Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жовківський цви́нтар (пол. Cmentarz Żółkiewski we Lwowie), або цвинтар на Папарівці — колишній цвинтар у Жовківському передмісті Львова. Назва походить від прізвища львівської містянської грецько-італійської родини Папарів (пол. Papara), вихідців з грецького міста Яніна. Родина Папарів у середині XVIII століття виділила зі свого маєтку частину землі та подарувала місту під цвинтар.
| Жовківський цвинтар м. Львова | |
|---|---|
| Інформація про цвинтар | |
| H G O | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Львів |
| Кількість поховань | 500 |
  Жовківський цвинтар м. Львова Жовківський цвинтар м. Львова (Львів) | |
Цвинтар на Папарівці розташовувався з північного боку підніжжя Високого замку між сучасними вулицями та . Нині певна частина цвинтаря опинилася під колією залізничної станції Підзамче, а більшу ділянку колишнього цвинтаря займають приватні оселі по вул. Замковій 21 і 23 та промислова зона Львова.
Історія
Жовківський цвинтар виник у середині XVII століття за межами міста Львова під час пандемії чуми. Тоді в середмісті Львова бракувало місць на поховань померлих. Тому родина Папарів (гербу Папарона) виділила зі свого маєтку земельну ділянку та подарувала її місту для створення на ній цвинтаря. Тут почали ховати померлих від чуми, самогубців та дуелянтів, яких згідно з середньовічними переконаннями не могли ховати в освячену землю біля храму.
Папарівка — один з перших заміських морових цвинтарів України, який після прогресивних декретів австрійського імператора Йозефа ІІ став одним з перших заміських цвинтарів, на якому почали захоронювати людей за загальноприйнятими європейськими традиціями.
Цвинтар на Папарівці розташовуваввся з північної сторони підніжжя пагорбу Високого замку між сучасними та . У порівнянні з розташуванням заміських цвинтарів Папарівка вирізнялася своїми «сусідами». Поруч з Жовківським цвинтарем, у затишному буковому гаю, колись розташовувалися василіянський монастир та церква Івана Богослова, засновані львівським містянином Симеоном Содомою у 1640 році на території свого фільварку. 1667 року Іван Сльозка. подарував цю земельну ділянку отцям-василіянам. Церква та монастир знаходилися на сучасній вулиці Замковій, біля залізничної станції Підзамче. Перша дерев'яна церква і монастир, які заклали тут василіани, постраждали під час облоги Львова 1648 року. Наступного року церкву відновив настоятель василіанського монастиря — отець Паісій. У 1679 році дерев'яна церква була розібрана братчиками василіанського братства, а на її місті постала нова церква з тесаного каменю. Монастирські келії, які прилягали до неї, залишилися тоді дерев'яними. Колись біля церкви Святого Івана Богослова знаходився церковний цвинтар. Монастир, церква та цвинтар знаходилися на невисокому пагорбі, оточеному мурованою огорожею. Нижче від монастиря тоді містився маєток з фільварком, що належав заможній родині міських патриціїв Папарів. 1736 року Костянтин Папара подарував монастиреві земельну ділянку, яка межувала з монастирем. Цвинтар на Папарівці хоч і містився поруч із церковним при церкві святого Івана Богослова, але був заснований, значно раніше (близько 1660 року).
У результаті першого поділу Речі Посполитої землі Галичини увійшли до складу Монархії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії), а Львів став адміністративним центром коронної землі — Королівства Галичини та Володимирії. У другій половині XVIII століття у середмісті давнього Львова налічувалося сім цвинтарів, які знаходилися біля храмів та займали територію площею 36 гектарів. Така кількість цвинтарів та відповідно повна антисанітарія (скупчення щоденних побутових відходів, загадженість бруківки міських вулиць людськими нечистотами тощо), а ще й до того давні фортифікаційні укріплення Львова остаточно втратили своє оборонне значення та через свій незадовільний стан перетворювалися на купи битої цегли та каміння. Рови, які вже давно не використовувалися, заповнювалися різним непотребом, сміттям.
