Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2015) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2015) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2015) |
Торгівля в УРСР вважалася однією з найважливіших галузей народного господарства, яка включала просування товарів та деяких форм обслуговування через купівлю-продаж від виробництва до споживача. Обсяг торгівлі зростав з розвитком спеціалізації виробництва та зростанням національного доходу. В УРСР частка торгівлі (разом з заготівлями, матеріально-технічним постачанням та іншими складовими) зросла в національному доході з 6,6% у 1956 році до 12,6% у 1975 році. Уся торгівля поділялася на внутрішню (гуртову і роздрібну торгівлю, громадське харчування, побутове обслуговування) та зовнішню.
Оптова (опт.), або гуртова, торгівля ділиться на торгівлю засобами виробництва (в більшості підлягає союзно-респ. гол. управлінню при Раді Мін-ів УРСР з матеріально-техн. постачання), сіль.-госп. продуктами (підлягає союзно-респ. міністерству сіль. господарства заготівель) і товарами нар. споживання (здебільше підпорядковується союзно-респ. міністерству торгівлі). Сов. опт. торгівля має мало спільного з заг. прийнятим поняттям торгівлі на Зах. Вона відбувається за центр. виготовленим планом, у якому докладно визначений продавець і покупець, специфікація і ціна товару, час трансакції тощо. Гроші в цьому процесі відограють винятково розрахункову ролю. Опт. торгівля є важливим знаряддям в екон. політиці СРСР. Вона призначена на те, щоб насамперед забезпечити важливі для держави галузі оборонної та важкої промисловості і щойно в останню чергу населення продуктами споживання. Завданням опт. торгівлі с.-г. продуктами і сировиною є по* змозі найбільша заготівля цих продуктів від колгоспів. До сер. 1950-х pp. ціни за них були номінальні, так що держава стягала данину з сіль. господарства на індустріалізацію країни (див. Заготівлі с.-г. продуктів). Опт. торгівля товарами нар. споживання спрямована на забезпечення передусім місцевостей та районів, важливих для режиму з уваги на потреби місц. верхівки, стратегічне положення та закордонних туристів. Обсяг оптової торгівлі в Україні дорівнював 1970 — 91 млрд карб. (1960 — 41,8), з чого на торгівлю засобами виробництва припадало 59,4%, с.г. продуктами 11,0%, товарами нар. споживання 29,6%.
У роздрібній (розд.) торгівлі покупець має звич. можливість вибору продукту того чи ін. підприємства, але ціни (крім колгоспної торгівлі, де вони визначаються стихійно ринком) встановлюють держ. установи. Підприємства можуть бути держ. (звич. обслуговують міста і підлягають союзно-респ. міністерству торгівлі, але також ін. міністерствам й організаціям) і кооп., які обслуговують переважно села (підлягають Укоопспілці). У 1977 на міськ. товарооборот припадало 80,6%, на сіль. — 19,4% (1950 — 76% і 24%), подібне співвідношення було й у всьому СРСР; разом з колгоспною торгівлею — 64 — 36 (відповідно в 1950 — 57 і 43%). Попри зменшення колгоспної розд. торгівлі на колгоспних ринках України (1968 було їх 2 200) продано у 1975 — 15,3% з всього обороту продовольчих продуктів (в усьому СРСР — 6,8%). Ціни на розд. продукти (зокрема непродовольчі) звич. включають податок з обороту, що робить їх значно вищими від коштів продукції (докладніше див. сюр. 2 127). Від кін. 1950-х pp. на продовольчі продукти встановлено ціни, нижчі від собівартости. Тому що держава не відважується ні підвищити ціни на ці продукти, ні знизити заготівельні ціни (з уваги на реакцію з боку консументів у першому випадку і колгоспників у другому), вона мусить субсидіювати сіль. господарство (див. докладніше стор. 2 831 — 32).
Війна знищила у великій мірі підприємства розд. торгівлі в Україні. Їх відбудова (1950 — 88% стану на 1940) повільніша; ніж важливіших для держави екон. секторів; до 1947 діяла карткова система, заведена з поч. війни. Розвиток розд. торгівлі видно з таблиці:
| 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1977 | |
| Товарооборот (у млн карб.) | 2817 | 4941 | 11987 | 24582 | 36296 |
| Кількість підприємств (у тис.) | 92,1 | 81,5 | 121,8 | 148,2 | 146,8 |
| Кількість працівників (у тис.) | — | 215 | 399 | 716 | 840 |
Зростання товарообороту в УРСР майже таке саме, що у всьому СРСР. Не зазнала істотних змін структура товарообороту розд. торгівлі: на продовольчі товари припадало 1976 51%, на непродовольчі — 49% (1950 — 52% і 48%). Товарооборот на особу населення збільшився з 409 карб. у 1965 до 582 у 1970 і 782 у 1977; він нижчий в Україні, ніж у всьому СРСР (зокрема в с.). 1977 з товарообороту в розд. торгівлі припадало на держ. торгівлю 69%; на кооп. — 31%>; на міськ. — 80%, на сіль. 20% (щоправда, на села припадало 46% усіх підприємств розд. торгівлі, але їх товарооборот був незначний). І нині майже пол. сіль. населення купус у міськ. крамницях (при чому витрата часу на кожний закуп становить пересічно 11,5 год.). 1977 на 146 800 підприємств розд. торгівлі припадало 114300 на крамниці, 32500 на кіоски; працівники цих підприємств становили 4,4% всіх працюючих в УРСР. Продуктивність розд. торгівлі України була трохи краща, ніж у всьому СРСР, частково з уваги на більше поширене самообслуговування: в УРСР у 69% (177 з 185 універмагів) держ. підприємств України, в усьому СРСР — лише 31%. Кооп. крамниці слабше устатковані, ніж держ.; наприклад, лише 60% з них мали холодники (у держ. крамницях 90%). З уваги на надмірну централізацію управління розд. торгівля функціонує незадовільно, не лише порівняно з Зах., але навіть з соц. країнами Європи. Постачання продуктами є нерегулярне як у різні пори року, так і в різних районах (зокрема в с. і менших м.), приміщення — примітивні, непривітна обслуга, великі черги.
Громадське харчування (Г.х.) поєднує функції виробництва та продажу продуктів харчування і організує їх споживання на підприємствах (фабрики-кухні, їдальні, ресторани, чайні, закусочні, кафе, буфети тощо). Воно здійснює до певної міри і перерозподіл нац. доходу у формі безплатного або пільгового постачання харчами до різних інституцій (гуртожитки тощо). Розвиток Г.х. в УРСР видно з табл.:
| Роки | 1928 | 1940 | 1960 | 1970 | 1977 |
| Кількість підприємств (у тис.) | 3,4 | 18,7 | 26,1 | 47,7 | 54,7 |
| Ч. місць (у тис.) | — | 555 | 806 | 2 042 | 3 075 |
| Оборот в млн карб. | 9 | 386 | 1360 | 2966 | 4114 |
| Випуск продукції в млн страв | — | 1 604 | 2 842 | 4 724* | — |
| Кількість працівників (у тис.) | 187 | 384 | 465 |
- 1967 р.
75% підприємств було держ., 25% кооп.; 68% працювало в м., 32% в с. На 100% місць було 26% на пром. підприємствах, 29% у школах, 22% на інших підприємствах, 23% припадало на самостійні заклади.
За свідченням туристів та інформацією преси, громадське харчування в Україні стоїть на низькому рівні: вибір страв обмежений, обслуга груба, приміщення незадовільні, великі черги.
Побутове обслуговування населення (П.о.н.) має завдання задоволяти потреби населення продукцією і відновленням предметів споживання та обслуговувати побутові потреби. Воно включає різні ділянки: від будови й ремонту індивідуальних будинків і меблів до фотографічної справи тощо. Після воєнної руїни П.о.н. відновилося у повоєнні роки. Ч. підприємств зросло з 31 900 у 1960 до 55 700 у 1977, у них працювало 466 600 осіб (2,4% всіх працюючих України); 1/3 їх діє в с., решта — в м. Вартість П.о.н. на особу міськ. населення — 41,7, сіль. — 16 карб. Найпоширенішими є підприємства ремонту та пошиття одягу (21,7%) і взуття (12,7%), ремонту побутових машин (12,5%) і перукарні (15,3%). Їх працею керує тепер респ. міністерство побутового обслуговування. Праця цієї галузі — незадовільна: нерегулярне і несвоєчасне виконання послуг, низька якість, великі регіональні різниці. Не дивне, що в Україні, як і в усьому СРСР, широко розвинулося нелегальне приватне обслуговування населення. Щоправда, ціни у ньому значно вищі від офіц., проте обслуга краща. Звич. матеріали для цієї приватної обслуги переважно крадені з держ. підприємств.
Зовнішня торгівля України означає не тільки економічні зв'язки з країнами за кордонами СРСР, але й з іншими республіками СРСР. Офіційна статистика про зовнішню торгівлю є дуже обмежена і стосується переважно 1960-х pp. Про зовнішню торгівлю України до 1960-х pp. див. Зовнішня торгівля.
Розвиток зовн. торгівлі України посилився за повоєнні роки скоріше від зростання нац. доходу, з уваги на більший територіальний розподіл праці та екон. інтеграцію СРСР, також через поширення участи СРСР в екон. житті всього світу, зокрема країн соц. блоку. Про це свідчить зростання ввозу до УРСР вантажів зал. та водним транспортом з 204,9 у 1950 до 1 000,9 млн т у 1975, а вивозу з 323,8 до 1020,2 млн т.
У зовн. торгівлі всього СРСР частка України коливається за повоєнних pp. між 2025%; вона неоднакова для різних продуктів (наприклад, весь горючий газ, що його експортує СРСР, іде з України, понад 9/10 залізної руди, майже 4/5 електроенергії, 3/4 чавуну і вугільних комбайнів, 1/3 метал. устаткування та 1/4 дизелів і дизельних генераторів). Україна експортувала до 90 країн світу, а імпортувала з 70. З усього зовн. товарообороту бл. 70% припадало на евр. соц. країни. Для них ввіз деяких продуктів з України мав вирішальне значення. Наприклад, чорна металургія всіх цих країн працює переважно на укр. залізній та манґановій рудах. Угорщина, Румунія і Болгарія покривають майже весь свій попит на вугілля і кокс з України; їх хім. промисловість залежить у великій мірі від імпорту укр. горючого газу. Україна з'єднана з електромережею «Мир» і постачає цим країнам електроенергію. Україна одержує від цих країн переважно машини та устаткування: з Сх. Німеччини для цілого ряду галузей промисловості, з Чехо-Словаччини та Польщі для харч. промисловості та транспорту, з Болгарії тютюн, цемент та електроприладдя. У 1959 — 68 Україна імпортувала, в більшості з цих країн, повне устаткування для 350 пром. підприємств. Товарооборот України був найбільший з Чехо-Словаччиною, далі з Сх. Німеччиною, Польщею та Угорщиною. З позасоціалістичних країн найінтенсивніші зв'язки Україна має з Зах. Європою (бл. 13% зовн. торгівлі), до яких експортується гол. кам'яне вугілля, руди та збіжжя. До країн, що розвиваються, укр. експорт (9%) іде у вигляді машин та устаткування для підприємств, будову яких фінансує СРСР; Україна брала участь у побудові 400 таких підприємств. З капіталістичних країн Україна імпортує гол. машини й устаткування. Позитивний баланс зовн. торгівлі України 1966 становив 3 008 млн карб. (7,5% нац. доходу України), у тому ч. 2 383 млн припадало на товарооборот з рештою СРСР, а 625 млн з ін. країнами.
Зовн. торгівля України є інтегральною частиною екон. плану СРСР; його метою є не підвищення добробуту її населення, а здійснення певних політ. і стратегічних цілей Москви. Тому зовн. торгівля не будується на принципах екон. доцільности: деякі продукти, які належало б використовувати ощадно (наприклад, донецьке вугілля) експортується, а імпортуються такі, що їх можна "було б продукувати в Україні (наприклад, текстиль). Також екон. не виправданий напрям зовн. торгівлі України: він мав би бути спрямований на півд. та зах. з уваги на низькі транспортні кошти через Чорне м. та Дунай, однак, з уваги на імперські інтереси, він здебільша скеровується на півн. і сх., хоч зал. транспорт коштує відносно дорого. Через інституцію держ. монополії зовн. торгівлі в СРСР продукти України на експорт скуповуються за оптовими цінами, а імпортовані продаються за відносно вищі ціни; різницю привласнює собі держава. Також позитивне сальдо зовн. торгівлі України лишається в диспозиції центр. влади в Москві. Фонди з обох джерел зуживаються на фінансування імпорту, звич., технологічно складніших продуктів, які здебільша ідуть на розбудову неукр. територій СРСР. Таким чином, зовн. торгівля є одним з важливих знарядь екон. експлуатації України Москвою.
