Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франц II (нім. Franz II. Joseph Karl; 12 лютого 1768 — 2 березня 1835) — король Німеччини (римський король) з 1792 року, останній імператор Священної Римської імперії німецької нації з 7 липня 1792 по 6 серпня 1806 року, перший імператор Австрії з 11 серпня 1804 року до самої смерті. Як імператор Австрії (а також король Богемії, Угорщини, а також Галичини та Володимирії з 1 березня 1792 року) носив династичний номер Франц I.
Титул: Милістю Божою обраний Римський Імператор, довічний Август, спадковий імператор Австрії, король Німеччини, Єрусалиму, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Галичини та Володимерії… .
Царював у часи наполеонівських війн, після низки поразок був змушений ліквідувати Священну Римську імперію й віддати дочку Марію-Луїзу за Наполеона I Бонапарта. У внутрішній політиці його правління було реакцією проти ліберальних реформ безпосередніх попередників.
Ранні роки
Старший син ерцгерцога Леопольда, майбутнього імператора Леопольда II, та Марії-Луїзи, дочки Карла III, іспанського короля.
Дитинство його пройшло у Флоренції; з 1784 року виховувався у Відні при дворі свого дядька, Йосифа II, який вважав його малоздібним і дуже впертим юнаком. Відомо, що Йосиф ІІ був дуже невисокої думки про свого племінника, говорив, що у нього сухе серце, важкий розум і занадто розвинений егоїзм. 1788 року Франц одружився з Єлизаветою-Вільгельміною, принцесою вюртемберзькою.
У війні з османами виявив особисту мужність; у поході 1789 року він був навіть головнокомандувачем, але лише номінально (реально керував фельдмаршал Лаудон).
Після смерті Йосифа II (20 лютого 1790) Франц, до прибуття до Відня його батька Леопольда (12 березня), був регентом держави; на чолі уряду все ще стояв Кауніц. 1791 року він був присутній на Пільніцському з'їзді правителів, що розробив план дій проти французької революції; тут він близько зійшовся з прусським кронпринцом, у подальшому королем Фрідріхом Вільгельмом III. Всі найважливіші події свого життя Франц мав звичку докладно заносити до щоденників, цінність яких досить мала.
Боротьба з революційною Францією і поділ Польщі
1 березня 1792 року смерть Леопольда II призвала його на престол Австрії; потім його було обрано імператором й 14 липня короновано у Франкфурті-на-Майні. Також його було короновано угорською короною у Офені й богемською у Празі. Під час цих коронацій Франц виявив велику любов до простоти та прагнення до економії, що пізніше перетворилось у нього на скупість.
Ще Леопольд II, у лютому 1792 року, уклав союзну угоду з Пруссією проти Франції; у квітні Франц розпочав війну та вів її не без настирливості як монарх Австрії і Священної Римської імперії, навіть після того, як Пруссія уклала з Францією сепаратний мир у Базелі (5 квітня 1795 року). 1794 року Франц вирушив до чинної армії, яка слідом за тим здобула дві незначні перемоги при Като і Ландресі, що було приписано його присутності. Після нерішучого бою при Турне, у червні 1794 року, Франц повернувся до Відня. Перемоги генерала Бонапарта в Італії змусили й Франца до невигідного миру в Кампоформіо (17 жовтня 1797), за яким Австрія втратила Нідерланди й Ломбардію, але отримала Венецію, Істрію й Далмацію.
Під час третього поділу Польщі (1795) Австрія отримала західну Галичину.
У 1799 році Франц долучився до другої коаліції (з Росією та Англією) проти Франції, але поразки при Маренго та Гогенліндені змусили його погодитись на вкрай тяжкий для Австрії Люневільський мир.
Ворог і тесть Наполеона. Падіння Священної Римської імперії
Коли Наполеон став явно прагнути до проголошення Франції імперією, то ще раніше, ніж це сталось, Франц проголосив себе імператором Австрії (11 серпня 1804).
1805 року він з радістю приєднався до Третьої коаліції Росії, Швеції та Англії проти Франції. Пояснюється це особистими причинами: Наполеона Бонапарта він сприймав як продовження Французького заколоту, до якого він ставився різко негативно, оскільки заколотники убили його рідну тітку Марію Антуанетту та його кузена десятирічну дитину Людовіка, а коли Наполеон проголосив себе Імператором, то Франц ІІ сприйняв таку дію Наполеона, як самопроголошену узурпацію, оскільки єдиним законним і легітимним Імператором у той час був сам Римський Імператор Франц ІІ.