11 грудня 1783 року у віденській Надвірній канцелярії вийшов декрет, згідно якого магістрати усіх провінцій імперії Габсбургів повинні були ліквідувати усі цвинтарі при храмах та протягом чотирьох тижнів виділити за містом спеціальні ділянки для облаштування на них місць для поховань (цвинтарів). Це також стосувалося й Галичини, а тому 22 січня 1784 року цей декрет був опублікований Галицьким намісництвом у Львові. Це нічого не дало, оскільки й через термін, вказаний у декреті, люди продовжували ховати померлих навколо храмів і тому процес з влаштування заміських цвинтарів тривав ще декілька років.
Наприкінці XVIII століття почали зноситися середньовічні оборонні укріплення Львова, що призвело до стрімкого збільшення території міста, а саме злиття міста з колишніми передмістями, утворюючи ділянку площею 31,9 км². Збільшення території «потягнуло» за собою збільшення чисельності населення міста, а разом із тим, через постійні спалахи епідемій смертність серед населення зростала. Саме велика смертність і призвела до нестачі місць для поховання навколо храмів. Пізніше місто було поділено на п'ять дільниць, одна з яких, а саме третя або Жовківська дільниця м. Львова отримала право ховати померлих на Жовківському цвинтарі.
Австрійський імператор Йосиф ІІ своїм декретом 1783 року ліквідував усі цвинтарі, що знаходилися при храмах у середмісті Львова, а у свою чергу Папарівка та інші тогочасні львівські цвинтарі — Личаківський, Стрийський та Городоцький, набула статусу заміського цвинтаря, на якому почали ховати львів'ян згідно з нових європейських традицій. Розташований внизу при вул. Жовківській Жовківський цвинтар підіймався на південь та горбистою поверхнею йшов до підніжжя Замкової гори. 1817 року львівський маґістрат розширив його межі, відкупивши сусідні земельні ділянки від родин Гесів та Прухніцьких. Тоді цвинтар займав територію площею 13 450 м². Ця площа відповідала території майбутнього залізничного вокзалу на Підзамчі та залізничної колії, яка збудована на початку ХХ століття та прямувала до Бродів. Цвинтар служив місцем вічного спочинку львів'ян більше як 200 років. На ньому стояло чимало мистецьких гробівців з епохи ампіру та бідермаєру.
Жовківський цвинтар був закритий для поховань у 1856 році. У 1868 році магістрат віддав північну частину цвинтаря під будівництво залічної станції на Підзамчі. Закритий цвинтар почав руйнуватись, частину його надмогильних пам'ятників перенесли на Личаківське і Городоцьке кладовища. Під час будівництва залізничної станції та залізничної колії на Броди у 1860-х роках було знищено багато могил. Зовнішній стан цвинтаря у 1868 році описав відомий львівський дослідник Антоні Шнайдер: «Воістину прикрий вигляд представляє цей цвинтар, де повідкривані могили, порозкидані кістки й зогнилі дошки трун переймають найбільшим жалем, бо це здебільшого останки людей убогих, яких не було навіть кому перенести. Нещасливим за життя не дано навіть після смерті мати спокій, на який заслужили собі своїм терпінням. Сумний то насправді поступ нашого віку».
На початку ХХ століття цвинтар на Папарівці було повністю зруйнований, а рештки надгробних пам'ятників використали місцеві мешканці під фундаменти для своїх будинків.
