25 33 44 sh d 50 45778 pn sh 25 56222 sh d 50 45778 25 56222Serednya visota nad rivnem morya 211 mVodojmi richkaMisceva vladaAdresa radi 35162 Rivnenska obl Dubenskij r n s Bokijma vul Nezalezhnosti bud 14BKartaSmordvaSmordvaMapa Smordva u VikishovishiGeografiyaU seli bere pochatok richka IstoriyaZa perekazami selo kolis nosilo nazvu Smerdva Smorodva Persha zgadka datuyetsya 1545 rokom v opisi luckogo zamku de bula gorodnya zemlyanina Homeckogo zi Smordvi Ye kilka legend stosovno viniknennya nazvi sela Najposhirenishoyu vvazhayetsya ta v yakij govoritsya sho pershi poselenci zaznavali napadu hizhih zviriv osoblivo vovkiv Shob yakos zasteregtisya vid nih zhiteli zrobili za selom kilka shibenic na yakih povisili cih hizhakiv Takim chinom smorid vid trupiv vovkiv vryatuvav lyudej vid nebezpeki A pohidne vid slova smorid Smordva Krim togo isnuye perelik sprav pov yazanih zi selom Smordvoyu u 16 stolitti perevazhno kriminalnih Krim togo selo zgaduyetsya v 1570 roci koli chastkovo nalezhalo Petrovi i Titovi Homyakam ostannij buv luckim miskim suddeyu a v 1583 roci Tihonovi ta Petrovi Homyakam Naprikinci 19 stolittya v seli bulo 107 budinkiv i 1002 meshkanciv murovana cerkva 1787 roku na misci staroyi derev yanoyi nevidomo koli zbudovanoyi Todi zh Smordva nalezhala Yanushu Leduhovskomu Tugor najdavnisha vulicya sela Same tut sered parku poblizu stavka roztashovuvavsya kolis palac paniv Leduhivskih Na zhal vid palacovoyi sporudi yaku sto rokiv tomu vvazhali odniyeyu z najkrasivishih na Volini ne zalishilos j slidu Na jogo misci pobudovano primishennya yake zaraz vikoristovuyetsya pid budinok kulturi Poblizu sela znahodivsya tochka dugi Struve odin z 256 triangulyacijnih vimiryuvalnih punktiv yaki utvoryuvali 258 triangulyacijnih trikutnikiv a takozh 60 dodatkovih punktiv Sluzhila dlya viznachennya parametriv Zemli yiyi formi ta rozmiru Za perepisom 1911 roci u Smordvi 1346 zhiteliv kramnicya guralnya 45019 vider richnoyi produkciyi i gorilchana kramnicya Pomishiku Andriyevi Leduhovskomu nalezhalo todi 2585 desyatin zemel v seli Na polyah bilya sela bulo 5 kurganiv Nalezhalo do Mlinivskoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Za chas okupaciyi fashisti vivezli na katorzhni roboti 150 chol v osnovnomu molod vbili 44 zhiteli She 62 smordvivchani zaginuli na frontah Chimalo bijciv polyaglo i pri vizvolenni sela na pochatku 1944 roku Povnistyu vizvoleno Smordvu 19 bereznya 1944 roku V pam yat pro zagiblih zemlyakiv sporudzheno obelisk U svij chas v seli pobuvali imeniti voyenachalniki Voroshilov ta Budonij 1920 r pershij sekretar CK Kompartiyi Ukrayini Mikita Hrushov 1940 U 1940 u seli bulo stvoreno pershij u rajoni kolgosp im Stalina Todi vsi zemli budinki ta majno pana Leduhivskogo stali kolgospnoyu vlasnistyu U 1950 roci do kolgospu priyednali artil im 17 veresnya sela Klin Voseni 2014 provalilas zemlya na poli pid neyu viyavili pidzemnij hid yakij jshov vid palacu Leduhovskih zvedenogo za proektom Genrika Markoni Hid zmusheni buli zasipati teperishni vlasniki obijstya cherez chastu poyavu neprohanih gostej Statuyu serednovichnogo licarya bez golovi vidkopali na gorodi meshkanci sela 2015 rokuOrgani vladiPislya 2016 roku Smordva uvijshla do Bokijmivskoyi silskoyi gromadi OsvitaSmordiviska zagalnoosvitnya shkola I III stupenivKulturaBudinok kulturi s Smordva Publichno shkilna bibliotekaReligiyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici arhitekturna pam yatka XVIII st zbudovana u 1787 roci najstarisha v rajoni Fundatorami hramu buli pani Leduhivski tomu zvedenij hram na katolickij maner Urodzhenci selaDejneka Svyatoslav Yevgenovich ukrayinskij naukovec doktor medichnih nauk profesor Narodivsya 25 lipnya 1964 r u s Smordva Mlinivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti U 1987 r z vidznakoyu zakinchiv Cherniveckij derzhavnij medichnij institut za specialnistyu Likuvalna sprava Z 1987 r starshij laborant 1988 asistent 1994 starshij vikladach 1996 docent 2001 profesor Z veresnya 2001 r zaviduvach kafedri mikrobiologiyi ta virusologiyi Bukovinskogo derzhavnogo medichnogo universitetu Avtor ponad 250 naukovih prac Jogo biografiya i foto opublikovani v enciklopedichnomu vidanni Vipusknikiv slavetnih imena do 70 richchya Bukovinskogo derzhavnogo medichnogo universitetu Yuhim Gusar Dovgalyuk Oleksandr Panasovich ukrayinskij hudozhnik vchitel zasnovnik hudozhnoyi shkoli Kiris Oleksij Sergijovich ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Romanyuk Anatolij Ivanovich 1948 2022 artist Volinskogo akademichnogo oblasnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni T G Shevchenka narodnij artist Ukrayini 2008 Urochishe Smordva PrimitkiMariya Yavorska Vidkopali na gorodi bezgolovogo licarya visokij zamok Lviv 33 5289 za 26 bereznya 1 kvitnya 2015 S 4 Kiris Oleksij Sergijovich Virtuvlnij memorial geroyiv Rivnenshini uk ua Procitovano 2 kvitnya 2024 LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SmordvaPogoda v seli Smordva 5 bereznya 2016 u Wayback Machine