Зовн. торгівля України підпорядкована союзному міністерству зовн. торгівлі в Москві; в Україні діє його уповноважений при Раді Мін. УРСР (з 1958 її чл.).
І. Коропецький
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Вовко Д. Україна в міжнар. екон. зв'язках СРСР. К. 1966;
- Україна на міжнар. арені. К. 1968;
- Супрун В., Вовко Д. Екон. основи співробітництва з країнами-чл. РЕВ. К. 1971;
- Bandera V. External and Intraunion Trade and Capital Transfers, in The Ukraine within the USSR; НьюЙорк. 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2015 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2015 Torgivlya v URSR vvazhalasya odniyeyu z najvazhlivishih galuzej narodnogo gospodarstva yaka vklyuchala prosuvannya tovariv ta deyakih form obslugovuvannya cherez kupivlyu prodazh vid virobnictva do spozhivacha Obsyag torgivli zrostav z rozvitkom specializaciyi virobnictva ta zrostannyam nacionalnogo dohodu V URSR chastka torgivli razom z zagotivlyami materialno tehnichnim postachannyam ta inshimi skladovimi zrosla v nacionalnomu dohodi z 6 6 u 1956 roci do 12 6 u 1975 roci Usya torgivlya podilyalasya na vnutrishnyu gurtovu i rozdribnu torgivlyu gromadske harchuvannya pobutove obslugovuvannya ta zovnishnyu Optova opt abo gurtova torgivlya dilitsya na torgivlyu zasobami virobnictva v bilshosti pidlyagaye soyuzno resp gol upravlinnyu pri Radi Min iv URSR z materialno tehn postachannya sil gosp produktami pidlyagaye soyuzno resp ministerstvu sil gospodarstva zagotivel i tovarami nar spozhivannya zdebilshe pidporyadkovuyetsya soyuzno resp ministerstvu torgivli Sov opt torgivlya maye malo spilnogo z zag prijnyatim ponyattyam torgivli na Zah Vona vidbuvayetsya za centr vigotovlenim planom u yakomu dokladno viznachenij prodavec i pokupec specifikaciya i cina tovaru chas transakciyi tosho Groshi v comu procesi vidograyut vinyatkovo rozrahunkovu rolyu Opt torgivlya ye vazhlivim znaryaddyam v ekon politici SRSR Vona priznachena na te shob nasampered zabezpechiti vazhlivi dlya derzhavi galuzi oboronnoyi ta vazhkoyi promislovosti i shojno v ostannyu chergu naselennya produktami spozhivannya Zavdannyam opt torgivli s g produktami i sirovinoyu ye po zmozi najbilsha zagotivlya cih produktiv vid kolgospiv Do ser 1950 h pp cini za nih buli nominalni tak sho derzhava styagala daninu z sil gospodarstva na industrializaciyu krayini div Zagotivli s g produktiv Opt torgivlya tovarami nar spozhivannya spryamovana na zabezpechennya peredusim miscevostej ta rajoniv vazhlivih dlya rezhimu z uvagi na potrebi misc verhivki strategichne polozhennya ta zakordonnih turistiv Obsyag optovoyi torgivli v Ukrayini dorivnyuvav 1970 91 mlrd karb 1960 41 8 z chogo na torgivlyu zasobami virobnictva pripadalo 59 4 s g produktami 11 0 tovarami nar spozhivannya 29 6 U rozdribnij rozd torgivli pokupec maye zvich mozhlivist viboru produktu togo chi in pidpriyemstva ale cini krim kolgospnoyi torgivli de voni viznachayutsya stihijno rinkom vstanovlyuyut derzh ustanovi Pidpriyemstva mozhut buti derzh zvich obslugovuyut mista i pidlyagayut soyuzno resp ministerstvu torgivli ale takozh in ministerstvam