Сьогодні вже немає цвинтаря на Папарівці, василіянського монастиря та церкви Івана Богослова, які межували з ним. Рештки поруйнованих пам'ятників Жовківського цвинтаря стояли на схилах Високого замку над залізничною станцією Підзамче ще у 1990-х роках, де-не-де з-під землі стирчали останні рештки зруйнованих надгробків колишнього цвинтаря. Останні надгробки Папарівки встиг зафіксувати для потомків відомий львівський фотограф Юліян Дорош. Тепер від нього вже майже нічого не залишилося, зберігся лише фундамент від фігури Івана Хрестителя, яка стояла у цвинтарній капличці з північного боку Високого замку. Значна частина цвинтаря тепер опинилася під колією залізничної станції Львів — Підзамче, на ній стоять також приватні житлові будинки при вул. Замковій, 21 і 23, а решта території колишнього цвинтаря використовується як промислова зона.
Поховання
22 жовтня 1868 року з Жовківського цвинтаря на п'яте поле Личаківського перенесено останки та надгробний пам'ятник польського письменника, поета, історика, літературного критика та видавця Станіслава Яшовського та його дружини Вікторії з Ланґурських завдяки старанням їхніх товаришів. На Личаківський цвинтар було перенесено також надгробок греко-католицького священика, професора біблійних наук та ректора Львівського університету Якова Геровського. 5 серпня 1925 року інженером Р. Сєкерським з технічного департаменту м. Львова був виконаний ситуаційний план Жовківського цвинтаря (тої частини, яка залишилася під Замковою горою).
На Папарівці було поховано багато представників родин австрійських посадовців. Тут знаходилися поховання Блеймів, Плодерів, Ґлянзів, Міллерів, Дресхерів, Кастлерів та інших. Як приклад, найдавніший, збережений до 1889 року надгробок жовківського цвинтаря походив з 1817 року та належав львівській містянці Барбарі Кастлер., У 1924 році на Жовківському цвинтарі було 25 пам'ятників вартих уваги, у тому числі й давні надгробні кам'яні плити, найдавніша з яких, на жаль, безіменна походила з 1798 року. Наступних дві, прикрашених у верхній частині рельєфним зображенням хреста у вінку, а у нижній — клепсидрою з двома опущеними донизу згасаючими смолоскипами — надгробні плити Катерини з Костжинських Яремкевичевої та Марціна Мотилеського датувалася 1817 роком.
Найбільшу мистецьку вартість цвинтаря становили різьблені у камені гробівці у стилі ампір (імовірно, різця скульптора Антона Шімзера) — Йозефа та Франца Кісельків, власників бровару на Підзамчі, виконані у стилі ампіру (імовірно, різця Антона Шімзера). Перший гробівець був виконаний з теребовлянського пісковику та оздоблений рельєфами у вигляді амфорних урн, пальмових гілок та Всевидячого ока. Другий гробівець стояв над мурованою криптою, горизонтальна плита якої була прикрашена рельєфними зображеннями клепсидри та двома амфорними урнами з обох боків. Вертикальна частина над гробівцем була вирішена у вигляді прямокутного блоку з пілястрами, над якими був посаджений архітрав з різьбленим карнизом, завершений трикутним тимпаном з рельєфами двох сидячих навпроти себе ангелів зі смолоскипами у руках. На увагу заслуговувала також вертикальна кам'яна плита з різьбленим фризом на могилі Кшиштофа Юзефа Ґлянца з 1830 року. Оригінальним був також знищений надгробок Марії Чацької, померлої 21 березня 1836 року, оздоблений амфорною урною, на фоні якої був вирізьблений хрест і два смолоскипи.
На початку ХХ століття на Жовківському цвинтарі ще стояв надгробок українського священика з Сучави Сергія Томовича, датований 1848 роком.
Примітки
- Opałek M. Paparówka. Zapomniały cmentarz lwowski… — S. 2.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich… — S. 10.
- Голубець М. Львів… — С. 40.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 144.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 145.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich… — S. 15.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 17—18.
- Janusz B. Zniszczone cmentarze Lwowskie… — S. 147.
- Białynia-Chołodecki J. Cmentarze dawne i obecne… — S. 77.
- Opałek M. Paparówka. Zapomniały cmentarz lwowski… — S. 3.
- Zarenicz S. Zapomniałe mogiły. (Cmentarz na Paparówce)… — S. 4—5.
- Opałek M. Paparówka. Zapomniały cmentarz lwowski… — S. 2—3.
- Schnür-Pepłowski S. Obrazy z przeszłości Galicyi i Krakowa (1772—1858)… — S. 4—5.
- Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim… — S. 229—231.
- Jaworski F. Na zapomnianym cmentarzu… — S. 91.
- Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim… — S. 230.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 76.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich… — S. 76
- Janusz B. Zniszczone cmentarze Lwowskie… — S. 148.
- Janusz B. Zniszczone cmentarze Lwowskie… — S. 148—149.
Джерела і література
- Голубець М. Історія Львова від найдавніших часів. Історичні пам'ятки старовини. Л. Л. Львів в часах великої і визвольної війни. З. У. Н. Р. Провідник по Львові. — Видавництво «Червона Калина». Друковано в друкарні ОО. Василіян у Жовкві Р. Б. 1925. — 170 с.: 23 іл.
- Ґранкін П. Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — 320 с.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 167 c.: іл. — .
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — .
- Харчук Х. Цвинтар на Папарівці — один з перших заміських цвинтарів Львова (XVII — початок ХХ століття) [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Молодий вчений. — 2014. — № 9 (12, вересень). — С. 30—34.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich. — Lwów : Nakł. E. Kreutza, 1890. — Cz. I. — 95 s.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie. Z 11 rycinami w tekscie. — Lwów : Nakł. T-wa miłośników przeszłości Lwowa, 1908. — 49 s.: il.
- Opałek M. Paparówka. Zapomniały cmentarz lwowski // Kurjer Lwowski. — Lwów, 1916. — 1 listop. (№ 545). — S. 2—3.
- Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim. — Strzecha. — R. I. — Lwów : Nakładem księgarni F. H. Richtera, 1868. — S. 229—231.
- Schnür-Pepłowski S. Obrazy z przeszłości Galicyi i Krakowa (1772—1858). — Lwów, 1896. — T. II. — 332 s.
- Zarenicz S. Zapomniałe mogiły. (Cmentarz na Paparówce) // Gazeta Lwowska. — Lwów, 1916. — № 248. — S. 4—5.
Посилання
- Мистецька спадщина Гартмана Вітвера [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Цвинтарі Львова / Кладовища середньовічного міста (13—18 ст.) [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Папарівка (Жовківське кладовище)/ Схема (після інфо про Марсове Поле) [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovkivskij cvi ntar pol Cmentarz Zolkiewski we Lwowie abo cvintar na Paparivci kolishnij cvintar u Zhovkivskomu peredmisti Lvova Nazva pohodit vid prizvisha lvivskoyi mistyanskoyi grecko italijskoyi rodini Papariv pol Papara vihidciv z greckogo mista Yanina Rodina Papariv u seredini XVIII stolittya vidilila zi svogo mayetku chastinu zemli ta podaruvala mistu pid cvintar Zhovkivskij cvintar m LvovaInformaciya pro cvintar49 51 04 pn sh 24 02 02 sh d H G OKrayinaUkrayinaRoztashuvannyaLvivKilkist pohovan500Zhovkivskij cvintar m LvovaZhovkivskij cvintar m Lvova Lviv Cvintar na Paparivci roztashovuvavsya z pivnichnogo boku pidnizhzhya Visokogo zamku mizh suchasnimi vulicyami ta Nini pevna chastina cvintarya opinilasya pid koliyeyu zaliznichnoyi stanciyi Pidzamche a bilshu dilyanku kolishnogo cvintarya zajmayut privatni oseli po vul Zamkovij 21 i 23 ta promislova zona Lvova IstoriyaZhovkivskij cvintar vinik u seredini XVII stolittya za mezhami mista Lvova pid chas pandemiyi chumi Todi v seredmisti Lvova brakuvalo misc na pohovan pomerlih Tomu rodina Papariv gerbu Paparona vidilila zi svogo mayetku zemelnu dilyanku ta podaruvala yiyi mistu dlya stvorennya na nij cvintarya Tut pochali hovati pomerlih vid chumi samogubciv ta duelyantiv yakih zgidno z serednovichnimi perekonannyami ne mogli hovati v osvyachenu zemlyu bilya hramu Paparivka odin z pershih zamiskih morovih cvintariv Ukrayini yakij pislya progresivnih dekretiv avstrijskogo imperatora Jozefa II stav odnim z pershih zamiskih cvintariv na yakomu pochali zahoronyuvati lyudej za zagalnoprijnyatimi yevropejskimi tradiciyami Cvintar na Paparivci roztashovuvavvsya z pivnichnoyi storoni pidnizhzhya pagorbu Visokogo zamku mizh suchasnimi ta U porivnyanni z roztashuvannyam zamiskih cvintariv Paparivka viriznyalasya svoyimi susidami Poruch z Zhovkivskim cvintarem u zatishnomu bukovomu gayu kolis roztashovuvalisya vasiliyanskij monastir ta cerkva Ivana Bogoslova zasnovani lvivskim mistyaninom Simeonom Sodomoyu u 1640 roci na teritoriyi svogo filvarku 1667 roku Ivan Slozka podaruvav cyu zemelnu dilyanku otcyam vasiliyanam Cerkva ta monastir znahodilisya na suchasnij vulici Zamkovij bilya zaliznichnoyi stanciyi Pidzamche Persha derev yana cerkva i monastir yaki zaklali tut vasiliani postrazhdali pid chas oblogi Lvova 1648 roku Nastupnogo roku cerkvu vidnoviv nastoyatel vasilianskogo monastirya otec Paisij U 1679 roci derev yana cerkva bula rozibrana bratchikami vasilianskogo bratstva a na yiyi misti postala nova cerkva z tesanogo kamenyu Monastirski keliyi yaki prilyagali do neyi zalishilisya todi derev yanimi Kolis bilya cerkvi Svyatogo Ivana Bogoslova znahodivsya cerkovnij cvintar Monastir cerkva ta cvintar znahodilisya na nevisokomu pagorbi otochenomu murovanoyu ogorozheyu Nizhche vid monastirya todi mistivsya mayetok z filvarkom sho nalezhav zamozhnij rodini miskih patriciyiv Papariv 1736 roku Kostyantin Papara podaruvav monastirevi zemelnu dilyanku yaka mezhuvala z monastirem Cvintar na Paparivci hoch i mistivsya poruch iz cerkovnim pri cerkvi svyatogo Ivana Bogoslova ale buv zasnovanij znachno ranishe blizko 1660 roku U rezultati pershogo podilu Rechi Pospolitoyi zemli Galichini uvijshli do skladu Monarhiyi Gabsburgiv z 1804 roku Avstrijskoyi imperiyi a Lviv stav administrativnim centrom koronnoyi zemli Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi U drugij polovini XVIII stolittya u seredmisti davnogo Lvova nalichuvalosya sim cvintariv yaki znahodilisya bilya hramiv ta zajmali teritoriyu plosheyu 36 gektariv Taka kilkist cvintariv ta vidpovidno povna antisanitariya skupchennya shodennih pobutovih vidhodiv zagadzhenist brukivki miskih vulic lyudskimi nechistotami tosho a she j do togo davni fortifikacijni ukriplennya Lvova ostatochno vtratili svoye oboronne znachennya ta cherez svij nezadovilnij stan peretvoryuvalisya na kupi bitoyi cegli ta kaminnya Rovi yaki vzhe davno ne vikoristovuvalisya zapovnyuvalisya riznim nepotrebom smittyam 11 