Ві́льха чорна, вільши́на чорна або вільха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) — дерево родини березових (Betulaceae) (10–30 м заввишки) з невеликою яйцеподібною кроною і струнким стовбуром, вкритим темно-бурою тріщинуватою корою.
Вільха чорна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
Родина: | Березові (Betulaceae) |
Рід: | Вільха (Alnus) |
Вид: | Вільха чорна (A. glutinosa) |
Біноміальна назва | |
Alnus glutinosa (L.) , | |
Опис
Молоді пагони зеленуваті, тригранні, гладенькі або з рідким запушенням, клейкі. Бруньки, як і молоді листки, клейкі, тугі, на коротких ніжках. Листки оберненояйцеподібні або округлі (4–10 см завдовжки, 3–9 см завширшки), часто на верхівці з виїмкою, при основі ширококлиноподібні, зубчасті, листки темно-зелені, гладенькі, блискучі, з нижнього боку світліші, з пучками волосків у кутках жилок. Квітки одностатеві, тичинкові — зібрані в кінцеві пониклі сережки (4–7 см завдовжки), оцвітина чотирироздільна, тичинок чотири, квітка зовні прикрита червонувато-бурою лускою, до нижньої частини якої зсередини приростають один-два приквітки. Маточкові квітки у двоквіткових , зібрані на розгалуженому безлистому квітконосі, гілочки якого поступово видовжуються (від 5 до 20 мм). Приквітки маточкових квіток при плодах дерев'яніють і утворюють луски — «шишечки» (2 см завдовжки). Оцвітини немає, зав'язь нижня, двогнізда. Плід — плоский червоно-бурий яйцеподібний горішок (до 2 мм у діаметрі).
Екологія
Вільха чорна росте на лісових низинних болотах, по берегах річок, біля джерел, утворюючи чисті або мішані насадження, так звані вільшняки. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Поширена майже по всій Україні, особливо на Поліссі, менше в Лісостепу і Карпатах, рідко трапляється в Степу, здебільшого по берегах великих річок, біля гирла Дністра, у плавнях Бугу і Дніпра, на березі Дніпровського лиману. Вільшняки займають 4,2 % державного лісового фонду України. Райони заготівель — Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Хмельницька, Полтавська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області. Запаси сировини значні.
Практичне використання
Лікарська, деревинна, медоносна, танідоносна, фарбувальна, волокниста, декоративна, фітомеліоративна і кормова рослина.
У науковій медицині використовують жіночі суцвіття — шишечки обох видів вільхи (чорної і сірої) — Fructus Alni. У шишечках вільх містяться танін (2,33 %) і галова кислота, знайдені також алкалоїди. Застосовують їх як в'яжучий засіб при шлункових захворюваннях, гострому й хронічному ентериті та коліті, а також як кровоспинний засіб.
У народній медицині використовують тільки кору і листки при простуді, суглобовому ревматизмі, подагрі тощо. У ветеринарії кору й шишечки застосовують від проносів.
Вільха чорна дає цінну деревину, дуже стійку проти гниття у воді; з неї роблять палі, колодязні зруби, підпорки в шахтах, вона йде на виготовлення фанери (в Україні 42% фанери виготовляють з вільхи). Заболонь за кольором не відрізняється від стиглої деревини. Свіжозрубана деревина білого кольору, на повітрі набуває червонуватого забарвлення, від вологи стає жовто-червоною. Деревина однорідної будови, легка, м'яка, малопружна, легко колеться, міцна в землі і воді, на повітрі легко пошкоджується шкідниками; дуже всихає, гарно фарбується, використовується для імітації горіха, червоного і чорного дерева. Вільхова тирса - одне з найкращих палив для виготовлення шпротів.
Дрова з вільхи горять добре, але вугілля не утримує жару. Вільха рано навесні дає бджолам багато пилку і клею, яким укриті молоді листочки й пагони. Рекомендується підгодовувати бджіл пилком вільхи ще до її цвітіння. Для цього зрізують гілочки, кладуть у теплому приміщенні в сито, застелене папером. Як тільки пиляки розкриються, сито обережно струшують і пилок висипається на папір. Його змішують з медом і цукровим сиропом і дають бджолам. На вільсі іноді з'являється падь.
Кора і листки вільхи чорної містять багато танідів (у корі — 5,4-16,2%, у листках — 3,5-15,З%), вільхи сірої — значно менше (в корі — 4,64-9,4%, в листках — 0,8-5,7%). Оскільки кора вільхи містить речовини, які надають шкірі темно-червоного кольору, жорсткості і зменшують її міцність, дубильні екстракти з вільх використовують у суміші з дубильними екстрактами дуба або верби. Кора вільхи чорної містить барвну речовину альнеїн, яку використовують для фарбування шкіри, вовни в чорний, червоний і жовтий кольори. Корою, зібраною на початку літа (сухого і свіжого), можна фарбувати шовк у вохряний і сіро-жовтий кольори (з галунами). З лубу кори вільхи чорної плетуть мотузки.
