Схеми: корупція в деталях

«Схеми: корупція в деталях» — проєкт журналістських розслідувань та аналітики української редакції Радіо Свобода. У 2020 році проєкту було присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020».

Схеми: корупція в деталях
Загальні дані
Жанр	журналістські розслідування
Країна	Україна
Мова	українська
Ориг. трансляція	17 липня 2014
Остання трансляція	-
Кінокомпанія	Радіо Свобода
Творча команда
Технічні дані
Українськомовна локалізація
Офіційний сайт Кремлівський авіаконструктор і вілла на Лазуровому узбережжі Олігарх Берьозкін і його шість шале у Куршевелі Керівник військового концерну і вілла у Каннах Євтушенков і нерухомість на 30 мільйонів у Лондоні Власник «Шереметьєво» і квартира за $5,5 млн у центрі Лондона Родина Євтушенкова і нерухомість в Італії «Схеми» знайшли у Сен-Тропе родинну віллу підсанкційного російського олігарха Фрідмана Наближена до Кремля «лужниківська» група та нерухомість у Франції «Відкрите небо»: звідки російські літаки атакують Україну Для здійснення авіанальотів проти України російська армія використовує практично всі придатні для цього аеродроми Білорусі, Росії та окупованого Криму. Звідти авіація РФ бомбить військові та цивільні цілі, обстрілює територію України ракетами, здійснює десантування, використовує гелікоптери. Коли Україна просить західних партнерів «закрити» небо, вони мають на увазі комплекс дій направлений на стримування саме авіації та ракет Росії, які завдають колосальної шкоди військовій та цивільній інфраструктурі України. Звідки саме летить ця авіація, де вона базується? Скільки військових літальних апаратів зібрала навколо України російська армія? Щоб відповісти на ці та інші питання, журналісти скористалися доступом до системи супутникових знімків та зібрали думку експертів. Втеча з Лук'янівки: «Схеми» ідентифікували військовослужбовця РФ, який кинув танк 25 березня українські військові звільнили від окупантів село Лук'янівка Баришівського району Київської області. Після цього бійці виявили декілька кинутих російськими військовослужбовцями танків Т-72БЗ. Як повідомив журналіст Радіо Свобода Мар'ян Кушнір, в одному з них були знайдені військові технічні документи та медична книжка заступника командира роти з озброєння, який також рятувався втечею. Завдяки цим документам та аналізу сторінок цього військовослужбовця у соціальній мережі «Вконтактє» «Схемам» вдалось його ідентифікувати. Відповідно до медичної книжки, російського військовослужбовця, який втік від контрнаступу українських військових, звуть Штайнер Сергій Дмитрович. Солом'янський районний суд міста Києва 26 вересня заочно засудив до 9 років ув'язнення військовослужбовця РФ Сергія Штайнера за порушення законів та звичаїв війни, а саме вчинення низки злочинів проти цивільного населення. «Давай там, українських баб ґвалтуй»: ідентифікований військовий РФ із дружиною із «плівок» СБУ 12 квітня СБУ опублікувала фрагмент перехопленої телефонної розмови російського військового з дружиною, в якій вона, сміючись, заохочує чоловіка «ґвалтувати українських баб». Журналісти «Схем» спільно з російською редакцією Радіо Свобода встановили фігурантів розмови. Чоловік — в минулому строковик Росгвардії, також служив у полку, який брав участь в окупації Криму Росією. З початком повномасштабного наступу на Україну вторгся на Херсонщину. «Схеми» ідентифікують загиблих моряків на крейсері «Москва», хоча в РФ заявляли про «повну евакуацію екіпажу» Попри заяви Міністерства оборони Росії, що весь екіпаж знищеного силами ЗСУ російського крейсера «Москва» «повністю евакуйований», журналісти «Схем» почали ідентифікацію загиблих російських моряків зі складу екіпажу. Зокрема, вже вдалося встановити особу одного загиблого мічмана «Москви» — Івана Вахрушева, який служив у п'ятій бойовій частині, що відповідала за експлуатаційну безпеку корабля. Військове командування РФ досі не спростувало та не уточнило свою заяву від 14 квітня, в якій стверджувалося, що всі члени екіпажу вижили. Щоденник російського окупанта. Записи офіцера, знайдені в Катюжанці на Київщині Після звільнення Катюжанки у школі почали знаходити те, що залишили по собі загарбники. Крім окопів, закинутої техніки, знищеної інфраструктури — у шкільних кабінетах можна натрапити на літературу про «Велику вітчизняну війну», радянські енциклопедії, портрети Леніна та розписані дошки зі зверненням військових до українських дітей. І щоденники солдатів. Окопавшись на території школи, військові мали час не тільки на те, щоб описувати побут, звичаї та настрої російської армії. Але й детально розповідати про те, чим саме вони займались на службі. Один із таких щоденників — опинився у розпорядженні «Схем». У ньому військовий, найімовірніше, офіцерського рангу, занотовує свої екзистенційні роздуми — про те, звідки і навіщо армійці приїхали в Україну, аналізує воєнну стратегію РФ та розповідає, як проводив у Катюжанці допити українців. «Я бы им наркотики колола и уши отрезала». «Схеми» ідентифікували дружину військового РФ, яка готова катувати українських дітей СБУ опублікувала фрагмент перехопленої розмови російського військового з дружиною. У ній жінка скаржилася чоловіку на українських дітей, які опинилися в Росії, і які відмовилися святкувати 9 травня, пояснивши, що це «не їхнє свято». Жінка в деталях описувала чоловіку, як би вона їх за це карала. Зокрема, «резала б им п***ки» та «вирезала звезды на спинах». «Схемам» вдалося ідентифікувати це подружжя за допомогою даних, які надали співробітники СБУ. «Плеяда у*банів», «Путін — с*ка», «Шойгу — профан». Російські полковники обговорюють керівництво армії РФ — «Схеми» «Схеми» отримали від одного з розвідувальних органів України ексклюзивні аудіозаписи, на яких російські полковники обговорюють керівників так званої «спецоперації» Росії в Україні. «Шойгу — полностью некомпетентный профан», «Путин — с**а, ёб***й пи***ас», «Дворников — вообще легенда по уе**нству», «наплодили целую плеяду лизоблюдов-уе**нов». Також у розмові вони намагаються виправдати воєнні злочини армії РФ тезами російської пропаганди, які легко розвінчуються. Журналісти отримали дані, за допомогою яких вдалося ідентифікувати співрозмовників та підтвердити автентичність записів. Росія платить солдатам за війну в Україні через «Газпромбанк». Він досі не під санкціями Заходу «Газпромбанк» — це єдиний великий російський банк, який досі (станом на червень 2022 року) уникнув масштабних західних санкцій — на його рахунки надходить сплата від європейських країн за російський газ та нафту. Водночас, як встановили «Схеми», через цей банк Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України. Журналістам вдалось встановити військовослужбовців із різних військових частин РФ, які просто зараз отримують в «Газпромбанку» гроші за участь у бойових діях на території України та довести системність цієї співпраці банку з командуванням російської армії. Пізніше у розпорядженні «Схем» з'явилися нові докази співпраці «Газпромбанку» з командуванням російської армії. Йдеться про виплату грошей через цей банк солдатам 64-тої окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ, більше відомої як «бучанські різники». Українська влада вважає військових цієї бригади причетними до масових вбивств у Бучі. Андріївка. Трагедія одного села «Схеми» дослідили російську окупацію на прикладі одного села — Андріївки Бучанського району, що на Київщині. Вона тривала понад місяць. У маленькому селі, населення якого становить менше півтори тисячі людей, у лютому-березні російські солдати вбили 14 мирних жителів, ще троє людей загинули від бомбардувань. Окрім того, щонайменше двоє жителів села померли від несвоєчасного надання медичної допомоги та відсутності доступу до медикаментів. За час окупації були повністю зруйновані 70 будинків, зазнала суттєвих пошкоджень місцева школа, а дитячий садочок — взагалі зрівняли з землею. «Все дома разъе***или», «Ухо пленному отрезали»: що відбувається на окупованій частині Харківщини? Обстріл приватних будинків мирних мешканців з усіх видів зброї, катування військовополонених, відбирання їжі у місцевих жителів. Так про так звані «демілітаризацію» та «денацифікацію» у телефонній розмові розповідав, вихваляючись, своїм родичам російський військовий. Ці розмови перехопила Служба безпеки України. «Схеми» верифікували зміст «плівок», ідентифікували цього російського солдата та підтвердили його слова про скоєні злочини, з'ясувавши, де саме він перебував, спілкуючись із родичами, та проаналізувавши супутникові знімки зруйнованої місцевості. А завдяки телефонним трафікам журналісти змогли прослідкувати рух його бригади територією України. Російські танкери обходять заборону заходити в порти ЄС Після того, як російським суднам заборонили заходити у порти Євросоюзу, російські танкери все одно експортують нафтопродукти у Європу, перевантажуючи їх на судна під прапорами країн ЄС. Це відбувається у Чорному морі поблизу Румунії. Про це йдеться у розслідуванні проєкту Радіо Свобода «Схеми», журналісти якого проаналізували маршрути російських наливних суден у Чорному морі за допомогою систем моніторингу суден Marine Traffic та Equasis. Російські танкери, задіяні у схемах, компанії — Volga Shipping (або російською — «Волжское пароходство») бізнесмена Володимира Лісіна. Він очолив рейтинг найбагатших людей Росії за версією російського Forbes у 2022 році. «Зупинити зло». Найбагатший олігарх РФ не під санкціями та виробництво ядерної зброї Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» встановили, що корпорація найбагатшого олігарха Російської Федерації Володимира Лісіна «НЛМК» з 2014 року постачала сталь підприємствам-розробникам російської ядерної зброї. При цьому Лісін може безперешкодно вести бізнес та відпочивати на Заході, наприклад, на своїх французьких віллах, які віднайшли «Схеми». Оскільки США, Британія, Євросоюз досі не застосували щодо нього санкції, на відміну від інших великих бізнесменів РФ. Як і Україна. Український суддя із російським паспортом Богдан Львов — очільник Касаційного господарського суду у складі Верховного суду. У 2017 році, під час конкурсу до цього суду, він зазначив у своїй анкеті, що не має громадянства іншої країни. Але «Схеми» встановили, що це не відповідає дійсності. Насправді суддя Богдан Львов, окрім українського, має громадянство іншої країни. А саме — Російської Федерації. Після виходу розслідування, суддя визнав, що в реєстрах РФ є дані про його громадянство, але заявив, що це «якісна підробка» для «дестабілізації роботи судової системи України». 26 та 28 вересня він опублікував два дописи на своїй сторінці у фейсбуці, ставлячи під сумнів окремі документи з розслідування, називаючи його «чистим фейком». У своєму детальному аналізі «Український суддя з паспортом РФ. Продовження розслідування „Схем“» журналісти в деталях спростовують звинувачення Львова, та покроково підтверджують висновки свого розслідування. 5 жовтня стало відомо, що Голова Верховного суду Всеволод Князєв відрахував голову Касаційного господарського суду Богдана Львова зі штату Верховного суду, про російське громадянство якого раніше розповіли журналісти-розслідувачі «Схем». Хроніки перешкоджань редакції «Схем» 2015: напад працівників СБУ У 2015 році співробітники СБУ напали на знімальну групу «Схем», коли журналіст Михайло Ткач і оператор Кирило Лазаревич знімали сюжет про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам. Тоді співробітники спецслужби застосували силу до знімальної групи, затримали її, відібрали і зіпсували камеру. Тодішній голова спецслужби Василь Грицак пообіцяв службове розслідування. Причетні до інциденту співробітники були тимчасово відсторонені, але пізніше — повернулись до служби. Відкрите тоді за фактом перешкоджання журналістській діяльності провадження закрили, в потім на вимогу суду знову відкрили. І так — чотири рази. За словами адвокатки «Схем» Віри Крат, нею вже було направлено звернення до Європейського суду з прав людини, оскільки вона не вбачала можливостей захистити інтереси журналістів в Україні: Ця справа зареєстрована, їй присвоєно номер. Тобто ми пройшли перший фільтр в ЄСПЛ. 2017: напад співробітників УДО У 2017 році «Схеми» фільмували