Наближення французів до Відня примусило його тікати звідти спершу до Пресбургу, потім до Брюнну, а потім до військового табору в Ольмюці, залишаючи столицю французам. 23 вересня французи зайняли Відень, а 29 вересня Франц вступив з ними у перемовини про мир, не припиняючи, однак, воєнних дій. 2 грудня 1805 року відбулась знаменита Аустерліцька битва трьох імператорів, у якій брав особисту участь й імператор Франц, який виявився мало здатним розуміти стратегічні міркування Наполеона, як і його генерали. 26 грудня 1805 року він уклав Пресбурзький мир, за яким йому довелось пожертвувати Тиролем та Венецією. 6 серпня 1806 року він зрікся корони Священної Римської імперії.
Втрати Австрії у останній війні були такими тяжкими, що у новому союзі Пруссії з Росією та війні 1806—1807 років Франц не був здатним взяти участь, попри те, що його ненависть до Франції та Наполеона, як носія революційних початків, аніскільки не зменшилась. Він віднайшов можливість задовольнити це почуття 1809 року, вчетверте оголосивши війну Франції (Війна п'ятої коаліції), але поразка при Ваграмі змусила його укласти Шенбруннський мир (14 жовтня 1809), за яким Австрія втратила Іллірію й досягла апогею своїх нещасть.
Особисто Франц пережив ще одне приниження: Наполеон вимагав руку його дочки Марії-Луїзи, і Франц мав погодитись на це споріднення з Наполеоном, якого вважав простим авантюристом. Франц розглядав цей шлюб як велику жертву батьківщині, але політичне становище країни не покращилось. Після особистих перемовин з Наполеоном у Дрездені, в травні 1812 року, Франц змушений був відправити свої війська проти Росії; але в липні 1813 року він долучився до Шостої коаліції союзників, що воювали з Наполеоном. За першим Паризьким миром він повернув більшу частину втрачених земель.
З 1815 року до смерті Франца у Австрії господарював мир, що перервався лише у 1821 році повстаннями в Італії, які було порівняно легко придушено.
Реакція
Австрійська політика, якою у цей час керував Меттерніх, була політикою крайньої реакції як всередині, так і поза Австрією (в особливості в Італії). Всередині панувала сувора поліцейська система; друк та усілякі інші прояви громадської думки вкрай утискались; сильно заохочувалось шпигунство. Сам Франц найбільше цікавився справами про політичні злочини; він тримав у себе плани в'язниць, турбувався про всі деталі життя політичних в'язнів, розпоряджався переводом їх з однієї в'язниці до іншої, прагнучи того, щоб жоден політичний промах не лишився без покарання. Створений або, принаймні, посилений ним режим (так звана ) відрізнявся вкрай дріб'язковою жорстокістю. У зовнішній політиці Франц цілковито захищав Священний союз.
Особисте життя
-
![image]()
Перша дружина Франца, Єлизавета Вюртемберзька -
![image]()
Марія Терезія Сицилійська, мати його дітей -
![image]()
Третя дружина Франца, Марія Людовіка Моденська -
![image]()
Четверта дружина Франца, Шарлотта Августа Баварська
Незважаючи на жорстокість та дріб'язковість у відношенні до супротивників, Франц хотів, щоб його вважали доброю людиною, що під час накладення покарань виконував лише тяжкий обов'язок; у своєму поводженні з людьми він мав вигляд патріархальної простоти; добре володіючи багатьма мовами, він залюбки спілкувався з простим людом народною віденською говіркою.
1790 року померла перша дружина Франца — Єлизавета Вюртемберзька; за 7 місяців він одружився з Марією-Терезією Сицилійською, яка народила йому 13 дітей, серед них Фердинанд, у подальшому імператор, та Марія-Луїза Австрійська, дружина Наполеона. У 1807 році померла й вона; за 8 місяців Франц одружився втретє з Марією Людовікою Беатрисою, принцесою моденською, яка померла в квітні 1816 року. В листопаді того ж року він одружився вчетверте з Кароліною-Августою, дочкою короля Максиміліана I Баварського, розлученою дружиною кронпринца, у подальшому короля Вільгельма I Вюртембергського. Два останніх шлюби, як і перший, лишились бездітними. Незважаючи на швидкість укладання нових шлюбів, Франц вважався гарним сім'янином, ймовірно, любив усіх своїх дружин.
