Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дос-Пі́лас (ісп. Dos Pilas) — місто цивілізації мая на території сучасної Гватемали, один з найважливіших політичних центрів цивілізації мая в пізній класичний період.
| Дос-Пілас ісп. Dos Pilas | |
|---|---|
 Центральна площа Дос Пілас | |
| Сучасне розташування |  Гватемала |
| Регіон | Месоамерика |
| Географічні координати | Координати: 16°27′07″ пн. ш. 90°16′09″ зх. д. / 16.45194° пн. ш. 90.26917° зх. д. |
| Тип | місто |
| Історія | |
| Заснування | 629 |
| Епоха | культура доколумбової Америки |
| Культура | Мая |
| Належність до країн | Південно Мутульське царство |
| Ключові події | 648 р н.е. — завоювання Калакмуля |
| Додаткова інформація | |
| Розкопки | з 1954 року |
| Археологи | Артур Демарест, Стівеном Гавстон, Хуан Антоніо Вальдес |
| Публічний доступ | відкритий для відвідувачів |
Розташування
Дос-Пілас знаходиться в 17 кілометрах на північний захід від муніципального району Саяче, у самому серці регіону Петешбатун, що охоплює басейни річок Пасьон і Чішой в сучасній Гватемалі. Місто знаходиться на висоті 150 метрів над рівнем моря і розташований в тропічних джунглях.
Історія
Незважаючи на досить скромні розміри і порівняно недовгий розквіт (середина VII — середина VIII століття), Дос-Пілас зіграв значну роль в історії мая класичного періоду.
Засноване було у 650 року як аванпост Тікаля, однак 50 років по тому ахав Південного Мутульського царства Баахлах-Чан-К'авііль уклав союз з Калакмулем і став таким чином смертельним ворогом Тікаля. З часів ранньої класики основними центрами Петешбатуна були міста Тамаріндіто, Арройо-де-Пьедра, Сейбаль. Але у VII ст. починається піднесення нового царства — Дос-Пілас, правителі якого невдовзі встановили контроль над усією областю.
Місто було столицею Південне Мутульського царства. До кінця VII ст. Дос-Пілас перетворилося на густонаселене місто площею близько 4 кв. км з населенням 4000-5000 осіб. Першим відомим царем Дос-Пілас був Баахлах-Чан-К'авііль. Наразі не можна впевнено стверджувати, яку назву городище мало у давнину, оскільки ієрогліфічний топонім Дос-Піласа поки не прочитано.
У місті, на території близько 1 км² виявлено понад 500 кам'яних споруд, включно з пірамідами, палацами та житловими помешканнями. Історію Дос-Піласа викладено на більш ніж 40 монументах міста та регіону, часто з докладністю, що не має аналогів для області мая.
Місто було укріплене, у ньому було кілька воріт, піраміда висотою 40 метрів — найвища з пірамід на річці , однак найголовнішою її характерною рисою є великі парадні сходи, відкриті недавно у структурі L5-49, з ієрогліфічним написом, що оповідає про історії суперництва і воєн між Дос-Пілас, Тікалем і сусідніми містами.
Раніше вважали, що близько 650 р. спалахнув конфлікт в Мутульському царстві, який призвів до втечі деяких вельмож з Тікаля та заснування міста Дос-Пілас, де утвердилася династія, яка стояла при владі протягом 160 років.
Городище Дос-Пілас було відкрито 1954 року. З того часу воно інтенсивно вивчається істориками та археологами. Всі письмена настільки відмінно збереглися, що археологи навіть ставили питання про їх автентичності. 12 червня 1970 руїни міста були визнані національною пам'яткою Гватемали.
