Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бухарський газоносний регіон — Ташкент — Бішкек — Алмати (БГР — ТБА) — трубопровідна система, призначена для поставок газу з узбецьких родовищ Бухарської та Кашкадар'їнської областей до столичного регіону, півдня Казахстану та півночі Киргизії.
Перша нитка
Початок розробки у 1950-х роках запасів газу на правобережжі Амудар'ї дозволив розпочати газифікацію Узбецьої РСР. В 1958—1961 рр. спорудили газопровід Джаркок — Бухара — Самарканд — Ташкент (ДБСТ), який транспортував продукцію родовищ Каганської групи (Джаркок, Сариташ, Караулбазар) та починався ділянкою Караулбазар — Каган довжиною 35 км. Крім того, невдовзі ввели в дію першу нитку газопроводу , що забезпечила доступ до ресурсу гігантського Газлінського родовища. ДБСТ був виконаний в діаметрі 720 мм (хоча також є відомості про використання труб діаметром 500 мм) та мав довжину 573 км. Невдовзі він був подовжений до казахського Чимкенту (Шимкенту), для чого проклали ділянку довжиною 119 км з тим же діаметром 720 мм.
ДБСТ мав проектну пропускну здатність на рівні 4,5 млрд.м3 на рік. Втім, цей показник міг бути досягнутий за умови спорудження компресорних станцій КС-1 «Каган» та КС-2 «Зірабулак», які стали до ладу не раніше 1965-го. Відомо, що в 1963-му було протранспортовано 2,1 млрд м3, з яких 1,5 млрд м3 використали споживачі районів Ташкенту, Чирчику, Ахангарану та Чимкенту. Серед великих споживачів можливо відзначити завод азотних добрив у Чирчику (переведений на газ в 1961-му), Ташкентську ТЕС, Навоїйську ТЕС (на обох станціях перші турбіни ввели в 1963-му), (введений в 1964-му).
В подальшому газопровід подовжили до Бішкеку (в ті часи Фрунзе, 1970 р.) та Алмати (1971 р.), так що його загальна довжина сягнула 1342 км. На першій ділянці траса була виконана в тому ж діаметрі 720 мм, який після Бішкеку змінювався на 530 мм. При цьому в 1966-му до системи подали додатковий ресурс з родовища Мубарек, для чого проклали трубопровід .
Додатковим елементом системи стало підземне сховище газу Полторацьке, що стало до ладу в 1965-му та було під'єднане до ділянки Чирчик — Чимкент.
В якийсь момент в районі Самарканду почала роботу компресорна станція КС-3 «Арал», а на ділянці між Самаркандом та Ташкентом з'явилась компресорна станція КС-3А «Янгієр», від якої відходив газопровід до Ферганської долини.
Друга нитка
До 1980 року у складі системи БГР — ТБА спорудили другу нитку, яка починалась від Кагану та прямувала до Чимкенту. Після Галля-Аралу її траса дещо розходилась з маршрутом першої нитки та переходила на територію Казахстану в районі селища Чиназ. Діаметр другої нитки до Чіназу становив 1020 мм, після чого зменшувався до 820 мм.
Для перекачування ресурсу додатково звели компресорні станції КС-3Б «Чиназ» та КС-4 «Полторацька» (остання стала до ладу в 1980 році).
Подальший розвиток
В якийсь момент між Зірабулаком та Полторацьким проклали ще одну нитку в діаметрах 1020 мм (до Чиназу) та 820 мм, тоді як ділянку Зірабулак — Янгієр підсилила нитка діаметром 1020 мм.
В 1988-му після Чимкенту систему сполучили з новим газопроводом Газлі — Чимкент, в місці сходження якого з БГР — ТБА з'явилась компресорна станція КС-4А «Самсонівка». Ділянку БГР — ТБА від Самсонівки та до району на схід від Таразу підсилили лупінгом діаметром 1020 мм, а в районі Таразі з'явилась компресорна станція КС-5 «Тараз».
Є відомості, що загальна пропускна здатність системи БГР — ТБА досягнула 23 млрд.м3 на рік.
Окрім ПСГ Полторацьке з системою також працювало ПСГ Акир-Тобе, введене в 1986-му на ділянці Тараз — Бішкек.
Сучасний стан
Розвиток узбецької підсистеми
Після надбання центральноазійськими республіками незалежності виникли певні проблеми з використанням системи БГР — ТБА. Між Узбекистаном та Киргизстаном неодноразово виникали суперечки відносно ціни на газ, типовим наслідком чого був його несанкціонований відбір та наступне перекриття поставок до Киргизії, а разом з цим і до Алмати. Крім того, незадовільним був і технічний стан магістралі, особливо її киргизької ділянки, внаслідок відсутності необхідних ремонтних робіт — лише в 2015 році приступили до будівництва нової черги газопроводу по території Киргизії, що повинно було вирішити цю проблему. Хоча з Казахстаном в узбецької сторони не виникало особливих суперечок, проте для уникнення транзиту при постачанні столичного регіону в Узбекистані створили обхідний газопровід Янгієр – Ташкент.
В 2020-х роках новими великими споживачами блакитного палива в районі проходження системи стали Ташкентська ТЕС компанії Aksa Energy, Ташкентська ТЕС компанії Cengiz Energy, Янгієрська ТЕС, Сирдар'їнська ТЕС компанії Akwa Power.
Розвиток казахської підсистеми
В 2003-му до КС-5 «Тараз» підключили газопровід Амангельди — Тараз, що транспортує продукцію малих родовищ Жамбилської області.
В 2013-му до КС-4А «Самсонівка» вивели газопровід Бейнеу — Бозой — Шимкент, який забезпечує подачу ресурсу з родовищ на заході Казахстану.
Станом на другу половину 2010-х незадовго до Алмати газопровід БГР — ТБА отримав бідирекціональну перемичку з системою Центральна Азія — Китай. Від місця приєднання цієї перемички до траси Центральна Азія — Китай починається газопровід Алмати — Талдикорган, який, таким чином, може отримувати ресурс як з Центральна Азія — Китай, так і з БГР — ТБА. Ще одне сполучення між БГР — ТБА та Центральна Азія — Китай забезпечує споруджений в 2012-му газопровід Кордай — Шу, який одночасно створює обхід території Киргизстану.
Для кращого забезпечення блакитним паливом споживачів в районі Алмати в 2014-му проклали відгалуження Алмати — Байсерке — Талгар довжиною 64 км та діаметром 720 мм, що обходить Алмату по північному напівкільцю.
Протранспортований по БГР — ТБА ресурс можуть або могли використовувати Шимкентський свинцевий завод, Шимкентська ТЕЦ-1, Шимкентська ТЕЦ-3, Жамбилська ТЕС, Таразька ТЕЦ, Алматинська ТЕЦ-1.
Примітки
- . www.ung.uz (узб.). Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
- УЗБЕКИСТОНДА ИЖТИМОИЙ ФАНЛАР ОБЩЕСТВЕННЫ Е НАУКИ В УЗБЕКИСТАНЕ (PDF).
- Корпоративное издание ООО «Газпром проектирование» и проектных институтов ПАО «Газпром» (PDF).
- . vek-noviy.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 7 березня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2017.
