Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хмелі в село в Україні центр Хмелівської сільської громади Роменського району Сумської області Населення становить близь

Хмелів (Роменський район)

Хмелів (Роменський район)

Хмелі́в — село в Україні, центр Хмелівської сільської громади Роменського району Сумської області. Населення становить близько 1500 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хмелівська сільська рада. У часи Гетьманщини — найпівнічніший населений пункт Лубенського полку.

село Хмелів
image
Герб
Країна image Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Громада Хмелівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA59060150010083858
Основні дані
Населення 1540
Поштовий індекс 42034
Телефонний код +380 5448
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		167 м
Водойми р. Хмелівка
Місцева влада
Адреса ради Сумська обл., Роменський р-н, вул. Роменська, 58, с. Хмелів
Карта
image
image
Хмелів
image
image
Хмелів
Мапа

image Хмелів у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хмелів.

Географія

Село Хмелів знаходиться на березі річки Хмелівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Касянове (зняте з обліку 2008 року), за 2,5 км — колишнє село Солодухи, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Заклимок. По селу протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Через село проходять автомобільні дороги Т 1907 і .

Назва

Про назву села говориться у «Великому Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона»: «Хмелов — местечко Полтавской губернии, Роменского уезда, при реке Хмеловке, в 18 верстах от уездного города. Жителей 5377. Три ярмарки, земская школа. Кустарные промыслы (древодельные, ткацкие, металлообрабатывающие и др.) быстро развиваются. В 1885 г. кустарей насчитано 33, в 1888 г. — 260, в 1898 г. — 584.»

Легенда про назву села

У сиву давнину протікала повноводна річка. Не лише човни — кораблі пропливали мимо. Там, де річка розгалужувалась і, наче за сонцем, повертала спочатку на схід і далі несла свої води на південь, береги були повиті хмелем. Та так густо, що здавалось королівськими шатами повито все довкола. «Хмелі!», «Хмелі!» — захоплено вигукували подорожні. Річку згодом тільки так і називали — «Хмелівка» — «річка, повита хмелем». І перші поселенці довго не роздумували, як назвати поселення. На березі Хмелівки, то звісно — Хмелів.

Але більш ймовірним, історично, географічно та філологічно є походження назви «Хмелів» від назви слободи, що передувала селу на цьому місці:

«Охмилова - О-хмилов-а - Хмилов - Хмелов - Хмелів».

Населення

Абсолютна більшість населення села — українці. У XIX столітті проживало кілька єврейських та великоруських (кацапських) родин. Люди говорять полтавським діалектом української мови. При чому в родовому відмінку назва села вимовляється як «у Хмело́ві», а не «Хмельо́ві», що відбиває первісну назву поселення ще за польських часів — Охмило́в.

Історія

Період Речі Посполитої

Як вказують історичні документи село Хмелів утворене, як поселення, на початку 17 століття. Територія Роменщини тоді була прикордонням, на ці землі претендували і Москва, і Варшава. Польсько-Литовське князівство сприяло заселенню прикордоння переселенцями з заходу та Лівобережжя. Московські ж війська, розміщені в Путивлі, з свого боку, розорювали та знищували такі поселення. В середині 1626 року Роменські люди відновили буди біля річки Хмелівки, зруйновані попереднього року путивльськими ратними людьми. Навпроти буд, на правому березі річки, з'явилася слобода, де за даними московських агентів налічувалося 30 дворів. Безумовно, вони мали на увазі слободу Охмилову. (Пізніше — с. Хмелів, де досі збереглася назва одного з кутків — Слобода).

У документах збереглися відомості про один з випадків розорення слобод. 23 червня 1628 р. князь С. Прозоровський та А. Толбузін писали у листі:

2 июня посылали они воеже зсилки литовцев карачаевця И. Буцнева, а с ним... детей боярских и атаманов, и казаков применительно государев указу 1000 человек. 1 июня в 12-й безвременье И. Буцнев и председатели, которые вернулись к Путивля, сказали, который они для реке Суле из 4-х слобид — Волковой, Охмиловой, Пустовийтивки и Вийтивки людей побили, а дворы и ввесь дом сожгли. А у Волковий было 40 дворов, в Пусто-вийтивци — 100, а в Вийтивци — 50, а в Охмиловий — 10, а единственно 200 дворив»
(Волкова — сучасне село Вовківці, Охмилова — село Хмелів).

