Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довгота́ (англ. longitude, нім. Länge f) — одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають положення точок на земній поверхні (див. Географічні координати, ), на небесній сфері (див. Небесні координати), на поверхнях Сонця, Місяця, планет (Геліографічні координати, Селенографічні координати, Планетографічні координати).
 | |
| Карта Землі | |
| Довгота (λ) | |
|---|---|
| Лінії довготи на цій проєкції виглядають викривленими та вертикальними, але насправді вони є половинами великих кіл. | |
| Широта (φ) | |
| Лінії широти в цій проєкції виглядають прямими та горизонтальними, але насправді вони є колами різних радіусів. Всі точки з однією широтою утворюють паралель. | |
| Екватор ділить планету на Північну та Південну півкулі. Він лежить на широті 0°. |  |
Для Землі, залежно від способу визначення, розрізняють довготу астрономічну й довготу геодезичну.
Астрономічна довгота на земній поверхні дорівнює різниці місцевого часу (середнього сонячному або зоряного) в обумовленому пункті й часі початкового (гринвіцького) меридіана (всесвітній час) з астрономічних спостережень і залежить від напрямку прямовисної лінії (нормалі до геоїда) в обумовленому пункті. Тобто двогранний кут між площиною початкового астрономічного меридіана і площиною астрономічного меридіана даної точки земної поверхні. У міжнародній практиці така довгота вважається додатною на захід, а в колишньому СРСР переважно на схід від 0° до 360° (у годинному вимірі від 0 до 24). Позначається буквою λ.
Астрономічною довготою називається також одна з координат в екліптичній системі небесних координат.
Геодезична довгота визначається шляхом геодезичних вимірювань, наприклад тріангуляції, від деякого вихідного пункту до обумовленого пункту й залежить від напрямку нормалі в ньому до прийнятого референц-еліпсоїда. Тобто двогранний кут між площиною геодезичного початкового меридіана і площиною геодезичного меридіана даної точки земної поверхні. Це аналогічно астрономічній, тільки прямовисна лінія в даній точці замінюється нормаллю до референц-еліпсоїда. Позначається буквою L.
Див. також
Посилання
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Довгота [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Географічні координати // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgota angl longitude nim Lange f odna z koordinat u ryadi sistem sferichnih koordinat sho viznachayut polozhennya tochok na zemnij poverhni div Geografichni koordinati na nebesnij sferi div Nebesni koordinati na poverhnyah Soncya Misyacya planet Geliografichni koordinati Selenografichni koordinati Planetografichni koordinati Karta ZemliDovgota l Liniyi dovgoti na cij proyekciyi viglyadayut vikrivlenimi ta vertikalnimi ale naspravdi voni ye polovinami velikih kil Shirota f Liniyi shiroti v cij proyekciyi viglyadayut pryamimi ta gorizontalnimi ale naspravdi voni ye kolami riznih radiusiv Vsi tochki z odniyeyu shirotoyu utvoryuyut paralel Ekvator dilit planetu na Pivnichnu ta Pivdennu pivkuli Vin lezhit na shiroti 0 Dlya Zemli zalezhno vid sposobu viznachennya rozriznyayut dovgotu astronomichnu j dovgotu geodezichnu Astronomichna dovgota na zemnij poverhni dorivnyuye riznici miscevogo chasu serednogo sonyachnomu abo zoryanogo v obumovlenomu punkti j chasi pochatkovogo grinvickogo meridiana vsesvitnij chas z astronomichnih sposterezhen i zalezhit vid napryamku pryamovisnoyi liniyi normali do geoyida v obumovlenomu punkti Tobto dvogrannij kut mizh ploshinoyu pochatkovogo astronomichnogo meridiana i ploshinoyu astronomichnogo meridiana danoyi tochki zemnoyi poverhni U mizhnarodnij praktici taka dovgota vvazhayetsya dodatnoyu na zahid a v kolishnomu SRSR perevazhno na shid vid 0 do 360 u godinnomu vimiri vid 0 do 24 Poznachayetsya bukvoyu l Astronomichnoyu dovgotoyu nazivayetsya takozh odna z koordinat v ekliptichnij sistemi nebesnih koordinat Geodezichna dovgota viznachayetsya shlyahom geodezichnih vimiryuvan napriklad triangulyaciyi vid deyakogo vihidnogo punktu do obumovlenogo punktu j zalezhit vid napryamku normali v nomu do prijnyatogo referenc elipsoyida Tobto dvogrannij kut mizh ploshinoyu geodezichnogo pochatkovogo meridiana i ploshinoyu geodezichnogo meridiana danoyi tochki zemnoyi poverhni Ce analogichno astronomichnij tilki pryamovisna liniya v danij tochci zaminyuyetsya normallyu do referenc elipsoyida Poznachayetsya bukvoyu L Malyuvannya Zemli z dovgotDiv takozhShirotaPosilannyaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Dovgota 4 bereznya 2016 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Geografichni koordinati Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006