j organizaciyam i koop yaki obslugovuyut perevazhno sela pidlyagayut Ukoopspilci U 1977 na misk tovarooborot pripadalo 80 6 na sil 19 4 1950 76 i 24 podibne spivvidnoshennya bulo j u vsomu SRSR razom z kolgospnoyu torgivleyu 64 36 vidpovidno v 1950 57 i 43 Popri zmenshennya kolgospnoyi rozd torgivli na kolgospnih rinkah Ukrayini 1968 bulo yih 2 200 prodano u 1975 15 3 z vsogo oborotu prodovolchih produktiv v usomu SRSR 6 8 Cini na rozd produkti zokrema neprodovolchi zvich vklyuchayut podatok z oborotu sho robit yih znachno vishimi vid koshtiv produkciyi dokladnishe div syur 2 127 Vid kin 1950 h pp na prodovolchi produkti vstanovleno cini nizhchi vid sobivartosti Tomu sho derzhava ne vidvazhuyetsya ni pidvishiti cini na ci produkti ni zniziti zagotivelni cini z uvagi na reakciyu z boku konsumentiv u pershomu vipadku i kolgospnikiv u drugomu vona musit subsidiyuvati sil gospodarstvo div dokladnishe stor 2 831 32 Vijna znishila u velikij miri pidpriyemstva rozd torgivli v Ukrayini Yih vidbudova 1950 88 stanu na 1940 povilnisha nizh vazhlivishih dlya derzhavi ekon sektoriv do 1947 diyala kartkova sistema zavedena z poch vijni Rozvitok rozd torgivli vidno z tablici 1940 1950 1960 1970 1977Tovarooborot u mln karb 2817 4941 11987 24582 36296Kilkist pidpriyemstv u tis 92 1 81 5 121 8 148 2 146 8Kilkist pracivnikiv u tis 215 399 716 840 Zrostannya tovarooborotu v URSR majzhe take same sho u vsomu SRSR Ne zaznala istotnih zmin struktura tovarooborotu rozd torgivli na prodovolchi tovari pripadalo 1976 51 na neprodovolchi 49 1950 52 i 48 Tovarooborot na osobu naselennya zbilshivsya z 409 karb u 1965 do 582 u 1970 i 782 u 1977 vin nizhchij v Ukrayini nizh u vsomu SRSR zokrema v s 1977 z tovarooborotu v rozd torgivli pripadalo na derzh torgivlyu 69 na koop 31 gt na misk 80 na sil 20 shopravda na sela pripadalo 46 usih pidpriyemstv rozd torgivli ale yih tovarooborot buv neznachnij I nini majzhe pol sil naselennya kupus u misk kramnicyah pri chomu vitrata chasu na kozhnij zakup stanovit peresichno 11 5 god 1977 na 146 800 pidpriyemstv rozd torgivli pripadalo 114300 na kramnici 32500 na kioski pracivniki cih pidpriyemstv stanovili 4 4 vsih pracyuyuchih v URSR Produktivnist rozd torgivli Ukrayini bula trohi krasha nizh u vsomu SRSR chastkovo z uvagi na bilshe poshirene samoobslugovuvannya v URSR u 69 177 z 185 univermagiv derzh pidpriyemstv Ukrayini v usomu SRSR lishe 31 Koop kramnici slabshe ustatkovani nizh derzh napriklad lishe 60 z nih mali holodniki u derzh kramnicyah 90 Z uvagi na nadmirnu centralizaciyu upravlinnya rozd torgivlya funkcionuye nezadovilno ne lishe porivnyano z Zah ale navit z soc krayinami Yevropi Postachannya produktami ye neregulyarne yak u rizni pori roku tak i v riznih rajonah zokrema v s i menshih m primishennya primitivni neprivitna obsluga veliki chergi Gromadske harchuvannya G h poyednuye funkciyi virobnictva ta prodazhu produktiv harchuvannya i organizuye yih spozhivannya na pidpriyemstvah fabriki kuhni yidalni restorani chajni zakusochni kafe bufeti tosho Vono zdijsnyuye do pevnoyi miri i pererozpodil nac dohodu u formi bezplatnogo abo pilgovogo