Наприкінці 1628 року донський козак Петро Хотунцов на дорозі з Варви до Путивля зустрів запорозького козака з сім'єю та майном. Запорожець розповів, що полишив роменщину через прихід московських ратників а зараз повертається додому. Він також повідомив, що в Охмиловій, Війтівці та Пустовійтівці знову селяться люди, вирощують хліб, косять сіно, ставлять пасіки. На початку жовтня на слободи з Путивля знову була направлена воєнна експедиція, яка знищила будівлі та запаси хліба, зроблені слобожанами. На ці дії Москви гостро відреагувала польсько-литовська сторона. Яка, крім вимог до Росії повернути награбоване, виділила для відновлення слобод гроші та прислала 150 жовнірів для забезпечення охорони слобід.

Роменські слободи були знищені ще раз під час так званої, Смоленської війни 1632 року путивльськими та рильськими ратниками.

Лише після польсько-московської війни 1632—1634 рр., у якій Московщина зазнала поразки, та тривалих переговорів про лінію кордону було встановлено 1638 р. так звану «Путивльську межу» Охмилова та інші ближні слободи й поселення остаточно ввійшли до Польщі й були офіційно включені до складу Речі Посполитої.

В 40-х роках про Охмилову згадується вже як про слободу з якої переселялися люди далі та східне Посулля, утворюючи нові слободи. Згадується тут і про Федька (Федора?), який можливо і дав початок роду Федьків у подальшому розвитку Хмелева.

Козацька епоха

Хмелів також згадується, коли Гетьман України Богдан Хмельницький універсалом від 28 квітня 1655 року дарує село Свято-Миколаївському Крупинському Батуринському жіночому монастирю. Є кілька варіантів цього універсалу. Наведемо один з них:

Богдан Хмельницкий, гетман з Войском єго царского величєства Запорозким.

Всім вобец і кождому зособна, кому о том відат належит, вшелякоє кондициї людем ознаймуєм сим універсалом нашим, іж ми видечи убогий монастир Батуринский, а для вшелякоє ему даної помочи зо всім вечисто придалисмо село Хмилов. Пилно приказуючи всім селяном в Хмилувие мешкаючим, аби велебному в бозе господину отцу їсихиєві, ігуменови батуринскому, і од єго зосланому били послушними і во всем слухали без противенства жадного, за чим приказуєм, аби до помене-них селян хмиловских жаден не втручался.

Дат з Чигирина, дня 28 априля 1655. Богдан Хмельницкий, рука власна.

У 17-18 столітті Хмелів у складі Лубенського полку. З 1672 — у Сміленській сотні, а з 1742 року по 1782 рік — сотенне містечко Хмелівської сотні.

Створена при розподілі території Сміленської сотні у складі Лубенського полку для посилення його особового складу, боєздатності та адміністративного зміцнення і податкоспроможної населення. Хмелівська сотня користувалася печаткою сотника Андрія Шкляревича. На ній були стилізовані зображені пагони хмелю — рослини, що сама по собі є символом життя.

Хмелівська сотня

Єдиний відомий сотник Хмелівської сотні = Андрій Шкляревич (1742—1777).

До складу сотні входили населені пункти: Ведмеже, село; Великі Бубни, село; Житнє, село; Заїзд, село; Калинівка, село; Миколаївка, село; Мокіївка, село; Ненадівка, село; Погреби, присілок; Ріпки, село; Родинці, село; Уюнне, село; Хмелів, містечко.

В описі 1765—1769 pp. додано село Гаврилівка та Глобівський хутір.

  • Указатель к фонду 57 Румянцевская генеральная опись Малороссии. Хмелівська сотня
  • Ведмеже, село — оп. 1, кн. 424, арк. 288зв.—290.
  • Гаврилівка, село — оп. 1, кн. 424, арк. 288зв., 295зв.—297.
  • Глобівський, хутір — оп. 1, кн. 424, арк. 289—290.
  • Заїзд, село — оп. 1, кн. 424, арк. 288.
  • Рійки, село — оп. 1, кн. 424, арк. 288.
  • Рогинець, село — оп. 1, кн. 424, арк. 288зв.
  • Хмелів, містечко — оп. 1, кн. 424, арк. 262зв., 290—291.

