Кучук-Ламбатська бухта — це невелика, затишна і досить глибока мальовнича бухта, розташована на Південному узбережжі Криму, на відстані 12 км на захід від міста Алушта, на сході обмежується мисом Плака.
Вид на Кучук-Ламбат з Карасану. Крим. 1830-ті роки | |
44°36′12″ пн. ш. 34°22′22″ сх. д. / 44.60333° пн. ш. 34.37278° сх. д.Координати: 44°36′12″ пн. ш. 34°22′22″ сх. д. / 44.60333° пн. ш. 34.37278° сх. д. | |
Назва на честь | Малий Маяк |
---|---|
Море | Чорне море |
Прибережні країни | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Міста та поселення | Алушта |
ідентифікатори і посилання | |
Кучук-Ламбатська бухта Кучук-Ламбатська бухта (Україна) Кучук-Ламбатська бухта Кучук-Ламбатська бухта (Автономна Республіка Крим) | |
Опис
Бухта та місцевість навколо неї до 1945 року називалася «Кучук-Ламбат» (Малий Маяк). Як встановили археологи, ні в ранньому, ні в пізньому середньовіччі маяка ще не було. Але на давньогрецьких лоціях, що використовувалися при морських переходах від Пантікапея до Херсонеса, позначено містечко Лампадон («лампада-світильник», «маяк»), що розташовувалося в Кучук-Ламбатський бухті. Враховуючи умови каботажного плавання на початку тисячоліття, для безпечного заходу в бухту вночі необхідно було мати два або навіть три маяки. Один з них знаходився на мисі Аю-Даг, інший — на пагорбі Біюк-Ламбат (Малий Ай-Тодор), третій повинен був підніматися на Кучук-Ламбатське кам'яне нагромадження, яке знаходиться вище, ніж мис Плака і, отже, краще проглядається з моря. На те, що на березі було стародавнє поселення, вказує чимала кількість керамічного матеріалу, що потрапив в акваторію і з берега, і датується він, починаючи мало не з IV ст. до н. е. по XV ст. Підводні археологічні дослідження виявили поблизу Плаки ознаки кількох стародавніх корабельних аварій. Залишки вантажу корабля VII ст. знайдені на схід від мису, а судно X–XI ст. лежить на захід від нього. Неподалік знаходиться Палац княгині Гагаріної та Кучук-Ламбатський кам'яний хаос.
Джерела
- http://jalita.com/guidebook/fortness/kuchuk-lambat.shtml [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuchuk Lambatska buhta ce nevelika zatishna i dosit gliboka malovnicha buhta roztashovana na Pivdennomu uzberezhzhi Krimu na vidstani 12 km na zahid vid mista Alushta na shodi obmezhuyetsya misom Plaka Kuchuk Lambatska buhtaVid na Kuchuk Lambat z Karasanu Krim 1830 ti roki44 36 12 pn sh 34 22 22 sh d 44 60333 pn sh 34 37278 sh d 44 60333 34 37278 Koordinati 44 36 12 pn sh 34 22 22 sh d 44 60333 pn sh 34 37278 sh d 44 60333 34 37278Nazva na chestMalij MayakMoreChorne morePriberezhni krayini UkrayinaRegionAvtonomna Respublika KrimMista ta poselennyaAlushtaidentifikatori i posilannyaKuchuk Lambatska buhtaKuchuk Lambatska buhta Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaKuchuk Lambatska buhtaKuchuk Lambatska buhta Avtonomna Respublika Krim Pokazati na mapi Avtonomna Respublika KrimOpisKuchuk Lambatska buhta Suchasnij viglyad z Ayu Dag Kuchuk Lambatska buhta Suchasnij viglyad z misu Plaka Buhta ta miscevist navkolo neyi do 1945 roku nazivalasya Kuchuk Lambat Malij Mayak Yak vstanovili arheologi ni v rannomu ni v piznomu serednovichchi mayaka she ne bulo Ale na davnogreckih lociyah sho vikoristovuvalisya pri morskih perehodah vid Pantikapeya do Hersonesa poznacheno mistechko Lampadon lampada svitilnik mayak sho roztashovuvalosya v Kuchuk Lambatskij buhti Vrahovuyuchi umovi kabotazhnogo plavannya na pochatku tisyacholittya dlya bezpechnogo zahodu v buhtu vnochi neobhidno bulo mati dva abo navit tri mayaki Odin z nih znahodivsya na misi Ayu Dag inshij na pagorbi Biyuk Lambat Malij Aj Todor tretij povinen buv pidnimatisya na Kuchuk Lambatske kam yane nagromadzhennya yake znahoditsya vishe nizh mis Plaka i otzhe krashe proglyadayetsya z morya Na te sho na berezi bulo starodavnye poselennya vkazuye chimala kilkist keramichnogo materialu sho potrapiv v akvatoriyu i z berega i datuyetsya vin pochinayuchi malo ne z IV st do n e po XV st Pidvodni arheologichni doslidzhennya viyavili poblizu Plaki oznaki kilkoh starodavnih korabelnih avarij Zalishki vantazhu korablya VII st znajdeni na shid vid misu a sudno X XI st lezhit na zahid vid nogo Nepodalik znahoditsya Palac knyagini Gagarinoyi ta Kuchuk Lambatskij kam yanij haos Dzherelahttp jalita com guidebook fortness kuchuk lambat shtml 10 listopada 2013 u Wayback Machine