Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кудашеве — селище у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Розташоване на півдні району, на річці Чутка. Населення — 67 осіб (2007).
| селище Кудашеве | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Чигиринська міська громада |
| Рада | Чигиринська міська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засновано | До 1932 р. |
| Населення | 67 (на 2007 рік) |
| Поштовий індекс | 20943 |
| Телефонний код | +380 4730 |
| Географічні координати | 48°57′50″ пн. ш. 32°38′33″ сх. д. / 48.96389° пн. ш. 32.64250° сх. д.Координати: 48°57′50″ пн. ш. 32°38′33″ сх. д. / 48.96389° пн. ш. 32.64250° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 120 м |
| Водойма | річка Чутка |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | — |
 | |
| Селищна влада | |
| Адреса | м. Чигирин |
| Карта | |
  Кудашеве | |
 Кудашеве | |
Станом на 2016-й рік село Кудашеве налічує в собі до 50 жителів. І якщо звертатися до первинної топоніміки та власної початкової назви села то ми зустрічаємо певні нестиковки. По-перше, це не повністю Кудашеве, адже верхня вулиця це геть інше поселення, яке раніше називалося Зелений Яр, на відміну від нижньої, яка й справді є Кудашевим, у період радянщини та пострадянщини по Чигиринщині навіть курсував маршрут: «Чигирин — Зелений Яр», але з плином часу два хутора між собою злилися і утворили по собі один, назва якого Вам відома — Кудашеве. Сама назва Кудашеве пішла від пана Кудашева, який і тримав це поселення, після смерті якого воно так і лишилось.
Неподалік від села, за ставком, на зрізаному пагорбі розташовувалась козацька вежа за допомогою якої козаки передавали сигнали один-одному про наближення, скажімо, ворога, або чогось іншого, вже пізніше, після знищення козацтва там часто гуляє молодь, а її по-народному називають «Пупок». Через Зелений Яр проходила дорога чумаків в Крим по сіль, саме за цим селом вони ставали, щоб напоїти своїх волів та й самим перепочити. В цьому ж селі знаходився вітряк, який стояв на пагорбі за селом. Так як в селі своєї церкви не було то жителі ходили на свята та в неділю до сусіднього села — Юхимове, там та церква є і по-сьогоднішній день.
Село зазнало голоду 33-го, тоді ж, приблизно вимерла половина села. Не оминув його і голод 47-го, люди ходили пухлі, падали з ніг.
В період Другої Світової війни село окупували три німецьких мотопіхотних з'єднання, загальною кількістю в 6 чоловік, проте їх контора була в сусідньому селі, тобто Юхимове. Через село вони їздили на Чигирин за продуктами, верталися повними продовольством, у щент набитими машинами та підводами. Бувало й таке, що їх не було декілька тижнів, але потім вони з'являлись. Їх ставлення до жителів села було різне, дехто безжалісно карав та калічив, а дехто діливсь шматком хліба з голодними дітьми і гладячи їх по голові казав: «Kinder, Kinder..», згадуючи, що в нього там, вдома теж такі ж діти, а ця війна вже остогидла.
Коли ж наступали наші і вівся артобстріл, жителі Тарасо-Григорівки тікали до хатин жителів Зеленого Яру та Кудашевого, а ті, у свою чергу в Юхимове.. На той час в сім'ях було по 5-7 чоловік, а війна все йшла. Жителі сіл здригнулися, коли вночі йшла радянська техніка по їхнім вулицям, це були і танки, і мотоцикли, піхота. Було зрозуміло, що перемога вже близько, війна скінчиться. Проте, один танк таки підбили, він за переказами і по сьогоднішній день у водах одного зі ставків річки Чутки.
В середині ХХ століття у Зеленому Яру створюють колгосп «Червоний молот», якому також підпорядковуються Тарасо-Григорівка, Кудашеве та далека в порівнянні від них село Вербівка. Жителі цих сіл були змушені в колгосп віддавати 10-ту частину від свого врожаю, радянська влада не дивилася чи був у них врожай в цьому році чи ні, одне слово — мусиш. Нерідко, селяни залишались без зерна — голодували.
Приблизно в 1950-х роках через села прокладають асфальтовану дорогу, яка вела аж до Знам'янки, до неї люди їздили підводами, машинами, навіть пішки.