Добре збереглися щодо підтвердження цього документи Генерального слідства та Рум'янцевської ревізії Лубенського полку, в тому числі і Хмелова. У ці ж роки було запроваджено гербову печатку Хмелівської сотні (з зображенням руки, що виходить із хмари й тримає булаву, — видозміною герба Лубенського полку)

16 (27) вересня 1781 Московія анексувала Гетьманщину та ліквідувала полково-сотенний устрій Лівобережної України. 9 (20) січня 1782 відкрито Київське, а 19 (30) січня того ж року Чернігівське намісництва. Лубенський полк розділено навпіл: Сміленська, Хмелівська, Костянтинівська, Роменська, Глинська, дві Лохвицькі та Янишпільська сотні увійшли до складу Глинського, Лохвицького та Роменського повітів Чернігівського намісництва.

Період Російської імперії

В першій половині XIX століття Хмелів згадується як містечко, через яке проїжджав М.Гоголь, їдучи з Полтави до Петербурга.

В другій половині дев'ятнадцятого століття Хмелів є розвиненим ремісничим містечком. Ось що про нього говорить Великий енциклоредичний словник Брокгауза і Єфрона:

image Хмелов — мст. Полтавской губ., Роменского у., при р. Хмеловке, в 18 в. от уездн. гор. Жителей 5377. Три ярмарки, земская школа. Кустарные промыслы (древодельные, ткацкие, металлообрабатывающие и др.) быстро развиваются. В 1885 г. кустарей насчитано 33, в 1888 г. — 260, в 1898 г. — 584. image

За даними етнографа Л.Падалки, на межі XIX—XX століть мешканці Хмелова мали іронічне прізвисько «сметанники» (імовірно, через те, що місцева сметана славилася на довколишніх ярмарках).

Доба УНР та Радянський Союз

1917 село увійшло до складу УНР, але через короткий час формально перейшло до анархістів, після чого до влади прийшли комуністи.

Родом з Хмелова командарм Червоної армії Федько Іван Федорович, кавалер Ордену Леніна.

1941 року село, як і вся Сумська область, було окуповане нацистами. Звільнене в 1943 році, боїв за село не було.

В наступні роки побудовано нову школу, клуб, дві колгоспні ферми та завод з виробництва цегли. На сьогоднішній день збереглися і використовуються школа та клуб.

Двоє уродженців села удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу: Вовна Петро Олексійович (указ від 07.04.1940, посмертно) та Северин Іван Кирилович (указ від 23.10.1943). Обом героям встановлено пам'ятники.

Сучасний стан

У селі — загальноосвітня середня школа, клуб, православна церква, магазини, ФАП та відділення Роменської психіатрічної клініки. Побудовано водогін та проведено газифікацію.

У центрі села — меморіальний хрест у пам'ять жертв Голодомору 1932—1933.

Обеліски солдатам, загиблим у Другій світовій війні, ретельно доглядаються сільською радою.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова Кількість Відсоток
українська 1514 98.31%
російська 24 1.56%
білоруська 2 0.13%
Усього 1540 100%

Відомі люди

У Хмелові народились

У Хмелові проживали

  • Бистро Іван Федорович — учасник ІІ світової війни, повний кавалер ордена Слави. Протягом 1936—1943 рр. проживав у селі Хмелів, працював фельдшером дільничної лікарні
  • Білецький-Носенко Павло Павлович (16 (27)серпня 1774 року — 11 червня 1856 року)- письменник, лексикограф. У 1798—1804 рр. проживав у м. Хмелів у маєтку своєї дружини Ганни Петрівни (дівоче прізвище Шкляревич)

Див. також

Примітки

  1. Вовна Пётр Алексеевич. www.warheroes.ru. Процитовано 13 січня 2016.
  2. Портал о Фронтовиках. www.pobeda1945.su. Процитовано 13 січня 2016.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