postachannya harchami do riznih institucij gurtozhitki tosho Rozvitok G h v URSR vidno z tabl Roki 1928 1940 1960 1970 1977Kilkist pidpriyemstv u tis 3 4 18 7 26 1 47 7 54 7Ch misc u tis 555 806 2 042 3 075Oborot v mln karb 9 386 1360 2966 4114Vipusk produkciyi v mln strav 1 604 2 842 4 724 Kilkist pracivnikiv u tis 187 384 4651967 r 75 pidpriyemstv bulo derzh 25 koop 68 pracyuvalo v m 32 v s Na 100 misc bulo 26 na prom pidpriyemstvah 29 u shkolah 22 na inshih pidpriyemstvah 23 pripadalo na samostijni zakladi Za svidchennyam turistiv ta informaciyeyu presi gromadske harchuvannya v Ukrayini stoyit na nizkomu rivni vibir strav obmezhenij obsluga gruba primishennya nezadovilni veliki chergi Pobutove obslugovuvannya naselennya P o n maye zavdannya zadovolyati potrebi naselennya produkciyeyu i vidnovlennyam predmetiv spozhivannya ta obslugovuvati pobutovi potrebi Vono vklyuchaye rizni dilyanki vid budovi j remontu individualnih budinkiv i mebliv do fotografichnoyi spravi tosho Pislya voyennoyi ruyini P o n vidnovilosya u povoyenni roki Ch pidpriyemstv zroslo z 31 900 u 1960 do 55 700 u 1977 u nih pracyuvalo 466 600 osib 2 4 vsih pracyuyuchih Ukrayini 1 3 yih diye v s reshta v m Vartist P o n na osobu misk naselennya 41 7 sil 16 karb Najposhirenishimi ye pidpriyemstva remontu ta poshittya odyagu 21 7 i vzuttya 12 7 remontu pobutovih mashin 12 5 i perukarni 15 3 Yih praceyu keruye teper resp ministerstvo pobutovogo obslugovuvannya Pracya ciyeyi galuzi nezadovilna neregulyarne i nesvoyechasne vikonannya poslug nizka yakist veliki regionalni riznici Ne divne sho v Ukrayini yak i v usomu SRSR shiroko rozvinulosya nelegalne privatne obslugovuvannya naselennya Shopravda cini u nomu znachno vishi vid ofic prote obsluga krasha Zvich materiali dlya ciyeyi privatnoyi obslugi perevazhno kradeni z derzh pidpriyemstv Zovnishnya torgivlya Ukrayini oznachaye ne tilki ekonomichni zv yazki z krayinami za kordonami SRSR ale j z inshimi respublikami SRSR Oficijna statistika pro zovnishnyu torgivlyu ye duzhe obmezhena i stosuyetsya perevazhno 1960 h pp Pro zovnishnyu torgivlyu Ukrayini do 1960 h pp div Zovnishnya torgivlya Rozvitok zovn torgivli Ukrayini posilivsya za povoyenni roki skorishe vid zrostannya nac dohodu z uvagi na bilshij teritorialnij rozpodil praci ta ekon integraciyu SRSR takozh cherez poshirennya uchasti SRSR v ekon zhitti vsogo svitu zokrema krayin soc bloku Pro ce svidchit zrostannya vvozu do URSR vantazhiv zal ta vodnim transportom z 204 9 u 1950 do 1 000 9 mln t u 1975 a vivozu z 323 8 do 1020 2 mln t U zovn torgivli vsogo SRSR chastka Ukrayini kolivayetsya za povoyennih pp mizh 2025 vona neodnakova dlya riznih produktiv napriklad ves goryuchij gaz sho jogo eksportuye SRSR ide z Ukrayini ponad 9 10 zaliznoyi rudi majzhe 4 5 elektroenergiyi 3 4 chavunu i vugilnih kombajniv 1 3 metal ustatkuvannya ta 1 4 dizeliv i dizelnih generatoriv Ukrayina eksportuvala do 90 krayin svitu a importuvala z 70 Z usogo zovn tovarooborotu bl 70 pripadalo na evr soc krayini Dlya nih vviz deyakih produktiv z Ukrayini mav virishalne znachennya Napriklad chorna metalurgiya vsih cih krayin pracyuye perevazhno na ukr zaliznij ta manganovij rudah Ugorshina Rumuniya i Bolgariya pokrivayut majzhe ves svij popit na vugillya i koks z Ukrayini yih him promislovist zalezhit u velikij miri vid importu ukr goryuchogo gazu Ukrayina z yednana z elektromerezheyu Mir i postachaye cim krayinam elektroenergiyu Ukrayina oderzhuye vid cih krayin perevazhno mashini ta ustatkuvannya z Sh Nimechchini dlya cilogo ryadu galuzej promislovosti z Cheho Slovachchini ta Polshi dlya harch promislovosti ta transportu z Bolgariyi tyutyun cement ta elektropriladdya U 1959 68 Ukrayina importuvala v bilshosti z cih krayin povne ustatkuvannya dlya 350 prom pidpriyemstv Tovarooborot Ukrayini buv najbilshij z Cheho Slovachchinoyu dali z Sh Nimechchinoyu Polsheyu ta Ugorshinoyu Z pozasocialistichnih krayin najintensivnishi zv yazki Ukrayina maye z Zah Yevropoyu bl 13 zovn torgivli do yakih eksportuyetsya gol kam yane vugillya rudi ta zbizhzhya Do krayin sho rozvivayutsya ukr eksport 9 ide u viglyadi mashin ta ustatkuvannya dlya pidpriyemstv budovu yakih finansuye SRSR Ukrayina brala uchast u pobudovi 400 takih pidpriyemstv Z kapitalistichnih krayin Ukrayina importuye gol mashini j ustatkuvannya Pozitivnij balans zovn torgivli Ukrayini 1966 stanoviv 3 008 mln karb 7 5 nac dohodu Ukrayini u tomu ch 2 383 mln pripadalo na tovarooborot z reshtoyu SRSR a 625 mln z in krayinami Zovn torgivlya Ukrayini ye integralnoyu chastinoyu ekon planu SRSR jogo metoyu ye ne pidvishennya dobrobutu yiyi naselennya a zdijsnennya pevnih polit i strategichnih cilej Moskvi Tomu zovn torgivlya ne buduyetsya na principah ekon docilnosti deyaki produkti yaki nalezhalo b vikoristovuvati oshadno napriklad donecke vugillya eksportuyetsya a importuyutsya taki sho yih mozhna bulo b produkuvati v Ukrayini napriklad tekstil Takozh ekon ne vipravdanij napryam zovn torgivli Ukrayini vin mav bi buti spryamovanij na pivd ta zah z uvagi na nizki transportni koshti cherez Chorne m ta Dunaj odnak z uvagi na imperski interesi vin zdebilsha skerovuyetsya na pivn i sh hoch zal transport koshtuye vidnosno dorogo Cherez instituciyu derzh monopoliyi zovn torgivli v SRSR produkti Ukrayini na eksport skupovuyutsya za optovimi cinami a importovani prodayutsya za vidnosno vishi cini riznicyu privlasnyuye sobi derzhava Takozh pozitivne saldo zovn torgivli Ukrayini lishayetsya v dispoziciyi centr vladi v Moskvi Fondi z oboh dzherel zuzhivayutsya na finansuvannya importu zvich tehnologichno skladnishih produktiv yaki zdebilsha idut na rozbudovu neukr teritorij SRSR Takim chinom zovn torgivlya ye odnim z vazhlivih znaryad ekon ekspluataciyi Ukrayini Moskvoyu Zovn torgivlya Ukrayini pidporyadkovana soyuznomu ministerstvu zovn torgivli v Moskvi v Ukrayini diye jogo upovnovazhenij pri Radi Min URSR z 1958 yiyi chl I KoropeckijLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vovko D Ukrayina v mizhnar ekon zv yazkah SRSR K 1966 Ukrayina na mizhnar areni K 1968 Suprun V Vovko D Ekon osnovi spivrobitnictva z krayinami chl REV K 1971 Bandera V External and Intraunion Trade and Capital Transfers in The Ukraine within the USSR NyuJork 1977