Див. також
Посилання
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- Погода в Україні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kudasheve selishe u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Chigirinskij miskij gromadi Roztashovane na pivdni rajonu na richci Chutka Naselennya 67 osib 2007 selishe KudasheveKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Chigirinska miska gromadaRada Chigirinska miska radaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovano Do 1932 r Naselennya 67 na 2007 rik Poshtovij indeks 20943Telefonnij kod 380 4730Geografichni koordinati 48 57 50 pn sh 32 38 33 sh d 48 96389 pn sh 32 64250 sh d 48 96389 32 64250 Koordinati 48 57 50 pn sh 32 38 33 sh d 48 96389 pn sh 32 64250 sh d 48 96389 32 64250Visota nad rivnem morya 120 mVodojma richka ChutkaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Selishna vladaAdresa m ChigirinKartaKudasheveKudasheveNa vulici v seli Kudasheve lito 2016 go roku Stanom na 2016 j rik selo Kudasheve nalichuye v sobi do 50 zhiteliv I yaksho zvertatisya do pervinnoyi toponimiki ta vlasnoyi pochatkovoyi nazvi sela to mi zustrichayemo pevni nestikovki Po pershe ce ne povnistyu Kudasheve adzhe verhnya vulicya ce get inshe poselennya yake ranishe nazivalosya Zelenij Yar na vidminu vid nizhnoyi yaka j spravdi ye Kudashevim u period radyanshini ta postradyanshini po Chigirinshini navit kursuvav marshrut Chigirin Zelenij Yar ale z plinom chasu dva hutora mizh soboyu zlilisya i utvorili po sobi odin nazva yakogo Vam vidoma Kudasheve Sama nazva Kudasheve pishla vid pana Kudasheva yakij i trimav ce poselennya pislya smerti yakogo vono tak i lishilos Panska mogila Nepodalik vid sela za stavkom na zrizanomu pagorbi roztashovuvalas kozacka vezha za dopomogoyu yakoyi kozaki peredavali signali odin odnomu pro nablizhennya skazhimo voroga abo chogos inshogo vzhe piznishe pislya znishennya kozactva tam chasto gulyaye molod a yiyi po narodnomu nazivayut Pupok Cherez Zelenij Yar prohodila doroga chumakiv v Krim po sil same za cim selom voni stavali shob napoyiti svoyih voliv ta j samim perepochiti V comu zh seli znahodivsya vitryak yakij stoyav na pagorbi za selom Tak yak v seli svoyeyi cerkvi ne bulo to zhiteli hodili na svyata ta v nedilyu do susidnogo sela Yuhimove tam ta cerkva ye i po sogodnishnij den Selo zaznalo golodu 33 go todi zh priblizno vimerla polovina sela Ne ominuv jogo i golod 47 go lyudi hodili puhli padali z nig V period Drugoyi Svitovoyi vijni selo okupuvali tri nimeckih motopihotnih z yednannya zagalnoyu kilkistyu v 6 cholovik prote yih kontora bula v susidnomu seli tobto Yuhimove Cherez selo voni yizdili na Chigirin za produktami vertalisya povnimi prodovolstvom u shent nabitimi mashinami ta pidvodami Buvalo j take sho yih ne bulo dekilka tizhniv ale potim voni z yavlyalis Yih stavlennya do zhiteliv sela bulo rizne dehto bezzhalisno karav ta kalichiv a dehto dilivs shmatkom hliba z golodnimi ditmi i gladyachi yih po golovi kazav Kinder Kinder zgaduyuchi sho v nogo tam vdoma tezh taki zh diti a cya vijna vzhe ostogidla Koli zh nastupali nashi i vivsya artobstril zhiteli Taraso Grigorivki tikali do hatin zhiteliv Zelenogo Yaru ta Kudashevogo a ti u svoyu chergu v Yuhimove Na toj chas v sim yah bulo po 5 7 cholovik a vijna vse jshla Zhiteli sil zdrignulisya koli vnochi jshla radyanska tehnika po yihnim vulicyam ce buli i tanki i motocikli pihota Bulo zrozumilo sho peremoga vzhe blizko vijna skinchitsya Prote odin tank taki pidbili vin za perekazami i po sogodnishnij den u vodah odnogo zi stavkiv richki Chutki V seredini HH stolittya u Zelenomu Yaru stvoryuyut kolgosp Chervonij molot yakomu takozh pidporyadkovuyutsya Taraso Grigorivka Kudasheve ta daleka v porivnyanni vid nih selo Verbivka Zhiteli cih sil buli zmusheni v kolgosp viddavati 10 tu chastinu vid svogo vrozhayu radyanska vlada ne divilasya chi buv u nih vrozhaj v comu roci chi ni odne slovo musish Neridko selyani zalishalis bez zerna goloduvali Priblizno v 1950 h rokah cherez sela prokladayut asfaltovanu dorogu yaka vela azh do Znam yanki do neyi lyudi yizdili pidvodami mashinami navit pishki Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannya Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Pogoda v Ukrayini