Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гуска (Ансер (з латини - Гусак), Будзіш, Папарона, пол. Gąska, Anser, Budzisz, Paparona) — шляхетський герб італійського походження.
| Гуска | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Ранні версії | 1402 (запис), 1501 (печатка) |
| Використання | 56 родів |
Опис герба
У блакитному полі срібний гусак, що сидить на зеленій траві. Клейнод: п'ять страусиних пір'їн. Намет блакитний, підбитий сріблом.
Найдавніші згадки
Найстаріший запис від 1402 року, найстаріша печатка від 1501 року.
Історія
Дана гербова емблема бере свій початок, згідно переказів, від капітолійських гусей, врятувавших Рим під час облоги його галлами (сенонами). В XIV столітті цей герб приніс в Польщу італієць Мамфіоль, незабаром він швидко поширився серед місцевої шляхти (порівн. герб Лебідь).
Роди
Авдзевичі (Audziewicz, Awdziewicz).
Більдзешевські (Bildzieszewski), Будашевські (Budaszewski), Будзиловичі (Будиловичі) (Budziłowicz), Будзіші (Будзиші) (Budzisz), Будзішевські (Budziszewski), Будзьки (Будьки) (Budźko), Будзьковські (Budźkowski), Буйновські (Bujnowski), Бурихи (Burych), Бурі (в одн. Бурий) (Bury) Бучеки (Buczek).
Вадорацькі (Wadoracki), Водзінецькі (Wodziniecki), Водзірацькі (Wodziracki), Воюцькі (Wojucki), Вощенки (Woszczenko), Вуйдзини (Wuydzyn).
Галіни (Galin), Ганашевські (Hanaszewski), Горлішевські (Gorliszewski), Гуски (Ґонски) (Gąska).
Давибінські (Dawibiński) (чи Дрвибінські (Drwibiński)), Дружбинські (Drużbiński).
Жекецькі (Ржекецькі) (Rzekiecki), Жекоцькі (Ржекоцькі) (Rzekocki).
Заборовські (Zaborowski).
Калувури (Kałuwur), Камьономойські (Kamionomojski).
Ліхавські (Лихавські) (Lichawski), Ліховські (Лиховські) (Lichowski).
Неводські (Niewodzki), Ненідські (Nienidzki).
Папари (Papara), Па(р)жинчевські (Parzynczewski), Па(р)жневські (Parzniewski), Па(р)жнічевські (Parzniczewski), Па(р)жньовські (Parzniowski), Парницькі (Parnicki), Парпури (Parpura), Пневські (Пнівські) (Pniewski), Пстроконські (Pstrokoński).
Равілі (в одн. Равіль) (Rawil), Ратинські (Ratyński), Ровинські (Ровінські) (Rowiński).
Святловські (Światłowski), Спирни (Spyrn).
Тшебіцькі (Требицькі, Тржебицькі) (Trzebicki).
Ходовські (Chodowski), Ходубські (Chodubski), Ходуські (Choduski), Холодовські (Chołodowski).
Шидловські (Szydłowski).
Ярогловські (Jarogłowski), Яхлицькі (Jachlicki), Ячиці (в одн. Ячиць) (Jaczyc).
Бібліографія
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. .
Примітки
- Siarhiej Rybčonak: Herboŭnik biełaruskaj šlachty. T. 2. Miensk: НАРБ, 2007, s. 293. . (biał.)
- Herbarz Orszański, Witebsk 1900
- Andrzej Brzezina Winiarski. Herby Szlachty Rzeczypospolitej. Wydawnictwo De Facto, Warszawa 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guska Anser z latini Gusak Budzish Paparona pol Gaska Anser Budzisz Paparona shlyahetskij gerb italijskogo pohodzhennya GuskaDetaliRanni versiyi1402 zapis 1501 pechatka Vikoristannya56 rodivOpis gerbaU blakitnomu poli sribnij gusak sho sidit na zelenij travi Klejnod p yat strausinih pir yin Namet blakitnij pidbitij sriblom Najdavnishi zgadkiNajstarishij zapis vid 1402 roku najstarisha pechatka vid 1501 roku IstoriyaDana gerbova emblema bere svij pochatok zgidno perekaziv vid kapitolijskih gusej vryatuvavshih Rim pid chas oblogi jogo gallami senonami V XIV stolitti cej gerb prinis v Polshu italiyec Mamfiol nezabarom vin shvidko poshirivsya sered miscevoyi shlyahti porivn gerb Lebid RodiAvdzevichi Audziewicz Awdziewicz Bildzeshevski Bildzieszewski Budashevski Budaszewski Budzilovichi Budilovichi Budzilowicz Budzishi Budzishi Budzisz Budzishevski Budziszewski Budzki Budki Budzko Budzkovski Budzkowski Bujnovski Bujnowski Burihi Burych Buri v odn Burij Bury Bucheki Buczek Vadoracki Wadoracki Vodzinecki Wodziniecki Vodziracki Wodziracki Voyucki Wojucki Voshenki Woszczenko Vujdzini Wuydzyn Galini Galin Ganashevski Hanaszewski Gorlishevski Gorliszewski Guski Gonski Gaska Davibinski Dawibinski chi Drvibinski Drwibinski Druzhbinski Druzbinski Zhekecki Rzhekecki Rzekiecki Zhekocki Rzhekocki Rzekocki Zaborovski Zaborowski Kaluvuri Kaluwur Kamonomojski Kamionomojski Lihavski Lihavski Lichawski Lihovski Lihovski Lichowski Nevodski Niewodzki Nenidski Nienidzki Papari Papara Pa r zhinchevski Parzynczewski Pa r zhnevski Parzniewski Pa r zhnichevski Parzniczewski Pa r zhnovski Parzniowski Parnicki Parnicki Parpuri Parpura Pnevski Pnivski Pniewski Pstrokonski Pstrokonski Ravili v odn Ravil Rawil Ratinski Ratynski Rovinski Rovinski Rowinski Svyatlovski Swiatlowski Spirni Spyrn Tshebicki Trebicki Trzhebicki Trzebicki Hodovski Chodowski Hodubski Chodubski Hoduski Choduski Holodovski Cholodowski Shidlovski Szydlowski Yaroglovski Jaroglowski Yahlicki Jachlicki Yachici v odn Yachic Jaczyc BibliografiyaTadeusz Gajl Herbarz polski od sredniowiecza do XX wieku ponad 4500 herbow szlacheckich 37 tysiecy nazwisk 55 tysiecy rodow L amp L 2007 ISBN 978 83 60597 10 1 PrimitkiSiarhiej Rybconak Herboŭnik bielaruskaj slachty T 2 Miensk NARB 2007 s 293 ISBN 978 985 6372 52 3 bial Herbarz Orszanski Witebsk 1900 Andrzej Brzezina Winiarski Herby Szlachty Rzeczypospolitej Wydawnictwo De Facto Warszawa 2006