Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||
Чимор (Chimor) — державно-політичне утворення носіїв культури чиму, що займало північно-західне узбережжя Перу в період приблизно з 850 року до 1470 року. Чимор був найбільшою державою Південної Америки в доінкський період, займаючи близько 1000 км узбережжя та містячі близько 2/3 населення андійського (центральноандійського) регіону. Столицею держави було місто Чан-Чан (зараз на території перуанського регіону Ла-Лібертад).
Історія
Культура чиму виникла із залишків культури моче. Творцями політичної структури виступили південні сусіди моче — носії мови кінгнам. Чимало білих плям залишається навколо проблеми походження кінгнамців. Самі чиморці стверджували, що їхні предки припливли в Перу на оснащених вітрилами бальсових плотах з півночі.
Очолив цей масштабний похід-переселення напівлегендарний вождь з роду Найламп (Наймлапа) із Ламбаєке, якого чиму вважали творцем своєї державності. Кінгнамці спромоглися перейти до експансії, наслідком якої стало воєнно-політичне домінування у регіональному масштабі. Кожен наступний представник династії Найламп з Ламбаєке (Ескуньаїн, Маскуй, Кантіпальєк, Альяскунті, Нофан-Неч, Мулумуслан, Льямеколь, Ланіпаткум, Акунта) робив свій внесок у розширення володінь, спорудження фортець і шляхів сполучення, розбудову столиці Чот.
Перші долини, здається, заснували союз добровільно, проте деякі держави, такі як Сікан, були завойовані. Сильний вплив на культуру да державний устрій чиму оказали також культури Кахамарка і Уарі.
Урешті-решт, утворилася досить велика держава мілітарного типу, що базувалася на спільності господарських інтересів та військовій силі домінантного етносу чиму. Проте у XIII ст., за правління , Косту вразив природний катаклізм: поблизу Південної Америки якісно змінилася хода тихоокеанських течій, холодних вод Гумбольдта поблизу перуанського узбережжя одразу заповнили теплі хвилі течії Тіну. В результаті сталася масова загибель риби, оскільки більшість її місцевих видів водиться у холодній воді, а в теплій гине, дощі, які раніше випадали в гористих Андах, тепер виливалися на узбережжя, не досягаючи гірських плато. В Андах це спричинило посуху, а в узбережній зоні після зливи, що тривала упродовж 30 діб безперервно, несподівані дощові потоки перевершили потужності місцевих іригаційних систем, прорвали греблі, поруйнували канали. Через кризу землеробства та рибальства в Чиморі сталися неврожай і масовий голод. Фемпельєка було принесено в жертву богам, а жрецтво посилило свої позиції.
Новий володар — Такайнамо II — заснував нову столицю Чан-Чан. Його нащадки — Гусері-Каур і Ньянсен-Пінко, зосередили свої зусилля на воєнній експансії. Унаслідок активної експансії кінгнамці захопили значну частину перуанської Кости (від долини Пасасмає на півночі до річки Санта на півдні).
Втім господарські негаразди, викликані природними катаклізмами, послаблювали Чиморську державу. Влада шукала виходу із кризової ситуації. У Чан-Чані спорудили велетенське жертовне кострище, на якому живцем спалювали сотні людей, але це не допомогло. Чимор невпинно йшов до свого занепаду.
В цей момент до кордонів Чимору підійшли інки. Наступ інків розпочався в 1470-х роках під керівництвом Тупака Інки Юпанкі, який розгромив сили чиморського царя Мінчанкамана, та був завершений наступним імператором інків Уайна Капаком, який вступив на трон в 1493 році.
У 1476 році Чимор припинило незалежне існування, проте авторитет Чан-Чана серед навколишніх міст-держав був настільки високим, що навіть інки не наважилися одразу на кардинальні заходи, і спочатку їхня війна з Чимором завершилася відносно почесним миром. Зокрема, Чан-Чан, визнавши загальне панування інків, управлявся й надалі своїм, чимуським, правителем з тієї ж самої династії, а його статус відповідав рангові інкського васала, а не простого намісника.
Чиморці зберегли свою мову та релігію, а безпосереднім наслідком поразки стало лише вилучення інками державної чиморської скарбниці, позбавлення Чиму всіх володінь за межами долини р. Моче та виведення інками до своєї столиці Куско найкращих кваліфікованих ремісників Чан-Чана.
Спочатку в Чан-Чані як інкська маріонетка керував син Мінчансамана Чумун-Куар. Після його смерті владу успадкував уже його первісток Уаман-Чуму, слідом за ним чан-чанський престол посів Анко-Куюч, старший син Уаман-Чуму.
Та з часом, коли Чан-Чан остаточно занепав, інки змінили свою позицію, а коли чиму відмовилися забути свою релігію вшанування Місяця та прийняти інкське сонцепоклонство, переможці організували в Чан-Чані погром, після чого саме місто Чан-Чан, як і рештки чиморської державності, остаточно припинили своє існування.
Мова
Розмовляли мовою кінгнам. Лінгвісти вважають мову кінгнам спорідненою з мовою мучик. Лексичних родичів обох цих мов філологи поки що не знайшли.
Політично-суспільний устрій
Володарі були наділені необмеженим всевладдям, бо лише надзвичайно централізована та деспотично організована влада могла забезпечити ефективне функціонування об'єднаної іригаційної системи, мобілізувати маси селян-простолюдинів на спорудження багатокілометрових захисних мурів тощо.
Правителі спирались на прошарок знаті (фішлька — високородні) та жрецтва. Найчисленнішими верствами населення були землероби й ремісники. Усі вони відносилися до простолюдинів (яна — слуга).
Право
Зберігалися основи звичайного права. Відповідальність мала колективний характер. Так, за крадіжку чужого майна страчували не лише самого злодія, а й усіх його братів та батька, що не дбав про виховання свого сина. За зваблення чужої дружини винуватця скидали з високої скелі, а за невиконання наказів державного чиновника — живцем закопували в землю.
Жорстоко карали за непрофесіоналізм недбалих лікарів, котрі вважалися державними службовцями: якщо після невдалого лікування хворий помирав, його ховали разом із прив'язаним до мертвого тіла живим лікарем.
Економіка
Землеробство
Чиму успадкували від культури моче традиції іригаційного землеробство. Вирощувалися ті ж самі культури маїс, бата, картопля, маніок та ін.), до яких додалося вирощування коки.
Ремесла
Чиму першими на узбережжі сучасного Перу розкрили секрет бронзоливарництва (10 % олова + 90 % міді). Налагодивши завдяки цьому відкриттю масове виробництво «найновіших», високоефективних засобів праці.
Дороги
В чиму існувала розгалужена система вимощених кам'янистих шляхів, ширина яких залежала від інтенсивності транспортного навантаження — 5—8 м на периферії і майже 25 м поблизу Чан-Чана. Незважаючи на те, що чиму не знали колеса, щільна мережа в'ючного транспорту з використанням лам і альпак цілком забезпечувала тогочасні потреби в перевезеннях.
Культура
Архітектура
Значними будовами уславилася столиця Чан-Чан, водночас техніку будівництва підкореним народам не передавалася, не зводили чиму великих споруд за межами своєї етнічної території.
Період чиморської держави в історіографії іноді називають епохою будівників міст, адже на землях цієї держави археологи уже сьогодні виявили рештки десятків міст — Апурлек, Фадо, Кольїке, Чакма, Пакатнаму, — серед руїн якого знайдено рештки 50 чимуських пірамід.
Поховання
Своїх померлих володарів чиму ховали у їхніх власних палацах разом з багатим начинням, коштовностями та десятками чи навіть сотнями принесених у жертву з цього приводу непорочних дівчат. Кожен наступний владика мав будувати собі нову резиденцію, котра ставала після його смерті черговим поховальним комплексом.
В 2021 році, згідно повідомлення видання Daily Mail, у гробниці площею 10 м², розташованій на території історичного міста Чан-Чан, були виявлені останки 25 осіб. Ці останки, здебільшого належать молодим жінкам і дітям, були знайдені з керамічними глеками та іншими предметами, такими, як голки для роботи з текстилем. Незважаючи на те, що ця стародавня цивілізація відома своїми практиками людських жертвопринесень, археолог Хорхе Менесес Бартра заявив, що немає жодних підтверджень того, що ці люди померли в результаті жертвопринесення. Вченим ще потрібно буде встановити причину їхньої смерті.
Міфологія
Являла собою своєрідне синкретичне поєднання двох культових систем: обожнення та вшанування змій і поклоніння Місяцю, з яким пов'язували наявність на землі срібла («місячного металу»). Місяць чиморці вважали сильнішим за Сонце, оскільки його (на відміну від Сонця) можна побачити і вдень, і вночі. Перший культ проявлявся у традиції утримувати в спеціальних палацових келіях Чан-Чану десятки «священних» змій, а стосовно другого — то найрадіснішою і найурочистішою подією у чиму було святкування сонячних затемнень, котрі відзначалися як свято Місяця, що перемагає Сонце (місячне затемнення, навпаки, супроводжувалось масовим прилюдним трауром).
Під час цього святкування чиму приносили в жертву Місяцю своїх п'ятирічних дітей. Релігійному чинникові у справі стабілізації соціально-політичних відносин чиморці надавали меншої уваги. Це проявилося, зокрема, у ставленні до культових споруд (сі-ан — будинок Місяця), які перестали вирізнятися своїми масштабами серед інших громадських будівель.
Одяг
Лише знать мала право носити прикраси із золота та унікальні плащі із пір'я колібрі та папуг (золотавого, зеленого або синього кольору). Простолюдини вдягалися значно скромніше і носили небарвистий одяг з вовни або бавовнику.
Посилання
- Chimor outline [ 14 січня 2005 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Mass grave with more than 25 skeletons of men, women and children dating back to the 15th century is found in the ancient Peruvian city Chan Chan: Burial site could be a resting place for elite members. 11 November 2021, 19:22 BST
- В Перу знайшли масове поховання жінок та дітей віком 600 років. // Автор: Ціхоцька Марія. 15.07.2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ChimorStolicya Chan ChanChas isnuvannya 850 1470Oficijna mova Kingnam jmovirno sim yi muchikVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chimor Chimor Chimor derzhavno politichne utvorennya nosiyiv kulturi chimu sho zajmalo pivnichno zahidne uzberezhzhya Peru v period priblizno z 850 roku do 1470 roku Chimor buv najbilshoyu derzhavoyu Pivdennoyi Ameriki v doinkskij period zajmayuchi blizko 1000 km uzberezhzhya ta mistyachi blizko 2 3 naselennya andijskogo centralnoandijskogo regionu Stoliceyu derzhavi bulo misto Chan Chan zaraz na teritoriyi peruanskogo regionu La Libertad IstoriyaKultura chimu vinikla iz zalishkiv kulturi moche Tvorcyami politichnoyi strukturi vistupili pivdenni susidi moche nosiyi movi kingnam Chimalo bilih plyam zalishayetsya navkolo problemi pohodzhennya kingnamciv Sami chimorci stverdzhuvali sho yihni predki priplivli v Peru na osnashenih vitrilami balsovih plotah z pivnochi Ocholiv cej masshtabnij pohid pereselennya napivlegendarnij vozhd z rodu Najlamp Najmlapa iz Lambayeke yakogo chimu vvazhali tvorcem svoyeyi derzhavnosti Kingnamci spromoglisya perejti do ekspansiyi naslidkom yakoyi stalo voyenno politichne dominuvannya u regionalnomu masshtabi Kozhen nastupnij predstavnik dinastiyi Najlamp z Lambayeke Eskunayin Maskuj Kantipalyek Alyaskunti Nofan Nech Mulumuslan Lyamekol Lanipatkum Akunta robiv svij vnesok u rozshirennya volodin sporudzhennya fortec i shlyahiv spoluchennya rozbudovu stolici Chot Pershi dolini zdayetsya zasnuvali soyuz dobrovilno prote deyaki derzhavi taki yak Sikan buli zavojovani Silnij vpliv na kulturu da derzhavnij ustrij chimu okazali takozh kulturi Kahamarka i Uari Ureshti resht utvorilasya dosit velika derzhava militarnogo tipu sho bazuvalasya na spilnosti gospodarskih interesiv ta vijskovij sili dominantnogo etnosu chimu Prote u XIII st za pravlinnya Kostu vraziv prirodnij kataklizm poblizu Pivdennoyi Ameriki yakisno zminilasya hoda tihookeanskih techij holodnih vod Gumboldta poblizu peruanskogo uzberezhzhya odrazu zapovnili tepli hvili techiyi Tinu V rezultati stalasya masova zagibel ribi oskilki bilshist yiyi miscevih vidiv voditsya u holodnij vodi a v teplij gine doshi yaki ranishe vipadali v goristih Andah teper vilivalisya na uzberezhzhya ne dosyagayuchi girskih plato V Andah ce sprichinilo posuhu a v uzberezhnij zoni pislya zlivi sho trivala uprodovzh 30 dib bezperervno nespodivani doshovi potoki perevershili potuzhnosti miscevih irigacijnih sistem prorvali grebli porujnuvali kanali Cherez krizu zemlerobstva ta ribalstva v Chimori stalisya nevrozhaj i masovij golod Fempelyeka bulo prineseno v zhertvu bogam a