Моде́ль Максве́лла (тіло Максвелла) — реологічна модель пружнов'язкого тіла, утворена послідовним сполученням пружного і в'язкого елементів. Запропонована Д.Максвеллом 1867 року.
Якщо цю систему швидко навантажити, то в'язкий елемент не встигне зрушити з місця і буде поводити себе, як заморожений, а деформацію візьме на себе пружина — і модель буде поводити себе як пружне тіло. Навпаки, у разі повільного навантаження, наприклад, сталою силою, до деякої невеликої постійної деформації пружини додається в принципі необмежено зростаюча деформація в'язкого елемента, тобто модель поводить себе як пружна рідина, яку називають рідиною Максвелла (а також тілом або моделлю Максвелла). Ця рідина не описується законом в'язкості Ньютона і тому належить до неньютонівських рідин.
Математичний опис моделі
Нехай ε1 — деформація пружного елементу, а ε2 — деформація в'язкого. У разі послідовного з'єднання напруження в кожному елементі σ однакове. Якщо бути точним, то однаковими, є зусилля, тому для простоти припускається, що перерізи елементів моделі є однаковими. Можна записати дві очевидні залежності:
- ,
де: E — модуль Юнга; η — динамічна в'язкість.
Звідси, враховуючи що:
- ,
звідки:
- (рівняння Максвелла).
Для випадку релаксації напруження (ε = const) отримаємо:
- ;
інтегруючи від 0 до t і від σ0 до σ, отримаємо відомий закон релаксації Максвелла:
- ,
де — час релаксації (стала матеріалу при T = const, що має розмірність часу).
Застосування моделі
Ця модель якісно справедлива для в'язких матеріалів, що мають пружність (пружнов'язкі тіла) і добре описує повзучість багатьох матеріалів, наприклад, бетону та полімерів. Для точнішого опису повзучості лінійна залежність замінюється нелінійною, зберігаючи при цьому головне — послідовне сполучення елементів. Для твердих тіл із внутрішнім тертям (в'язкопружні тіла) модель Максвелла не описує повзучість, яка згасає. При релаксації напруження в елементах прямують до нуля, хоча в реальних твердих тілах цього не спостерігається. У цьому випадку застосовуються складніші моделі.
Див. також
Джерела
- Рейнер М. Реология. Пер. с англ. — М.: Наука, 1965. — 224 с.
- Шульман 3. П. Беседы о реофизике. — Минск: Наука и техника, 1976. — 96 с.
- Виноградов Г. В. Реология полимеров. — М.: Химия, 1977. — 440 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mode l Maksve lla tilo Maksvella reologichna model pruzhnov yazkogo tila utvorena poslidovnim spoluchennyam pruzhnogo i v yazkogo elementiv Zaproponovana D Maksvellom 1867 roku Shematichne zobrazhennya modeli Maksvella Yaksho cyu sistemu shvidko navantazhiti to v yazkij element ne vstigne zrushiti z miscya i bude povoditi sebe yak zamorozhenij a deformaciyu vizme na sebe pruzhina i model bude povoditi sebe yak pruzhne tilo Navpaki u razi povilnogo navantazhennya napriklad staloyu siloyu do deyakoyi nevelikoyi postijnoyi deformaciyi pruzhini dodayetsya v principi neobmezheno zrostayucha deformaciya v yazkogo elementa tobto model povodit sebe yak pruzhna ridina yaku nazivayut ridinoyu Maksvella a takozh tilom abo modellyu Maksvella Cya ridina ne opisuyetsya zakonom v yazkosti Nyutona i tomu nalezhit do nenyutonivskih ridin Matematichnij opis modeliNehaj e1 deformaciya pruzhnogo elementu a e2 deformaciya v yazkogo U razi poslidovnogo z yednannya napruzhennya v kozhnomu elementi s odnakove Yaksho buti tochnim to odnakovimi ye zusillya tomu dlya prostoti pripuskayetsya sho pererizi elementiv modeli ye odnakovimi Mozhna zapisati dvi ochevidni zalezhnosti ϵ1 sE ϵ 2 sh displaystyle epsilon 1 frac sigma E dot epsilon 2 frac sigma eta de E modul Yunga h dinamichna v yazkist Zvidsi vrahovuyuchi sho ϵ ϵ 1 ϵ 2 s E sh displaystyle dot epsilon dot epsilon 1 dot epsilon 2 frac dot sigma E frac sigma eta zvidki dsdt Edϵdt Eh s displaystyle frac d sigma dt E frac d epsilon dt left frac E eta right sigma rivnyannya Maksvella Dlya vipadku relaksaciyi napruzhennya e const otrimayemo sdt Eh s displaystyle frac sigma dt left frac E eta right sigma integruyuchi vid 0 do t i vid s0 do s otrimayemo vidomij zakon relaksaciyi Maksvella s s0exp tt displaystyle sigma sigma 0 exp left frac t tau right de t hE displaystyle tau frac eta E chas relaksaciyi stala materialu pri T const sho maye rozmirnist chasu Zastosuvannya modeliCya model yakisno spravedliva dlya v yazkih materialiv sho mayut pruzhnist pruzhnov yazki tila i dobre opisuye povzuchist bagatoh materialiv napriklad betonu ta polimeriv Dlya tochnishogo opisu povzuchosti linijna zalezhnist zaminyuyetsya nelinijnoyu zberigayuchi pri comu golovne poslidovne spoluchennya elementiv Dlya tverdih til iz vnutrishnim tertyam v yazkopruzhni tila model Maksvella ne opisuye povzuchist yaka zgasaye Pri relaksaciyi napruzhennya v elementah pryamuyut do nulya hocha v realnih tverdih tilah cogo ne sposterigayetsya U comu vipadku zastosovuyutsya skladnishi modeli Div takozhModel Kelvina Fojgta Model ZineraDzherelaRejner M Reologiya Per s angl M Nauka 1965 224 s Shulman 3 P Besedy o reofizike Minsk Nauka i tehnika 1976 96 s Vinogradov G V Reologiya polimerov M Himiya 1977 440 c