Битва при Анкарі

Битва при Анкарі – битва між армією сирійського царя Селевка II та силами його брата Антіоха Гіеракса, котра, ймовірно, відбулась біля 240/239 р. до н.е.

Битва при Анкарі
Боротьба Селевка II та Антіоха Гіеракса
Антіох Гіеракс Антіох Гіеракс
Дата: 240/239 рр. до н.е. Місце: біля Анкари Результат: Перемога союзників Антіоха Гіеракса
Сторони
союзні Антіоху Гіераксу галати (можливо, також Мітрідат II Понтійський)	Селевк II
Командувачі
	Селевк ІІ
Втрати
	великі (можливо, біля 20 тисяч)

Загальні відомості

Скориставшись складною ситуацією, яка виникла для Селевка ІІ під час Третьої Сирійської війни, його молодший брат Антіох Гіеракс спробував самому стати царем. Він базувався у Малій Азії, де залучав до спілки сили місцевих варварських правителів (у різних джерелах та в різні періоди його союзниками називають галатів, віфінського, каппадокійського та, можливо, понтійського царів).

Маже всі існуючі античні джерела (Юстин, Полієн, Плутарх, Афіней) пишуть про важку поразку Селевка у битві з галатами. Ще одне джерело – Євсевій Кесарійський – згадує галатів як союзників Антіоха у двох битвах, причому перша з них була успішною для Селевка. Юстин та Полієн вказують на Анкару як місце події. Що стосується датування цієї битви, існують різні версії, у відповідності до різного датування самої війни. За однією з них це сталось у 240/239 р. до н.е., за іншою – в 236 р. до н.е.

Події після битви

Відносно перебігу самого бойового зіткнення нам нічого невідомо. Зате про найближчі наступні події античні автори залишили цілий ряд згадок:

- за повідомленнями Юстина та Плутарха, певний час після битви Селевк вважався загиблим;

- Полієн в одній зі своїх «Стратегем» зазначає, що сирійський цар втік до Кілікії (при цьому Селевк одягнувся як зброєносець і, лише коли навколо зібрався великий загін, з’явився у царських одежах);

- за ще одним твердженням Плутарха, первісно з Селевком залишилось не більше чотирьох супутників. Вони сильно страждали від голоду, допоки не знайшли якусь садибу з гостинним хазяїном, котрий накормив втікачів та проводив до дороги. Цей господар впізнав одягненого в просту одежу царя та міг би отримати потім велику винагороду, проте не втримався та назвав при прощанні Селевка за іменем. Останній притягнув його, начебто збираючись поцілувати, а сам подав знак супутникам вбити людину, котра дізналась небезпечну таємницю;  

- той же Полієн та Афіней пишуть, як вибрана коханка Селевка Міста потрапила у полон, проте встигла перевдягнутись із царських шат у одежу служниці. Будучи відвезена на Родос, вона відкрилась оточуючим та була викуплена родосцями.

Відносно ж ходу війни, анкірська битва стала вирішальною у її першій фазі (243-240 або 239-236 рр. до н.е.), за результатами якої Селевк ІІ поступився малоазійськими володіннями Антіоху Гієраксу.

Участь Мітрідата II Понтійського в битві

Євсевій Кесарійський описує одразу дві невдалі для Селевка битви. В одній із них його армія зазнала нищівної поразки від Мітрідата у Каппадокії, причому загинули 20 тисяч вояків і сам Селевк. Оскільки повідомлення стоїть в середині оповіді про діяльність Селевка, окремі дослідники вважають, що мова йде про все ту ж анкірську битву, в якій на стороні Антіоха Гіеракса виступили не лише галати, але й понтійський цар Мітрідат II. В той же час, повідомлення про загибель Селевка дозволяє створювати інші реконструкції на основі твору Євсевія.

Примітки

1. Petković, Žarko (2012). . Klio. Т. 91, № 2. с. 378—383. doi:10.1524/klio.2009.0019. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
2. . simposium.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2017.