Царі Дос-Піласа (629–761)
- Баахлах-Чан-К'авііль (раніше 648–692)
- Іцамнаах-К'авііль (раніше 698–726)
- Уча'ан К'ін Б'алам (727–741)
- К'авіль Чан К'ініч (741–761)
Див. також
Світлини
-
![image]()
Стела 16 -
![image]()
Стела 10 -
![image]()
Стела 5 -
![image]()
Вівтар -
![image]()
Стела з зображенням Іцамнаах-К'авііля
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дос-Пілас |
- Descripción del Sitio y Galería de Fotos [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Дос-Пілас — центр боротьби між двома наддержавами мая Калакмулем та Тікалем
 | Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dos Pi las isp Dos Pilas misto civilizaciyi maya na teritoriyi suchasnoyi Gvatemali odin z najvazhlivishih politichnih centriv civilizaciyi maya v piznij klasichnij period Dos Pilas isp Dos PilasCentralna plosha Dos PilasSuchasne roztashuvannya GvatemalaRegionMesoamerikaGeografichni koordinatiKoordinati 16 27 07 pn sh 90 16 09 zh d 16 45194 pn sh 90 26917 zh d 16 45194 90 26917TipmistoIstoriyaZasnuvannya629Epohakultura dokolumbovoyi AmerikiKulturaMayaNalezhnist do krayinPivdenno Mutulske carstvoKlyuchovi podiyi648 r n e zavoyuvannya KalakmulyaDodatkova informaciyaRozkopkiz 1954 rokuArheologiArtur Demarest Stivenom Gavston Huan Antonio ValdesPublichnij dostupvidkritij dlya vidviduvachivDos PilasRoztashuvannyaDos Pilas znahoditsya v 17 kilometrah na pivnichnij zahid vid municipalnogo rajonu Sayache u samomu serci regionu Peteshbatun sho ohoplyuye basejni richok Pason i Chishoj v suchasnij Gvatemali Misto znahoditsya na visoti 150 metriv nad rivnem morya i roztashovanij v tropichnih dzhunglyah IstoriyaNezvazhayuchi na dosit skromni rozmiri i porivnyano nedovgij rozkvit seredina VII seredina VIII stolittya Dos Pilas zigrav znachnu rol v istoriyi maya klasichnogo periodu Zasnovane bulo u 650 roku yak avanpost Tikalya odnak 50 rokiv po tomu ahav Pivdennogo Mutulskogo carstva Baahlah Chan K aviil uklav soyuz z Kalakmulem i stav takim chinom smertelnim vorogom Tikalya Z chasiv rannoyi klasiki osnovnimi centrami Peteshbatuna buli mista Tamarindito Arrojo de Pedra Sejbal Ale u VII st pochinayetsya pidnesennya novogo carstva Dos Pilas praviteli yakogo nevdovzi vstanovili kontrol nad usiyeyu oblastyu Misto bulo stoliceyu Pivdenne Mutulskogo carstva Do kincya VII st Dos Pilas peretvorilosya na gustonaselene misto plosheyu blizko 4 kv km z naselennyam 4000 5000 osib Pershim vidomim carem Dos Pilas buv Baahlah Chan K aviil Narazi ne mozhna vpevneno stverdzhuvati yaku nazvu gorodishe malo u davninu oskilki iyeroglifichnij toponim Dos Pilasa poki ne prochitano U misti na teritoriyi blizko 1 km viyavleno ponad 500 kam yanih sporud vklyuchno z piramidami palacami ta zhitlovimi pomeshkannyami Istoriyu Dos Pilasa vikladeno na bilsh nizh 40 monumentah mista ta regionu chasto z dokladnistyu sho ne maye analogiv dlya oblasti maya Misto bulo ukriplene u nomu bulo kilka vorit piramida visotoyu 40 metriv najvisha z piramid na richci odnak najgolovnishoyu yiyi harakternoyu risoyu ye veliki paradni shodi vidkriti nedavno u strukturi L5 49 z iyeroglifichnim napisom sho opovidaye pro istoriyi supernictva i voyen mizh Dos Pilas Tikalem i susidnimi mistami Ranishe vvazhali sho blizko 650 r spalahnuv konflikt v Mutulskomu carstvi yakij prizviv do vtechi deyakih velmozh z Tikalya ta zasnuvannya mista Dos Pilas de utverdilasya dinastiya yaka stoyala pri vladi protyagom 160 rokiv Gorodishe Dos Pilas bulo vidkrito 1954 roku Z togo chasu vono intensivno vivchayetsya istorikami ta arheologami Vsi pismena nastilki vidminno zbereglisya sho arheologi navit stavili pitannya pro yih avtentichnosti 12 chervnya 1970 ruyini mista buli viznani nacionalnoyu pam yatkoyu Gvatemali Cari Dos Pilasa 629 761 Baahlah Chan K aviil ranishe 648 692 Icamnaah K aviil ranishe 698 726 Ucha an K in B alam 727 741 K avil Chan K inich 741 761 Div takozhBaahlah Chan K aviilSvitliniStela 16 Stela 10 Stela 5 Vivtar Stela z zobrazhennyam Icamnaah K aviilyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dos PilasDescripcion del Sitio y Galeria de Fotos 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine Dos Pilas centr borotbi mizh dvoma nadderzhavami maya Kalakmulem ta Tikalem Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi