Церква Вознесіння Господнього — греко-католицький храм у Львові, у місцевості Старе Знесіння. Споруджений на місці давнішого дерев'яного, що походив із початку XVII століття.
Церква Вознесіння Господнього | |
---|---|
Головний портал | |
49°51′04″ пн. ш. 24°03′30″ сх. д. / 49.8512667° пн. ш. 24.0585528° сх. д.Координати: 49°51′04″ пн. ш. 24°03′30″ сх. д. / 49.8512667° пн. ш. 24.0585528° сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Розташування | Україна, Львів |
Архітектор | Владислав Галицький |
Початок будівництва | 1897 |
Кінець будівництва | 1901 |
Стиль | історизм (неороманський та неоготичний) |
Належність | Українська греко-католицька церква |
Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Адреса | вулиця Старознесенська, 23 |
Епонім | Вознесіння Господнє |
Церква Вознесіння Господнього (Знесіння) (Львів) | |
Церква Вознесіння Господнього у Вікісховищі |
Дерев'яна церква
Ймовірно на місці давнього святилища на Знесінні за Високим замком була закладена церква, від якої отримало назву поселення. Найстарішу відому будівлю храму звели в 1602 році й вона згоріла під час облоги Львова. Із найдавніших документів, що стосуються церкви, наразі відомі лише два документи з 1687 і 1758 років, а саме підтвердження її привілеїв і призначення нових священників.
Відбудована дерев'яна церква простояла до 1901 року, коли на її місці звели сьогоднішній мурований храм. Але залишився опис і зображення старої церкви із середини XIX століття. Стіни церкви були розмальовані батальними сценами, було два бічні вівтарі з «образа́ми», покритими срібними золоченими шатами. Першим дослідником, що звернув увагу на цінність пам'ятки, був австрійський археолог Адольф Вольфскрон, який опублікував 1858 року рисунок і план у віденському виданні у статті про дерев'яні церкви Моравії, Сілезії, Угорщини та Галичини. У тому ж році опис мистецьких пам'яток подав у газеті «Rozmaitości» (додаток до часопису «Gazeta Lwowska»). Пізніше у своїх працях церкву згадували зокрема Федір Білоус (подав рисунок за Вольфскроном), Юзеф Лепковський, Казимир Мокловський, Богдан Януш, Михайло Драган. Оскільки в середині XIX століття церква перебувала в поганому технічному стані, з'явилися плани будівництва нової.
Іконографія дозволяє скласти певне уявлення про храм. Він був тридільним, двоверхим, орієнтованим на осі південь-північ із входом з півдня. Складався з прямокутної нави, такої ж ширини квадратного бабинця з присінком та дещо вужчої прямокутної вівтарної частини. Нава і бабинець були увінчані четвериками з архаїчними низькими наметовими дахами; верх над бабинцем виконував функцію дзвіниці. Дах над вівтарною частиною — двосхилий. Уся будівля по периметру була оточена піддашшям. Інвентарний опис другої половини XIX ст. подає перелік окремих будівель на церковній території: дерев'яний будинок («монастир») із чотирма кімнатами; кухня (або пекарня) з житловою кімнатою; стайня; ще одна будівля, що поєднувала комору, возівню і стайню; хлів; стодола. Усі дерев'яні, криті гонтом або соломою і переважно в поганому стані.
Інтер'єр церкви був розписаний сюжетами зі Старого та Нового Заповіту. За іконостасом була ікона «Розп'яття з ктиторами» від 1701 року. Біля вівтаря розміщувались також ікони історичного змісту. До нашого часу збереглись фрагменти високомистецької ікони «Вознесіння Господнє» від 1652 року, свого часу розміщену перед іконостасом. Церква посідала дзвін, датований 1557 роком, що походив з іншого, давнішого храму. Тут зберігали рукописне Євангеліє 1603 року, писане священником Захарієм зі Знесіння.
Сучасний храм
Відомо про плани 1888 року про будівництво нового храму за проєктом Василя Нагірного. З невідомих причин цього не відбулося. Новий проєкт виконав Владислав Галицький і реалізував протягом 1897—1901 років. Стару церкву зруйнували не відразу. Її поступово оббудовували новими стінами і розібрали після завершення будівництва. 1922 року над входом до церковного подвір'я збудували стрільчасту неоготичну арку, а пізніше у 1924 році — стінну двоярусну дзвіницю з півциркульними арковими прорізами для дзвонів.
Храм розміщений на високому пагорбі. У плані має форму хреста зі слабо вираженими раменами. Увінчаний одним великим восьмериком із куполом, вкритим бляхою, та високою бляшаною сигнатуркою, разом із якою загальна висота сягає 31 м. Матеріалом послужила цегла, зовні обмурована грубо обробленим пісковиком, який добували поблизу. Для архітектурних елементів застосовано дрібнозернистий пісковик із села Демні, що поблизу Миколаєва.
В інтер'єрі є низький одноярусний іконостас із різьбленими царськими та дияконськими вратами. Серед намісних ікон — дві, писані на дереві, різняться за манерою виконання. Їх автором ймовірно був монах Святоіванівської студитської лаври на Знесінні Рафаїл Хомик (перша половина XX ст., монограма «Х. Р.» на образі св. Миколи). Престоли перед іконостасом та бічним вівтарем (при південній стіні) оздоблені рельєфами Андрія Коверка. Цьому ж авторові належить кафедра під головним престолом, та рельєф «Добрий Пастир» у головній наві. Південний вівтар містить образ Христа, написаний Антоном Манастирським. Північний бічний вівтар містить образ Матері Божої-Елеуси початку XVIII століття, що походить із церкви-попередниці. Ікона виконана 1701 року, підписана на звороті монограмою «A.I.M.» або «A.L.M», що можливо розшифровується як «Александер Ляніцький маляр». Стіни храму вкриті сучасними розписами із сюжетами переважно з Нового Заповіту.
Джерела
- Вуйцик В. С. Церкви Знесіння. Церква Вознесіння Господнього. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 72—75. — ISBN 966-95066-4-13.
- Долинська М. Хто був автором проекту церкви на Знесінні // Галицька брама. — № 6 (30), 1997. — С. 6.
- Wolfskron A. Über einige Holzkirchen in Mähren, Schlesien und Galizien // Mitheilungen der K. K. Central-Commission zur Erforschung und Erhaltung der Baudenkmale — № 4, 1858. — S. 90, 92. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Voznesinnya Gospodnogo greko katolickij hram u Lvovi u miscevosti Stare Znesinnya Sporudzhenij na misci davnishogo derev yanogo sho pohodiv iz pochatku XVII stolittya Cerkva Voznesinnya GospodnogoGolovnij portal49 51 04 pn sh 24 03 30 sh d 49 8512667 pn sh 24 0585528 sh d 49 8512667 24 0585528 Koordinati 49 51 04 pn sh 24 03 30 sh d 49 8512667 pn sh 24 0585528 sh d 49 8512667 24 0585528Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorVladislav GalickijPochatok budivnictva1897Kinec budivnictva1901Stilistorizm neoromanskij ta neogotichnij NalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresavulicya Staroznesenska 23EponimVoznesinnya GospodnyeCerkva Voznesinnya Gospodnogo Znesinnya Lviv Cerkva Voznesinnya Gospodnogo u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Derev yana cerkvaJmovirno na misci davnogo svyatilisha na Znesinni za Visokim zamkom bula zakladena cerkva vid yakoyi otrimalo nazvu poselennya Najstarishu vidomu budivlyu hramu zveli v 1602 roci j vona zgorila pid chas oblogi Lvova Iz najdavnishih dokumentiv sho stosuyutsya cerkvi narazi vidomi lishe dva dokumenti z 1687 i 1758 rokiv a same pidtverdzhennya yiyi privileyiv i priznachennya novih svyashennikiv Vidbudovana derev yana cerkva prostoyala do 1901 roku koli na yiyi misci zveli sogodnishnij murovanij hram Ale zalishivsya opis i zobrazhennya staroyi cerkvi iz seredini XIX stolittya Stini cerkvi buli rozmalovani batalnimi scenami bulo dva bichni vivtari z obraza mi pokritimi sribnimi zolochenimi shatami Pershim doslidnikom sho zvernuv uvagu na cinnist pam yatki buv avstrijskij arheolog Adolf Volfskron yakij opublikuvav 1858 roku risunok i plan u videnskomu vidanni u statti pro derev yani cerkvi Moraviyi Sileziyi Ugorshini ta Galichini U tomu zh roci opis misteckih pam yatok podav u gazeti Rozmaitosci dodatok do chasopisu Gazeta Lwowska Piznishe u svoyih pracyah cerkvu zgaduvali zokrema Fedir Bilous podav risunok za Volfskronom Yuzef Lepkovskij Kazimir Moklovskij Bogdan Yanush Mihajlo Dragan Oskilki v seredini XIX stolittya cerkva perebuvala v poganomu tehnichnomu stani z yavilisya plani budivnictva novoyi Malyunok staroyi cerkvi opublikovanij A Volfskronom 1858 r Ikonografiya dozvolyaye sklasti pevne uyavlennya pro hram Vin buv tridilnim dvoverhim