Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петрівка (також Пе́трів піст; Апостольський піст) — один із чотирьох багатоденних постів церковного року християн візантійського обряду. Тривалість Петрівки залежить від Великодніх свят: якщо Великдень раніше у році, то піст довший; якщо пізніше — коротший. Розпочинається в понеділок через тиждень після П'ятидесятниці, тобто в понеділок, який настає після дев'ятої неділі починаючи з Великодня. Кінець Петрівки припадає 28 червня — день перед святом Святих і всехвальних славних першоверховних апостолів Петра і Павла. Апостольський піст щороку має різну тривалість: за юліанським календарем найкоротший триває 8 днів, найдовший — 42 дні, за новоюліанським та григоріанським (зі східною пасхалією) календарями на відповідно 13 днів менше — від повної його відсутності до 29 днів. Така відмінність виникає тому, що більшість православних церков послуговується новоюліанським календарем для визначення нерухомих свят і юліанським — для рухомих. Тому, коли Великдень припадає на 3 травня і пізніше, Трійця у такому разі випадає після 21 червня, а отже початок посту «опиняється» після його закінчення.
| Петрів піст | |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | Апостольський піст |
| Інші назви | Петрівка |
| Ким святкується | християнами |
| Тип | християнське |
| Початок | У понеділок через тиждень після П'ятидесятниці |
| Закінчення | 28 червня |
| 2025 дата | з 16 червня |
| Пов'язаний з | Днем апостолів Петра і Павла |
Історія встановлення посту
Традиція дотримуватися Апостольського посту відома з перших віків християнства. Як повідомляє апостол Павло у Другому листі до Коринфян, апостоли, прийнявши Святого Духа в день П'ятидесятниці, в пості та молитві («у праці і в знеможенні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості» готувалися до проповіді Євангелія (2 Кор. 11). В Діяннях святих апостолів оповідається, що «після поста і молитви, апостоли й учителі поклали руки на Варнаву й Савла, — майбутнього апостола Павла, — і вирядили їх у дорогу» (Діян. 13, 3). За давньою легендою, апостол Петро запровадив піст на прохання жінок — щоб чоловіки менше ласували маслом, сиром, молоком та сметаною. Довго не було узгодження щодо тривалості: одні постили 16 днів, інші — 12, ще інші — 6. В Постановах апостольських встановлювалося: «Після П'ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіть; справедливість вимагає і радіти після прийняття дарів від Бога, і постити після полегшення плоті».
Традиція апостольського посту набула додаткового розповсюдження у зв'язку з будівництвом храмів в ім'я першоверховних апостолів Петра і Павла в Константинополі та Римі. День освячення константинопольського храму 29 червня став особливо урочисто відзначатися щорічно спочатку на Сході, а пізніше і на Заході.
Християнські звичаї
Петрівка — не вважається суворим постом, адже, згідно з Типіконом, дозволяється вживати їжу рослинного походження з олією (крім понеділка, середи і п'ятниці) та рибу (у суботу та неділю), оскільки святі апостоли були рибалками. Апостол Петро вважається покровителем рибалок. Раніше рибалки молилися йому як покровителю рибного промислу, відправляли молебні, усією громадою збирали на свічку та ставили в церкві перед його іконою. Проте в монастирях у понеділок, середу й п'ятницю практикується сухоядіння.
Саме свято на честь Петра і Павла не є частиною Апостольського посту. Однак, якщо він випадає на середу чи п'ятницю, то теж є пісним. Під час Петрового посту забороняється вінчати молодят і хрестити дітей. Протягом посту віруючі християни щонайменше один раз сповідаються та причащаються.
Українські народні звичаї
Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна. Звідси прислів'я: «хто в Петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить». Дівчата пускали на воду клечальні вінки — із квітів, які стояли в хаті на Зелені Свята. Оскільки на Петрівку припадали найдовші дні та найкоротші ночі, вони білили полотно й прядиво, а молодиці поралися біля конопель. Тому в петрівських піснях найчастіше оспівуються ці види праці: «Ой мала нічка-петрівочка, не виспалася Наталочка: по горі ходила, тонку біль білила…».
Петрівка випадала на середину літа і період цей був багатий на обрядовість: весна переходила в літо, сонце повертало на зиму, тож відомі календарні звичаї та обряди весняно-літнього циклу — проводи русалок (розигри), похорони Ярила або Кострубонька (у понеділок, перший день Петрового посту), Івана Купала, день св. Петра (пошанування дерев і пастуші забави на полонині), косовиця, зажинки.