grudnya 1783 roku u videnskij Nadvirnij kancelyariyi vijshov dekret zgidno yakogo magistrati usih provincij imperiyi Gabsburgiv povinni buli likviduvati usi cvintari pri hramah ta protyagom chotiroh tizhniv vidiliti za mistom specialni dilyanki dlya oblashtuvannya na nih misc dlya pohovan cvintariv Ce takozh stosuvalosya j Galichini a tomu 22 sichnya 1784 roku cej dekret buv opublikovanij Galickim namisnictvom u Lvovi Ce nichogo ne dalo oskilki j cherez termin vkazanij u dekreti lyudi prodovzhuvali hovati pomerlih navkolo hramiv i tomu proces z vlashtuvannya zamiskih cvintariv trivav she dekilka rokiv Naprikinci XVIII stolittya pochali znositisya serednovichni oboronni ukriplennya Lvova sho prizvelo do strimkogo zbilshennya teritoriyi mista a same zlittya mista z kolishnimi peredmistyami utvoryuyuchi dilyanku plosheyu 31 9 km Zbilshennya teritoriyi potyagnulo za soboyu zbilshennya chiselnosti naselennya mista a razom iz tim cherez postijni spalahi epidemij smertnist sered naselennya zrostala Same velika smertnist i prizvela do nestachi misc dlya pohovannya navkolo hramiv Piznishe misto bulo podileno na p yat dilnic odna z yakih a same tretya abo Zhovkivska dilnicya m Lvova otrimala pravo hovati pomerlih na Zhovkivskomu cvintari Avstrijskij imperator Josif II svoyim dekretom 1783 roku likviduvav usi cvintari sho znahodilisya pri hramah u seredmisti Lvova a u svoyu chergu Paparivka ta inshi togochasni lvivski cvintari Lichakivskij Strijskij ta Gorodockij nabula statusu zamiskogo cvintarya na yakomu pochali hovati lviv yan zgidno z novih yevropejskih tradicij Roztashovanij vnizu pri vul Zhovkivskij Zhovkivskij cvintar pidijmavsya na pivden ta gorbistoyu poverhneyu jshov do pidnizhzhya Zamkovoyi gori 1817 roku lvivskij magistrat rozshiriv jogo mezhi vidkupivshi susidni zemelni dilyanki vid rodin Gesiv ta Pruhnickih Todi cvintar zajmav teritoriyu plosheyu 13 450 m Cya plosha vidpovidala teritoriyi majbutnogo zaliznichnogo vokzalu na Pidzamchi ta zaliznichnoyi koliyi yaka zbudovana na pochatku HH stolittya ta pryamuvala do Brodiv Cvintar sluzhiv miscem vichnogo spochinku lviv yan bilshe yak 200 rokiv Na nomu stoyalo chimalo misteckih grobivciv z epohi ampiru ta bidermayeru Zhovkivskij cvintar buv zakritij dlya pohovan u 1856 roci U 1868 roci magistrat viddav pivnichnu chastinu cvintarya pid budivnictvo zalichnoyi stanciyi na Pidzamchi Zakritij cvintar pochav rujnuvatis chastinu jogo nadmogilnih pam yatnikiv perenesli na Lichakivske i Gorodocke kladovisha Pid chas budivnictva zaliznichnoyi stanciyi ta zaliznichnoyi koliyi na Brodi u 1860 h rokah bulo znisheno bagato mogil Zovnishnij stan cvintarya u 1868 roci opisav vidomij lvivskij doslidnik Antoni Shnajder Voistinu prikrij viglyad predstavlyaye cej cvintar de povidkrivani mogili porozkidani kistki j zognili doshki trun perejmayut najbilshim zhalem bo ce zdebilshogo ostanki lyudej ubogih yakih ne bulo navit komu perenesti Neshaslivim za zhittya ne dano navit pislya smerti mati spokij na yakij zasluzhili sobi svoyim terpinnyam Sumnij to naspravdi postup nashogo viku Na pochatku HH stolittya cvintar na Paparivci bulo povnistyu zrujnovanij a reshtki nadgrobnih pam yatnikiv vikoristali miscevi meshkanci pid fundamenti dlya svoyih budinkiv Sogodni vzhe nemaye cvintarya na Paparivci vasiliyanskogo monastirya ta cerkvi Ivana Bogoslova yaki mezhuvali z nim Reshtki porujnovanih pam yatnikiv Zhovkivskogo cvintarya stoyali na shilah Visokogo zamku nad zaliznichnoyu stanciyeyu Pidzamche she u 1990 h rokah de ne de z pid zemli stirchali ostanni reshtki zrujnovanih nadgrobkiv kolishnogo cvintarya Ostanni nadgrobki Paparivki vstig zafiksuvati dlya potomkiv vidomij lvivskij fotograf Yuliyan Dorosh Teper vid nogo vzhe majzhe nichogo ne zalishilosya zberigsya lishe fundament vid figuri Ivana Hrestitelya yaka stoyala u cvintarnij kaplichci z pivnichnogo boku Visokogo zamku Znachna chastina cvintarya teper opinilasya pid koliyeyu zaliznichnoyi stanciyi Lviv Pidzamche na nij stoyat takozh privatni zhitlovi budinki pri vul Zamkovij 21 i 23 a reshta teritoriyi kolishnogo cvintarya vikoristovuyetsya yak promislova zona Pohovannya22 zhovtnya 1868 roku z Zhovkivskogo cvintarya na p yate pole Lichakivskogo pereneseno ostanki ta nadgrobnij pam yatnik polskogo pismennika poeta istorika literaturnogo kritika ta vidavcya Stanislava Yashovskogo ta jogo druzhini Viktoriyi z Langurskih zavdyaki starannyam yihnih tovarishiv Na Lichakivskij cvintar bulo pereneseno takozh nadgrobok greko katolickogo svyashenika profesora biblijnih nauk ta rektora Lvivskogo universitetu Yakova Gerovskogo 5 serpnya 1925 roku inzhenerom R Syekerskim z tehnichnogo departamentu m Lvova buv vikonanij situacijnij plan Zhovkivskogo cvintarya toyi chastini yaka zalishilasya pid Zamkovoyu goroyu Na Paparivci bulo pohovano bagato predstavnikiv rodin avstrijskih posadovciv Tut znahodilisya pohovannya Blejmiv Ploderiv Glyanziv Milleriv Dresheriv Kastleriv ta inshih Yak priklad najdavnishij zberezhenij do 1889 roku nadgrobok zhovkivskogo cvintarya pohodiv z 1817 roku ta nalezhav lvivskij mistyanci Barbari Kastler U 1924 roci na Zhovkivskomu cvintari bulo 25 pam yatnikiv vartih uvagi u tomu chisli j davni nadgrobni kam yani pliti najdavnisha z yakih na zhal bezimenna pohodila z 1798 roku Nastupnih dvi prikrashenih u verhnij chastini relyefnim zobrazhennyam hresta u vinku a u nizhnij klepsidroyu z dvoma opushenimi donizu zgasayuchimi smoloskipami nadgrobni pliti Katerini z Kostzhinskih Yaremkevichevoyi ta Marcina Motileskogo datuvalasya 1817 rokom Najbilshu mistecku vartist cvintarya stanovili rizbleni u kameni grobivci u stili ampir imovirno rizcya skulptora Antona Shimzera Jozefa ta Franca Kiselkiv vlasnikiv brovaru na Pidzamchi vikonani u stili ampiru imovirno rizcya Antona Shimzera Pershij grobivec buv vikonanij z terebovlyanskogo piskoviku ta ozdoblenij relyefami u viglyadi amfornih urn palmovih gilok ta Vsevidyachogo oka Drugij grobivec stoyav nad murovanoyu kriptoyu gorizontalna plita yakoyi bula prikrashena relyefnimi zobrazhennyami klepsidri ta dvoma amfornimi urnami z oboh bokiv Vertikalna chastina nad grobivcem bula virishena u viglyadi pryamokutnogo bloku z pilyastrami nad yakimi buv posadzhenij arhitrav z rizblenim karnizom zavershenij trikutnim timpanom z relyefami dvoh sidyachih navproti sebe angeliv zi smoloskipami u rukah Na uvagu zaslugovuvala takozh vertikalna kam yana plita z rizblenim frizom na mogili Kshishtofa Yuzefa Glyanca z 1830 roku Originalnim buv takozh znishenij nadgrobok Mariyi Chackoyi pomerloyi 21 bereznya 1836 roku ozdoblenij amfornoyu urnoyu na foni yakoyi buv virizblenij hrest i dva smoloskipi Na pochatku HH stolittya na Zhovkivskomu cvintari she stoyav nadgrobok ukrayinskogo svyashenika z Suchavi Sergiya Tomovicha datovanij 1848 rokom PrimitkiOpalek M Paparowka Zapomnialy cmentarz lwowski S 2 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2018 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich S 10 Golubec M Lviv S 40 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi S 144 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi S 145 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich S 15 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 17 18 Janusz B Zniszczone cmentarze Lwowskie S 147 Bialynia Cholodecki J Cmentarze dawne i obecne S 77 Opalek M Paparowka Zapomnialy cmentarz lwowski S 3 Zarenicz S Zapomniale mogily Cmentarz na Paparowce S 4 5 Opalek M Paparowka Zapomnialy cmentarz lwowski S 2 3 Schnur Peplowski S Obrazy z przeszlosci Galicyi i Krakowa 1772 1858 S 4 5 Schneider A Wspomnienie o Stanislawie Jaszowskim S 229 231 Jaworski F Na zapomnianym cmentarzu S 91 Schneider A Wspomnienie o Stanislawie Jaszowskim S 230 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 76 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich S 76 Janusz B Zniszczone cmentarze Lwowskie S 148 Janusz B Zniszczone cmentarze Lwowskie S 148 149 Dzherela i literaturaGolubec M Istoriya Lvova vid najdavnishih chasiv Istorichni pam yatki starovini L L Lviv v chasah velikoyi i vizvolnoyi vijni Z U N R Providnik po Lvovi Vidavnictvo Chervona Kalina Drukovano v drukarni OO Vasiliyan u Zhovkvi R B 1925 170 s 23 il Grankin P Statti 1996 2007 Lviv Centr Yevropi 2010 320 s Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 167 c il ISBN 5 7745 0316 X Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 390 s ISBN 978 966 7022 79 2 Harchuk H Cvintar na Paparivci odin z pershih zamiskih cvintariv Lvova XVII pochatok HH stolittya 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine Molodij vchenij 2014 9 12 veresen S 30 34 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy Lwowskich Lwow Nakl E Kreutza 1890 Cz I 95 s Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie Z 11 rycinami w tekscie Lwow Nakl T wa milosnikow przeszlosci Lwowa 1908 49 s il Opalek M Paparowka Zapomnialy cmentarz lwowski Kurjer Lwowski Lwow 1916 1 listop 545 S 2 3 Schneider A Wspomnienie o Stanislawie Jaszowskim Strzecha R I Lwow Nakladem ksiegarni F H Richtera 1868 S 229 231 Schnur Peplowski S Obrazy z przeszlosci Galicyi i Krakowa 1772 1858 Lwow 1896 T II 332 s Zarenicz S Zapomniale mogily Cmentarz na Paparowce Gazeta Lwowska Lwow 1916 248 S 4 5 PosilannyaMistecka spadshina Gartmana Vitvera 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine Cvintari Lvova Kladovisha serednovichnogo mista 13 18 st 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine Paparivka Zhovkivske kladovishe Shema pislya info pro Marsove Pole 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine