Михайло Олексійович Іщенко (19 травня 1950, м. Морозовськ Ростовської області, РРФСР) — український гандболіст, воротар, олімпійський чемпіон монреальської Олімпіади в складі збірної СРСР з гандболу, тренер.
Іщенко Михайло Олексійович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Громадянство | СРСР Україна | ||||
Народження | 19 травня 1950 (74 роки) Морозовськ | ||||
Зріст | 191 см[1] | ||||
Вага | 96 кг[1] | ||||
Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | ||||
Спорт | |||||
Вид спорту | гандбол | ||||
Команда | ZTR | ||||
Участь і здобутки | |||||
Іщенко Михайло Олексійович у Вікісховищі | |||||
|
Олімпійські медалі | |||
Гандбол | |||
---|---|---|---|
Золото | Літні Олімпійські ігри 1976 | Гандбол | |
Срібло | Літні Олімпійські ігри 1980 | Гандбол |
Біографія
У 1975 закінчив Запорізький філіал Дніпропетровського металургійного інституту, пізніше — Київський державний інститут фізкультури.
Вихованець тренерів Валерія Зеленова, Леоніда Ратнера і .
З 1968 по 1975 рік захищав ворота команди Запорізького індустріального інституту (м. Запоріжжя), а згодом армійських клубів м. Київ (1975–83) і м. Львів (1983–84).
Іщенко виступав на трьох Олімпіадах, починаючи з мюнхенської, на якій збірна СРСР зайняла п'яте місце. Через чотири роки, в Монреалі, команда здобула звання олімпійських чемпіонів. На московській Олімпіаді збірна СРСР виборола срібні медалі.
Працював тренером броварської команди «Світлотехнік–Колос» і чоловічої національної збірної України з гандболу.
Титули
- Чемпіон Олімпійських ігор (1): 1976
- Срібний призер Олімпійських ігор (1): 1980
- Чемпіон світу (1): 1982
- Срібний призер чемпіонату світу (1): 1978
- Переможець студентського чемпіонату світу: 1971
- (1): 1971
- (3): 1972, 1974, 1975
- Срібний призер Спартакіад народів СРСР: (1971, 1975, 1979)
Державні нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР (1976) з гандболу. Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1976), «За заслуги» ІІІ ст. (2002).
Література
Энциклопедия олимпийского спорта: В 5-ти т. — Т. 5: Олимпийский спорт в Украине. — К., 2004. — С. 278.
Посилання
- Олімпійське досьє гандболіста [ 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Славетні запоріжці[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з червня 2019]
- Olympedia — 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ishenko Mihajlo Oleksijovich Ishenko 19 travnya 1950 m Morozovsk Rostovskoyi oblasti RRFSR ukrayinskij gandbolist vorotar olimpijskij chempion monrealskoyi Olimpiadi v skladi zbirnoyi SRSR z gandbolu trener Ishenko Mihajlo OleksijovichZagalna informaciyaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNarodzhennya19 travnya 1950 1950 05 19 74 roki MorozovskZrist191 sm 1 Vaga96 kg 1 Alma materNacionalnij universitet fizichnogo vihovannya i sportu UkrayiniSportVid sportugandbolKomandaZTRUchast i zdobutki Ishenko Mihajlo Oleksijovich u VikishovishiNagorodiZasluzhenij majster sportu SRSR Orden Za zaslugi III stupenyaOlimpijski medaliGandbolZoloto Litni Olimpijski igri 1976 GandbolSriblo Litni Olimpijski igri 1980 GandbolM O Ishenko na olimpijskomu matchi SRSR Kuvejt 21 lipnya 1980BiografiyaU 1975 zakinchiv Zaporizkij filial Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu piznishe Kiyivskij derzhavnij institut fizkulturi Vihovanec treneriv Valeriya Zelenova Leonida Ratnera i Z 1968 po 1975 rik zahishav vorota komandi Zaporizkogo industrialnogo institutu m Zaporizhzhya a zgodom armijskih klubiv m Kiyiv 1975 83 i m Lviv 1983 84 Ishenko vistupav na troh Olimpiadah pochinayuchi z myunhenskoyi na yakij zbirna SRSR zajnyala p yate misce Cherez chotiri roki v Monreali komanda zdobula zvannya olimpijskih chempioniv Na moskovskij Olimpiadi zbirna SRSR viborola sribni medali Pracyuvav trenerom brovarskoyi komandi Svitlotehnik Kolos i cholovichoyi nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini z gandbolu TituliChempion Olimpijskih igor 1 1976 Sribnij prizer Olimpijskih igor 1 1980 Chempion svitu 1 1982 Sribnij prizer chempionatu svitu 1 1978 Peremozhec studentskogo chempionatu svitu 1971 1 1971 3 1972 1974 1975 Sribnij prizer Spartakiad narodiv SRSR 1971 1975 1979 Derzhavni nagorodiZasluzhenij majster sportu SRSR 1976 z gandbolu Nagorodzhenij ordenami Znak Poshani 1976 Za zaslugi III st 2002 LiteraturaEnciklopediya olimpijskogo sporta V 5 ti t T 5 Olimpijskij sport v Ukraine K 2004 S 278 PosilannyaOlimpijske dosye gandbolista 1 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Slavetni zaporizhci nedostupne posilannya ukr nedostupne posilannya z chervnya 2019 Olympedia 2006 d Track Q95606922