Валерій Олександрович Губенко (25 січня 1939, Київ — 19 лютого 2000) — український військовий діяч, генерал армії України.
Валерій Олександрович Губенко | |
---|---|
Народження | 25 січня 1939 Київ |
Смерть | 19 лютого 2000 (61 рік) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1958–2000 |
Звання | Генерал армії України |
Нагороди | |
Губенко Валерій Олександрович у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Народився 25 січня 1939 року в Києві. Працювати почав в Мелітополі. В 1958 році був призваний в прикордонні війська. Служив в Грузинському прикордонному окрузі. В 1959 році вступив до Алма-Атинського прикордонного училища, яке закінчив у 1963 році. Служив в Закавказькому прикордонному окрузі. В 1971 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. В 1980 році був переведений в Північно-Західний прикордонний округ. У 1984 році закінчив академію Генерального штабу і служив начальником штабу Тихоокеанського прикордонного округу, потім начальником військ Забайкальського прикордонного округу, а в 1990 році був призначений начальником військ Західного прикордонного округу, управління якого дислокувалося у Києві.
З 1991 року на дійсній військовій службі у Державному комітеті у справах охорони державного кордону України. З 27 жовтня 1992 року голова комітету. З травня 1995 по жовтень 1998 року — генеральний інспектор Генеральної військової інспекції при Президентові України. З 14 жовтня 1998 року- Голова Державної служби експортного контролю України.
Жив у Києві. Помер 19 лютого 2000 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Нагороди
Нагороджений радянськими орденами Червоної Зірки (березень 1975 року), Червоного Прапора (березень 1990 року), українським орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (листопад 1996 року).
Про Губенка В. О. в художній літературі
1. До 60-ліття Валерія Олександровича Губенка, вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова, книга «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, с.с.145-149:
Пам'ять
Восени 2001 року його ім'ям названа застава «Лівадія» Сімферопольського прикордонного загону.
У 2011 році в Києві на будівлі Державної прикордонної служби України по вулиці Володимирській, 30, встановлено меморіальну дошку Валерію Губенку (бронза, граніт; барельєф).
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
- Сайт Державної прикордонної служби України[недоступне посилання з липня 2019]
- Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gubenko Valerij Oleksandrovich Gubenko 25 sichnya 1939 Kiyiv 19 lyutogo 2000 ukrayinskij vijskovij diyach general armiyi Ukrayini Valerij Oleksandrovich GubenkoNarodzhennya25 sichnya 1939 1939 01 25 KiyivSmert19 lyutogo 2000 2000 02 19 61 rik Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina UkrayinaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1958 2000Zvannya General armiyi UkrayiniNagorodi Gubenko Valerij Oleksandrovich u VikishovishiBiografichni vidomostiNarodivsya 25 sichnya 1939 roku v Kiyevi Pracyuvati pochav v Melitopoli V 1958 roci buv prizvanij v prikordonni vijska Sluzhiv v Gruzinskomu prikordonnomu okruzi V 1959 roci vstupiv do Alma Atinskogo prikordonnogo uchilisha yake zakinchiv u 1963 roci Sluzhiv v Zakavkazkomu prikordonnomu okruzi V 1971 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze V 1980 roci buv perevedenij v Pivnichno Zahidnij prikordonnij okrug U 1984 roci zakinchiv akademiyu Generalnogo shtabu i sluzhiv nachalnikom shtabu Tihookeanskogo prikordonnogo okrugu potim nachalnikom vijsk Zabajkalskogo prikordonnogo okrugu a v 1990 roci buv priznachenij nachalnikom vijsk Zahidnogo prikordonnogo okrugu upravlinnya yakogo dislokuvalosya u Kiyevi Z 1991 roku na dijsnij vijskovij sluzhbi u Derzhavnomu komiteti u spravah ohoroni derzhavnogo kordonu Ukrayini Z 27 zhovtnya 1992 roku golova komitetu Z travnya 1995 po zhovten 1998 roku generalnij inspektor Generalnoyi vijskovoyi inspekciyi pri Prezidentovi Ukrayini Z 14 zhovtnya 1998 roku Golova Derzhavnoyi sluzhbi eksportnogo kontrolyu Ukrayini Zhiv u Kiyevi Pomer 19 lyutogo 2000 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 52a Mogila Valeriya GubenkaNagorodiNagorodzhenij radyanskimi ordenami Chervonoyi Zirki berezen 1975 roku Chervonogo Prapora berezen 1990 roku ukrayinskim ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya listopad 1996 roku Pro Gubenka V O v hudozhnij literaturi1 Do 60 littya Valeriya Oleksandrovicha Gubenka virshi zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini Volodimira Melnikova kniga Druzyam Kiyiv LOGOS 2003 s s 145 149 Memorialna doshka na chest Gubenka Valeriya Oleksandrovicha na vul Volodimirskij 30 u KiyeviPam yatVoseni 2001 roku jogo im yam nazvana zastava Livadiya Simferopolskogo prikordonnogo zagonu U 2011 roci v Kiyevi na budivli Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini po vulici Volodimirskij 30 vstanovleno memorialnu doshku Valeriyu Gubenku bronza granit barelyef Primitki Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 30 bereznya 2014 Procitovano 3 lipnya 2014 Sajt Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Cikavij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros