Самоврядування

Не плутати з Самоуправлінням — явищем кібернетики.

Самоврядува́ння — надане законом право місцевих органів самостійно вирішувати питання, що входять до їхньої компетенції; діяльність щодо реалізації цього права.

Самоврядування

Самоврядува́ння — автономне функціонування будь-якої організаційної структури (підсистеми), уповноважене прийняття нею рішень з внутрішніх проблем, включення виконавців у процеси вироблення рішень; колективне управління як участь усіх членів організації, населення в роботі відповідного органу управління. До принципів самоврядування належать: повний демократизм, гласність, відповідальність за рішення, що приймаються, та виконання їх.

Розрізняють місцеве самоврядування, студентське самоврядування, учнівське самоврядування, робітниче самоврядування, адвокатське, суддівське самоврядування тощо.

Див. також

• Місцеве самоврядування в Україні
• Представницькі органи місцевого самоврядування в Україні
• День місцевого самоврядування
• Європейська хартія місцевого самоврядування
• Місцеве самоврядування (газета)
• Українська асоціація студентів

Джерела

• Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
• САМОВРЯДУВАННЯ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .

Література

• Самоврядування // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 686. — .
• Л. Шкляр. Самоврядування // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.651

Посилання

• Несамоврядні території // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .