Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зато́ка Свято́го Лавре́нтія (англ. Gulf of Saint Lawrence, фр. Golfe du Saint-Laurent) — найбільший естуарій на Землі, через який поєднується басейн Великих озер через посередництво річки Святого Лаврентія з Атлантичним океаном. Води затоки омивають узбережжя Канади в провінціях Квебек, Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Острів Принца Едварда та Ньюфаундленд і Лабрадор.
| англ. Gulf of Saint Lawrence фр. Golfe du Saint-Laurent | |
|---|---|
 | |
| Вигляд на затоку в національному парку Форійон | |
 | |
| 48°36′ пн. ш. 61°24′ зх. д. / 48.600° пн. ш. 61.400° зх. д.Координати: 48°36′ пн. ш. 61°24′ зх. д. / 48.600° пн. ш. 61.400° зх. д. | |
| Частина від | Північна Атлантика |
| складники | Шальор (затока) |
| Океан | Атлантичний океан |
| Прибережні країни |  Канада |
| Регіон | Ньюфаундленд і Лабрадор Нова Шотландія Острів Принца Едварда Нью-Брансвік Квебек |
| Площа | 263 000 |
| Середня глибина | 150 м |
| Максимальна глибина | 572 м |
| Об'єм | 34 500 км³ км³ |
| Вливаються | |
| Острови | Кейп-Бретон, Принца Едварда, Ньюфаундленд, Антикості, о-ви Мадлен |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4290 |
| GeoNames | 3831546, 5962795, 5962794, 5962796 |
| У проєкті OpenStreetMap | r9428957 ·R |
  Затока Святого Лаврентія Затока Святого Лаврентія (Квебек (провінція)) | |
 Затока Святого Лаврентія у Вікісховищі | |
Площа затоки Св. Лаврентія — 263 тис. км², глибина — до 572 м нижче рівня моря.
У затоку Св. Лаврентія вливаються річки Св. Лаврентія, Мірамічі, , , та Гамбер.
Із затокою Св. Лаврентія з'єднані такі затоки та протоки як Шальор, , , Св. Георгія та протока Нортумбрії.
У затоці знаходяться острови Кейп-Бретон, Принца Едварда, Ньюфаундленд, Антикості та острови Мадлен.
З Атлантичним океаном затоку Св. Лаврентія з'єднують:
- протока Кансо (відділяє Кейп-Бретон від півострова Нова Шотландія);
- протока Кабота (відділяє Кейп-Бретон від острова Ньюфаундленду);
- протока Бель-Айл (відділяє Ньюфаундленд від півострова Лабрадору).
З погляду геології затока є молодим утворенням. 19 тисяч років тому ця місцевість була під кригою Лаврентійського льодовикового щита завтовшки 2 км. З часом крига розтанула, заповнивши затоку водою.
До появи європейців у водах затоки ловили рибу представники корінних народів, насамперед мікмаки. Північний берег затоки був заселений інуїтами. Жак Картьє досліджував затоку 1534 року, але, ймовірно, першими в водах затоки побували баскські рибалки.
У XVI столітті на землі, що оточували затоку, багату рибою, почали прибувати європейські рибалки. Вони запустили процес індустріального масштабу. До кінця XVII століття тонни тріски, китів, моржів, осетрів та інших тварин було виловлено тут та переправлено океаном до Європи. Їхня вартість перевищувала вартість золота і срібла, привезеного з Мексиканської затоки. Під таким тиском популяції почали скорочуватися.
Останнім часом розробляються плани пробурити в затоці першу велику нафтову свердловину на ділянці під назвою Олд-Гаррі. Екологи вважають, що це матиме катастрофічні наслідки для екосистеми затоки Святого Лаврентія.
Межі
Межі затоки Святого Лаврентія різняться в різних джерелах.
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі затоки Святого Лаврентія так:
- На північному-сході: Лінія, що прямує від мису Баулд (північна точка острова , 51°40′ пн. ш. 55°25′ зх. д. / 51.667° пн. ш. 55.417° зх. д.) до найсхіднішої точки острова Бель-Айл і до точки 52°02′ пн. ш. 55°15′ зх. д. / 52.033° пн. ш. 55.250° зх. д., далі лінія прямує до найсхіднішої точки мису Сент-Чарльз (52° 13' пн. ш.) Лабрадор.
- На південному сході: лінія від мису Кансо (45°20′ пн. ш. 61°00′ зх. д. / 45.333° пн. ш. 61.000° зх. д.) до мису Ред (45°35′ пн. ш. 60°45′ зх. д. / 45.583° пн. ш. 60.750° зх. д.) на острові Кейп-Бретон, через острів до мису Бретон 45°57′ пн. ш. 59°47′ зх. д. / 45.950° пн. ш. 59.783° зх. д. і далі до мису Бланше (46°45′ пн. ш. 56°11′ зх. д. / 46.750° пн. ш. 56.183° зх. д.) на острові Сен-П'єр, а звідти до крайньої південно-західної точки острова Морган (46°51′ пн. ш. 55°49′ зх. д. / 46.850° пн. ш. 55.817° зх. д.).
- На заході: По меридіану 64° 30' зх. д., але весь острів Антикості належить до затоки.
Гідрографія
Акваторія затоки поповнюється водою не тільки за рахунок атмосферних опадів (близько 900 мм в рік на острові Кап-о-Мьоль островів Мадлен), але і через три великі «шлюзи». Перший «шлюз» — власне естуарій річки святого Лаврентія, приносить в затоку близько 14 000 м³/сек прохолодної, м'якої води. У протоці Белл-Айленд (другий «шлюз») океанографічна ситуація дуже складна. Там було виявлено не менше семи типів води, температура яких варіювалася від −2 до 11 °C і солоність коливалася від 27 до 34,5 ‰. Третій «шлюз» (протока Кабот), безумовно є найважливішим; через нього надходять атлантичні і арктичні води і саме тут основна частина води і льоду залишає затоку.
Клімат
Акваторія затоки знаходиться в помірному кліматичному поясі. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілорічно переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Холодна штормова зима, морська крига й айсберги; літо прохолодне вологе, з частими туманами.
Примітки
- . National Geographic Education. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 22 квітня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . MarineBio Conservation Society. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 22 квітня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 6 лютого 2010.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
Джерела
- Екологія — Затока Святого Лаврентія [ 19 лютого 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- Gulf of Saint Lawrence (GULF, CANADA) [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Gulf of St Lawrence // The Canadian Encyclopedia [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Святого Лаврентия залив // Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона (рос.)
- Роб Данн. Щедра затока // National Geographic. — 2014. — Вип. № 5 (14). — С. 86-105.
Посилання
- Святого Лаврентія затока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zato ka Svyato go Lavre ntiya angl Gulf of Saint Lawrence fr Golfe du Saint Laurent najbilshij estuarij na Zemli cherez yakij poyednuyetsya basejn Velikih ozer cherez poserednictvo richki Svyatogo Lavrentiya z Atlantichnim okeanom Vodi zatoki omivayut uzberezhzhya Kanadi v provinciyah Kvebek Nyu Bransvik Nova Shotlandiya Ostriv Princa Edvarda ta Nyufaundlend i Labrador Zatoka Svyatogo Lavrentiyaangl Gulf of Saint Lawrence fr Golfe du Saint LaurentViglyad na zatoku v nacionalnomu parku Forijon48 36 pn sh 61 24 zh d 48 600 pn sh 61 400 zh d 48 600 61 400 Koordinati 48 36 pn sh 61 24 zh d 48 600 pn sh 61 400 zh d 48 600 61 400Chastina vid Pivnichna Atlantikaskladniki Shalor zatoka Okean Atlantichnij okeanPriberezhni krayini KanadaRegion Nyufaundlend i Labrador Nova Shotlandiya Ostriv Princa Edvarda Nyu Bransvik KvebekPlosha 263 000Serednya glibina 150 mMaksimalna glibina 572 mOb yem 34 500 km km Vlivayutsya Sv Lavrentiya Miramishi GamberOstrovi Kejp Breton Princa Edvarda Nyufaundlend Antikosti o vi Madlenidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 4290GeoNames 3831546 5962795 5962794 5962796U proyekti OpenStreetMap r9428957 RZatoka Svyatogo LavrentiyaZatoka Svyatogo Lavrentiya Kvebek provinciya Zatoka Svyatogo Lavrentiya u VikishovishiMapa zatoki Svyatogo Lavrentiya Plosha zatoki Sv Lavrentiya 263 tis km glibina do 572 m nizhche rivnya morya U zatoku Sv Lavrentiya vlivayutsya richki Sv Lavrentiya Miramichi ta Gamber Iz zatokoyu Sv Lavrentiya z yednani taki zatoki ta protoki yak Shalor Sv Georgiya ta protoka Nortumbriyi U zatoci znahodyatsya ostrovi Kejp Breton Princa Edvarda Nyufaundlend Antikosti ta ostrovi Madlen Z Atlantichnim okeanom zatoku Sv Lavrentiya z yednuyut protoka