Сќірнір (давньосканд. «ясносяючий») — у друг, помічник та слуга бога родючості Фрейра. Скірнір — це промінь світла і тепла, що посилається на землю сонячним богом. Він запозичує сяйво у свого пана, «світлого Фрейра» (skírom Frey, «Промови Грімніра», 43/5). Вважають, що поблизу Осло, був древній культовий центр Фрейра.
Скірнір | |
---|---|
Скірнір (автор Ф. Сандерс, 1893 | |
Частина від | скандинавська міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Сватання до Герд
У розділі 34 Прозової Едди Gylfaginning Скірнір також вирушає до гномів, щоб змусити їх зробити чарівні окови Глейпнір, щоб прив'язати вовка Фенріра.
Свого часу саме Скірнір допоміг своєму господареві засвататися до велетки Герд. Боячись, що Герд не прийме пропозицію руки та серця, Фрейр просить свого вірного слугу Скірніра поїхати та засватати велетку. Альв погоджується, але просить у Фрейра два міфологічних атрибута бога сонця: сонячного коня і сонячний меч.
Також слуга непомітно викрав відображення бога зі струмка, помістивши його в розі, 11 золотих яблук та каблучку Драупнір. Під'їхавши до оселі Гюміра, він почув гучне і протяжне виття сторожових псів, уособлення зимових вітрів. Пастух, що охороняв стадо поблизу, сказав йому, що неможливо буде наблизитися до будинку через вогонь, що горить навколо нього. Але Скірнір, знаючи, що Блодугхові перелетить будь-яку перешкоду, просто пришпорив коня і, цілим та неушкодженим опинившись у оселі велетки. Щоб схилити прекрасну діву прийняти пропозиції його господаря, він показав вкрадений портрет, запропонував їй золоті яблука і чарівне кільце, яке вона, однак, відкинула з пихою, сказавши, що у її батька досить золота. Обурюючись з приводу її відмови, Скірнір погрожує відрубати їй голову чарівним мечем, але це анітрохи не злякало Герд. Вирізавши руни на палиці, він сказав їй, що якщо вона не погодиться стати дружиною Фрейра, то буде або приречена на вічну самотність, або вийде заміж за старого інеїстого велетня, якого вона ніколи не зможе покохати.
Налякана Герд, урешті-решт, погоджується стати дружиною Фрейра і відбувається від Скірніра обіцянкою, що зустріне свого нареченого на дев'яту ніч на землі Баррі, в зеленому гаю, де вона прожене печаль свого нареченого і зробить його щасливим.
На знак подяки отримав в подарунок коня, який раніше був улюбленим у самого бога. Скірнір прекрасно зрозумів, що Фрейр потім буде шкодувати про свій вчинок, і повернув подарунок. Хоча періодично позичає його для власних поїздок.
Примітки
- J. de Vries, Altgermanische Religionsgeschichte, 2nd ed. 2 vols. Berlin, 1956—1957, § 328
- Orchard, Andy (1997). Dictionary of Norse Myth and Legend. Cassell.
- . edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 1 березня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sќirnir davnoskand yasnosyayuchij u drug pomichnik ta sluga boga rodyuchosti Frejra Skirnir ce promin svitla i tepla sho posilayetsya na zemlyu sonyachnim bogom Vin zapozichuye syajvo u svogo pana svitlogo Frejra skirom Frey Promovi Grimnira 43 5 Vvazhayut sho poblizu Oslo buv drevnij kultovij centr Frejra SkirnirSkirnir avtor F Sanders 1893 Chastina vidskandinavska mifologiya Mediafajli u VikishovishiSvatannya do GerdU rozdili 34 Prozovoyi Eddi Gylfaginning Skirnir takozh virushaye do gnomiv shob zmusiti yih zrobiti charivni okovi Glejpnir shob priv yazati vovka Fenrira Svogo chasu same Skirnir dopomig svoyemu gospodarevi zasvatatisya do veletki Gerd Boyachis sho Gerd ne prijme propoziciyu ruki ta sercya Frejr prosit svogo virnogo slugu Skirnira poyihati ta zasvatati veletku Alv pogodzhuyetsya ale prosit u Frejra dva mifologichnih atributa boga soncya sonyachnogo konya i sonyachnij mech Svatannya Gerd Takozh sluga nepomitno vikrav vidobrazhennya boga zi strumka pomistivshi jogo v rozi 11 zolotih yabluk ta kabluchku Draupnir Pid yihavshi do oseli Gyumira vin pochuv guchne i protyazhne vittya storozhovih psiv uosoblennya zimovih vitriv Pastuh sho ohoronyav stado poblizu skazav jomu sho nemozhlivo bude nablizitisya do budinku cherez vogon sho gorit navkolo nogo Ale Skirnir znayuchi sho Blodughovi pereletit bud yaku pereshkodu prosto prishporiv konya i cilim ta neushkodzhenim opinivshis u oseli veletki Shob shiliti prekrasnu divu prijnyati propoziciyi jogo gospodarya vin pokazav vkradenij portret zaproponuvav yij zoloti yabluka i charivne kilce yake vona odnak vidkinula z pihoyu skazavshi sho u yiyi batka dosit zolota Oburyuyuchis z privodu yiyi vidmovi Skirnir pogrozhuye vidrubati yij golovu charivnim mechem ale ce anitrohi ne zlyakalo Gerd Virizavshi runi na palici vin skazav yij sho yaksho vona ne pogoditsya stati druzhinoyu Frejra to bude abo prirechena na vichnu samotnist abo vijde zamizh za starogo ineyistogo veletnya yakogo vona nikoli ne zmozhe pokohati Nalyakana Gerd ureshti resht pogodzhuyetsya stati druzhinoyu Frejra i vidbuvayetsya vid Skirnira obicyankoyu sho zustrine svogo narechenogo na dev yatu nich na zemli Barri v zelenomu gayu de vona prozhene pechal svogo narechenogo i zrobit jogo shaslivim Na znak podyaki otrimav v podarunok konya yakij ranishe buv ulyublenim u samogo boga Skirnir prekrasno zrozumiv sho Frejr potim bude shkoduvati pro svij vchinok i povernuv podarunok Hocha periodichno pozichaye jogo dlya vlasnih poyizdok PrimitkiJ de Vries Altgermanische Religionsgeschichte 2nd ed 2 vols Berlin 1956 1957 328 Orchard Andy 1997 Dictionary of Norse Myth and Legend Cassell ISBN 0 304 34520 2 edda in ua ukr Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 1 bereznya 2018