  • Облікова картка села[недоступне посилання з травня 2019]
  • Погода в селі

Джерела

  • Северин В. П., Северин М. В. Літопис Роменщини в подіях та особистостях (XVI — ХХІ ст)- Суми ПВП Еллада, 2020.
  • Стрельченко Г. С. Роменщина. Час, події, люди. Суми: ПКП Еллада S, 2009
  • Стрельченко Г. С. та інші

Роменщина. Історія населених пунктів.- Миргород. 2005

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hmeli v selo v Ukrayini centr Hmelivskoyi silskoyi gromadi Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit blizko 1500 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Hmelivska silska rada U chasi Getmanshini najpivnichnishij naselenij punkt Lubenskogo polku selo HmelivGerbKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Romenskij rajonGromada Hmelivska silska gromadaKod KATOTTG UA59060150010083858Osnovni daniNaselennya 1540Poshtovij indeks 42034Telefonnij kod 380 5448Geografichni daniGeografichni koordinati 50 53 25 pn sh 33 29 09 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 167 mVodojmi r HmelivkaMisceva vladaAdresa radi Sumska obl Romenskij r n vul Romenska 58 s HmelivKartaHmelivHmelivMapa Hmeliv u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hmeliv GeografiyaSelo Hmeliv znahoditsya na berezi richki Hmelivka vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Kasyanove znyate z obliku 2008 roku za 2 5 km kolishnye selo Soloduhi nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Zaklimok Po selu protikaye kilka peresihayuchih strumkiv z zagatami Cherez selo prohodyat avtomobilni dorogi T 1907 i NazvaPro nazvu sela govoritsya u Velikomu Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Efrona Hmelov mestechko Poltavskoj gubernii Romenskogo uezda pri reke Hmelovke v 18 verstah ot uezdnogo goroda Zhitelej 5377 Tri yarmarki zemskaya shkola Kustarnye promysly drevodelnye tkackie metalloobrabatyvayushie i dr bystro razvivayutsya V 1885 g kustarej naschitano 33 v 1888 g 260 v 1898 g 584 Legenda pro nazvu sela U sivu davninu protikala povnovodna richka Ne lishe chovni korabli proplivali mimo Tam de richka rozgaluzhuvalas i nache za soncem povertala spochatku na shid i dali nesla svoyi vodi na pivden beregi buli poviti hmelem Ta tak gusto sho zdavalos korolivskimi shatami povito vse dovkola Hmeli Hmeli zahopleno vigukuvali podorozhni Richku zgodom tilki tak i nazivali Hmelivka richka povita hmelem I pershi poselenci dovgo ne rozdumuvali yak nazvati poselennya Na berezi Hmelivki to zvisno Hmeliv Ale bilsh jmovirnim istorichno geografichno ta filologichno ye pohodzhennya nazvi Hmeliv vid nazvi slobodi sho pereduvala selu na comu misci Ohmilova O hmilov a Hmilov Hmelov Hmeliv NaselennyaAbsolyutna bilshist naselennya sela ukrayinci U XIX stolitti prozhivalo kilka yevrejskih ta velikoruskih kacapskih rodin Lyudi govoryat poltavskim dialektom ukrayinskoyi movi Pri chomu v rodovomu vidminku nazva sela vimovlyayetsya yak u Hmelo vi a ne Hmelo vi sho vidbivaye pervisnu nazvu poselennya she za polskih chasiv Ohmilo v IstoriyaPeriod Rechi Pospolitoyi Yak vkazuyut istorichni dokumenti selo Hmeliv utvorene yak poselennya na pochatku 17 stolittya Teritoriya Romenshini todi bula prikordonnyam na ci zemli pretenduvali i Moskva i Varshava Polsko Litovske knyazivstvo spriyalo zaselennyu prikordonnya pereselencyami z zahodu ta