День св. Петра і Павла
Після закінчення Петрового посту 29 червня за церковним календарем у народі святкували свято апостолів Петра й Павла — або просто «Пе́тра». До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були, так звані, мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень:
- А на Петра вода тепла,
- Лиш би ся купати,
- Ой на Петра личко біле,
- Лиш би цілувати!
- (За В. Скуратівським)
У деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки у лісі чи гаю:
- Ой у лісі на кленку, на кленку,
- Там повісив той Андрій гойдалку…
- (За В. Борисенко)
Хоча основний лейтмотив свята становив початок жнив до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були перш за все хліборобами:
- Святий Петро за плугом ходить,
- Святий Павло волоньки водить…
- (За О. Воропаєм)
У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, «парували» людей: ледачій дівці — роботящого хлопця, а роботящій — лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує, щосуботи купається і поважає святу п'ятницю).
Християнська церква у цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, а з IV ст. набуло повсюдного поширення. На честь святих, починаючи з часів Костянтина Великого будувалося багато храмів та називалися поселення (Петропавлівка, Петропавловськ тощо).
Приказки
- Хто в петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.
- У петрівку бджоли роблять на панів, а в спасівку — на себе.
- Тепер не петрівка, щоб повторяти разів кілька, а зима — сказав та й нема.
- Поганому поросяті і в Петрівку холодно.
Див. також
Примітки
- Петрівка // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- . http://2017rik.pp.ua (укр.) . Квітень 28, 2016. Архів оригіналу за 11.06.2017. Процитовано 31.05.2017.
- КАЛЕНДАР ПОСТІВ (укр.) .
- Чебанюк О. Ю. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: СЛОВЕСНИЙ ФОЛЬКЛОР // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
- Святий Петро за плугом ходить (12 липня) Петра і Павла // Кусайкіна Н. Твоя країна — Україна. Енциклопедія українського народознавства. — Харків: ВД «Школа», 2009. — 513 с. — С. 141—143.
- Петрівка, Петрів піст // Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції / Уклад. І. І. Сметана. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — 416 с. — С. 361—362.
Література
- Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
Посилання
- Петрівка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1356-1357. — 1000 екз.
- Розгри, розигри // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1614. — 1000 екз.
Зауваження
- У деяких православних церквах закінчується 28 червня (11 липня) за юліанським календарем, зокрема в Єрусалимській, Російській, Сербській, Грузинській, Польській і Македонській православних церквах.
 | Це незавершена стаття про релігію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить . (березень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrivka takozh Pe triv pist Apostolskij pist odin iz chotiroh bagatodennih postiv cerkovnogo roku hristiyan vizantijskogo obryadu Trivalist Petrivki zalezhit vid Velikodnih svyat yaksho Velikden ranishe u roci to pist dovshij yaksho piznishe korotshij Rozpochinayetsya v ponedilok cherez tizhden pislya P yatidesyatnici tobto v ponedilok yakij nastaye pislya dev yatoyi nedili pochinayuchi z Velikodnya Kinec Petrivki pripadaye 28 chervnya den pered svyatom Svyatih i vsehvalnih slavnih pershoverhovnih apostoliv Petra i Pavla Apostolskij pist shoroku maye riznu trivalist za yulianskim kalendarem najkorotshij trivaye 8 dniv najdovshij 42 dni za novoyulianskim ta grigorianskim zi shidnoyu pashaliyeyu kalendaryami na vidpovidno 13 dniv menshe vid povnoyi jogo vidsutnosti do 29 dniv Taka vidminnist vinikaye tomu sho bilshist pravoslavnih cerkov poslugovuyetsya novoyulianskim kalendarem dlya viznachennya neruhomih svyat i yulianskim dlya ruhomih Tomu koli Velikden pripadaye na 3 travnya i piznishe Trijcya u takomu razi vipadaye pislya 21 chervnya a otzhe pochatok postu opinyayetsya pislya jogo zakinchennya Petriv pistOficijna nazvaApostolskij pistInshi nazviPetrivkaKim svyatkuyetsyahristiyanamiTiphristiyanskePochatokU ponedilok cherez tizhden pislya P yatidesyatniciZakinchennya28 chervnya2025 dataz 16 chervnyaPov yazanij zDnem apostoliv Petra i PavlaIstoriya vstanovlennya postuTradiciya dotrimuvatisya Apostolskogo postu vidoma z pershih vikiv hristiyanstva Yak povidomlyaye apostol Pavlo u Drugomu listi do Korinfyan apostoli prijnyavshi Svyatogo Duha v den P yatidesyatnici v posti ta molitvi u praci i v znemozhenni chasto v nedosipanni u golodi j sprazi chasto v posti gotuvalisya do propovidi Yevangeliya 2 Kor 11 V Diyannyah svyatih apostoliv opovidayetsya sho pislya posta i molitvi apostoli j uchiteli poklali ruki na Varnavu j Savla majbutnogo apostola Pavla i viryadili yih u dorogu Diyan 13 3 Za davnoyu legendoyu apostol Petro zaprovadiv pist na prohannya zhinok shob choloviki menshe lasuvali maslom sirom molokom ta smetanoyu Dovgo ne bulo uzgodzhennya shodo trivalosti odni postili 16 dniv inshi 12 she inshi 6 V Postanovah apostolskih vstanovlyuvalosya Pislya P yatidesyatnici svyatkujte odnu sedmicyu a potim postit spravedlivist vimagaye i raditi pislya prijnyattya dariv vid Boga i postiti pislya polegshennya ploti Tradiciya apostolskogo postu nabula dodatkovogo rozpovsyudzhennya u zv yazku z budivnictvom hramiv v im ya pershoverhovnih apostoliv Petra i Pavla v Konstantinopoli ta Rimi Den osvyachennya konstantinopolskogo hramu 29 chervnya stav osoblivo urochisto vidznachatisya shorichno spochatku na Shodi a piznishe i na Zahodi Hristiyanski zvichayiPetrivka ne vvazhayetsya suvorim postom adzhe zgidno z Tipikonom dozvolyayetsya vzhivati yizhu roslinnogo pohodzhennya z oliyeyu krim ponedilka seredi i p yatnici ta ribu u subotu ta nedilyu oskilki svyati apostoli buli ribalkami Apostol Petro vvazhayetsya pokrovitelem ribalok Ranishe ribalki molilisya jomu yak pokrovitelyu ribnogo promislu vidpravlyali molebni usiyeyu gromadoyu zbirali na svichku ta stavili v cerkvi pered jogo ikonoyu Prote v monastiryah u ponedilok seredu j p yatnicyu praktikuyetsya suhoyadinnya Same svyato na chest Petra i Pavla ne ye chastinoyu Apostolskogo postu Odnak yaksho vin vipadaye na seredu chi p yatnicyu to tezh ye pisnim Pid chas Petrovogo postu zaboronyayetsya vinchati molodyat i hrestiti ditej Protyagom postu viruyuchi hristiyani shonajmenshe odin raz spovidayutsya ta prichashayutsya Ukrayinski narodni zvichayiPershij den Petrivki vvazhavsya pochatkom kosovici sina Zvidsi prisliv ya hto v Petrivku sina ne kosit toj uzimku v sobaki yisti prosit Divchata puskali na vodu klechalni vinki iz kvitiv yaki stoyali v hati na Zeleni Svyata Oskilki na Petrivku pripadali najdovshi dni ta najkorotshi nochi voni bilili polotno j pryadivo a molodici poralisya bilya konopel Tomu v petrivskih pisnyah najchastishe ospivuyutsya ci vidi praci Oj mala nichka petrivochka ne vispalasya Natalochka po gori hodila tonku bil bilila Petrivka vipadala na seredinu lita i period cej buv bagatij na obryadovist vesna perehodila v lito sonce povertalo na zimu tozh vidomi kalendarni zvichayi ta obryadi vesnyano litnogo ciklu provodi rusalok rozigri pohoroni Yarila abo Kostrubonka u ponedilok pershij den Petrovogo postu Ivana Kupala den sv Petra poshanuvannya derev i pastushi zabavi na polonini kosovicya zazhinki Den sv Petra i PavlaDokladnishe div Den apostoliv Petra i Pavla Pislya zakinchennya Petrovogo postu 29 chervnya za cerkovnim kalendarem u narodi svyatkuvali svyato apostoliv Petra j Pavla abo prosto Pe tra Do svyata pribirali sadibu pidbilyuvali ta pidfarbovuvali hatu vishali chisti