Дени с Харито нович Панасю к 5 17 травня 1900 19000517 Ганщина 8 червня 1984 Київ український юрист і державний діяч Деп

Дени́с Харито́нович Панасю́к (5 (17) травня 1900(19000517), Ганщина — 8 червня 1984, Київ) — український юрист і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Міністр юстиції УРСР (1947—1953). Прокурор УРСР (1953—1963). Член ЦК КПУ в 1954—1966 р.

Денис Харитонович Панасюк

Прокурор УРСР

серпень 1953 — лютий 1963

Попередник:

Руденко Роман Андрійович

Спадкоємець:

Глух Федір Кирилович

2-й міністр юстиції УРСР

березень 1947 — серпень 1953

Попередник:

Бабченко Микола Федотович

Спадкоємець:

Глух Федір Кирилович

Народження:

5 (18) травня 1900
Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область

Смерть:

8 червня 1984 (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання:

Байкове кладовище

Країна:

Російська імперія, УНР, Українська Держава і СРСР

Освіта:

Харківський юридичний інститут

Партія:

КПРС

Нагороди:

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панасюк.

Біографія

Народився 5 (17 травня) 1900 року в селі Ганщина Подільської губернії (тепер у складі смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області) у родині селянина-бідняка, українець. Закінчив початкову сільську школу, Вороновицьку ремісничу школу, де опанував слюсарно-токарну справу.

У 1922–1926 роках працював секретарем сільради, у 1926–1927 — головою сільської ради села Ганщина, у 1927–1928 роках — головою судової земельної комісії Вороновицького району.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1928 році — народний суддя Дашівського району. Після закінчення юридичних курсів у 1930 році призначений членом Вінницького окружного суду, потім — помічником Вінницького міжрайонного прокурора. 3 1932 року — старший помічник прокурора Вінницької області. З 1935 року — прокурор Могилів-Подільського округу Вінницької області.

У 1938–1947 роках був на відповідальних посадах в органах прокуратури, зокрема прокурором Харківської області. 1944 року закінчив Харківський юридичний інститут.

У березні 1947 — серпні 1953 року — міністр юстиції УРСР. Від серпня 1953 року по лютий 1963 рік — прокурор УРСР.

Упродовж 1964–1976 років був головним редактором журналу «Радянське право» (тепер «Право України»).

Помер в Києві 8 червня 1984 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки

28 серпня 1944 року нагороджений орденом Червоної Зірки (за досягнення в справі відновлення народного господарства міста Харкова та Харківської області, зруйнованого німецькими загарбниками). Нагороджений також двома орденами Трудового Червоного Прапора, почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1.06.1970), багатьма медалями. Заслужений юрист Української РСР з 1972 року.

Примітки

Довідник з історії КПРС(рос.)

Джерела

Ю. Л. Бошицький. Панасюк // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .

[1] Довідник з історії КПРС(рос.)