Livoberezhzhya Moskovski zh vijska rozmisheni v Putivli z svogo boku rozoryuvali ta znishuvali taki poselennya V seredini 1626 roku Romenski lyudi vidnovili budi bilya richki Hmelivki zrujnovani poperednogo roku putivlskimi ratnimi lyudmi Navproti bud na pravomu berezi richki z yavilasya sloboda de za danimi moskovskih agentiv nalichuvalosya 30 dvoriv Bezumovno voni mali na uvazi slobodu Ohmilovu Piznishe s Hmeliv de dosi zbereglasya nazva odnogo z kutkiv Sloboda U dokumentah zbereglisya vidomosti pro odin z vipadkiv rozorennya slobod 23 chervnya 1628 r knyaz S Prozorovskij ta A Tolbuzin pisali u listi 2 iyunya posylali oni voezhe zsilki litovcev karachaevcya I Bucneva a s nim detej boyarskih i atamanov i kazakov primenitelno gosudarev ukazu 1000 chelovek 1 iyunya v 12 j bezvremene I Bucnev i predsedateli kotorye vernulis k Putivlya skazali kotoryj oni dlya reke Sule iz 4 h slobid Volkovoj Ohmilovoj Pustovijtivki i Vijtivki lyudej pobili a dvory i vves dom sozhgli A u Volkovij bylo 40 dvorov v Pusto vijtivci 100 a v Vijtivci 50 a v Ohmilovij 10 a edinstvenno 200 dvoriv Volkova suchasne selo Vovkivci Ohmilova selo Hmeliv Naprikinci 1628 roku donskij kozak Petro Hotuncov na dorozi z Varvi do Putivlya zustriv zaporozkogo kozaka z sim yeyu ta majnom Zaporozhec rozpoviv sho polishiv romenshinu cherez prihid moskovskih ratnikiv a zaraz povertayetsya dodomu Vin takozh povidomiv sho v Ohmilovij Vijtivci ta Pustovijtivci znovu selyatsya lyudi viroshuyut hlib kosyat sino stavlyat pasiki Na pochatku zhovtnya na slobodi z Putivlya znovu bula napravlena voyenna ekspediciya yaka znishila budivli ta zapasi hliba zrobleni slobozhanami Na ci diyi Moskvi gostro vidreaguvala polsko litovska storona Yaka krim vimog do Rosiyi povernuti nagrabovane vidilila dlya vidnovlennya slobod groshi ta prislala 150 zhovniriv dlya zabezpechennya ohoroni slobid Romenski slobodi buli znisheni she raz pid chas tak zvanoyi Smolenskoyi vijni 1632 roku putivlskimi ta rilskimi ratnikami Lishe pislya polsko moskovskoyi vijni 1632 1634 rr u yakij Moskovshina zaznala porazki ta trivalih peregovoriv pro liniyu kordonu bulo vstanovleno 1638 r tak zvanu Putivlsku mezhu Ohmilova ta inshi blizhni slobodi j poselennya ostatochno vvijshli do Polshi j buli oficijno vklyucheni do skladu Rechi Pospolitoyi V 40 h rokah pro Ohmilovu zgaduyetsya vzhe yak pro slobodu z yakoyi pereselyalisya lyudi dali ta shidne Posullya utvoryuyuchi novi slobodi Zgaduyetsya tut i pro Fedka Fedora yakij mozhlivo i dav pochatok rodu Fedkiv u podalshomu rozvitku Hmeleva Kozacka epoha Hmeliv takozh zgaduyetsya koli Getman Ukrayini Bogdan Hmelnickij universalom vid 28 kvitnya 1655 roku daruye selo Svyato Mikolayivskomu Krupinskomu Baturinskomu zhinochomu monastiryu Ye kilka variantiv cogo universalu Navedemo odin z nih Bogdan Hmelnickij getman z Vojskom yego carskogo velichyestva Zaporozkim Vsim vobec i kozhdomu zosobna komu o tom vidat nalezhit vshelyakoye kondiciyi lyudem oznajmuyem sim universalom nashim izh mi videchi ubogij monastir Baturinskij a dlya vshelyakoye emu danoyi pomochi zo vsim vechisto pridalismo selo Hmilov Pilno prikazuyuchi vsim selyanom v Hmiluvie meshkayuchim abi velebnomu v boze gospodinu otcu yisihiyevi igumenovi baturinskomu i od yego zoslanomu bili poslushnimi i vo vsem sluhali bez protivenstva zhadnogo za chim