Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (листопад 2012) |
Сфера Бернала - це тип орбітальної станції і космічного поселення, під назвою «просторове середовище», призначена для постійного проживання людей, вперше була розроблена в 1929 у . Оригінальний проєкт Бернала являв собою сферу діаметром 1,6 км (1 миля), здатну вмістити 20 - 30 тис. чоловік і наповнену повітрям.
Острів I
У серії проєктних робіт, розглянутих у 1975 і 1976 роках Стенфордським університетом, з метою вивчення проєктів майбутніх космічних колоній, Джерард Кітчен О'Нейл запропонував Острів Один, модифіковану Сферу Бернала, діаметром всього лише 500 метрів і оберертом зі швидкістю 1,9 обороту в хвилину, виробляючи подібну земній штучну гравітацію в районі екватора сфери. У результаті внутрішній ландшафт сфери походив би на велику долину, що проходить по екватору сфери. Острів Один буде забезпечувати життя і відпочинок космічному населенню, в середньому, тисячі чоловік зі спеціальним відділенням, призначеним для заняття сільським господарством. Сонячне світло проникало б в середину сфери через мережу зовнішніх дзеркал і прямувало через велике вікно на полюсі сфери. Форма сфери була визнана оптимальною для стримування внутрішнього тиску і відбиття сонячної радіації.
Острів II
О'Нейл придумав і наступне покоління даних космічних станцій як поліпшену версію Острова Один. Острів Два буде приблизно 1800 метрів в діаметрі, сприятлива для життя екваторіальна окружність складе 6,5 кілометрів (4 милі). При таких розмірах це середовище може бути комфортабельним будинком приблизно для 140 000 чоловік. Розміри були продиктовані економікою: середовище повинне було бути досить невеликим, щоб знизити транспортні витрати і час на рух, і досить велике, щоб ефективно утримувати необхідну промислову базу.
Острів III
Див. також
Посилання
Також
- NASA SP-413: Space Settlements — A Design Study. [ 1 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad listopad 2012 Sfera Bernala ce tip orbitalnoyi stanciyi i kosmichnogo poselennya pid nazvoyu prostorove seredovishe priznachena dlya postijnogo prozhivannya lyudej vpershe bula rozroblena v 1929 u Originalnij proyekt Bernala yavlyav soboyu sferu diametrom 1 6 km 1 milya zdatnu vmistiti 20 30 tis cholovik i napovnenu povitryam Zovnishnij viglyad sferi Bernala Vnutrishnya chastina sferi vid cherez svitlove vikno sferi Ostriv IU seriyi proyektnih robit rozglyanutih u 1975 i 1976 rokah Stenfordskim universitetom z metoyu vivchennya proyektiv majbutnih kosmichnih kolonij Dzherard Kitchen O Nejl zaproponuvav Ostriv Odin modifikovanu Sferu Bernala diametrom vsogo lishe 500 metriv i oberertom zi shvidkistyu 1 9 oborotu v hvilinu viroblyayuchi podibnu zemnij shtuchnu gravitaciyu v rajoni ekvatora sferi U rezultati vnutrishnij landshaft sferi pohodiv bi na veliku dolinu sho prohodit po ekvatoru sferi Ostriv Odin bude zabezpechuvati zhittya i vidpochinok kosmichnomu naselennyu v serednomu tisyachi cholovik zi specialnim viddilennyam priznachenim dlya zanyattya silskim gospodarstvom Sonyachne svitlo pronikalo b v seredinu sferi cherez merezhu zovnishnih dzerkal i pryamuvalo cherez velike vikno na polyusi sferi Forma sferi bula viznana optimalnoyu dlya strimuvannya vnutrishnogo tisku i vidbittya sonyachnoyi radiaciyi Ostriv IIO Nejl pridumav i nastupne pokolinnya danih kosmichnih stancij yak polipshenu versiyu Ostrova Odin Ostriv Dva bude priblizno 1800 metriv v diametri spriyatliva dlya zhittya ekvatorialna okruzhnist sklade 6 5 kilometriv 4 mili Pri takih rozmirah ce seredovishe mozhe buti komfortabelnim budinkom priblizno dlya 140 000 cholovik Rozmiri buli prodiktovani ekonomikoyu seredovishe povinne bulo buti dosit nevelikim shob zniziti transportni vitrati i chas na ruh i dosit velike shob efektivno utrimuvati neobhidnu promislovu bazu Ostriv IIIDokladnishe Div takozhKosmichne poselennya Koloniya O Nejla Stenfordskij tor Kolonizaciya kosmosuPosilannyaTakozhNASA SP 413 Space Settlements A Design Study 1 serpnya 2009 u Wayback Machine