Kanso viddilyaye Kejp Breton vid pivostrova Nova Shotlandiya protoka Kabota viddilyaye Kejp Breton vid ostrova Nyufaundlendu protoka Bel Ajl viddilyaye Nyufaundlend vid pivostrova Labradoru Z poglyadu geologiyi zatoka ye molodim utvorennyam 19 tisyach rokiv tomu cya miscevist bula pid krigoyu Lavrentijskogo lodovikovogo shita zavtovshki 2 km Z chasom kriga roztanula zapovnivshi zatoku vodoyu Do poyavi yevropejciv u vodah zatoki lovili ribu predstavniki korinnih narodiv nasampered mikmaki Pivnichnij bereg zatoki buv zaselenij inuyitami Zhak Kartye doslidzhuvav zatoku 1534 roku ale jmovirno pershimi v vodah zatoki pobuvali baskski ribalki U XVI stolitti na zemli sho otochuvali zatoku bagatu riboyu pochali pribuvati yevropejski ribalki Voni zapustili proces industrialnogo masshtabu Do kincya XVII stolittya tonni triski kitiv morzhiv osetriv ta inshih tvarin bulo vilovleno tut ta perepravleno okeanom do Yevropi Yihnya vartist perevishuvala vartist zolota i sribla privezenogo z Meksikanskoyi zatoki Pid takim tiskom populyaciyi pochali skorochuvatisya Ostannim chasom rozroblyayutsya plani proburiti v zatoci pershu veliku naftovu sverdlovinu na dilyanci pid nazvoyu Old Garri Ekologi vvazhayut sho ce matime katastrofichni naslidki dlya ekosistemi zatoki Svyatogo Lavrentiya MezhiMezhi zatoki Svyatogo Lavrentiya riznyatsya v riznih dzherelah Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi zatoki Svyatogo Lavrentiya tak Na pivnichnomu shodi Liniya sho pryamuye vid misu Bauld pivnichna tochka ostrova 51 40 pn sh 55 25 zh d 51 667 pn sh 55 417 zh d 51 667 55 417 do najshidnishoyi tochki ostrova Bel Ajl i do tochki 52 02 pn sh 55 15 zh d 52 033 pn sh 55 250 zh d 52 033 55 250 dali liniya pryamuye do najshidnishoyi tochki misu Sent Charlz 52 13 pn sh Labrador Na pivdennomu shodi liniya vid misu Kanso 45 20 pn sh 61 00 zh d 45 333 pn sh 61 000 zh d 45 333 61 000 do misu Red 45 35 pn sh 60 45 zh d 45 583 pn sh 60 750 zh d 45 583 60 750 na ostrovi Kejp Breton cherez ostriv do misu Breton 45 57 pn sh 59 47 zh d 45 950 pn sh 59 783 zh d 45 950 59 783 i dali do misu Blanshe 46 45 pn sh 56 11 zh d 46 750 pn sh 56 183 zh d 46 750 56 183 na ostrovi Sen P yer a zvidti do krajnoyi pivdenno zahidnoyi tochki ostrova Morgan 46 51 pn sh 55 49 zh d 46 850 pn sh 55 817 zh d 46 850 55 817 Na zahodi Po meridianu 64 30 zh d ale ves ostriv Antikosti nalezhit do zatoki GidrografiyaAkvatoriya zatoki popovnyuyetsya vodoyu ne tilki za rahunok atmosfernih opadiv blizko 900 mm v rik na ostrovi Kap o Mol ostroviv Madlen ale i cherez tri veliki shlyuzi Pershij shlyuz vlasne estuarij richki svyatogo Lavrentiya prinosit v zatoku blizko 14 000 m sek proholodnoyi m yakoyi vodi U protoci Bell Ajlend drugij shlyuz okeanografichna situaciya duzhe skladna Tam bulo viyavleno ne menshe semi tipiv vodi temperatura yakih variyuvalasya vid 2 do 11 C i solonist kolivalasya vid 27 do 34 5 Tretij shlyuz protoka Kabot bezumovno ye najvazhlivishim cherez nogo nadhodyat atlantichni i arktichni vodi i same tut osnovna chastina vodi i lodu zalishaye zatoku KlimatAkvatoriya zatoki znahoditsya v pomirnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Cilorichno perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Holodna shtormova zima morska kriga j ajsbergi lito proholodne vologe z chastimi tumanami Primitki National Geographic Education Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya MarineBio Conservation Society Arhiv originalu za 3 bereznya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Limits of Oceans and Seas 3rd edition PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 22 chervnya 2013 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s DzherelaEkologiya Zatoka Svyatogo Lavrentiya 19 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl angl Gulf of Saint Lawrence GULF CANADA 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Gulf of St Lawrence The Canadian Encyclopedia 30 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Svyatogo Lavrentiya zaliv Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Evfrona ros Rob Dann Shedra zatoka National Geographic 2014 Vip 5 14 S 86 105 PosilannyaSvyatogo Lavrentiya zatoka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006