Листки вільх містять багато протеїну (до 20 % і більше), сирого жиру (6 %), порівняно небагато клітковини (14-22,0 %), вітамін С, каротин, кальцій. Вони добре поїдаються дикими тваринами, вівцями і козами (переважно в сухому вигляді). Листя добре їдять кролики.
Як декоративну рослину вільху рекомендують висаджувати в лісопарках і парках, по берегах водойм, групами і поодинці. Вільха чорна як вологолюбна порода використовується при залісенні берегів річок, водойм, знижених місць з проточними ґрунтовими водами.
Збирання, переробка та зберігання
Жіночі суцвіття (шишки) вільхи клейкої і сірої заготовляють восени і взимку. Секаторами або пилочками зрізують кінці гілочок з шишками, потім їх обривають. збирають шишки також на деревах, зрубаних під час головних рубок і рубок догляду. Сушать на горищах або під навісом з гарною вентиляцією, розстеливши тонким шаром (4-5 см) на папері або на тканині, і час від часу перемішують. Краще сушити в сушарках або в печі при температурі 50-60°, на печі тощо. Пакують у мішки або рогожеві кулі вагою по 10 — 20 кг зберігають у сухих, вентильованих приміщеннях на підтоварниках або стелажах.
Шкідники
Див. також
Примітки
- Alnus glutinosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . Словник української мови (українською) . Архів оригіналу за 12 травня 2019.
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Вільха клейка // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 88. — .
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lha chorna vilshi na chorna abo vilha klejka Alnus glutinosa L Gaerth derevo rodini berezovih Betulaceae 10 30 m zavvishki z nevelikoyu yajcepodibnoyu kronoyu i strunkim stovburom vkritim temno buroyu trishinuvatoyu koroyu Vilha chornaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Berezovi Betulaceae Rid Vilha Alnus Vid Vilha chorna A glutinosa Binomialna nazvaAlnus glutinosa L Chornovilshnyak Zaporizke Pridniprov yaOpisMolodi pagoni zelenuvati trigranni gladenki abo z ridkim zapushennyam klejki Brunki yak i molodi listki klejki tugi na korotkih nizhkah Listki obernenoyajcepodibni abo okrugli 4 10 sm zavdovzhki 3 9 sm zavshirshki chasto na verhivci z viyimkoyu pri osnovi shirokoklinopodibni zubchasti listki temno zeleni gladenki bliskuchi z nizhnogo boku svitlishi z puchkami voloskiv u kutkah zhilok Kvitki odnostatevi tichinkovi zibrani v kincevi ponikli serezhki 4 7 sm zavdovzhki ocvitina chotirirozdilna tichinok chotiri kvitka zovni prikrita chervonuvato buroyu luskoyu do nizhnoyi chastini yakoyi zseredini prirostayut odin dva prikvitki Matochkovi kvitki u dvokvitkovih zibrani na rozgaluzhenomu bezlistomu kvitkonosi gilochki yakogo postupovo vidovzhuyutsya vid 5 do 20 mm Prikvitki matochkovih kvitok pri plodah derev yaniyut i utvoryuyut luski shishechki 2 sm zavdovzhki Ocvitini nemaye zav yaz nizhnya dvognizda Plid ploskij chervono burij yajcepodibnij gorishok do 2 mm u diametri EkologiyaVilha chorna roste na lisovih nizinnih bolotah po beregah richok bilya dzherel utvoryuyuchi chisti abo mishani nasadzhennya tak zvani vilshnyaki Tinovitrivala morozostijka roslina Cvite u kvitni travni PoshirennyaPoshirena majzhe po vsij Ukrayini osoblivo na Polissi menshe v Lisostepu i Karpatah ridko traplyayetsya v Stepu zdebilshogo po beregah velikih richok bilya girla Dnistra u plavnyah Bugu i Dnipra na berezi Dniprovskogo limanu Vilshnyaki zajmayut 4 2 derzhavnogo lisovogo fondu Ukrayini Rajoni zagotivel Volinska Rivnenska Zhitomirska Kiyivska Chernigivska Sumska Hmelnicka Poltavska Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka oblasti Zapasi sirovini znachni Praktichne vikoristannyaLikarska derevinna medonosna tanidonosna farbuvalna voloknista dekorativna fitomeliorativna i kormova roslina U naukovij medicini vikoristovuyut zhinochi sucvittya shishechki oboh vidiv vilhi chornoyi i siroyi Fructus Alni U shishechkah vilh mistyatsya tanin 2 33 i galova kislota znajdeni takozh alkaloyidi Zastosovuyut yih yak v yazhuchij zasib pri shlunkovih zahvoryuvannyah gostromu j hronichnomu enteriti ta koliti a takozh yak krovospinnij zasib U narodnij medicini vikoristovuyut tilki koru i listki pri prostudi suglobovomu revmatizmi podagri tosho U veterinariyi koru j shishechki zastosovuyut vid pronosiv Vilha chorna daye cinnu derevinu duzhe stijku proti gnittya u vodi z neyi roblyat pali kolodyazni zrubi pidporki v shahtah vona jde na vigotovlennya faneri v Ukrayini 42 faneri vigotovlyayut z vilhi Zabolon za kolorom ne vidriznyayetsya vid stigloyi derevini Svizhozrubana derevina bilogo koloru na povitri nabuvaye chervonuvatogo zabarvlennya vid vologi staye zhovto chervonoyu Derevina odnoridnoyi budovi legka m yaka malopruzhna legko koletsya micna v zemli i vodi na povitri legko poshkodzhuyetsya shkidnikami duzhe vsihaye garno farbuyetsya vikoristovuyetsya dlya imitaciyi goriha chervonogo i chornogo dereva Vilhova tirsa odne z najkrashih paliv dlya vigotovlennya shprotiv Drova z vilhi goryat dobre ale vugillya ne utrimuye zharu Vilha rano navesni daye bdzholam bagato pilku i kleyu yakim ukriti molodi listochki j pagoni Rekomenduyetsya pidgodovuvati bdzhil pilkom vilhi she do yiyi cvitinnya Dlya cogo zrizuyut gilochki kladut u teplomu primishenni v sito zastelene paperom Yak tilki pilyaki rozkriyutsya sito oberezhno strushuyut i pilok visipayetsya na papir Jogo zmishuyut z medom i cukrovim siropom i dayut bdzholam Na vilsi inodi z yavlyayetsya pad Kora i listki vilhi chornoyi mistyat bagato tanidiv u kori 5 4 16 2 u listkah 3 5 15 Z vilhi siroyi znachno menshe v kori 4 64 9 4 v listkah 0 8 5 7 Oskilki kora vilhi mistit rechovini yaki nadayut shkiri temno chervonogo koloru zhorstkosti i zmenshuyut yiyi micnist dubilni ekstrakti z vilh vikoristovuyut u sumishi z dubilnimi ekstraktami duba abo verbi Kora vilhi chornoyi mistit barvnu rechovinu alneyin yaku vikoristovuyut dlya farbuvannya shkiri vovni v chornij chervonij i zhovtij kolori Koroyu zibranoyu na pochatku lita suhogo i svizhogo mozhna farbuvati shovk u vohryanij i siro zhovtij kolori z galunami Z lubu kori vilhi chornoyi pletut motuzki Listki vilh mistyat bagato proteyinu do 20 i bilshe sirogo zhiru 6 porivnyano nebagato klitkovini 14 22 0 vitamin S karotin kalcij Voni dobre poyidayutsya dikimi tvarinami vivcyami i kozami perevazhno v suhomu viglyadi Listya dobre yidyat kroliki Yak dekorativnu roslinu vilhu rekomenduyut visadzhuvati v lisoparkah i parkah po beregah vodojm grupami i poodinci Vilha chorna yak vologolyubna poroda vikoristovuyetsya pri zalisenni beregiv richok vodojm znizhenih misc z protochnimi gruntovimi vodami Zbirannya pererobka ta zberigannyaSupliddya chornoyi vilhi bez nasinnya Zhinochi sucvittya shishki vilhi klejkoyi i siroyi zagotovlyayut voseni i vzimku Sekatorami abo pilochkami zrizuyut kinci gilochok z shishkami potim yih obrivayut zbirayut shishki takozh na derevah zrubanih pid chas golovnih rubok i rubok doglyadu Sushat na gorishah abo pid navisom z garnoyu ventilyaciyeyu rozstelivshi tonkim sharom 4 5 sm na paperi abo na tkanini i chas vid chasu peremishuyut Krashe sushiti v susharkah abo v pechi pri temperaturi 50 60 na pechi tosho Pakuyut u mishki abo rogozhevi kuli vagoyu po 10 20 kg zberigayut u suhih ventilovanih primishennyah na pidtovarnikah abo stelazhah ShkidnikiListoyid fioletovij vilhovijDiv takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiAlnus glutinosa Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Slovnik ukrayinskoyi movi ukrayinskoyu Arhiv originalu za 12 travnya 2019 DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Vilha klejka Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 88 ISBN 5 88500 055 7 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2013