гостей весілля старшого сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, для обслуговування якого використовувались службові автомобілі ГПУ. У той момент, коли закриту вечірку мав залишити тоді ще президент Петро Порошенко, на знімальну групу напали працівники Управління держохорони. У результаті в оператора Бориса Троценка діагностували струс мозку і пошкодження руки. Згодом керівництво УДО покликало «Схеми» на зустріч: пояснити, що ж, за їхньою версією, насправді сталося. Там же який горб! Цей військовослужбовець упав, ви ж не будете говорити, що він не упав? Там же отакий горб! У темряві, пісок, спіткнувся, упав і зачепився за оператора. — так пояснював ситуацію тодішній очільник УДО Валерій Гелетей. А службова перевірка, за словами Гелетея, ніяких порушень з боку співробітників держохорони не знайшла. Прокуратура Київської області, яка відкрила кримінальне провадження за фактом нападу на журналістів, його ж і закрила. Потім скасувала своє ж рішення і передала в Державне бюро розслідувань. Адвокати журналістів направили заяву до Європейського суду з прав людини, станом на липень 2021 року ця справа на розгляді в ЄСПЛ. 2017: «Чорні чоловічки» Медведчука У 2017 році охоронці Віктора Медведчука напали на знімальну групу «Схем», кола та знімала розслідування про його прямі перельоти до Росії — у той час, коли всім іншим цей привілей був недоступний. Біля VIP-терміналу аеропорту «Жуляни» охоронці політика, в масках і балаклавах, накинулися на знімальну групу. Згодом, у грудні 2017 року, одному з цих нападників оголосили підозру. Судовий розгляд триває і досі. Інші охоронці Медведчука, які свідчили у суді, повторюють одне і те саме: не були, не бачили, не пам'ятають. Сам Медведчук тоді подав зустрічну заяву — про втручання журналістів у його приватне життя. Наразі справа закрита. 2018: спроба ГПУ отримати дані з телефону головреда «Схем» У 2018 році Генеральна прокуратура через суд отримала дозвіл на доступ до дзвінків і смс-повідомлень головної редакторки програми «Схеми» Наталки Седлецької за 17 місяців, а також даних про місце розташування її телефону протягом цього часу. Пізніше тодішній генпрокурор Юрій Луценко переконував: не просив інших даних із телефонів, крім дати перебування біля НАБУ — що, каже, було потрібно для цілей слідства Генпрокуратури: «Тільки дата, тільки в одній соті. Більше нічого нас не цікавить». Утім, у Європейському суді з прав людини, до якого звернулись журналісти, загрозу помітили. У відповідь на звернення юристів ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів журналістки. Спрацювало так зване «правило 39» — фактично наказ для уряду країни утриматися від будь-яких дій. Зрештою у квітні 2021 року Європейський суд із прав людини виніс рішення по суті, яким повністю задовольнив скаргу журналістки, головної редакторки програми розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької у справі проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої в 2018 році хотіли отримати доступ до даних із її телефона. Суд визнав, що дії влади несли загрозу розкриття джерел журналістки, яка проводить антикорупційні розслідування, а отже, уряд порушив цим статтю 10 Конвенції про захист прав людини (свобода вираження поглядів). Рішення на користь журналістки судді ЄСПЛ ухвалили одностайно. 2019: напад у Чабанах Навесні 2019 року журналістка «Схем» Катерина Каплюк з оператором Борисом Троценком у селищі Чабани на Київщині шукали відповіді на питання, яким чином віддають у приватні руки державні землі, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Тоді двоє чоловіків вдарили оператора «Схем» і зламали відеокамеру. Пізніше журналісти встановлять: нападник — схожий на голову однієї з громадських організацій, до якої має стосунок і селищний голова. Інші чоловіки — заступники того ж самого селищного голови. Згодом журналістам надійшла відповідь із Нацполіції на запит щодо розслідування згаданого інциденту в Чабанах: про закриття кримінального провадження «у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування». Захист журналістів уже готує оскарження. 