Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Союз червоних фронтовиків (нім. Roter Frontkämpferbund, СЧФ, RFB) або «Рот Фронт» (нім. Rote Front) - німецька комуністична політична і бойова організація в 1924-1933 роках.
 | |
| Країна |  Веймарська республіка |
| Голова партії | Ернст Тельман |
| Дата заснування | 18 липня 1924 |
| Дата розпуску | 3 травня 1929 |
| Ідеологія | комунізм |
| Союзники та блоки | |
| Девіз | "Rote Front!" |
| Гімн | "Die rote Front marschiert" |
Історія
Союз червоних фронтовиків заснований 18 липня 1924 року. Першим головою був Вільгельм Пік, пізніше його змінив Ернст Тельман. Перше місцеве відділення СЧФ було утворено 31 липня 1924 року в місті Галле. В 1927 році у СЧФ вже налічувалося приблизно 110 000 членів.
Незалежно від переважно соціал-демократичних революційних солдатів та їх спроб створити ради (робітничі та солдатські ради), в Берліні після січневих страйків 1918 року вже була група, яка називалася «Чорні коти» (нім. Schwarze Katzen) і яка намагалася створити нелегальні сховища зброї. 7 жовтня 1918 року Союз Спартака та Бременські ліві радикали за зразком російської Червоної армії та на теоретичній основі військової програми Леніна ("Військова програма пролетарської революції") вирішили сформувати нелегальні бойові групи та придбати зброю. Коли з'ясувалося, що робітничі та солдатські ради є переважно соціал-демократичними, Союз Спартака заснував Асоціацію червоних солдатів (Roten Soldatenbund, РСБ). РСБ брав участь у більшості наступних сутичках, що тривали з грудня 1918 року по травень 1919 року. Незважаючи на так званий «саморозпуск» у вересні 1919 року регіональні утворення залишилися. У Гамбурзі це було, Революційне матроське об'єднання та Об'єднання неактивних військово-морських команд.
Захистом зборів і демонстрацій КПН займалася Пролетарська сотня (нім. Proletarische Hundertschaften), але ця організація була заборонена в 1923 році. Це призвело до того, що політична діяльність КПН зазнала нападу з боку поліції та правих воєнізованих організацій, таких як Сталевий шолом та СА. Дев'ята національна конференція КПН у квітні 1924 року вирішила створити нову охоронну організацію. Вона отримала назву Союз червоних фронтовиків (нім. Roter Frontkämpferbund, з метою залучення також некомуністичних робітників. 11 травня 1924 року в Галле поліція розстріляла демонстрацію, вісім робітників загинули та 16 були важко поранені. КПН оголосила про створення СЧФ у всіх її місцевих відділеннях і незабаром були сформовані перші місцеві групи СЧФ. Більшість цих перших підрозділів СЧФ знаходились у промислових містах, морських портах та інших традиційних твердинях робітничого класу.
Протягом багатьох років СЧФ дедалі більше вступав у жорстокі вуличні бої з поліцією, СА та іншими політичними конкурентами.
Погіршення економічного становища для більшої частини населення на тлі світової економічної кризи 1929 року призвело до зростання невдоволення і протестів. Коли СЧФ, незважаючи на заборону, 1 травня 1929 року зібрався на першотравневу демонстрацію, це призвело до кровопролитних сутичок з поліцією («Кривавий травень»), які тривали до 3 травня. При цьому загинули 33 людини, близько 200 були поранені, понад 1200 затримані. Під час оголошеного внаслідок цього «Малого надзвичайного стану» СЧФ був 3 травня 1929 року заборонений в Пруссії. 6 травня міністр внутрішніх справ Карл Зеверінг видав загальнодержавну заборону, яка була виконана у всіх землях до 14 травня. СЧФ працював нелегально і далі під керівництвом КПН організував протест проти заборони, що тривав місяць. Нелегальні групи СЧФ діяли аж до повного знищення організації після приходу до влади націонал-соціалістів в 1933 році і брали участь в запеклих вуличних зіткненнях з штурмовими загонами НСДАП.
Робітники - комуністи які емігрували до СРСР також заснували там групи СЧФ, як, наприклад, робітники з Рурської області групу «Блюхер» в місті Брянський рудник (сучасне місто Брянка в Луганській області).
Члени СЧФ брали участь в Громадянській війні в Іспанії в інтербригадах на стороні республіканців. Інші під час панування в Німеччині націонал-соціалізму поїхали в вигнання до СРСР або брали участь в Опорі в Німеччині. У 1943 році в еміграції частиною колишніх членів СЧФ було засновано Вільний німецький рух (нім. Freie Deutsche Bewegung), інша частина колишніх членів СЧФ вже в самій Німеччині в 1945 році стали створювати мережу антифашистських комітетів.
