Микола Федорович Махов 3 березня 1921 18 жовтня 1943 гвардії сержант Робітничо селянської Червоної армії учасник Другої

Микола Федорович Махов (3 березня 1921—18 жовтня 1943) — гвардії сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Махов Микола Федорович
Народження	3 березня 1921(1921-03-03) Каргапольє, ^d, ^d, РСФРР
Смерть	18 жовтня 1943(1943-10-18) (22 роки) Жиличі, Маложинська сільська рада, Брагінський район, Поліська область, Білоруська РСР, СРСР
Поховання	Брагінський район
Країна	СРСР
Звання	сержант
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Махов.

Життєпис

Микола Федорович Махов народився 3 березня 1921 року в селищі Каргапольє Каргапольської волості Шадринського повіту Єкатеринбурзькій губернії (нині — Курганська область) у селянській родині.

Закінчив Каргапольську початкову школу і Вороновську ШКМ, продовжив навчання в Мехонській дев'ятирічній школі. 1936 року вступив у Чашинський молочно-технологічний технікум.

1939 року, після закінчення технікуму, Микола Федорович отримав направлення на роботу технологом-маслоробом на Сорокинський маслозавод Омського маслопрому (нині — Сорокинський район Тюменська область).

З 1942 року член ВЛКСМ.

15 серпня 1942 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію Каргапольським РВК Челябінської області. З травня 1943 року — на фронтах Другої світової війни, командував стрілецьким відділення 9-ї стрілецької роти 237-го гвардійського стрілецького полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час визволення Чернігівської області Української РСР.

21 вересня 1943 року взвод Махова обійшов з півночі Чернігів і атакував супротивника рубежі в районі дороги на Гомель. У тому бою Махов особисто знищив 4 німецьких солдатів. Противник зробив кілька контратак, але всі вони успішно відбиті. У ніч з 27 на 28 вересня 1943 року відділення Махова переправилось через Дніпро в районі села Миси Ріпкинського району та взяло активну участь у боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі.

18 жовтня 1943 року під час бою за розширення плацдарму Махов був оточений ворожими солдатами і був змушений битися врукопаш. Йому вдалося вбити трьох німецьких солдатів, але в тому бою загинув і він сам. Похований за 300 м на південний схід від села Жиличі Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР. Перепохований у селищі Брагін Гомельської області Білорусі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року «за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі» гвардії сержант Микола Махов посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно нагороджений орденом Леніна.

Пам'ять

В честь Махова названа вулиця в його рідному селищі Каргапольє.
8 травня 1965 року постановою Ради Міністрів РРФСР Каргапольській середній школі присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Махова Миколи Федоровича.
Ім'я Героя присвоєно середній школі в селищі Брагін.

Примітки

Махов, Николай Фёдорович [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — .
Юные герои Витебщины. Минск, 1980.

[wh-1] Махов, Николай Фёдорович [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».

[2] Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

[3] Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

[4] Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

[5] Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

[6] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.