prikazuyem abi do pomene nih selyan hmilovskih zhaden ne vtruchalsya Dat z Chigirina dnya 28 aprilya 1655 Bogdan Hmelnickij ruka vlasna U 17 18 stolitti Hmeliv u skladi Lubenskogo polku Z 1672 u Smilenskij sotni a z 1742 roku po 1782 rik sotenne mistechko Hmelivskoyi sotni Stvorena pri rozpodili teritoriyi Smilenskoyi sotni u skladi Lubenskogo polku dlya posilennya jogo osobovogo skladu boyezdatnosti ta administrativnogo zmicnennya i podatkospromozhnoyi naselennya Hmelivska sotnya koristuvalasya pechatkoyu sotnika Andriya Shklyarevicha Na nij buli stilizovani zobrazheni pagoni hmelyu roslini sho sama po sobi ye simvolom zhittya Hmelivska sotnya Yedinij vidomij sotnik Hmelivskoyi sotni Andrij Shklyarevich 1742 1777 Do skladu sotni vhodili naseleni punkti Vedmezhe selo Veliki Bubni selo Zhitnye selo Zayizd selo Kalinivka selo Mikolayivka selo Mokiyivka selo Nenadivka selo Pogrebi prisilok Ripki selo Rodinci selo Uyunne selo Hmeliv mistechko V opisi 1765 1769 pp dodano selo Gavrilivka ta Globivskij hutir Ukazatel k fondu 57 Rumyancevskaya generalnaya opis Malorossii Hmelivska sotnya Vedmezhe selo op 1 kn 424 ark 288zv 290 Gavrilivka selo op 1 kn 424 ark 288zv 295zv 297 Globivskij hutir op 1 kn 424 ark 289 290 Zayizd selo op 1 kn 424 ark 288 Rijki selo op 1 kn 424 ark 288 Roginec selo op 1 kn 424 ark 288zv Hmeliv mistechko op 1 kn 424 ark 262zv 290 291 Dobre zbereglisya shodo pidtverdzhennya cogo dokumenti Generalnogo slidstva ta Rum yancevskoyi reviziyi Lubenskogo polku v tomu chisli i Hmelova U ci zh roki bulo zaprovadzheno gerbovu pechatku Hmelivskoyi sotni z zobrazhennyam ruki sho vihodit iz hmari j trimaye bulavu vidozminoyu gerba Lubenskogo polku 16 27 veresnya 1781 Moskoviya aneksuvala Getmanshinu ta likviduvala polkovo sotennij ustrij Livoberezhnoyi Ukrayini 9 20 sichnya 1782 vidkrito Kiyivske a 19 30 sichnya togo zh roku Chernigivske namisnictva Lubenskij polk rozdileno navpil Smilenska Hmelivska Kostyantinivska Romenska Glinska dvi Lohvicki ta Yanishpilska sotni uvijshli do skladu Glinskogo Lohvickogo ta Romenskogo povitiv Chernigivskogo namisnictva Period Rosijskoyi imperiyi V pershij polovini XIX stolittya Hmeliv zgaduyetsya yak mistechko cherez yake proyizhdzhav M Gogol yiduchi z Poltavi do Peterburga V drugij polovini dev yatnadcyatogo stolittya Hmeliv ye rozvinenim remisnichim mistechkom Os sho pro nogo govorit Velikij encikloredichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Hmelov mst Poltavskoj gub Romenskogo u pri r Hmelovke v 18 v ot uezdn gor Zhitelej 5377 Tri yarmarki zemskaya shkola Kustarnye promysly drevodelnye tkackie metalloobrabatyvayushie i dr bystro razvivayutsya V 1885 g kustarej naschitano 33 v 1888 g 260 v 1898 g 584 Za danimi etnografa L Padalki na mezhi XIX XX stolit meshkanci Hmelova mali ironichne prizvisko smetanniki imovirno cherez te sho misceva smetana slavilasya na dovkolishnih yarmarkah Doba UNR ta Radyanskij Soyuz 1917 selo uvijshlo do skladu UNR ale cherez korotkij chas formalno perejshlo do anarhistiv pislya chogo do vladi prijshli komunisti Rodom z Hmelova komandarm Chervonoyi armiyi Fedko Ivan Fedorovich kavaler Ordenu Lenina 1941 roku selo yak i vsya Sumska oblast bulo okupovane nacistami Zvilnene v 1943 roci boyiv za selo ne bulo V nastupni roki pobudovano novu shkolu klub dvi kolgospni fermi ta zavod