Після Другої Світової війни колишні члени СЧФ, такі як Еріх Гонеккер та Еріх Мільке, активно брали участь у створенні перших поліцейських та військових частин Німецької Демократичної Республіки.
Організаційна структура
Союз червоних фронтовиків складався з гау (нім. gau) які функціонально відповідали дивізіям регулярних армій, по територіях були ближче до виборчих округів, тобто середнім провінціях і землям, частинам великих провінцій і земель, групам з провінції і дрібних земель:
- Східна Пруссія
- Померанія
- Сілезія
- Верхня Сілезія
- Мекленбург
- Берлін-Бранденбург
- Магдебург-Ангальт
- Галле-Мерзебург
- Східна Саксонія
- Західна Саксонія
- Ерцґебірґе-Фогтланд (Східна Тюрингія)
- Тюрингія
- Нижня Саксонія
- Вассерканте
- Північно-Захід
- Гессен-Вальдек
- Гессен-Франкфурт
- Рурська Територія
- Середній Рейн
- Нижній Рейн
- Саарська Територія
- Баден
- Вюртемберг
- Північна Баварія
- Південна Баварія
Гау складалися з місцевих груп (нім. ortsgruppe), які функціонально відповідали полкам в регулярних арміях, територіально відповідали міським районам з прилеглим до них територіями.
Місцеві групи складалися з відділів (нім. abteilung), відділи з дружин (нім. kameradschaft) на чолі з командиром дружини (камерадшафтсфюрер, нім. kameradschaftsführer). Дружини складалися з 3 взводів (нім. zug) на чолі з командиром взводу (цугфюрер, нім. zugführer). Кожен взвод складався з 4 груп (нім. gruppe), на чолі з группенфюрером (нім. gruppenführer), групи зазвичай складалися з 8 осіб.
Вищий орган Рот Фронту - національна конференція (нім. reichskonferenz), між національними конференціями - комітет союзу (нім. bundesleitung), вища посадова особа - голова комітету союзу (нім. vorsitzender der bundesleitung) або бундесфюрер (нім. bundesfuehrer). Вищий орган гау - конференція гау (нім. gaukonferenz), між конференціями гау - комітет гау (нім. gauleitung), найвища посадова особа гау - голова комітету гау (нім. vorsitzender der gauleitung) або гауфюрер (нім. gaufuehrer). Вищий орган місцевої групи - загальні збори, між загальними зборами - комітет місцевої групи (нім. ortsgruppenleitung), найвища посадова особа місцевої групи - голова комітету місцевої групи (нім. vorsitzender der ortsgruppenleitung) або ортсгруппенфюрер (нім. ortsgruppenfuehrer).
Молодіжна організація «Рот Фронту» - Юнгфронт (нім. Roten Jungfront) (раніше - Юнгштурм (нім. Roten Jungsturm)) для молоді віком від 16 до 21 років. Створене в 1924 році молодіжне об'єднання «Юнгштурм» ставило собі за мету консолідацію молодих сил в якості кадрового партійного резерву Комуністичної партії Німеччини. Серед юнаків і дівчат активно пропагувався здоровий спосіб життя, проводилися спортивні заняття з легкої і важкої атлетики, гімнастики та стрільба. Крім цього величезну увагу керівництво «Юнгштурма» приділяло проведенню політичних занять як серед самих членів «Юнгштурму», так і серед молоді, яка не була у членстві організації. Крім цього, кожне літо організація проводила літні табори для підготовки молодіжних лідерів, у яких з молодими людьми проводилися заняття з військової, політичної та суспільно-соціальної підготовці. Кожна місцева група «Юнгштурма» мала власне приміщення з залом для збору активістів, бібліотекою і червоними куточками Володимира Леніна і Карла Лібкнехта. У 1933 році Юнгфронт було заборонено. У червні 1936 році в еміграції з молодих німецьких комуністів і лівого крила соціал-демократів було створено Союз вільної німецької молоді.
Жіночою організацією «Рот Фронту» був «Союз червоних жінок і дівчат» (нім. Rote Frauen und Mädchenbund, RFMB).
В 1924 році у в прибережних і портових містах була заснована секція «Червоний флот» (нім. Rote Marine). Крім того існувала організація «Червоні буревісники» - повітроплавна секція СЧФ.
Існували й інші суміжні організації - Червона допомога Німеччини (нім. Rote Hilfe Deutschlands) і Бойове товариство червоного спорту (нім. Kampfgemeinschaft für Rote Sporteinheit).