rushniki Na cerkovnu sluzhbu jshli z kvitami j vinochkami okrasoyu yakih buli chervoni maki Ritualnoyu stravoyu buli tak zvani mandriki Vipikali ci korzhiki iz pshenichnogo tista zibranih pid chas Petrivki skolotin ta perevarenoyi sirovatki a takozh dodavali sir ta yajcya Nazvu pirizhkiv u narodi pov yazuvali z legendoyu pro mandruvannya svitom apostoliv Petra j Pavla u yakih zozulya vkrala odnogo mandrika i za ce yiyi Bog pokarav same o cij pori vona perestaye kuvati She lyudi z cogo privodu kazali sho zozulya mandrikom podavilasya ale yaksho yiyi kuvannya chuti bulo j pislya Petra to ce vvazhali na neshastya Do svyata Petra gospodini namagalisya zrobiti pershi zazhinki yachmenyu z novogo vrozhayu i v den svyata osvyatiti v cerkvi obryadovij hlib navit yaksho zerno she ne zovsim dospilo U Karpatah ta Prikarpatti pastuhi vlashtovuvali svyato na vigonah ta poloninah pekli mandriki veselilis zmagalis tancyuvali Provodili obryad kopannya Petra koli vikopuvali v zemli po perimetru kvadratnu kanavu kudi sivshi mozhna bulo opustiti nogi a vseredini na travi nakrivali stil z nayidkami Spivali pisen A na Petra voda tepla Lish bi sya kupati Oj na Petra lichko bile Lish bi ciluvati Za V Skurativskim dd dd U deyakih regionah molod vlashtovuvala ritualni gojdalki u lisi chi gayu Oj u lisi na klenku na klenku Tam povisiv toj Andrij gojdalku Za V Borisenko dd dd Hocha osnovnij lejtmotiv svyata stanoviv pochatok zhniv do yakih v Ukrayini pristupali pislya Ivana Kupala Ta j oznacheni svyati za narodnoyu uyavoyu buli persh za vse hliborobami Svyatij Petro za plugom hodit Svyatij Pavlo volonki vodit Za O Voropayem dd dd U zhniva kazali sho svyati apostoli sposterigali za lyudmi a potim poradivshis z Bogom paruvali lyudej ledachij divci robotyashogo hlopcya a robotyashij lezhnya bo yaksho navpaki to ledari z golodu pomrut A she lyudi virili sho svyatij Petro nosit klyuchi vid rayu i maye silu vpuskati tudi blagochestivih lyudej hto batka i matir shanuye shosuboti kupayetsya i povazhaye svyatu p yatnicyu Hristiyanska cerkva u cej den vshanovuye svyatih pervoverhovnih Apostoliv Petra j Pavla Ce svyato bulo vstanovlene she v apostolski chasi a z IV st nabulo povsyudnogo poshirennya Na chest svyatih pochinayuchi z chasiv Kostyantina Velikogo buduvalosya bagato hramiv ta nazivalisya poselennya Petropavlivka Petropavlovsk tosho PrikazkiHto v petrivku sina ne kosit toj zimoyu i v sobak yisti prosit U petrivku bdzholi roblyat na paniv a v spasivku na sebe Teper ne petrivka shob povtoryati raziv kilka a zima skazav ta j nema Poganomu porosyati i v Petrivku holodno Div takozhSinozhat Uspinskij pist Den apostoliv Petra i PavlaPrimitkiPetrivka Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya http 2017rik pp ua ukr Kviten 28 2016 Arhiv originalu za 11 06 2017 Procitovano 31 05 2017 KALENDAR POSTIV ukr Chebanyuk O Yu UKRAYiNA DERZhAVA SLOVESNIJ FOLKLOR Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Svyatij Petro za plugom hodit 12 lipnya Petra i Pavla Kusajkina N Tvoya krayina Ukrayina Enciklopediya ukrayinskogo narodoznavstva Harkiv VD Shkola 2009 513 s S 141 143 Petrivka Petriv pist Ilyustrovana enciklopediya ukrayinskogo narodu Zvichayi Svyata Tradiciyi Uklad I I Smetana Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2012 416 s S 361 362 LiteraturaBurij V M Narodno pravoslavnij kalendar Valerij Burij Cherkasi Vertikal 2009 PosilannyaPetrivka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1356 1357 1000 ekz Rozgri rozigri Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1614 1000 ekz ZauvazhennyaU deyakih pravoslavnih cerkvah zakinchuyetsya 28 chervnya 11 lipnya za yulianskim kalendarem zokrema v Yerusalimskij Rosijskij Serbskij Gruzinskij Polskij i Makedonskij pravoslavnih cerkvah Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2012