z virobnictva cegli Na sogodnishnij den zbereglisya i vikoristovuyutsya shkola ta klub Dvoye urodzhenciv sela udostoyeni visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Vovna Petro Oleksijovich ukaz vid 07 04 1940 posmertno ta Severin Ivan Kirilovich ukaz vid 23 10 1943 Obom geroyam vstanovleno pam yatniki Suchasnij stanU seli zagalnoosvitnya serednya shkola klub pravoslavna cerkva magazini FAP ta viddilennya Romenskoyi psihiatrichnoyi kliniki Pobudovano vodogin ta provedeno gazifikaciyu U centri sela memorialnij hrest u pam yat zhertv Golodomoru 1932 1933 Obeliski soldatam zagiblim u Drugij svitovij vijni retelno doglyadayutsya silskoyu radoyu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1514 98 31 rosijska 24 1 56 biloruska 2 0 13 Usogo 1540 100 Vidomi lyudiU Hmelovi narodilis Bugrim Valentin Volodimirovich zhurnalist chlen Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini Vovna Petro Oleksijovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Zerkal Sava Petrovich 1896 1980 pismennik golova partiyi Za volyu Ukrayini Kalinovskij Vasil Ivanovich 1906 1985 vijskovik komandir brigadi prorivu Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya Kvitka Kliment Vasilovich ukrayinskij muzikoznavec folklorist Cholovik Lesi Ukrayinki Klimenko Viktor Ivanovich likar 1939 2003 likar gematolog doktor medichnih nauk 1987 rik profesor 1988 rik Kubah Andrij Ivanovich poet zhurnalist chlen Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini Olefir Mikola Oleksijovich vice prezident derzhavnoyi kompaniyi Ukrnaftohim kandidat tehnichnih nauk zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini Rokityanskij Mikola Ivanovich 1911 profesor vikladach Kalifornijskogo koledzhu Severin Ivan Kirilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Sulimenko Ruslan Leonidovich 1981 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Fedko Volodimir Ivanovich 1941 Zasluzhenij ekonomist Ukrayini Derzhavnij radnik podatkovoyi sluzhbi drugogo rangu Harchenko Petro Andrijovich filosof poet chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Shklyarevich Petro Danilovich 1841 pislya 1917 rosijskij oficer ta gromadskij diyach chlen II Derzhavnoyi dumi vid Poltavskoyi guberniyi chlen Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi z viboriv Dijsnij statskij radnik general major U Hmelovi prozhivali Bistro Ivan Fedorovich uchasnik II svitovoyi vijni povnij kavaler ordena Slavi Protyagom 1936 1943 rr prozhivav u seli Hmeliv pracyuvav feldsherom dilnichnoyi likarni Bileckij Nosenko Pavlo Pavlovich 16 27 serpnya 1774 roku 11 chervnya 1856 roku pismennik leksikograf U 1798 1804 rr prozhivav u m Hmeliv u mayetku svoyeyi druzhini Ganni Petrivni divoche prizvishe Shklyarevich Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitkiVovna Pyotr Alekseevich www warheroes ru Procitovano 13 sichnya 2016 Portal o Frontovikah www pobeda1945 su Procitovano 13 sichnya 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaOblikova kartka sela nedostupne posilannya z travnya 2019 Pogoda v seliDzherelaSeverin V P Severin M V Litopis Romenshini v podiyah ta osobistostyah XVI HHI st Sumi PVP Ellada 2020 Strelchenko G S Romenshina Chas podiyi lyudi Sumi PKP Ellada S 2009 Strelchenko G S ta inshi Romenshina Istoriya naselenih punktiv Mirgorod 2005

Дата публікації:
Топ