Однострій
Юнгштурм і Союз червоних фронтовиків мав власний військово-організаційний формовий одяг, який включав в себе куртку-юнгштурмівку, брюки-галіфе, пояс з символікою «Рот Фронту», а також червону пов'язку з зображенням стиснутого кулака, яка носилася на лівій руці вище ліктя.
Привітання
Формою вітання Рот Фронту було проголошення «нім. Rotfront!», при цьому в кінці привітання праве передпліччя слід різко (хвацько) підняти до рівня голови, з долонею стислій в кулак, тильною стороною кисті при цьому поверненою в бік, протилежний від спостерігача, інакше кажучи, спрямованої назад. Піднятий і зімкнутий кулак символізував об'єднану міць робітничого класу.
Рот фронт в масовій культурі
«Ротфронт» є також назвою , яка була названа на честь СЧФ.
Примітки
Література
- Kurt Finker: Geschichte des Roten Frontkämpferbundes. Berlin (Ost) 1981
- Kurt Schuster: Der rote Frontkämpferbund 1924—1929. Beiträge zur Geschichte und Organisationsstruktur eines politischen Kampfbundes. Düsseldorf 1975
- Hermann Weber: Die Wandlung des deutschen Kommunismus. Die Stalinisierung der KPD in der Weimarer Republik. 2 Bände, Frankfurt am Main 1968
Див. Також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuz chervonih frontovikiv nim Roter Frontkampferbund SChF RFB abo Rot Front nim Rote Front nimecka komunistichna politichna i bojova organizaciya v 1924 1933 rokah Soyuz chervonih frontovikiv nim Roter FrontkampferbundKrayina Vejmarska respublikaGolova partiyiErnst TelmanData zasnuvannya18 lipnya 1924Data rozpusku3 travnya 1929IdeologiyakomunizmSoyuzniki ta blokiDeviz Rote Front Gimn Die rote Front marschiert Pam yatnik Ernstu Telmanu z rotfrontovskim privitannyam stisnutim kulakom v misti Berlin Nimechchina IstoriyaEmblema RFB v Nimechchini v 1920 h rokah Roter Frontkampfer Bund 1924 1929 Soyuz chervonih frontovikiv zasnovanij 18 lipnya 1924 roku Pershim golovoyu buv Vilgelm Pik piznishe jogo zminiv Ernst Telman Pershe misceve viddilennya SChF bulo utvoreno 31 lipnya 1924 roku v misti Galle V 1927 roci u SChF vzhe nalichuvalosya priblizno 110 000 chleniv Nezalezhno vid perevazhno social demokratichnih revolyucijnih soldativ ta yih sprob stvoriti radi robitnichi ta soldatski radi v Berlini pislya sichnevih strajkiv 1918 roku vzhe bula grupa yaka nazivalasya Chorni koti nim Schwarze Katzen i yaka namagalasya stvoriti nelegalni shovisha zbroyi 7 zhovtnya 1918 roku Soyuz Spartaka ta Bremenski livi radikali za zrazkom rosijskoyi Chervonoyi armiyi ta na teoretichnij osnovi vijskovoyi programi Lenina Vijskova programa proletarskoyi revolyuciyi virishili sformuvati nelegalni bojovi grupi ta pridbati zbroyu Koli z yasuvalosya sho robitnichi ta soldatski radi ye perevazhno social demokratichnimi Soyuz Spartaka zasnuvav Asociaciyu chervonih soldativ Roten Soldatenbund RSB RSB brav uchast u bilshosti nastupnih sutichkah sho trivali z grudnya 1918 roku po traven 1919 roku Nezvazhayuchi na tak zvanij samorozpusk u veresni 1919 roku regionalni utvorennya zalishilisya U Gamburzi ce bulo Revolyucijne matroske ob yednannya ta Ob yednannya neaktivnih vijskovo morskih komand Zahistom zboriv i demonstracij KPN zajmalasya Proletarska sotnya nim Proletarische Hundertschaften ale cya organizaciya bula zaboronena v 1923 roci Ce prizvelo do togo sho politichna diyalnist KPN zaznala napadu z boku policiyi ta pravih voyenizovanih organizacij takih yak Stalevij sholom ta SA Dev yata nacionalna konferenciya KPN u kvitni 1924 roku virishila stvoriti novu ohoronnu organizaciyu Vona otrimala nazvu Soyuz chervonih frontovikiv nim Roter Frontkampferbund z metoyu zaluchennya takozh nekomunistichnih robitnikiv 11 travnya 1924 roku v Galle policiya rozstrilyala