oriyentovanim na osi pivden pivnich iz vhodom z pivdnya Skladavsya z pryamokutnoyi navi takoyi zh shirini kvadratnogo babincya z prisinkom ta desho vuzhchoyi pryamokutnoyi vivtarnoyi chastini Nava i babinec buli uvinchani chetverikami z arhayichnimi nizkimi nametovimi dahami verh nad babincem vikonuvav funkciyu dzvinici Dah nad vivtarnoyu chastinoyu dvoshilij Usya budivlya po perimetru bula otochena piddashshyam Inventarnij opis drugoyi polovini XIX st podaye perelik okremih budivel na cerkovnij teritoriyi derev yanij budinok monastir iz chotirma kimnatami kuhnya abo pekarnya z zhitlovoyu kimnatoyu stajnya she odna budivlya sho poyednuvala komoru vozivnyu i stajnyu hliv stodola Usi derev yani kriti gontom abo solomoyu i perevazhno v poganomu stani Inter yer cerkvi buv rozpisanij syuzhetami zi Starogo ta Novogo Zapovitu Za ikonostasom bula ikona Rozp yattya z ktitorami vid 1701 roku Bilya vivtarya rozmishuvalis takozh ikoni istorichnogo zmistu Do nashogo chasu zbereglis fragmenti visokomisteckoyi ikoni Voznesinnya Gospodnye vid 1652 roku svogo chasu rozmishenu pered ikonostasom Cerkva posidala dzvin datovanij 1557 rokom sho pohodiv z inshogo davnishogo hramu Tut zberigali rukopisne Yevangeliye 1603 roku pisane svyashennikom Zahariyem zi Znesinnya Suchasnij hramCerkva Voznesinnya GNIH serpen 2022 Vidomo pro plani 1888 roku pro budivnictvo novogo hramu za proyektom Vasilya Nagirnogo Z nevidomih prichin cogo ne vidbulosya Novij proyekt vikonav Vladislav Galickij i realizuvav protyagom 1897 1901 rokiv Staru cerkvu zrujnuvali ne vidrazu Yiyi postupovo obbudovuvali novimi stinami i rozibrali pislya zavershennya budivnictva 1922 roku nad vhodom do cerkovnogo podvir ya zbuduvali strilchastu neogotichnu arku a piznishe u 1924 roci stinnu dvoyarusnu dzvinicyu z pivcirkulnimi arkovimi prorizami dlya dzvoniv Hram rozmishenij na visokomu pagorbi U plani maye formu hresta zi slabo virazhenimi ramenami Uvinchanij odnim velikim vosmerikom iz kupolom vkritim blyahoyu ta visokoyu blyashanoyu signaturkoyu razom iz yakoyu zagalna visota syagaye 31 m Materialom posluzhila cegla zovni obmurovana grubo obroblenim piskovikom yakij dobuvali poblizu Dlya arhitekturnih elementiv zastosovano dribnozernistij piskovik iz sela Demni sho poblizu Mikolayeva V inter yeri ye nizkij odnoyarusnij ikonostas iz rizblenimi carskimi ta diyakonskimi vratami Sered namisnih ikon dvi pisani na derevi riznyatsya za maneroyu vikonannya Yih avtorom jmovirno buv monah Svyatoivanivskoyi studitskoyi lavri na Znesinni Rafayil Homik persha polovina XX st monograma H R na obrazi sv Mikoli Prestoli pered ikonostasom ta bichnim vivtarem pri pivdennij stini ozdobleni relyefami Andriya Koverka Comu zh avtorovi nalezhit kafedra pid golovnim prestolom ta relyef Dobrij Pastir u golovnij navi Pivdennij vivtar mistit obraz Hrista napisanij Antonom Manastirskim Pivnichnij bichnij vivtar mistit obraz Materi Bozhoyi Eleusi pochatku XVIII stolittya sho pohodit iz cerkvi poperednici Ikona vikonana 1701 roku pidpisana na zvoroti monogramoyu A I M abo A L M sho mozhlivo rozshifrovuyetsya yak Aleksander Lyanickij malyar Stini hramu vkriti suchasnimi rozpisami iz syuzhetami perevazhno z Novogo Zapovitu DzherelaCerkva Voznesinnya Gospodnogo u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Cerkva Voznesinnya Gospodnogo u Vikishovishi Vujcik V S Cerkvi Znesinnya Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 14 Lviv 2004 S 72 75 ISBN 966 95066 4 13 Dolinska M Hto buv avtorom proektu cerkvi na Znesinni Galicka brama 6 30 1997 S 6 Wolfskron A Uber einige Holzkirchen in Mahren Schlesien und Galizien Mitheilungen der K K Central Commission zur Erforschung und Erhaltung der Baudenkmale 4 1858 S 90 92 nim