Вшанування Пам'яті
Україна
- У місті Станиславів у період 1838-1928 років існував пам'ятник Королю Галіції і Лодомерії Франциску І.
- Також на честь Короля Галіції і Лодомерії Франциска І була названа Площа Франциска І у місті Станиславів.
Австрія
Йому встановлено пам'ятники у Відні, Граці.
Чехія
Йому встановлено пам'ятники у Празі та Франценсбаді (Франтішкові-Лазне).
Титули
З 1806 користувався титулами: «Ми, Франциск Перший, Божою милістю імператор Австрії; король Єрусалиму, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Галіції та Лодомерії; ерцгерцог Австрії; герцог Лотарингії, [en], Вюрцбурга, Франконії, Штирії, Каринтії і Карніоли; великий князь Краковський; великий князь Трансільванії; маркграф Моравії; князь Сандомира, Мазовії, Любліну, Верхньої і Нижньої Сілезії, [en] та [en], Тешену і Фріуле; князь Берхтесгадена і Мергентгайму; княжий граф Габсбурга, Гориції і Градиски та [en]; маркграф Верхньої і Нижньої Лужиці та Істрії».
Родовід
| Карл V | ||||||||||||||||
| Леопольд I | ||||||||||||||||
| Елеонора Марія Австрійська | ||||||||||||||||
| Франц I | ||||||||||||||||
| Філіпп I Орлеанський | ||||||||||||||||
| Єлизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанська | ||||||||||||||||
| Єлизавета-Шарлотта Пфальцська | ||||||||||||||||
| Леопольд II | ||||||||||||||||
| Леопольд I Габсбург | ||||||||||||||||
| Карл VI Габсбург | ||||||||||||||||
| Елеонора Магдалина з Нойбурга | ||||||||||||||||
| Марія Терезія | ||||||||||||||||
| Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
| Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||
| Христина Луїза Еттінгенська | ||||||||||||||||
| Франц II | ||||||||||||||||
| Людовік Великий Дофін | ||||||||||||||||
| Філіп V | ||||||||||||||||
| Марія Анна Вікторія Баварська | ||||||||||||||||
| Карл III | ||||||||||||||||
| Одоакр Фарнезе | ||||||||||||||||
| Єлизавета Фарнезе | ||||||||||||||||
| Доротея Софія Пфальц | ||||||||||||||||
| Марія Луїза Іспанська | ||||||||||||||||
| Август II | ||||||||||||||||
| Август III | ||||||||||||||||
| Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська | ||||||||||||||||
| Марія Амалія Саксонська | ||||||||||||||||
| Йозеф I Габсбург | ||||||||||||||||
| Марія-Жозефа Австрійська | ||||||||||||||||
| Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька | ||||||||||||||||
Література
- Hormayr, «Kaiser F. und Metternich» (Лейпциг, 1848) (нім.)
- Meynert, «Kaiser F. I» (B., 1871—73) (нім.)
- Ad. Beer, «Leopold II, Franz II und Katharina II» (Лейпциг, 1874) (нім.)
- Wertheimer, «Die drei ersten Frauen des Kaisers F.» (B., 1893) (нім.)
- Guglia, «Kaiserin Maria-Ludovica» (B., 1894) (нім.)
Посилання
- Франц I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Попередник Леопольд II |  | Імператор Священної Римської імперії 1792-1806 | | Наступник Не було |
| Попередник Не було |  | Імператор Австрії 1804-1835 | | Наступник Фердинанд I |
| Попередник Леопольд II |  | Король Німеччини 1792-1806 | | Наступник Не було |
| Попередник Леопольд II |  | Король Богемії 1792-1835 | | Наступник Фердинанд V |
| Попередник Леопольд II |  | Король Угорщини 1792-1835 | | Наступник Фердинанд V |
| Попередник Леопольд II |  | Король Хорватії 1792-1835 | | Наступник Фердинанд V |
| Попередник Леопольд II |  | Король Галичини та Володимирії 1792-1835 | | Наступник Фердинанд V |
| Попередник Не було |  | Король Ломбардії та Венеції 1815-1835 | | Наступник Фердинанд I |
| Попередник Леопольд II |  | Ерцгерцог Австрії 1792-1835 | | Наступник Фердинанд V |
| Попередник Леопольд II |  | Король Єрусалиму 1792-1835 титулярний | | Наступник Фердинанд V |
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118534955 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- Find a Grave — 1996.
- Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Franz I. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 208.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2014.
- British and Foreign State Papers (англ.). H.M. Stationery Office. 1829.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc II nim Franz II Joseph Karl 12 lyutogo 1768 2 bereznya 1835 korol Nimechchini rimskij korol z 1792 roku ostannij imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nimeckoyi naciyi z 7 lipnya 1792 po 6 serpnya 1806 roku pershij imperator Avstriyi z 11 serpnya 1804 roku do samoyi smerti Yak imperator Avstriyi a takozh korol Bogemiyi Ugorshini a takozh Galichini ta Volodimiriyi z 1 bereznya 1792 roku nosiv dinastichnij nomer Franc I Franc II nim Franz IIFranc IIPrapor Rimskij Imperator14 lipnya 1792 6 serpnya 1806Koronaciya 14 lipnya 1792Poperednik Leopold IIPrapor Imperator Avstriyi11 serpnya 1804 2 bereznya 1835Poperednik vin sam yak Ercgercog AvstriyiNastupnik Ferdinand IPrapor Korol Galichini ta Volodimiriyi1792 1835Poperednik Josif IINastupnik Ferdinand VPrapor Ercgercog Avstriyi1 bereznya 1792 11 serpnya 1804Poperednik Leopold IINastupnik vin sam yak Imperator Avstriyi Im ya pri narodzhenni nim Franz Joseph Karl von Habsburg LothringenNarodzhennya 12 lyutogo 1768 1768 02 12 1 2 Florenciya Italiya 1 Smert 2 bereznya 1835 1835 03 02 1 4 67 rokiv Viden Avstrijska imperiya 1 Pohovannya Imperatorskij sklepKrayina Avstrijska imperiyaReligiya katolikRid Gabsburgi LotarinzkiBatko Leopold IIMati Mariya Luyiza IspanskaShlyub Yelizaveta Vyurtemberzka 1 Mariya Tereza Burbon Neapolitanska 1 Mariya Lyudovika Modenska i Karolina Avgusta BavarskaDiti Mariya Luyiza Avstrijska Ferdinand I 6 Mariya Leopoldina Avstrijska Mariya Klementina Avstrijska d 2 Mariya Karolina Avstrijska Franc Karl Avstrijskij d 2 d 2 Mariya Karolina Avstrijska d 2 d 2 d 2 i Mariya Anna Avstrijska d 2 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Titul Milistyu Bozhoyu obranij Rimskij Imperator dovichnij Avgust spadkovij imperator Avstriyi korol Nimechchini Yerusalimu Ugorshini Bogemiyi Dalmaciyi Horvatiyi Slavoniyi Galichini ta Volodimeriyi Caryuvav u chasi napoleonivskih vijn pislya nizki porazok buv zmushenij likviduvati Svyashennu Rimsku imperiyu j viddati dochku Mariyu Luyizu za Napoleona I Bonaparta U vnutrishnij politici jogo pravlinnya bulo reakciyeyu proti liberalnih reform bezposerednih poperednikiv Ranni rokiStarshij sin ercgercoga Leopolda majbutnogo imperatora Leopolda II ta Mariyi Luyizi dochki Karla III ispanskogo korolya Ditinstvo jogo projshlo u Florenciyi z 1784 roku vihovuvavsya u Vidni pri dvori svogo dyadka Josifa II yakij vvazhav jogo malozdibnim i duzhe vpertim yunakom Vidomo sho Josif II buv duzhe nevisokoyi dumki pro svogo pleminnika govoriv sho u nogo suhe serce vazhkij rozum i zanadto rozvinenij egoyizm 1788 roku Franc odruzhivsya z Yelizavetoyu Vilgelminoyu princesoyu vyurtemberzkoyu U vijni z osmanami viyaviv osobistu muzhnist u pohodi 1789 roku vin buv navit golovnokomanduvachem ale lishe nominalno realno keruvav feldmarshal Laudon Pislya smerti Josifa II 20 lyutogo 1790 Franc do pributtya do Vidnya jogo batka Leopolda 12 bereznya buv regentom derzhavi na choli uryadu vse she stoyav Kaunic 1791 roku vin buv prisutnij na Pilnicskomu z yizdi praviteliv sho rozrobiv plan