demonstraciyu visim robitnikiv zaginuli ta 16 buli vazhko poraneni KPN ogolosila pro stvorennya SChF u vsih yiyi miscevih viddilennyah i nezabarom buli sformovani pershi miscevi grupi SChF Bilshist cih pershih pidrozdiliv SChF znahodilis u promislovih mistah morskih portah ta inshih tradicijnih tverdinyah robitnichogo klasu Protyagom bagatoh rokiv SChF dedali bilshe vstupav u zhorstoki vulichni boyi z policiyeyu SA ta inshimi politichnimi konkurentami Pogirshennya ekonomichnogo stanovisha dlya bilshoyi chastini naselennya na tli svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 roku prizvelo do zrostannya nevdovolennya i protestiv Koli SChF nezvazhayuchi na zaboronu 1 travnya 1929 roku zibravsya na pershotravnevu demonstraciyu ce prizvelo do krovoprolitnih sutichok z policiyeyu Krivavij traven yaki trivali do 3 travnya Pri comu zaginuli 33 lyudini blizko 200 buli poraneni ponad 1200 zatrimani Pid chas ogoloshenogo vnaslidok cogo Malogo nadzvichajnogo stanu SChF buv 3 travnya 1929 roku zaboronenij v Prussiyi 6 travnya ministr vnutrishnih sprav Karl Zevering vidav zagalnoderzhavnu zaboronu yaka bula vikonana u vsih zemlyah do 14 travnya SChF pracyuvav nelegalno i dali pid kerivnictvom KPN organizuvav protest proti zaboroni sho trivav misyac Nelegalni grupi SChF diyali azh do povnogo znishennya organizaciyi pislya prihodu do vladi nacional socialistiv v 1933 roci i brali uchast v zapeklih vulichnih zitknennyah z shturmovimi zagonami NSDAP Lideri komunistiv Nimechchini Ernst Telman livoruch i Villi Leov pravoruch pered stroyem chleniv Soyuzu chervonih frontovikiv Berlin cherven 1927 roku Robitniki komunisti yaki emigruvali do SRSR takozh zasnuvali tam grupi SChF yak napriklad robitniki z Rurskoyi oblasti grupu Blyuher v misti Bryanskij rudnik suchasne misto Bryanka v Luganskij oblasti Chleni SChF brali uchast v Gromadyanskij vijni v Ispaniyi v interbrigadah na storoni respublikanciv Inshi pid chas panuvannya v Nimechchini nacional socializmu poyihali v vignannya do SRSR abo brali uchast v Opori v Nimechchini U 1943 roci v emigraciyi chastinoyu kolishnih chleniv SChF bulo zasnovano Vilnij nimeckij ruh nim Freie Deutsche Bewegung insha chastina kolishnih chleniv SChF vzhe v samij Nimechchini v 1945 roci stali stvoryuvati merezhu antifashistskih komitetiv Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni kolishni chleni SChF taki yak Erih Gonekker ta Erih Milke aktivno brali uchast u stvorenni pershih policejskih ta vijskovih chastin Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Organizacijna strukturaSoyuz chervonih frontovikiv skladavsya z gau nim gau yaki funkcionalno vidpovidali diviziyam regulyarnih armij po teritoriyah buli blizhche do viborchih okrugiv tobto serednim provinciyah i zemlyam chastinam velikih provincij i zemel grupam z provinciyi i dribnih zemel Shidna Prussiya Pomeraniya Sileziya Verhnya Sileziya Meklenburg Berlin Brandenburg Magdeburg Angalt Galle Merzeburg Shidna Saksoniya Zahidna Saksoniya Ercgebirge Fogtland Shidna Tyuringiya Tyuringiya Nizhnya Saksoniya Vasserkante Pivnichno Zahid Gessen Valdek Gessen Frankfurt Rurska Teritoriya Serednij Rejn Nizhnij Rejn Saarska Teritoriya Baden Vyurtemberg Pivnichna Bavariya Pivdenna Bavariya Gau skladalisya z miscevih grup nim ortsgruppe yaki funkcionalno vidpovidali polkam v regulyarnih armiyah teritorialno vidpovidali miskim rajonam z prileglim do nih teritoriyami Miscevi grupi skladalisya z viddiliv nim abteilung viddili z druzhin nim kameradschaft na choli z komandirom druzhini kameradshaftsfyurer nim kameradschaftsfuhrer Druzhini skladalisya z 3 vzvodiv nim zug na choli z komandirom vzvodu cugfyurer nim zugfuhrer Kozhen vzvod skladavsya z 4 grup nim gruppe na choli z gruppenfyurerom nim gruppenfuhrer grupi zazvichaj skladalisya z 8 osib Vishij organ Rot Frontu nacionalna konferenciya nim reichskonferenz mizh nacionalnimi konferenciyami komitet soyuzu nim bundesleitung visha posadova osoba golova komitetu soyuzu nim vorsitzender der bundesleitung abo bundesfyurer nim bundesfuehrer Vishij organ gau konferenciya gau nim gaukonferenz mizh konferenciyami gau komitet gau nim gauleitung najvisha posadova osoba gau golova komitetu gau nim vorsitzender der gauleitung abo gaufyurer nim gaufuehrer Vishij organ miscevoyi grupi zagalni zbori mizh zagalnimi zborami komitet miscevoyi grupi nim ortsgruppenleitung najvisha posadova osoba miscevoyi grupi golova komitetu miscevoyi grupi nim vorsitzender der ortsgruppenleitung abo ortsgruppenfyurer nim ortsgruppenfuehrer Molodizhna organizaciya Rot Frontu Yungfront nim Roten Jungfront ranishe Yungshturm nim Roten Jungsturm dlya molodi vikom vid 16 do 21 rokiv Stvorene v 1924 roci molodizhne ob yednannya Yungshturm stavilo sobi za metu konsolidaciyu molodih sil v yakosti kadrovogo partijnogo rezervu Komunistichnoyi partiyi Nimechchini Sered yunakiv i divchat aktivno propaguvavsya zdorovij sposib zhittya provodilisya sportivni zanyattya z legkoyi i vazhkoyi atletiki gimnastiki ta strilba Krim cogo velicheznu uvagu kerivnictvo Yungshturma pridilyalo provedennyu politichnih zanyat yak sered samih chleniv Yungshturmu tak i sered molodi yaka ne bula u chlenstvi organizaciyi Krim cogo kozhne lito organizaciya provodila litni tabori dlya pidgotovki molodizhnih lideriv u yakih z molodimi lyudmi provodilisya zanyattya z vijskovoyi politichnoyi ta suspilno socialnoyi pidgotovci Kozhna misceva grupa Yungshturma mala vlasne primishennya z zalom dlya zboru aktivistiv bibliotekoyu i chervonimi kutochkami Volodimira Lenina i Karla Libknehta U 1933 roci Yungfront bulo zaboroneno U chervni 1936 roci v emigraciyi z molodih nimeckih komunistiv i livogo krila social demokrativ bulo stvoreno Soyuz vilnoyi nimeckoyi molodi Zhinochoyu organizaciyeyu Rot Frontu buv Soyuz chervonih zhinok i divchat nim Rote Frauen und Madchenbund RFMB V 1924 roci u v priberezhnih i portovih mistah bula zasnovana sekciya Chervonij flot nim Rote Marine Krim togo isnuvala organizaciya Chervoni burevisniki povitroplavna sekciya SChF Isnuvali j inshi sumizhni organizaciyi Chervona dopomoga Nimechchini nim Rote Hilfe Deutschlands i Bojove tovaristvo chervonogo sportu nim Kampfgemeinschaft fur Rote Sporteinheit OdnostrijYungshturm i Soyuz chervonih frontovikiv mav vlasnij vijskovo organizacijnij formovij odyag yakij vklyuchav v sebe kurtku yungshturmivku bryuki galife poyas z simvolikoyu Rot Frontu a takozh chervonu pov yazku z zobrazhennyam stisnutogo kulaka yaka nosilasya na livij ruci vishe liktya PrivitannyaFormoyu vitannya Rot Frontu bulo progoloshennya nim Rotfront pri comu v kinci privitannya prave peredplichchya slid rizko hvacko pidnyati do rivnya golovi z doloneyu stislij v kulak tilnoyu storonoyu kisti pri comu povernenoyu v bik protilezhnij vid sposterigacha inakshe kazhuchi spryamovanoyi nazad Pidnyatij i zimknutij kulak simvolizuvav ob yednanu mic robitnichogo klasu Rot front v masovij kulturi Rotfront ye takozh nazvoyu yaka bula nazvana na chest SChF PrimitkiLiteraturaKurt Finker Geschichte des Roten Frontkampferbundes Berlin Ost 1981 Kurt Schuster Der rote Frontkampferbund 1924 1929 Beitrage zur Geschichte und Organisationsstruktur eines politischen Kampfbundes Dusseldorf 1975 Hermann Weber Die Wandlung des deutschen Kommunismus Die Stalinisierung der KPD in der Weimarer Republik 2 Bande Frankfurt am Main 1968Div TakozhRespublikanskij shucbund