zhrectvo posililo svoyi poziciyi Novij volodar Takajnamo II zasnuvav novu stolicyu Chan Chan Jogo nashadki Guseri Kaur i Nyansen Pinko zoseredili svoyi zusillya na voyennij ekspansiyi Unaslidok aktivnoyi ekspansiyi kingnamci zahopili znachnu chastinu peruanskoyi Kosti vid dolini Pasasmaye na pivnochi do richki Santa na pivdni Vtim gospodarski negarazdi viklikani prirodnimi kataklizmami poslablyuvali Chimorsku derzhavu Vlada shukala vihodu iz krizovoyi situaciyi U Chan Chani sporudili veletenske zhertovne kostrishe na yakomu zhivcem spalyuvali sotni lyudej ale ce ne dopomoglo Chimor nevpinno jshov do svogo zanepadu V cej moment do kordoniv Chimoru pidijshli inki Nastup inkiv rozpochavsya v 1470 h rokah pid kerivnictvom Tupaka Inki Yupanki yakij rozgromiv sili chimorskogo carya Minchankamana ta buv zavershenij nastupnim imperatorom inkiv Uajna Kapakom yakij vstupiv na tron v 1493 roci U 1476 roci Chimor pripinilo nezalezhne isnuvannya prote avtoritet Chan Chana sered navkolishnih mist derzhav buv nastilki visokim sho navit inki ne navazhilisya odrazu na kardinalni zahodi i spochatku yihnya vijna z Chimorom zavershilasya vidnosno pochesnim mirom Zokrema Chan Chan viznavshi zagalne panuvannya inkiv upravlyavsya j nadali svoyim chimuskim pravitelem z tiyeyi zh samoyi dinastiyi a jogo status vidpovidav rangovi inkskogo vasala a ne prostogo namisnika Chimorci zberegli svoyu movu ta religiyu a bezposerednim naslidkom porazki stalo lishe viluchennya inkami derzhavnoyi chimorskoyi skarbnici pozbavlennya Chimu vsih volodin za mezhami dolini r Moche ta vivedennya inkami do svoyeyi stolici Kusko najkrashih kvalifikovanih remisnikiv Chan Chana Spochatku v Chan Chani yak inkska marionetka keruvav sin Minchansamana Chumun Kuar Pislya jogo smerti vladu uspadkuvav uzhe jogo pervistok Uaman Chumu slidom za nim chan chanskij prestol posiv Anko Kuyuch starshij sin Uaman Chumu Ta z chasom koli Chan Chan ostatochno zanepav inki zminili svoyu poziciyu a koli chimu vidmovilisya zabuti svoyu religiyu vshanuvannya Misyacya ta prijnyati inkske soncepoklonstvo peremozhci organizuvali v Chan Chani pogrom pislya chogo same misto Chan Chan yak i reshtki chimorskoyi derzhavnosti ostatochno pripinili svoye isnuvannya MovaRozmovlyali movoyu kingnam Lingvisti vvazhayut movu kingnam sporidnenoyu z movoyu muchik Leksichnih rodichiv oboh cih mov filologi poki sho ne znajshli Politichno suspilnij ustrijVolodari buli nadileni neobmezhenim vsevladdyam bo lishe nadzvichajno centralizovana ta despotichno organizovana vlada mogla zabezpechiti efektivne funkcionuvannya ob yednanoyi irigacijnoyi sistemi mobilizuvati masi selyan prostolyudiniv na sporudzhennya bagatokilometrovih zahisnih muriv tosho Praviteli spiralis na prosharok znati fishlka visokorodni ta zhrectva Najchislennishimi verstvami naselennya buli zemlerobi j remisniki Usi voni vidnosilisya do prostolyudiniv yana sluga PravoZberigalisya osnovi zvichajnogo prava Vidpovidalnist mala kolektivnij harakter Tak za kradizhku chuzhogo majna strachuvali ne lishe samogo zlodiya a j usih jogo brativ ta batka sho ne dbav pro vihovannya svogo sina Za zvablennya chuzhoyi druzhini vinuvatcya skidali z visokoyi skeli a za nevikonannya nakaziv derzhavnogo chinovnika zhivcem zakopuvali v zemlyu Zhorstoko karali za neprofesionalizm nedbalih likariv kotri vvazhalisya derzhavnimi sluzhbovcyami yaksho pislya nevdalogo likuvannya hvorij pomirav jogo hovali razom iz priv yazanim do mertvogo tila zhivim likarem EkonomikaZemlerobstvo Chimu uspadkuvali vid kulturi moche tradiciyi irigacijnogo zemlerobstvo Viroshuvalisya ti zh sami kulturi mayis bata kartoplya maniok ta in do yakih dodalosya viroshuvannya koki Remesla Chimu pershimi na uzberezhzhi suchasnogo Peru rozkrili sekret bronzolivarnictva 10 olova 90 midi Nalagodivshi zavdyaki comu vidkrittyu masove virobnictvo najnovishih visokoefektivnih zasobiv praci DorogiV chimu isnuvala rozgaluzhena sistema vimoshenih kam yanistih shlyahiv shirina yakih zalezhala vid intensivnosti transportnogo navantazhennya 5 8 m na periferiyi i majzhe 25 m poblizu Chan Chana Nezvazhayuchi na te sho chimu ne znali kolesa shilna merezha v yuchnogo transportu z vikoristannyam lam i alpak cilkom zabezpechuvala togochasni potrebi v perevezennyah KulturaArhitektura Znachnimi budovami uslavilasya stolicya Chan Chan vodnochas tehniku budivnictva pidkorenim narodam ne peredavalasya ne zvodili chimu velikih sporud za mezhami svoyeyi etnichnoyi teritoriyi Period chimorskoyi derzhavi v istoriografiyi inodi nazivayut epohoyu budivnikiv mist adzhe na zemlyah ciyeyi derzhavi arheologi uzhe sogodni viyavili reshtki desyatkiv mist Apurlek Fado Kolyike Chakma Pakatnamu sered ruyin yakogo znajdeno reshtki 50 chimuskih piramid Pohovannya Svoyih pomerlih volodariv chimu hovali u yihnih vlasnih palacah razom z bagatim nachinnyam koshtovnostyami ta desyatkami chi navit sotnyami prinesenih u zhertvu z cogo privodu neporochnih divchat Kozhen nastupnij vladika mav buduvati sobi novu rezidenciyu kotra stavala pislya jogo smerti chergovim pohovalnim kompleksom V 2021 roci zgidno povidomlennya vidannya Daily Mail u grobnici plosheyu 10 m roztashovanij na teritoriyi istorichnogo mista Chan Chan buli viyavleni ostanki 25 osib Ci ostanki zdebilshogo nalezhat molodim zhinkam i dityam buli znajdeni z keramichnimi glekami ta inshimi predmetami takimi yak golki dlya roboti z tekstilem Nezvazhayuchi na te sho cya starodavnya civilizaciya vidoma svoyimi praktikami lyudskih zhertvoprinesen arheolog Horhe Meneses Bartra zayaviv sho nemaye zhodnih pidtverdzhen togo sho ci lyudi pomerli v rezultati zhertvoprinesennya Vchenim she potribno bude vstanoviti prichinu yihnoyi smerti Mifologiya Yavlyala soboyu svoyeridne sinkretichne poyednannya dvoh kultovih sistem obozhnennya ta vshanuvannya zmij i pokloninnya Misyacyu z yakim pov yazuvali nayavnist na zemli sribla misyachnogo metalu Misyac chimorci vvazhali silnishim za Sonce oskilki jogo na vidminu vid Soncya mozhna pobachiti i vden i vnochi Pershij kult proyavlyavsya u tradiciyi utrimuvati v specialnih palacovih keliyah Chan Chanu desyatki svyashennih zmij a stosovno drugogo to najradisnishoyu i najurochistishoyu podiyeyu u chimu bulo svyatkuvannya sonyachnih zatemnen kotri vidznachalisya yak svyato Misyacya sho peremagaye Sonce misyachne zatemnennya navpaki suprovodzhuvalos masovim prilyudnim traurom Pid chas cogo svyatkuvannya chimu prinosili v zhertvu Misyacyu svoyih p yatirichnih ditej Religijnomu chinnikovi u spravi stabilizaciyi socialno politichnih vidnosin chimorci nadavali menshoyi uvagi Ce proyavilosya zokrema u stavlenni do kultovih sporud si an budinok Misyacya yaki perestali viriznyatisya svoyimi masshtabami sered inshih gromadskih budivel Odyag Lishe znat mala pravo nositi prikrasi iz zolota ta unikalni plashi iz pir ya kolibri ta papug zolotavogo zelenogo abo sinogo koloru Prostolyudini vdyagalisya znachno skromnishe i nosili nebarvistij odyag z vovni abo bavovniku PosilannyaChimor outline 14 sichnya 2005 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Mass grave with more than 25 skeletons of men women and children dating back to the 15th century is found in the ancient Peruvian city Chan Chan Burial site could be a resting place for elite members 11 November 2021 19 22 BST V Peru znajshli masove pohovannya zhinok ta ditej vikom 600 rokiv Avtor Cihocka Mariya 15 07 2023