2019: поширення Портновим персональних даних співробітників «Схем» У 2019 році колишній народний депутат і ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Віктора Януковича Андрій Портнов публічно погрожував редакції програми розслідувань «Схеми». У листопаді 2019 року він опублікував персональні дані водіїв «Схем», які допомагали журналістові програми Михайлові Ткачу готувати розслідування щодо впливу і зв'язків Портнова з новою українською владою. Серед опублікованого — захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашні адреси водіїв, номери авто. Згодом у Нацполіції повідомили як щодо дій Портнова, так і відкрита за його заявою — закриті «у зв'язку з відсутністю складу злочину». Серпень 2020: ймовірне прослуховування журналіста «Схем» 8 серпня 2020 року журналіст «Схем» Михайло Ткач повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для стеження: отвір у стелі на кухні, який виходить на горище над квартирою. Того ж дня поліція відкрила два провадження: щодо порушення недоторканності приватного життя і незаконного використання прихованих записувальних пристроїв. Правоохоронці оглянули квартиру журналіста та горище над нею, але без спеціального обладнання, яке могло б виявити пристрої для стеження. Захист журналіста ініціював передачу справи до СБУ через бездіяльність Нацполіції та через те, що провадження щодо стеження — підслідність СБУ. Серпень 2020: підпал автомобіля «Схем» У ніч на 17 серпня 2020 року у Броварах було спалено редакційне авто «Схем». Вже 26 серпня затримали одного з підозрюваних у підпалі — Кирила Баріхашвілі. Згодом суд арештував його із можливістю застави в приблизно 175 тисяч гривень. За тиждень затриманий її вніс і вийшов з-під варти. Зрештою 11 червня 2021 року Броварський суд Київської області закрив справу Кирила Баріхашвілі. Крім того, від 30 серпня 2020 року поліція розшукує двох чоловіків, яких підозрюють в організації підпалу автомобіля журналістських розслідувань «Схеми». Про це у серпні 2020 року повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов у фейсбуці. Крім того, він оприлюднив їхні фото та прізвища. Водночас слідство й досі не називає імен ймовірних замовників. Жовтень 2021: напад у кабінеті голови «Укрексімбанку» 4 жовтня 2021 року під час інтерв'ю з на той момент головою «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером журналіст «Схем» Кирило Овсяний запитав його про великий валютний кредит під заставу проблемного активу, який банк видав бізнесмену, чия компанія сплачує податки угрупованню «ДНР». Мецгеру не сподобалося запитання і він наказав охороні «забрати камери» в журналістів та «дістати з них касети». За наказом Мецгера співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем» Олександра Мазура, відібрали у нього дві камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео. Журналістам вдалося відновити видалене відео та опублікувати його. 7 жовтня 2021 року «Схеми» опублікували матеріал «Мецгер, „ДНР“, SkyMall та $60 мільйонів. Розслідування „Схем“ про „Укрексімбанк“. 11 жовтня 2021 року Євген Мецгер написав заяву про звільнення, яке того ж дня схвалила наглядова рада „Укрексімбанку“. Згодом було звільнено директора департаменту інформаційної політики „Укрексімбанку“ Володимира Пікалова, директора департаменту банківської безпеки „Укрексімбанку“ Ігоря Тельбізова та начальника управління внутрішньої безпеки „Укрексімбанку“ Олега Осіпова, які також брали участь у нападі. Під час судового розгляду справи нападу на журналістів, і Мецгер, і Тельбізов, і Осіпов заявляли, що не вважають себе винуватими. Тельбізов підкреслював, що виконував свої обов'язки і нічого не порушував. Мецгер зазначав, що не давав ніяких вказівок відносно журналістів і що його начебто провокували. Осіпов пояснював, що його нібито не було в приміщенні під час інциденту. 