- (www.tsymbalov.net), Stanislav, Tsymbalov. . www.msn.kg (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
- . www.gazprom.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buharskij gazonosnij region Tashkent Bishkek Almati BGR TBA truboprovidna sistema priznachena dlya postavok gazu z uzbeckih rodovish Buharskoyi ta Kashkadar yinskoyi oblastej do stolichnogo regionu pivdnya Kazahstanu ta pivnochi Kirgiziyi Persha nitkaPochatok rozrobki u 1950 h rokah zapasiv gazu na pravoberezhzhi Amudar yi dozvoliv rozpochati gazifikaciyu Uzbecoyi RSR V 1958 1961 rr sporudili gazoprovid Dzharkok Buhara Samarkand Tashkent DBST yakij transportuvav produkciyu rodovish Kaganskoyi grupi Dzharkok Saritash Karaulbazar ta pochinavsya dilyankoyu Karaulbazar Kagan dovzhinoyu 35 km Krim togo nevdovzi vveli v diyu pershu nitku gazoprovodu sho zabezpechila dostup do resursu gigantskogo Gazlinskogo rodovisha DBST buv vikonanij v diametri 720 mm hocha takozh ye vidomosti pro vikoristannya trub diametrom 500 mm ta mav dovzhinu 573 km Nevdovzi vin buv podovzhenij do kazahskogo Chimkentu Shimkentu dlya chogo proklali dilyanku dovzhinoyu 119 km z tim zhe diametrom 720 mm DBST mav proektnu propusknu zdatnist na rivni 4 5 mlrd m3 na rik Vtim cej pokaznik mig buti dosyagnutij za umovi sporudzhennya kompresornih stancij KS 1 Kagan ta KS 2 Zirabulak yaki stali do ladu ne ranishe 1965 go Vidomo sho v 1963 mu bulo protransportovano 2 1 mlrd m3 z yakih 1 5 mlrd m3 vikoristali spozhivachi rajoniv Tashkentu Chirchiku Ahangaranu ta Chimkentu Sered velikih spozhivachiv mozhlivo vidznachiti zavod azotnih dobriv u Chirchiku perevedenij na gaz v 1961 mu Tashkentsku TES Navoyijsku TES na oboh stanciyah pershi turbini vveli v 1963 mu vvedenij v 1964 mu V podalshomu gazoprovid podovzhili do Bishkeku v ti chasi Frunze 1970 r ta Almati 1971 r tak sho jogo zagalna dovzhina syagnula 1342 km Na pershij dilyanci trasa bula vikonana v tomu zh diametri 720 mm yakij pislya Bishkeku zminyuvavsya na 530 mm Pri comu v 1966 mu do sistemi podali dodatkovij resurs z rodovisha Mubarek dlya chogo proklali truboprovid Dodatkovim elementom sistemi stalo pidzemne shovishe gazu Poltoracke sho stalo do ladu v 1965 mu ta bulo pid yednane do dilyanki Chirchik Chimkent V yakijs moment v rajoni Samarkandu pochala robotu kompresorna stanciya KS 3 Aral a na dilyanci mizh Samarkandom ta Tashkentom z yavilas kompresorna stanciya KS 3A Yangiyer vid yakoyi vidhodiv gazoprovid do Ferganskoyi dolini Druga nitkaDo 1980 roku u skladi sistemi BGR TBA sporudili drugu nitku yaka pochinalas vid Kaganu ta pryamuvala do Chimkentu Pislya Gallya Aralu yiyi trasa desho rozhodilas z marshrutom pershoyi nitki ta perehodila na teritoriyu Kazahstanu v rajoni selisha Chinaz Diametr drugoyi nitki do Chinazu stanoviv 1020 mm pislya chogo zmenshuvavsya do 820 mm Dlya perekachuvannya resursu dodatkovo zveli kompresorni stanciyi KS 3B Chinaz ta KS 4 Poltoracka ostannya stala do ladu v 1980 roci Podalshij rozvitokV yakijs moment mizh Zirabulakom ta Poltorackim proklali she odnu nitku v diametrah 1020 mm do Chinazu ta 820 mm todi yak dilyanku Zirabulak Yangiyer pidsilila nitka diametrom 1020 mm V 1988 mu pislya Chimkentu sistemu spoluchili z novim gazoprovodom Gazli Chimkent v misci shodzhennya yakogo z BGR TBA z yavilas kompresorna stanciya KS 4A Samsonivka Dilyanku BGR TBA vid Samsonivki ta do rajonu na shid vid Tarazu pidsilili lupingom diametrom 1020 mm a v rajoni Tarazi z yavilas kompresorna stanciya KS 5 Taraz Ye vidomosti sho zagalna propuskna zdatnist sistemi BGR TBA dosyagnula 23 mlrd m3 na rik Okrim PSG Poltoracke z sistemoyu takozh pracyuvalo PSG Akir Tobe vvedene v 1986 mu na dilyanci Taraz Bishkek Suchasnij stanRozvitok uzbeckoyi pidsistemi Pislya nadbannya centralnoazijskimi respublikami nezalezhnosti vinikli pevni problemi z vikoristannyam sistemi BGR TBA Mizh Uzbekistanom ta Kirgizstanom neodnorazovo vinikali superechki vidnosno cini na gaz tipovim naslidkom chogo buv jogo nesankcionovanij vidbir ta nastupne perekrittya postavok do Kirgiziyi a razom z cim i do Almati Krim togo nezadovilnim buv i tehnichnij stan magistrali osoblivo yiyi kirgizkoyi dilyanki vnaslidok vidsutnosti neobhidnih remontnih robit lishe v 2015 roci pristupili do budivnictva novoyi chergi gazoprovodu po teritoriyi Kirgiziyi sho povinno bulo virishiti cyu problemu Hocha z Kazahstanom v uzbeckoyi storoni ne vinikalo osoblivih superechok prote dlya uniknennya tranzitu pri postachanni stolichnogo regionu v Uzbekistani stvorili obhidnij gazoprovid Yangiyer Tashkent V 2020 h rokah novimi velikimi spozhivachami blakitnogo paliva v rajoni prohodzhennya sistemi stali Tashkentska TES kompaniyi Aksa Energy Tashkentska TES kompaniyi Cengiz Energy Yangiyerska TES Sirdar yinska TES kompaniyi Akwa Power Rozvitok kazahskoyi pidsistemi V 2003 mu do KS 5 Taraz pidklyuchili gazoprovid Amangeldi Taraz sho transportuye produkciyu malih rodovish Zhambilskoyi oblasti V 2013 mu do KS 4A Samsonivka viveli gazoprovid Bejneu Bozoj Shimkent yakij zabezpechuye podachu resursu z rodovish na zahodi Kazahstanu Stanom na drugu polovinu 2010 h nezadovgo do Almati gazoprovid BGR TBA otrimav bidirekcionalnu peremichku z sistemoyu Centralna Aziya Kitaj Vid miscya priyednannya ciyeyi peremichki do trasi Centralna Aziya Kitaj pochinayetsya gazoprovid Almati Taldikorgan yakij takim chinom mozhe otrimuvati resurs yak z Centralna Aziya Kitaj tak i z BGR TBA She odne spoluchennya mizh BGR TBA ta Centralna Aziya Kitaj zabezpechuye sporudzhenij v 2012 mu gazoprovid Kordaj Shu yakij odnochasno stvoryuye obhid teritoriyi Kirgizstanu Dlya krashogo zabezpechennya blakitnim palivom spozhivachiv v rajoni Almati v 2014 mu proklali vidgaluzhennya Almati Bajserke Talgar dovzhinoyu 64 km ta diametrom 720 mm sho obhodit Almatu po pivnichnomu napivkilcyu Protransportovanij po BGR TBA resurs mozhut abo mogli vikoristovuvati Shimkentskij svincevij zavod Shimkentska TEC 1 Shimkentska TEC 3 Zhambilska TES Tarazka TEC Almatinska TEC 1 Primitki www ung uz uzb Arhiv originalu za 7 bereznya 2017 Procitovano 7 bereznya 2017 UZBEKISTONDA IZhTIMOIJ FANLAR OBShESTVENNY E NAUKI V UZBEKISTANE PDF Korporativnoe izdanie OOO Gazprom proektirovanie i proektnyh institutov PAO Gazprom PDF vek noviy ru ru RU Arhiv originalu za 5 listopada 2021 Procitovano 7 bereznya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 8 bereznya 2017 www tsymbalov net Stanislav Tsymbalov www msn kg ros Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 7 bereznya 2017 www gazprom ru ros Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 7 bereznya 2017