dij proti francuzkoyi revolyuciyi tut vin blizko zijshovsya z prusskim kronprincom u podalshomu korolem Fridrihom Vilgelmom III Vsi najvazhlivishi podiyi svogo zhittya Franc mav zvichku dokladno zanositi do shodennikiv cinnist yakih dosit mala Borotba z revolyucijnoyu Franciyeyu i podil PolshiFranc zi skipetrom ta derzhavoyu novoyi Avstrijskoyi imperiyi Portret roboti Fridriha fon Amerlinga 1832 Muzej istoriyi mistectv Viden 1 bereznya 1792 roku smert Leopolda II prizvala jogo na prestol Avstriyi potim jogo bulo obrano imperatorom j 14 lipnya koronovano u Frankfurti na Majni Takozh jogo bulo koronovano ugorskoyu koronoyu u Ofeni j bogemskoyu u Prazi Pid chas cih koronacij Franc viyaviv veliku lyubov do prostoti ta pragnennya do ekonomiyi sho piznishe peretvorilos u nogo na skupist She Leopold II u lyutomu 1792 roku uklav soyuznu ugodu z Prussiyeyu proti Franciyi u kvitni Franc rozpochav vijnu ta viv yiyi ne bez nastirlivosti yak monarh Avstriyi i Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi navit pislya togo yak Prussiya uklala z Franciyeyu separatnij mir u Bazeli 5 kvitnya 1795 roku 1794 roku Franc virushiv do chinnoyi armiyi yaka slidom za tim zdobula dvi neznachni peremogi pri Kato i Landresi sho bulo pripisano jogo prisutnosti Pislya nerishuchogo boyu pri Turne u chervni 1794 roku Franc povernuvsya do Vidnya Peremogi generala Bonaparta v Italiyi zmusili j Franca do nevigidnogo miru v Kampoformio 17 zhovtnya 1797 za yakim Avstriya vtratila Niderlandi j Lombardiyu ale otrimala Veneciyu Istriyu j Dalmaciyu Pid chas tretogo podilu Polshi 1795 Avstriya otrimala zahidnu Galichinu U 1799 roci Franc doluchivsya do drugoyi koaliciyi z Rosiyeyu ta Angliyeyu proti Franciyi ale porazki pri Marengo ta Gogenlindeni zmusili jogo pogoditis na vkraj tyazhkij dlya Avstriyi Lyunevilskij mir Vorog i test Napoleona Padinnya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiKoli Napoleon stav yavno pragnuti do progoloshennya Franciyi imperiyeyu to she ranishe nizh ce stalos Franc progolosiv sebe imperatorom Avstriyi 11 serpnya 1804 1805 roku vin z radistyu priyednavsya do Tretoyi koaliciyi Rosiyi Shveciyi ta Angliyi proti Franciyi Poyasnyuyetsya ce osobistimi prichinami Napoleona Bonaparta vin sprijmav yak prodovzhennya Francuzkogo zakolotu do yakogo vin stavivsya rizko negativno oskilki zakolotniki ubili jogo ridnu titku Mariyu Antuanettu ta jogo kuzena desyatirichnu ditinu Lyudovika a koli Napoleon progolosiv sebe Imperatorom to Franc II sprijnyav taku diyu Napoleona yak samoprogoloshenu uzurpaciyu oskilki yedinim zakonnim i legitimnim Imperatorom u toj chas buv sam Rimskij Imperator Franc II Nablizhennya francuziv do Vidnya primusilo jogo tikati zvidti spershu do Presburgu potim do Bryunnu a potim do vijskovogo taboru v Olmyuci zalishayuchi stolicyu francuzam 23 veresnya francuzi zajnyali Viden a 29 veresnya Franc vstupiv z nimi u peremovini pro mir ne pripinyayuchi odnak voyennih dij 2 grudnya 1805 roku vidbulas znamenita Austerlicka bitva troh imperatoriv u yakij brav osobistu uchast j imperator Franc yakij viyavivsya malo zdatnim rozumiti strategichni mirkuvannya Napoleona yak i jogo generali 26 grudnya 1805 roku vin uklav Presburzkij mir za yakim jomu dovelos pozhertvuvati Tirolem ta Veneciyeyu 6 serpnya 1806 roku vin zriksya koroni Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Imperator Franc Portret roboti Krafta Zimovogo palacu v Peterburzi Vtrati Avstriyi u ostannij vijni buli takimi tyazhkimi sho u novomu soyuzi Prussiyi z Rosiyeyu ta vijni 1806 1807 rokiv Franc ne buv zdatnim vzyati uchast popri te sho jogo nenavist do Franciyi ta Napoleona yak nosiya revolyucijnih pochatkiv aniskilki ne zmenshilas Vin vidnajshov mozhlivist zadovolniti ce pochuttya 1809 roku vchetverte ogolosivshi vijnu Franciyi Vijna p yatoyi koaliciyi ale porazka pri Vagrami zmusila jogo uklasti Shenbrunnskij mir 14 zhovtnya 1809 za yakim Avstriya vtratila Illiriyu j dosyagla apogeyu svoyih neshast Osobisto Franc perezhiv she odne prinizhennya Napoleon vimagav ruku jogo dochki Mariyi Luyizi i Franc mav pogoditis na ce sporidnennya z Napoleonom yakogo vvazhav prostim avantyuristom Franc rozglyadav cej shlyub yak veliku zhertvu batkivshini ale politichne stanovishe krayini ne pokrashilos Pislya osobistih peremovin z Napoleonom u Drezdeni v travni 1812 roku Franc zmushenij buv vidpraviti svoyi vijska proti Rosiyi ale v lipni 1813 roku vin doluchivsya do Shostoyi koaliciyi soyuznikiv sho voyuvali z Napoleonom Za pershim Parizkim mirom vin povernuv bilshu chastinu vtrachenih zemel Z 1815 roku do smerti Franca u Avstriyi gospodaryuvav mir sho perervavsya lishe u 1821 roci povstannyami v Italiyi yaki bulo porivnyano legko pridusheno ReakciyaFranc II Josif Karl Avstrijska politika yakoyu u cej chas keruvav Metternih bula politikoyu krajnoyi reakciyi yak vseredini tak i poza Avstriyeyu v osoblivosti v Italiyi Vseredini panuvala suvora policejska sistema druk ta usilyaki inshi proyavi gromadskoyi dumki vkraj utiskalis silno zaohochuvalos shpigunstvo Sam Franc najbilshe cikavivsya spravami pro politichni zlochini vin trimav u sebe plani v yaznic turbuvavsya pro vsi detali zhittya politichnih v yazniv rozporyadzhavsya perevodom yih z odniyeyi v yaznici do inshoyi pragnuchi togo shob zhoden politichnij promah ne lishivsya bez pokarannya Stvorenij abo prinajmni posilenij nim rezhim tak zvana vidriznyavsya vkraj drib yazkovoyu zhorstokistyu U zovnishnij politici Franc cilkovito zahishav Svyashennij soyuz Osobiste zhittyaPersha druzhina Franca Yelizaveta Vyurtemberzka Mariya Tereziya Sicilijska mati jogo ditej Tretya druzhina Franca Mariya Lyudovika Modenska Chetverta druzhina Franca Sharlotta Avgusta Bavarska Nezvazhayuchi na zhorstokist ta drib yazkovist u vidnoshenni do suprotivnikiv Franc hotiv shob jogo vvazhali dobroyu lyudinoyu sho pid chas nakladennya pokaran vikonuvav lishe tyazhkij obov yazok u svoyemu povodzhenni z lyudmi vin mav viglyad patriarhalnoyi prostoti dobre volodiyuchi bagatma movami vin zalyubki spilkuvavsya z prostim lyudom narodnoyu videnskoyu govirkoyu 1790 roku pomerla persha druzhina Franca Yelizaveta Vyurtemberzka za 7 misyaciv vin odruzhivsya z Mariyeyu Tereziyeyu Sicilijskoyu yaka narodila jomu 13 ditej sered nih Ferdinand u podalshomu imperator ta Mariya Luyiza Avstrijska druzhina Napoleona U 1807 roci pomerla j vona za 8 misyaciv Franc odruzhivsya vtretye z Mariyeyu Lyudovikoyu Beatrisoyu princesoyu modenskoyu yaka pomerla v kvitni 1816 roku V listopadi togo zh roku vin odruzhivsya vchetverte z Karolinoyu Avgustoyu dochkoyu korolya Maksimiliana I Bavarskogo rozluchenoyu druzhinoyu kronprinca u podalshomu korolya Vilgelma I Vyurtembergskogo Dva ostannih shlyubi yak i pershij lishilis bezditnimi Nezvazhayuchi na shvidkist ukladannya novih shlyubiv Franc vvazhavsya garnim sim yaninom jmovirno lyubiv usih svoyih druzhin Vshanuvannya Pam yatiUkrayina U misti Stanislaviv u period 1838 1928 rokiv isnuvav pam yatnik Korolyu Galiciyi i Lodomeriyi Francisku I Takozh na chest Korolya Galiciyi i Lodomeriyi Franciska I bula nazvana Plosha Franciska I u misti Stanislaviv Avstriya Jomu vstanovleno pam yatniki u Vidni Graci Chehiya Jomu vstanovleno pam yatniki u Prazi ta Francensbadi Frantishkovi Lazne Tituli Z 1806 koristuvavsya titulami Mi Francisk Pershij Bozhoyu milistyu imperator Avstriyi korol Yerusalimu Ugorshini Bogemiyi Dalmaciyi Horvatiyi Slavoniyi Galiciyi ta Lodomeriyi ercgercog Avstriyi gercog Lotaringiyi en Vyurcburga Frankoniyi Shtiriyi Karintiyi i Karnioli velikij knyaz Krakovskij velikij knyaz Transilvaniyi markgraf Moraviyi knyaz Sandomira Mazoviyi Lyublinu Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi en ta en Teshenu i Friule knyaz Berhtesgadena i Mergentgajmu knyazhij graf Gabsburga Goriciyi i Gradiski ta en markgraf Verhnoyi i Nizhnoyi Luzhici ta Istriyi Rodovid Karl V Leopold I Eleonora Mariya Avstrijska Franc I Filipp I Orleanskij Yelizaveta Sharlotta Burbon Orleanska Yelizaveta Sharlotta Pfalcska Leopold II Leopold I Gabsburg Karl VI Gabsburg Eleonora Magdalina z Nojburga Mariya Tereziya Lyudvig Rudolf Braunshvejg Volfenbyuttelskij Yelizaveta Hristina Braunshvejg Volfenbyuttelska Hristina Luyiza Ettingenska Franc II Lyudovik Velikij Dofin Filip V Mariya Anna Viktoriya Bavarska Karl III Odoakr Farneze Yelizaveta Farneze Doroteya Sofiya Pfalc Mariya Luyiza Ispanska Avgust II Avgust III Kristiana Ebergardina Brandenburg Bajrejtska Mariya Amaliya Saksonska Jozef I Gabsburg Mariya Zhozefa Avstrijska Vilgelmina Braunshvejg Lyuneburzka LiteraturaHormayr Kaiser F und Metternich Lejpcig 1848 nim Meynert Kaiser F I B 1871 73 nim Ad Beer Leopold II Franz II und Katharina II Lejpcig 1874 nim Wertheimer Die drei ersten Frauen des Kaisers F B 1893 nim Guglia Kaiserin Maria Ludovica B 1894 nim PosilannyaFranc I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Poperednik Leopold II Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1792 1806 Nastupnik Ne buloPoperednik Ne bulo Imperator Avstriyi 1804 1835 Nastupnik Ferdinand IPoperednik Leopold II Korol Nimechchini 1792 1806 Nastupnik Ne buloPoperednik Leopold II Korol Bogemiyi 1792 1835 Nastupnik Ferdinand VPoperednik Leopold II Korol Ugorshini 1792 1835 Nastupnik Ferdinand VPoperednik Leopold II Korol Horvatiyi 1792 1835 Nastupnik Ferdinand VPoperednik Leopold II Korol Galichini ta Volodimiriyi 1792 1835 Nastupnik Ferdinand VPoperednik Ne bulo Korol Lombardiyi ta Veneciyi 1815 1835 Nastupnik Ferdinand IPoperednik Leopold II Ercgercog Avstriyi 1792 1835 Nastupnik Ferdinand VPoperednik Leopold II Korol Yerusalimu 1792 1835 titulyarnij Nastupnik Ferdinand VDeutsche Nationalbibliothek Record 118534955 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Dr Constant v Wurzbach Habsburg Franz I Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 6 S 208 d Track Q88724376d Track Q665807d Track Q88724089 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2014 d Track Q110250907d Track Q2494649 British and Foreign State Papers angl H M Stationery Office 1829