14 вересня 2022 року Голосіївський районний суд Києва у справі нападу на журналістів „Схем“ Кирила Овсяного та Олександра Мазура в „Укрексімбанку“ визнав винуватими колишніх голову правління „Укрексімбанку“ Євгена Мецгера, колишнього директора департаменту банківської безпеки установи Ігоря Тельбізова та начальника управління внутрішньої безпеки „Укрексімбанку“ Олега Осіпова і призначив кожному штраф. Згідно з вироком Євгена Мецгера визнали винуватим за ч. 1 та ч. 3 статті 171 Кримінального кодексу („Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища“) та визначили покарання у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень (200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) без позбавлення права займати певні посади. Так само винуватими суд визнав колишніх директора департаменту банківської безпеки „Укрексімбанку“ Ігоря Тельбізова та начальника управління внутрішньої безпеки установи Олега Осіпова. Обох — за ч. 1 та ч. 2 статті 171 та ч. 1 статті 126 („Побої та мордування“). І Тельбізову, і Осіпову суд призначив штраф по 1700 гривень кожному. Нагороди Вересень 2022 року — журналістка „Схем“ Валерія Єгошина перемогла на конкурсі „Честь професії“ у спецномінації „Сльози окупанта“ з матеріалом „Плеяда у*банів“, „Путін — с*ка“, „Шойгу — профан“. Російські полковники обговорюють керівництво армії РФ» Грудень 2021 року — керівниця та ведуча програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталка Седлецька отримала нагороду «Свобода ЗМІ», засновану некомерційною організацією Transatlantic Leadership Network (США). Листопад 2021 року — «Схеми» отримали премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards). Вересень 2021 року — журналісти «Схем» Максим Савчук, Олександр Чорновалов та Любомира Ремажевська отримали нагороду за найкраще розслідування року на Національному конкурсі журналістських розслідувань за матеріал «Американська мрія Віктора Медведчука». Серпень 2021 року — журналіст «Схем» Георгій Шабаєв став лауреатом «30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа» (проєкт Премії імені Георгія Ґонґадзе та видання The Ukrainians) Червень 2021 року — авторка програми «Схеми» Наталка Седлецька вдруге опинилася в редакційному рейтингу видання «Фокус» «100 найвпливовіших жінок України». Грудень 2020 року — журналісти «Схем» Максим Савчук, Олександр Чорновалов та Любомира Ремажевська здобули друге місце на конкурсі журналістських історій DataUp із матеріалом «Американська мрія Віктора Медведчука». Грудень 2020 року — журналіст-розслідувач програми «Схеми» Михайло Ткач отримав перемогу в номінації «журналіст року» за версією видання «Українська правда». Жовтень 2020 року — авторка програми «Схеми» Наталка Седлецька потрапила до редакційного рейтингу видання «Фокус» «100 найвпливовіших жінок України» Серпень 2020 року — програмі журналістських розслідувань «Схеми» присуджено міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за розслідувальну журналістику. Грудень 2019 року — журналістка «Схем» Валерія Єгошина отримала нагороду «Top 30 Under 30» від видання «Kyiv Post». Грудень 2019 року — журналісти «Схем» Максим Савчук і Сергій Андрушко здобули перемогу в двох номінаціях конкурсу розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка з матеріалами «Зелена родина ру» про російський кінобізнес Володимира Зеленського та «Андрій Богдан. „Незаслужене“ звання та грамота від Азарова в розпал Євромайдану» відповідно. Грудень 2018 року — журналістка «Схем» Катерина Каплюк здобула третє місце на V Національному конкурсі журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування» у номінації «Журналістське розслідування». Червень 2018 року — журналістка «Схем» Валерія Єгошина здобула Національну премію журналістських розслідувань за матеріал «Управління захисту власних інтересів». Грудень 2017 року — журналіст Михайло Ткач отримав нагороду «Людина року» журналу «Новое время» у номінації «гучні розслідування, які очищують Україну від корупції». Грудень 2017 року — авторка програми «Схеми» Наталка Седлецька отримала премію «Світло справедливості». Жовтень 2017 року — журналістка Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань ім. Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроєкт «Спадок у руїнах». Травень 2017 року — журналіст Сергій Андрушко отримав нагороду на конкурсі «Честь професії-2017» у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» за спеціальний репортаж «Гра в імітацію», присвячений реформі державної служби. Грудень 2016 року — журналіст Михайло Ткач отримав премію «Телетріумф» у номінації «Репортер». Листопад 2016 року — авторка програми «Схеми» Наталка Седлецька отримала нагороду «Top 30 Under 30» від видання «Kyiv Post». Травень 2016 року — авторка програми «Схеми» Наталка Седлецька отрималапремію ім. Кривенка. Грудень 2015 року — Наталка Седлецька отримала нагороду «Людина року» українського журналу «Новое время» у номінації «Високий стандарт чесності». Примітки . Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021. В Арсенія Яценюка знайшовся завод. Як українська армія фінансує країну-ворога. Генконсул-антимайданівець Хрипунов досі працює у Барселоні. Після сюжету "Схем" МЗС відкликає з Барселони скандального генконсула. Коломойський зізнався журналісту, що має паспорти трьох держав. Неприступна фортеця екс-міністра екології Злочевського. . Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. . Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017. Деятельность традиционных 16 импортеров сжиженного газа заблокирована СБУ [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.) . Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 20 березня 2017. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. Михайло Ткач запитує президента Порошенка про Мальдіви. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 липня 2018. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. [radiosvoboda.org/a/news-schemes-byudzhet-batkivschyny/29796542.html «Схеми» виявили, як бюджет «Батьківщини» наповнювався від імені підставних людей]. {{}}: Перевірте схему |url= () . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. «Схеми»: державний «Укрексімбанк» видав 60 мільйонів доларів кредиту бізнесмену, компанія якого сплачує податки угрупованню «ДНР». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. Мецгер, «ДНР», SkyMall та $60 мільйонів. Розслідування «Схем» про «Укрексімбанк». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Переговірник» Фірташа, якого оголошували у розшук, відвідував Офіс Зеленського – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. Зеленський призначає у владу людей, які наполягали залишити Чорноморський флот РФ у Криму |СХЕМИ 312 (укр.), процитовано 4 жовтня 2022 Палац кума Путіна. Як Медведчук під санкціями реконструює родинний маєток під Києвом. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. По сусідству з Медведчуком. «Схеми» знайшли у Шуфрича майно в Криму, зареєстроване за законами РФ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Олігарх Євтушенков і три вілли у Франції. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Кремлівський авіаконструктор і вілла на Лазуровому узбережжі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Олігарх Берьозкін і його шість шале у Куршевелі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Керівник військового концерну і вілла у Каннах. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Євтушенков і нерухомість на 30 мільйонів у Лондоні. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Власник «Шереметьєво» і квартира за $5,5 млн у центрі Лондона. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Родина Євтушенкова і нерухомість в Італії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Схеми» знайшли у Сен-Тропе родинну віллу підсанкційного російського олігарха Фрідмана. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Стовпи режиму Путіна». Наближена до Кремля «лужниківська» група та нерухомість у Франції. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. «Відкрите небо»: звідки російські літаки атакують Україну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022. Єгошина, Валерія. Втеча з Лук’янівки: «Схеми» ідентифікували військовослужбовця РФ, який кинув танк. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022.