Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єрева н вірм Երևան заст вірм Երեւան столиця Вірменії одне з найдавніших міст що збереглися засноване у 782 р до н е Єрев

Єреван

Єреван

Єрева́н (вірм. Երևան, заст. вірм. Երեւան) — столиця Вірменії, одне з найдавніших міст, що збереглися (засноване у 782 р. до н. е.).

Єреван
вірм. Երևան
image image
Герб Єревана Прапор Єревана
image
Єреван. Колаж
Єреван. Колаж
image
Основні дані
40°10′00″ пн. ш. 44°31′00″ сх. д. / 40.16667° пн. ш. 44.51667° сх. д. / 40.16667; 44.51667Координати: 40°10′00″ пн. ш. 44°31′00″ сх. д. / 40.16667° пн. ш. 44.51667° сх. д. / 40.16667; 44.51667
Країна image Вірменія
Столиця для Вірменія, Еріванська губернія, Демократична Республіка Вірменія, d, d, d і d
Поділ
  • d, d, d, d, d, d, d, Нор-Норк, d, d, d, Шенгавіт
    • Засновано 782 до н. е.
    Перша згадка 782 до н. е.
    Площа 223,28 км²
    Населення 1,060,138 люд. (2011)
    · густота 4,754 осіб/км²
    · ІЛР 0,797
    Висота НРМ 900—1200  м
    Водойма Раздан
    Офіційна мова вірменська
    Назва мешканців фр. erevanais, фр. erevanaise, есп. Erevanano, ісп. erevanés, ісп. erevanesa, фр. Érévanais[5], фр. Érévanaise[5], словен. Erevančan і словен. Erevančanka
    Міста-побратими Каррара (1965), Антананаріву (1981), Кембридж (1987), Марсель (1992), Ісфаган (1995), Одеса (29 листопада 1995)[6], Тбілісі (4 червня 1996)[7], Бейрут (1997), Дамаск (1997), Монреаль (1998), Буенос-Айрес (2000), Братислава (28 квітня 2000)[8][9], Сан-Паулу (8 травня 2002)[10][11], Кишинів (2005), Ростов-на-Дону, Лос-Анджелес (2007), Венеція (2011), Москва (1995), Санкт-Петербург (19 червня 1997)[12], Волгоград (9 жовтня 2015)[7][13], Ліон (1993), Київ (14 вересня 1995)[14][15], Афіни (1993), Мінськ (червень 2002)[16], Подгориця (1974), Софія (2008), Делі (2008), Ріо-де-Жанейро (лютий 2007), Калінінград (листопад 2009)[17], Амман (2014), Шанхай (2009), Ніцца (2007), Рига (2013), Новосибірськ (2014), Таллінн (2015), Ханти-Мансійськ (2014), Ставрополь (2013)[18], Флоренція, Нью-Делі, d, Краснодар (10 жовтня 2014)[19], Тегеран (2023), Астана (15 квітня 2024)
    День міста 10 жовтня
    Телефонний код 374 (10)
    Часовий пояс
    GeoNames 616051
    OSM r364087  ·R
    Поштові індекси 0001—0099
    Міська влада
    Мер міста Грачья Саргсян
    Вебсайт www.yerevan.am
    Мапа
    image
    image
    Єреван
    Єреван (Вірменія)
    image Єреван у Вікісховищі
    image
    Вигляд Єревану. Можна побачити Арарат.

    Розташований на лівобережній (по річці Аракс) частині Араратської долини.

    • Населення: 1,356 млн (2005).
    • Висота над рівнем моря: від 900 до 1300 м, частина міста розташована на вулканічному плато на північ від Араратської долини.

    Етимологія топоніма «Єреван» — ймовірно урартська; згідно з написом клинописом на знайденій в 1964 на території Єревана кам'яній плиті, місто засноване урартським царем Аргішті I в VII столітті до н. е.

    Історія

    Докладніше: Історія Єревана

    Антична доба

    Вірменські легенди зводять заснування Єревану до Ноя, виводячи назву міста з вигуку: «Єреванц!» (Вона з'явилася!), нібито зробленого Ноєм, коли від води оголилася вершина Малого Арарату. Це вважається прикладом т. з. народної етимології..

    Роком заснування Єревана вважають рік заснування урартського міста Еребуні — 782 до н. е., розташованого на південній околиці сучасного Єревана. Відповідно до наскельної клинописної хроніки у Вані, Урартський цар Аргішті I на п'ятому році свого царювання збудував місто Еребуні. Напис на кам'яній плиті, знайденій в 1950 році на пагорбі Арін-Берду, дозволив ототожнити це городище з Еребуні. Напис каже:

    «Величчю бога Халді Аргишті, син Менуа, цю могутню фортецю побудував; встановив її ім'я Еребуні для могутності країни Біайні і для залякування ворожої країни. Земля була пустинною, могутні справи я тут вчинив…»

    Через сторіччя адміністративний і політичний центр області перемістився до фортеці Тейшебаіні, яка була заснована царем на південно-західній околиці сучасного Єревана, а проте Тейшебаіні була розгромлена, мабуть скіфами, у роки падіння Урарту (590-ті до н. е.). Еребуні ж продовжив своє існування і в перську епоху, там, наприклад, знайдено мілетські монети, викарбувані близько 478 рік до н. е. Мабуть, тоді ж у вірменській мові його назву почали вимовляти як Еревуні, з переходом [b]> [v]. Існують гіпотези, втім нічим не підкріплені, що Еревуні був центром перської сатрапії Східна Вірменія. У V ст. була побудована найдавніша з єреванських церков — церква апостолів Петра і Павла (Петрос-Погосов; знесена в 1931). Поселення знаходилося в (повіті) Котайк Айраратской провінції Великої Вірменії, за 20 кілометрів від її політичної та духовної столиці Вагаршапата (колишній Ечміадзін). Слід зауважити, що частина сучасного Єревану знаходиться також на території стародавнього Арагацотн, оскільки кордоном між гаварами слугувала річка Раздан.

    image
    Руїни фортеці Еребуні.

    Середні віки

    Найперша згадка про місто у вірменському джерелі — «Книзі листів» належить до 607 року, коли якийсь Данило з Єревана згадується в числі вірменських церковників, що зберегли вірність рішенням Халкідонського собору. Далі Єреван згадується у зв'язку з арабським завоюванням: у серпні 650 р. його було обложено арабами, але безуспішно. Місто потрапило під владу арабів у 658 році. У 660 році там відбулося антиарабське повстання. З падінням арабської влади і відновленням вірменської державності, місто входило до складу Анійського царства Багратидів; в XI столітті воно було завойоване сельджуками. У XIV столітті населення міста за попередніми даними становило 15-20 тисяч осіб, проте розгром Тамерланом у 1387 р. завдав йому сильного удару. За часів правління Кара-Коюнлу і Ак-Коюнлу Єреван був важливим культурним центром, при тому що до 1441 р. керування залишалося в руках вірмен.

    Єреван в османсько-перську епоху

    У XVI–XVII століттях Єреван (перс. ايروان‎), як і весь регіон, служив ареною спустошливих ірано-турецьких воєн, що серйозно вплинуло і на демографію регіону. В той час, як вірменське населення винищувалося, депортувалося і велося в полон, у регіон не лише стихійно, але і навмисно заселялися туркменські кочові племена, яких місцеві правителі розглядали як свою опору. Так, за словами Аббаскулі-ага Бакіханова, вигнав з Іраку плем'я Баят частиною в Еріван, а частиною в Дербенд і Шабран, щоб посилити місцевих правителів».

    image
    Панорама Єревана у 1672 році (гравюра з книги: Ж.Шардена)

    У ході боротьби між Османською імперією та Персією, Єреван 14 разів переходив з рук в руки. На початку XVI століття місто захопив шах . У 1554 році двохсоттисячна турецька армія захопила і розорила Єреван, при цьому вирізавши велику кількість населення. У 1580 році місто було взяте військом турецького візира Лала Мустафа-паші, яке зруйнувало Єреван і взяло у полон 60 000 християн і мусульман. Наступник на посаді командувача, паша Фархат у 1582 році побудував у місті нову фортецю. Фортеця мала майже квадратну в плані форму — довжина 850 м, ширина 790 м, з трьох сторін обнесена подвійною стіною, і лише із західного боку — на стрімкому березі річки Раздан стіна була одинарна. Фортеця була забезпечена трьома воротами: Тебризькі на південь, Майданні (від площі, що знаходилася перед ними; також ворота Яйли) на північ і Мостові — у бік річки. Перед Майданними воротами знаходилося велике передмістя — так зване «старе місто». Червоний міст через річку, до якого виводили Мостові ворота, був побудований у 1679 р.; він прикривався побудованим на підвищенні укріпленням Кечігала. У 1604 р. фортеця була взята шахом Аббасом I.Португальський сучасник тієї епохи Антоніо де Гувеа писав:

    Шах наказав взяти Еривань, яка повністю населена вірменами, земля оброблювана і плодоносна…

    Однак перед лицем турецького контрнаступу, якому він не вважав себе в силах протистояти, Аббас уже наприкінці того ж 1604 року, за висловом вірменського історика XVII століття , «наказав виселити всіх жителів Вірменії — і християн, і євреїв, і мусульман — до Персії, щоб османи, прийшовши, знайшли б країну збезлюділою». Виведення населення Єревану було доручено Аміргуна-хану. «Перські війська, послані виселяти народ, піднявши, виганяли його з сіл і міст, піддавали вогню і безжально спалювали всі поселення, будинки та житло». Персам, однак, вдалося закріпити за собою Східну Вірменію, і, за словами Гувеа:

    …Протягом нетривалого часу місто було відновлено і знову заселено, але цього разу магометанами, а не християнами вірменами, яких цар виселив углиб Персії…

    image
    Церква Зоравар, XVII століття

    У 1635 р. Єреван (осм. روان) знову був захоплений турками, але через кілька місяців після тривалої облоги відбитий персами. За турецько-перською мирною угодою в 1639 р. остаточно увійшов до складу Персії. З крахом Сефевідської імперії, Єреван був знову захоплений турками (1723). Французький автор тих років Д. Сагредо пише:

    …Інша група турецької армії, яка увійшла до Персії з боку Ерівану, штурмом захопила це місце, знищила тридцять тисяч вірмен…

    Через 10 років місто було повернуто Надір-шахом.

    image
    Єреван у 1796 році

    У Персії Єреван був центром беглербегства, правитель якого носив титул Сардар, з 1747 року — хана. Єреванське беглярбекство часто називалося не тільки за назвою міста, а й Чухур Са'д (перс. چخور سعد‎, вірм. Չուխուր Սադ) — «місцевість Са'д», за ім'ям курдського племені са'адлу, багато представників якого правили і займали адміністративні пости в беглербекстві. У і його столиці мусульмани (перси, тюрки (в основному азербайджанці) і курди) становили 80 % населення, вірмени — 20 % і жили в основному в Єревані і селах. Вірмени панували в ремеслі і торгівлі області і мали велике значення для перської адміністрації. Безпосередніми керівниками вірмен Єревану був рід Меліків Агамалянів. Меліки мали повну адміністративну і судову владу над місцевими вірменами, за винятком права засуджувати до смертної кари (яким володів тільки Сардар). Місто поділялося на три квартали (махала): два мусульманських та один вірменський. Вірменський квартал називався Конд; він був розташований у північно-західній частині міста, у ньому було розташовано 4 найстаріші вірменські церкви міста (всього їх було 10). Там же знаходився розкішний, оточений садом палац Меліків Агамалянів. Евлія Челебі нарахував у місті 2060 «критих глиною будинків»; до моменту ж російського завоювання (1827) місто мало 1 700 будівель, 850 крамниць, 7 церков, 10 лазень, 7 великих караван-сараїв, 5 площ (майданів), 2 базари, та 2 школи.

    У результаті війн, до 1804 населення Єревана скоротилося до 6 тис. жителів, але вже у 1827 населення міста становило вже понад 20 тисяч.

    Єреван під російською владою

    image
    Герб Ериванської губернії.

    Під час першої російсько-перської війни, Єреванська фортеця двічі безуспішно була атакована росіянами (в 1804 р. Ціціановим і в 1808 р. Гудовичем). 5 жовтня 1827 Єреван був узятий військами Паскевича (який отримав за цей титул графа Ериванського). В наступному році за умовами увійшло до складу Російської імперії. Еривань стала столицею (з 1849 р. — Ериванська губернія). П'ятнадцята стаття Туркманчайського мирного договору дозволяла протягом року вірменам — підданим Персії — перейти за Аракс, який став новим кордоном Російської імперії з Персією.

    image
    Православний собор

    До початку XX століття населення міста зросло до 29 033, з них мусульман (тюрки, курди, перси) — 49 %, вірмени — 48 %, росіяни — 2 %. У місті було 8 церков (6 вірменських і 2 православні) і 7 шиїтських мечетей. Найдавніша з церков, Петра і Павла, була побудована в V столітті. Виділялася також дзвіниця церкви Катогік XII ст.; Церква Зоравар (1691–1705) була знаменита тим, що там, за переказами був похований апостол Ананія.

    З єриванських мечетей збереглася Гусейналі хана (Блакитна мечеть), нещодавно відреставрована іранськими майстрами.

    Незважаючи на статус столиці губернії, Еривань зберігала вигляд бідного провінційно-східного міста, з одно-двоповерховими глинобитними будинками, вузькими кривими вуличками. Палац сердарів і фортеця лежали в руїнах; з виробництва були тільки коньячний і цегельний заводи та кілька дрібних фабрик. У 1902 році через Еривань пройшла перша залізнична лінія, що з'єднала її з Александрополем (Гюмрі) і Тифлісом, в 1908 році друга лінія з'єднала його з і Персією, що сприяло її економічному розвитку. В 1912 оборот промисловості становив 847,7 тис. руб., з них 600,9 тис. руб. припадало на виноробство. У місті були гімназія, жіноча прогімназія і вчительська семінарія.

    Руїни фортеці, в 1853 році зруйнованої землетрусом, в 1865 р. були куплені купцем Нерсесом Таїрянцом, який у 1877 відкрив на них винний, а потім і коньячний завод, у 1898 перейшов до Миколи Шустова (нині Єреванський коньячний завод).

    Вже після початку Першої світової війни була запущена перша трамвайна лінія.

    Єреван — столиця Вірменії

    image
    Собор св. Григорія Просветителя

    У травні 1918 р. Еривань стає столицею Республіки Вірменія. На початку грудня 1920 Еривань була зайнята Червоною Армією. 18 лютого 1921 р. в результаті загальнонаціонального повстання Радянська влада була скинута, проте 2 квітня РСЧА знову вступила в Єреван, у якому на 70 років встановилася Радянська влада.

    За Радянської влади починається масштабна реконструкція Єревану, що проводиться з 1924 р. за проєктом Олександра Таманяна, який розробив особливий національний стиль з використанням елементів традиційної церковної архітектури і туфу як будівельного матеріалу. В ході цієї реконструкції, місто повністю змінило свій вигляд, майже всі раніше побудовані будівлі були знищені (у їхньому числі — фортеця, чий камінь пішов на облицювання набережної, палац Сердара, майже всі церкви і мечеті). Були прокладені нові вулиці, Єреван було електрифіковано, проведено водопровід і каналізацію. Лісопосадки на навколишніх пагорбах поклали край пиловим бурям, що були бичем старої Єривані.

    Архітектурним центром ансамблю нового Єревана стала площа Леніна (нині — Республіки). На площі, розташовані два Будинку уряду (1926-41, А. І. та Г. А. Таманяни і 1955, С. А. Сафарян, В. А. Аревшатян, Р. С. Ісраелян), історичний музей Вірменії, готель «Вірменія», будівля міністерства зв'язку та Ради профспілок (всі три М. В. Григорян, Е. А. Сарапян, 1956—1958). Серед великих громадських будівель, що визначають вигляд Єревана: Театр опери та балету ім. О. О. Спендіарова (1926-39, арх. А. І. Таманян; завершено в 1953), центральний критий ринок (1952, арх. Г. Г. Агабабян, інженер А. А. Аракслян), комплекс коньячного заводу (1952 , арх. О. С. Маркарян), сховище стародавніх рукописів Матенадаран (1959, арх. М. В. Григорян), Театр ім. Г. Сундукяна (1965, архітектори Р. Б. Алавердян, Р. А. Бадалян), Єреванський державний ляльковий театр імені Ованеса Туманяна, Музей історії м. Єревана (1968, архітектори Ш. Р. Азатян, Б. А. Арзуманян, скульптор А. А. Арутюнян), пам'ятники Давиду Сасунському (1959, скульптор Е. С. Кочар) і жертвам Геноциду вірмен 1915 (1967, архітектори А. А. Тарханян, С. Г. Калашян). У 1968 р. був відкритий Музей «Еребуні», присвячений історії Еребуні і Тейшебаіні. 1941 року було відкрито зоопарк.

    З початку 1988 року в Єревані на площі біля Оперного театру починаються масові мітинги карабаського руху, які переросли в рух за незалежність Вірменії. У 2001 р. був освячений новий Кафедральний собор Святого Григорія Просвітителя.

    Визначні пам'ятки

    Клімат

    Клімат помірно континентальний, посушливий. Літо жарке і сухе, зима м'яка і малосніжна. Осінь довга і тепла, аж до середини листопада стоїть тепла погода. Весна починається з березня.

    Клімат Єревана
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 19,5 19,6 26,0 35,0 34,2 38,6 41,6 41,8 40,0 34,1 28,5 18,1 41,8
    Середній максимум, °C 0,5 3,3 10,8 18,6 24,2 28,8 33,0 32,6 28,4 20,7 12,5 4,1 18,1
    Середня температура, °C −3,5 −1 5,7 12,7 17,5 21,9 25,9 25,1 20,6 13,1 6,4 0,1 12,0
    Середній мінімум, °C −8,1 −6,1 −0,3 6,2 10,8 14,3 17,9 17,8 12,9 7,2 1,9 −3,9 5,6
    Абсолютний мінімум, °C −27,6 −26 −19,1 −6,8 −0,6 3,7 7,5 7,9 0,1 −6,5 −14,4 −27,1 −27,6
    Норма опадів, мм 21 24 32 37 43 21 10 7 10 27 22 23 277
    Джерело: Погода и климат

    Адміністративний поділ

    image

    Місто поділяється на 12 округів, які в свою чергу поділяються на квартали:

    Округ Площа Населення,
    осіб (2010)     		Квартали
    8,37 50900 Аван (Варужан, Дурян, Чаренц, Ісаакян, Ованнісян, Саят Нова, Брюсов, Туманян), Аван Аріндж, Агні Анк
    12,35 131000 Новий Арабкір (Комітас), Айгедзор, інститут імені Мергеляна, Райком
    25,00 108000 Ачапняк, Норашен, Назарбекян, Сілікян, Лукашін, Ваагні, Анастасаван, Черьомушки
    6,71 41000 Давташен, Північний Давташен
    48,41 121500 Еребуні, Нор Ареш, Сарітах, Вардашен, Мушаван, Верін Джрашен, залізничний вокзал, Бутанія
    8,10 79100 Канакер, Новий Зейтун, Монумент
    14,20 130400 Малий Кентрон, Норагюх, Нова Килікія, Айгестан, Конд
    25,80 141500 Нова Малатія, Бангладеш, Шаумян, Араратян, Ахтанак
    4,60 11300 Норк, Норк-Мараш
    Нор Норк 14,47 146400 Нор Норк, Джрвеж, Багреванд
    18,11 9600 Нубарашен
    Шенгавіт 4,05 145900 Нижній Шенгавіт, Верхній Шенгавіт, Нижній Чарбах, Верхній Чарбах, Норагавіт, Аерація

    Населення

    Чисельність населення

    1833 1840 1856 1867 1870 1885 1897 1923 1926 1937 1939 1959 1970 1979 1989
    11280 12310 13179 14342 15040 14555 29006 48163 67121 171507 200396 509340 766705 1019213 1201539
    2001 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2013
    1 091.235 1 104.9 1 107.8 1 111.3 1 116.6 1 104.9 1 060.1 1 129.3 1 067.0 1 068.3

    Економіка

    Туризм

    image
    Єреванський аквапарк

    В останні роки у Вірменії створені сприятливі умови для туристів. Побудовано безліч об'єктів туристичної інфраструктури, створено багато цікавих туристичних маршрутів та діють як місцеві туристичні компанії, так і світові гіганти цієї галузі. Вірменія має величезний потенціал у сфері туризму, а точніше в сферах екотуризму, гірськолижного туризму, альпінізму, тощо.

    Готелі Єревана

    У столиці Республіки Вірменії на 2013 рік розташовано близько 80 готелів, які відповідають всім світовим стандартам. У Єревані представлено безліч відомих готельних мереж, такі як Marriott, Golden Tulip, Ramada, Golden Palace, Best Western, Metropol і так далі. Так само в Єревані будується готель Hilton Hyatt і Kempinski.

    Промисловість

    • Єреванський коньячний завод (ЄКЗ) — провідне підприємство Вірменії з виробництва алкогольних напоїв;
    • Хімічний завод з виробництва синтетичного каучуку «Наїріт»;
    • Завод з виробництва алюмінію «Армена»;
    • Єреванська ТЕЦ (550 тис. кВт) ;
    • Канакерська та Єреванська станції Севано-Разданського каскаду ГЕС;
    • Єреванська ГЕС-2.

    Роздрібна торгівля

    У Єревані діють мережі супермаркетів «Сас», «Єреван-Сіті», «Вас», «Бест» та інші. Побутова техніка продається в магазинах Samsung, iStore, AG, Aray, ZigZag і подібних, діє місцеве відділення компанії Microsoft.

    Фінанси

    NASDAQ OMX Armenia (до 27 січня 2009 року називалася ) є єдиною фондовою біржею, що діє у Вірменії. Була заснована в лютому 2001 року.

    Транспорт

    image
    Схема головних автодоріг Єревана

    Аеропорти

    Звартноц

    Міжнародний аеропорт «Звартноц» розташований за 12 км на захід від Єревана, має транзитну зону. Працює цілодобово. Здатний приймати будь-які типи повітряних суден. За останні 7 років на території аеропорту зведені нові сучасні термінали. На цей момент «Звартноц» може обслуговувати до 3,5 млн пасажирів на рік.

    • image
      Новий термінал аеропорту Звартноц
    • image
      Зал вильоту пасажирів міжнародних авіаліній

    Еребуні

    Докладніше: Еребуні (аеропорт)

    Аеропорт «Еребуні» — змішаний цивільний та військовий аеропорт. Він розташований в 7,3 км на південь від центру Єревану. Останнім часом аеропорт переважно використовується російськими військовими. Водночас, аеропорт використовується також приватними підприємствами, що виконують чартерні вертолітні польоти як усередині країни, так і в країни СНД, а також у Степанакертський аеропорт.

    Залізниця

    Докладніше: Єреван (станція) та

    Єреван (вірм. Երեւան) — залізнична станція в столиці Вірменії Єревані на площі Давида Сасунського. Поруч розташована станція Єреванського метрополітену Сасунци Давид.

    Дальнє пасажирське сполучення представлено двома міжнародними поїздами: зимовим Єреван — та літнім Єреван — Батумі.

    • Швидкий поїзд «Вірменія» № 372/371 Єреван — курсує взимку: відправлення з Єревану по непарних днях, з Тбілісі по парних;
    • Швидкий поїзд № 202/201 Єреван — Батумі курсує в літній час (з червень по вересня за графіком поїзда № 372/371).

    Приміське залізничне сполучення пов'язує Єреван з , Араксом, Гюмрі, Араратом, Ерасх, Раздані (всього 8 пар, з яких 3 приміські, 2 місцеві та 3 швидкі).

    Метрополітен

    Докладніше: Єреванський метрополітен
    image
    Схема Єреванського метро
    image
    Вагони метро

    Єреванський метрополітен був відкритий 7 березня 1981 та складається з однієї лінії з десятьма станціями, а також додаткової одноколійної гілки. Першим відрізком метрополітену став відрізок «Дружба» (вірм. «Барекамутюн») — «Давид Сасунський» (вірм. «Сасунци Давид»). Довжина метрополітену становить 13,4 км. За рік пасажиропотік становить 21 млн пасажирів. У зв'язку з низьким пасажиропотоком на лінії використовуються двовагонні потяги з вагонів типів (81-717) та . Решта вагонів простоюють у депо «Шенгавіт». Вартість проїзду становить 100 драм. Метрополітен з'єднує північно-західну частину міста через центр з південною частиною міста. Метро в Єревані працює з 6:30 до 23:30.

    Планується будівництво перпендикулярної другої лінії Єреванського метрополітену.

    Тролейбус

    1949 року в Єревані був відкритий перший тролейбусний маршрут. Перший тролейбусний парк для нього був відкритий у 1957 році. Тролейбус швидко розвивався в Єревані. З будівництвом нових житлових масивів туди одразу ж прокладали тролейбусну лінію. До кінця 2006 року в Єревані залишилося трохи більше 50 тролейбусних машин. Якщо в радянські часи максимальна кількість тролейбусних ліній досягала 27, то сьогодні залишилося лише 7, випуск на які може сягати від одного до 16 тролейбусів. Є два тролейбусні депо. У центрі міста та вздовж базарів контактна мережа перевішені на 2-й, 3-й ряди, оскільки на жвавих магістралях вздовж узбіч скупчуються різний автотранспорт та маршрутні таксі, які не поступаються місцем тролейбусу. В 2005—2006 рр. в центрі Єревану були встановлені зупинкові покажчики, виготовлені за європейським зразком. Проїзд оплачується при виході, а вартість проїзду становить 50 драм. У 2005 і в травні 2006 р. в Єреван надійшла партія з тролейбусів Renault, подарованих владою французького міста Ліона. А у вересні 2007 було куплено 18 нових тролейбусів марки «ЛіАЗ» 2007 випуску, привезених з Волгограду.

    Трамвай

    Єдиним містом Вірменії, де коли-небудь існував трамвай, був Єреван. 29 вересня 1906 була відкрита Еріванська міська кінно-рейкова дорога підприємця Мірзояна. Цей вид вузькоколійного кінного трамваю існував до серпня 1918 року, коли внаслідок війни трамвай був зруйнований.

    З 1932 року був проведений запуск трамвая по широкій колії електротягою. Число трамвайних вагонів у середньому кожні п'ять років збільшувалася на 25 %, і якщо в 1933 воно становило 16, то в 1945 вже 77 вагонів, а в 1965 — 222 одиниці рухомого складу. Використовувалося два види трамваїв — 71-605 та РВЗ-6М2. У зв'язку з тим, що витрати на трамвай були вищими в 2,4 рази порівняно з автобусами, а також у зв'язку з дорогою електроенергією та проблемами, які створював трамвай під час проходження Київського мосту в Єревані, 21 січня 2004 рух трамваїв у Єревані було офіційно закрито. Велика частина шляхів розібрана, трамваї розрізані на металобрухт, трамвайне депо використовується різними приватними підприємствами, а підстанція обслуговує тролейбуси.

    Канатна дорога

    Канатна дорога з'єднує з центром міста. Вона дозволяє скоротити більш ніж у 5 разів, порівняно з автомобілем, час шляху до плато. На канатній дорозі влаштовані дві станції, одна на стику вулиць Налбандяна та Чаренца, інша — на Норкському плато. Відстань між станціями 540 метрів при різниці висот — 109 метрів. Вагонетка проходить цю відстань за 2,5 хвилини. На канатній дорозі в Єревані 2 березня 2004 з великої висоти впав вагон, у якому перебували 8 людей. Внаслідок трагедії 3 особи загинули, 5 — поранені. За словами фахівців, що працюють на місці аварії, версія перевантаження вагона, розрахованого на 12 пасажирів, виключається. У зв'язку з інцидентом канатна дорога закрита.

    Наука

    Суспільство

    Освіта

    image
    Головна будівля Єреванського державного медичного університету

    Релігія

    Культура і мистецтво

    Театри

    Спорт

    ЗМІ

    Поріднені міста

    Наразі, Єреван поріднився з 27 містами:

    Місто Країна Рік
    Каррара image Італія З 1965
    Подгориця image Чорногорія З 1974
    Антананаріву image Мадагаскар З 1981
    Кембридж image США З 1987
    Марсель image Франція З 1992
    Афіни image Греція З 1993
    Ліон image Франція З 1993
    Ставрополь image Росія З 1994
    Ісфахан image Іран З 1995
    Київ image Україна З 1995
    Москва image Росія З 1995
    Одеса image Україна З 1995
    Флоренція image Італія З 1996
    Тбілісі image Грузія З 1996
    Бейрут image Ліван З 1997
    Дамаск image Сирія З 1997
    Санкт-Петербург image Росія З 1997
    Монреаль image Канада З 1998
    Париж image Франція З 1998
    Волгоград image Росія З 1998
    Братислава image Словаччина З 2001
    Мінськ image Білорусь З 2002
    Сан Паоло image Бразилія З 2002
    Ахалцихе image Грузія З 2005
    Кишинів image Молдова З 2005
    Ростов-на-Дону image Росія З 2005
    Лос Анджелес image США З 2007
    Рига image Латвія З 2013

    Відомі люди

    Народилися

    Див. також

    Джерела

    1. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 9 жовтня 2010.
    2. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 9 жовтня 2010.
    3. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2010.
    4. Эривань // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
      d:Track:Q649d:Track:Q115176170d:Track:Q167997d:Track:Q20078554
    5. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    6. https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-pobratimi/erevan-armeniya/
    7. https://www.yerevan.am/en/partner/sister-cities/
    8. https://www.yerevan.am/en/partner/sister-cities/#
    9. https://zastupitelstvo.bratislava.sk/data/att/11916.pdf
    10. http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-16230-de-29-de-junho-de-2015
    11. http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
    12. https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
    13. http://www.volgadmin.ru/d/about/TwinCities
    14. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
    15. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
    16. https://www.yerevan.am/en/partner/partner-cities/#
    17. https://www.klgd.ru/city/pasport_07052021.pdf
    18. http://ставрополь.рф/english/intermunicipal_cooperation/Information_about_Erevan.php
    19. https://krd.ru/administratsiya/administratsii-krasnodara/upravlenie-kontrolya-i-protokola/mezhdunarodnye-svyazi/goroda-pobratimy/erevan/
    20. . Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 26 серпня 2009.
    21. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 26 серпня 2009.
    22. . Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 26 серпня 2009.
    23. Велика Вірменська Енциклопедія, Єреван, 1990, ст. «Айрарат», мапа (вірм. мова).
    24. . Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 27 серпня 2009.
    25. . Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 27 серпня 2009.
    26. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2009. Процитовано 27 серпня 2009.
    27. . Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 27 серпня 2009.
    28. И. П. Петрушевский, Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX вв., Издательство Ленинградского Государственного Ордена Ленина Университета имени А. А. Жданова, Ленинград, 1949 год, Глава 7 (рос.)
    29. . Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 30 серпня 2009.
    30. Gouvea, pp. 312
    31. D.Sagredo. Histoire de L'empire ottoman, t. VII, Paris, 1732, pp. 315—346
    32. . Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 27 серпня 2009.
    33. [. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 5 вересня 2009. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. «Эривань»(рос.)]
    34. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. Т. 16. Железо — Земли. 1952. 672 стр., илл.; 51 л. илл. и карт.(рос.)
    35. БСЭ, Ереван[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
    36. . Архів оригіналу за 2 червня 2009. Процитовано 5 вересня 2009.
    37. [1][недоступне посилання з червня 2019] БСЭ, "Ереван](рос.)
    38. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2010. Процитовано 18 грудня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    39. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году/Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
    40. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
    41. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
    42. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 191.
    43. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 108.
    44. Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. Спб., 1887, с. 25.
    45. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 7 червня 2014.
    46. Города Союза ССР/НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 82 — 83.
    47. . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 червня 2014.
    48. . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    49. . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    50. . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    51. Всесоюзная перепись населения 1989 р. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    52. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2013. Процитовано 7 червня 2014.
    53. Number of population by marzes and Yerevan city, types of settlement and sex and age composition (as of the end of year) (PDF). Национальная статистическая служба Республики Армения. Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    54. Предварительные данные переписи населения Республики Армения 2011 года [ 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] (на армянском). Численность постоянного населения города Ереван — 1 060 138 человек.
    55. Численность постоянного населения РА на 1-е июля 2012 г. (арм. яз.) (PDF). Национальная статистическая служба Республики Армения. 2012. Архів (PDF) оригіналу за 16.08.2012. Процитовано 07.06.2014.
    56. Численность постоянного населения РА на 1-е апреля 2013 г. (PDF) (вірм.). Национальная статистическая служба Республики Армения. 2013. Архів (PDF) оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 7 червня 2014.
    57. Ереван: общественный транспорт в упадке.[недоступне посилання з лютого 2019]
    58. Городской электротранспорт бывшего СССР. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    59. Новые троллейбусы. оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
    60. Городской электротранспорт бывшего СССР. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    61. Городской электротранспорт бывшего СССР. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 7 червня 2014.
    62. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 7 червня 2014.
    63. . Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
    64. В Ереване сорвался вагон канатной дороги: 3 погибли, 5 ранены[недоступне посилання]
    65. Yerevan Municipality — Sister Cities. © 2005-2009 www.yerevan.am. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 червня 2009.
    66. . Архів оригіналу за 4 січня 2007. Процитовано 6 вересня 2009.
    67. "A Message from the Peace Commission: Information on Cambridge's Sister Cities, " [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] 15 February 2008. Retrieved .(англ.)
    68. Richard Thompson. «Looking to strengthen family ties with 'sister cities',» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Boston Globe, 12 October 2008. Retrieved .(англ.)
    69. Bratislava City — Twin Towns. © 2003-2008 Bratislava-City.sk. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 жовтня 2008.(англ.)
    70. . Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Yerewan
    • (рос.)
    • (англ.)
    • стаття з Енциклопедичного Словнику Брокгауза та Єфрона.(рос.)
    • Герб Эриванского уезда(рос.)[ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    image Це незавершена стаття з географії Вірменії.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Yereva n virm Երևան zast virm Երեւան stolicya Virmeniyi odne z najdavnishih mist sho zbereglisya zasnovane u 782 r do n e Yerevan virm ԵրևանGerb Yerevana Prapor YerevanaYerevan KolazhYerevan KolazhOsnovni dani40 10 00 pn sh 44 31 00 sh d 40 16667 pn sh 44 51667 sh d 40 16667 44 51667 Koordinati 40 10 00 pn sh 44 31 00 sh d 40 16667 pn sh 44 51667 sh d 40 16667 44 51667Krayina VirmeniyaStolicya dlya Virmeniya Erivanska guberniya Demokratichna Respublika Virmeniya d d d i dPodil d d d d d d d Nor Nork d d d ShengavitZasnovano 782 do n e Persha zgadka 782 do n e Plosha 223 28 km Naselennya 1 060 138 lyud 2011 gustota 4 754 osib km ILR 0 797Visota NRM 900 1200 mVodojma RazdanOficijna mova virmenskaNazva meshkanciv fr erevanais fr erevanaise esp Erevanano isp erevanes isp erevanesa fr Erevanais 5 fr Erevanaise 5 sloven Erevancan i sloven ErevancankaMista pobratimi Karrara 1965 Antananarivu 1981 Kembridzh 1987 Marsel 1992 Isfagan 1995 Odesa 29 listopada 1995 6 Tbilisi 4 chervnya 1996 7 Bejrut 1997 Damask 1997 Monreal 1998 Buenos Ajres 2000 Bratislava 28 kvitnya 2000 8 9 San Paulu 8 travnya 2002 10 11 Kishiniv 2005 Rostov na Donu Los Andzheles 2007 Veneciya 2011 Moskva 1995 Sankt Peterburg 19 chervnya 1997 12 Volgograd 9 zhovtnya 2015 7 13 Lion 1993 Kiyiv 14 veresnya 1995 14 15 Afini 1993 Minsk cherven 2002 16 Podgoricya 1974 Sofiya 2008 Deli 2008 Rio de Zhanejro lyutij 2007 Kaliningrad listopad 2009 17 Amman 2014 Shanhaj 2009 Nicca 2007 Riga 2013 Novosibirsk 2014 Tallinn 2015 Hanti Mansijsk 2014 Stavropol 2013 18 Florenciya Nyu Deli d Krasnodar 10 zhovtnya 2014 19 Tegeran 2023 Astana 15 kvitnya 2024 Den mista 10 zhovtnyaTelefonnij kod 374 10 Chasovij poyas UTC 4GeoNames 616051OSM r364087 RPoshtovi indeksi 0001 0099Miska vladaMer mista Grachya SargsyanVebsajt www yerevan amMapaYerevanYerevan Virmeniya Yerevan u VikishovishiViglyad Yerevanu Mozhna pobachiti Ararat Roztashovanij na livoberezhnij po richci Araks chastini Araratskoyi dolini Naselennya 1 356 mln 2005 Visota nad rivnem morya vid 900 do 1300 m chastina mista roztashovana na vulkanichnomu plato na pivnich vid Araratskoyi dolini Etimologiya toponima Yerevan jmovirno urartska zgidno z napisom klinopisom na znajdenij v 1964 na teritoriyi Yerevana kam yanij pliti misto zasnovane urartskim carem Argishti I v VII stolitti do n e IstoriyaDokladnishe Istoriya Yerevana Antichna doba Virmenski legendi zvodyat zasnuvannya Yerevanu do Noya vivodyachi nazvu mista z viguku Yerevanc Vona z yavilasya nibito zroblenogo Noyem koli vid vodi ogolilasya vershina Malogo Araratu Ce vvazhayetsya prikladom t z narodnoyi etimologiyi Rokom zasnuvannya Yerevana vvazhayut rik zasnuvannya urartskogo mista Erebuni 782 do n e roztashovanogo na pivdennij okolici suchasnogo Yerevana Vidpovidno do naskelnoyi klinopisnoyi hroniki u Vani Urartskij car Argishti I na p yatomu roci svogo caryuvannya zbuduvav misto Erebuni Napis na kam yanij pliti znajdenij v 1950 roci na pagorbi Arin Berdu dozvoliv ototozhniti ce gorodishe z Erebuni Napis kazhe Velichchyu boga Haldi Argishti sin Menua cyu mogutnyu fortecyu pobuduvav vstanoviv yiyi im ya Erebuni dlya mogutnosti krayini Biajni i dlya zalyakuvannya vorozhoyi krayini Zemlya bula pustinnoyu mogutni spravi ya tut vchiniv Cherez storichchya administrativnij i politichnij centr oblasti peremistivsya do forteci Tejshebaini yaka bula zasnovana carem na pivdenno zahidnij okolici suchasnogo Yerevana a prote Tejshebaini bula rozgromlena mabut skifami u roki padinnya Urartu 590 ti do n e Erebuni zh prodovzhiv svoye isnuvannya i v persku epohu tam napriklad znajdeno miletski moneti vikarbuvani blizko 478 rik do n e Mabut todi zh u virmenskij movi jogo nazvu pochali vimovlyati yak Erevuni z perehodom b gt v Isnuyut gipotezi vtim nichim ne pidkripleni sho Erevuni buv centrom perskoyi satrapiyi Shidna Virmeniya U V st bula pobudovana najdavnisha z yerevanskih cerkov cerkva apostoliv Petra i Pavla Petros Pogosov znesena v 1931 Poselennya znahodilosya v poviti Kotajk Ajraratskoj provinciyi Velikoyi Virmeniyi za 20 kilometriv vid yiyi politichnoyi ta duhovnoyi stolici Vagarshapata kolishnij Echmiadzin Slid zauvazhiti sho chastina suchasnogo Yerevanu znahoditsya takozh na teritoriyi starodavnogo Aragacotn oskilki kordonom mizh gavarami sluguvala richka Razdan Ruyini forteci Erebuni Seredni viki Najpersha zgadka pro misto u virmenskomu dzhereli Knizi listiv nalezhit do 607 roku koli yakijs Danilo z Yerevana zgaduyetsya v chisli virmenskih cerkovnikiv sho zberegli virnist rishennyam Halkidonskogo soboru Dali Yerevan zgaduyetsya u zv yazku z arabskim zavoyuvannyam u serpni 650 r jogo bulo oblozheno arabami ale bezuspishno Misto potrapilo pid vladu arabiv u 658 roci U 660 roci tam vidbulosya antiarabske povstannya Z padinnyam arabskoyi vladi i vidnovlennyam virmenskoyi derzhavnosti misto vhodilo do skladu Anijskogo carstva Bagratidiv v XI stolitti vono bulo zavojovane seldzhukami U XIV stolitti naselennya mista za poperednimi danimi stanovilo 15 20 tisyach osib prote rozgrom Tamerlanom u 1387 r zavdav jomu silnogo udaru Za chasiv pravlinnya Kara Koyunlu i Ak Koyunlu Yerevan buv vazhlivim kulturnim centrom pri tomu sho do 1441 r keruvannya zalishalosya v rukah virmen Yerevan v osmansko persku epohu U XVI XVII stolittyah Yerevan pers ايروان yak i ves region sluzhiv arenoyu spustoshlivih irano tureckih voyen sho serjozno vplinulo i na demografiyu regionu V toj chas yak virmenske naselennya vinishuvalosya deportuvalosya i velosya v polon u region ne lishe stihijno ale i navmisno zaselyalisya turkmenski kochovi plemena yakih miscevi praviteli rozglyadali yak svoyu oporu Tak za slovami Abbaskuli aga Bakihanova vignav z Iraku plem ya Bayat chastinoyu v Erivan a chastinoyu v Derbend i Shabran shob posiliti miscevih praviteliv Panorama Yerevana u 1672 roci gravyura z knigi Zh Shardena U hodi borotbi mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Persiyeyu Yerevan 14 raziv perehodiv z ruk v ruki Na pochatku XVI stolittya misto zahopiv shah U 1554 roci dvohsottisyachna turecka armiya zahopila i rozorila Yerevan pri comu virizavshi veliku kilkist naselennya U 1580 roci misto bulo vzyate vijskom tureckogo vizira Lala Mustafa pashi yake zrujnuvalo Yerevan i vzyalo u polon 60 000 hristiyan i musulman Nastupnik na posadi komanduvacha pasha Farhat u 1582 roci pobuduvav u misti novu fortecyu Fortecya mala majzhe kvadratnu v plani formu dovzhina 850 m shirina 790 m z troh storin obnesena podvijnoyu stinoyu i lishe iz zahidnogo boku na strimkomu berezi richki Razdan stina bula odinarna Fortecya bula zabezpechena troma vorotami Tebrizki na pivden Majdanni vid ploshi sho znahodilasya pered nimi takozh vorota Yajli na pivnich i Mostovi u bik richki Pered Majdannimi vorotami znahodilosya velike peredmistya tak zvane stare misto Chervonij mist cherez richku do yakogo vivodili Mostovi vorota buv pobudovanij u 1679 r vin prikrivavsya pobudovanim na pidvishenni ukriplennyam Kechigala U 1604 r fortecya bula vzyata shahom Abbasom I Portugalskij suchasnik tiyeyi epohi Antonio de Guvea pisav Shah nakazav vzyati Erivan yaka povnistyu naselena virmenami zemlya obroblyuvana i plodonosna Odnak pered licem tureckogo kontrnastupu yakomu vin ne vvazhav sebe v silah protistoyati Abbas uzhe naprikinci togo zh 1604 roku za vislovom virmenskogo istorika XVII stolittya nakazav viseliti vsih zhiteliv Virmeniyi i hristiyan i yevreyiv i musulman do Persiyi shob osmani prijshovshi znajshli b krayinu zbezlyudiloyu Vivedennya naselennya Yerevanu bulo dorucheno Amirguna hanu Perski vijska poslani viselyati narod pidnyavshi viganyali jogo z sil i mist piddavali vognyu i bezzhalno spalyuvali vsi poselennya budinki ta zhitlo Persam odnak vdalosya zakripiti za soboyu Shidnu Virmeniyu i za slovami Guvea Protyagom netrivalogo chasu misto bulo vidnovleno i znovu zaseleno ale cogo razu magometanami a ne hristiyanami virmenami yakih car viseliv uglib Persiyi Cerkva Zoravar XVII stolittya U 1635 r Yerevan osm روان znovu buv zahoplenij turkami ale cherez kilka misyaciv pislya trivaloyi oblogi vidbitij persami Za turecko perskoyu mirnoyu ugodoyu v 1639 r ostatochno uvijshov do skladu Persiyi Z krahom Sefevidskoyi imperiyi Yerevan buv znovu zahoplenij turkami 1723 Francuzkij avtor tih rokiv D Sagredo pishe Insha grupa tureckoyi armiyi yaka uvijshla do Persiyi z boku Erivanu shturmom zahopila ce misce znishila tridcyat tisyach virmen Cherez 10 rokiv misto bulo povernuto Nadir shahom Yerevan u 1796 roci U Persiyi Yerevan buv centrom beglerbegstva pravitel yakogo nosiv titul Sardar z 1747 roku hana Yerevanske beglyarbekstvo chasto nazivalosya ne tilki za nazvoyu mista a j Chuhur Sa d pers چخور سعد virm Չուխուր Սադ miscevist Sa d za im yam kurdskogo plemeni sa adlu bagato predstavnikiv yakogo pravili i zajmali administrativni posti v beglerbekstvi U i jogo stolici musulmani persi tyurki v osnovnomu azerbajdzhanci i kurdi stanovili 80 naselennya virmeni 20 i zhili v osnovnomu v Yerevani i selah Virmeni panuvali v remesli i torgivli oblasti i mali velike znachennya dlya perskoyi administraciyi Bezposerednimi kerivnikami virmen Yerevanu buv rid Melikiv Agamalyaniv Meliki mali povnu administrativnu i sudovu vladu nad miscevimi virmenami za vinyatkom prava zasudzhuvati do smertnoyi kari yakim volodiv tilki Sardar Misto podilyalosya na tri kvartali mahala dva musulmanskih ta odin virmenskij Virmenskij kvartal nazivavsya Kond vin buv roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini mista u nomu bulo roztashovano 4 najstarishi virmenski cerkvi mista vsogo yih bulo 10 Tam zhe znahodivsya rozkishnij otochenij sadom palac Melikiv Agamalyaniv Evliya Chelebi narahuvav u misti 2060 kritih glinoyu budinkiv do momentu zh rosijskogo zavoyuvannya 1827 misto malo 1 700 budivel 850 kramnic 7 cerkov 10 lazen 7 velikih karavan sarayiv 5 plosh majdaniv 2 bazari ta 2 shkoli U rezultati vijn do 1804 naselennya Yerevana skorotilosya do 6 tis zhiteliv ale vzhe u 1827 naselennya mista stanovilo vzhe ponad 20 tisyach Yerevan pid rosijskoyu vladoyu Gerb Erivanskoyi guberniyi Pid chas pershoyi rosijsko perskoyi vijni Yerevanska fortecya dvichi bezuspishno bula atakovana rosiyanami v 1804 r Cicianovim i v 1808 r Gudovichem 5 zhovtnya 1827 Yerevan buv uzyatij vijskami Paskevicha yakij otrimav za cej titul grafa Erivanskogo V nastupnomu roci za umovami uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Erivan stala stoliceyu z 1849 r Erivanska guberniya P yatnadcyata stattya Turkmanchajskogo mirnogo dogovoru dozvolyala protyagom roku virmenam piddanim Persiyi perejti za Araks yakij stav novim kordonom Rosijskoyi imperiyi z Persiyeyu Pravoslavnij sobor Do pochatku XX stolittya naselennya mista zroslo do 29 033 z nih musulman tyurki kurdi persi 49 virmeni 48 rosiyani 2 U misti bulo 8 cerkov 6 virmenskih i 2 pravoslavni i 7 shiyitskih mechetej Najdavnisha z cerkov Petra i Pavla bula pobudovana v V stolitti Vidilyalasya takozh dzvinicya cerkvi Katogik XII st Cerkva Zoravar 1691 1705 bula znamenita tim sho tam za perekazami buv pohovanij apostol Ananiya Z yerivanskih mechetej zbereglasya Gusejnali hana Blakitna mechet neshodavno vidrestavrovana iranskimi majstrami Nezvazhayuchi na status stolici guberniyi Erivan zberigala viglyad bidnogo provincijno shidnogo mista z odno dvopoverhovimi glinobitnimi budinkami vuzkimi krivimi vulichkami Palac serdariv i fortecya lezhali v ruyinah z virobnictva buli tilki konyachnij i cegelnij zavodi ta kilka dribnih fabrik U 1902 roci cherez Erivan projshla persha zaliznichna liniya sho z yednala yiyi z Aleksandropolem Gyumri i Tiflisom v 1908 roci druga liniya z yednala jogo z i Persiyeyu sho spriyalo yiyi ekonomichnomu rozvitku V 1912 oborot promislovosti stanoviv 847 7 tis rub z nih 600 9 tis rub pripadalo na vinorobstvo U misti buli gimnaziya zhinocha progimnaziya i vchitelska seminariya Ruyini forteci v 1853 roci zrujnovanoyi zemletrusom v 1865 r buli kupleni kupcem Nersesom Tayiryancom yakij u 1877 vidkriv na nih vinnij a potim i konyachnij zavod u 1898 perejshov do Mikoli Shustova nini Yerevanskij konyachnij zavod Vzhe pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni bula zapushena persha tramvajna liniya Yerevan stolicya Virmeniyi Sobor sv Grigoriya Prosvetitelya U travni 1918 r Erivan staye stoliceyu Respubliki Virmeniya Na pochatku grudnya 1920 Erivan bula zajnyata Chervonoyu Armiyeyu 18 lyutogo 1921 r v rezultati zagalnonacionalnogo povstannya Radyanska vlada bula skinuta prote 2 kvitnya RSChA znovu vstupila v Yerevan u yakomu na 70 rokiv vstanovilasya Radyanska vlada Za Radyanskoyi vladi pochinayetsya masshtabna rekonstrukciya Yerevanu sho provoditsya z 1924 r za proyektom Oleksandra Tamanyana yakij rozrobiv osoblivij nacionalnij stil z vikoristannyam elementiv tradicijnoyi cerkovnoyi arhitekturi i tufu yak budivelnogo materialu V hodi ciyeyi rekonstrukciyi misto povnistyu zminilo svij viglyad majzhe vsi ranishe pobudovani budivli buli znisheni u yihnomu chisli fortecya chij kamin pishov na oblicyuvannya naberezhnoyi palac Serdara majzhe vsi cerkvi i mecheti Buli prokladeni novi vulici Yerevan bulo elektrifikovano provedeno vodoprovid i kanalizaciyu Lisoposadki na navkolishnih pagorbah poklali kraj pilovim buryam sho buli bichem staroyi Yerivani Arhitekturnim centrom ansamblyu novogo Yerevana stala plosha Lenina nini Respubliki Na ploshi roztashovani dva Budinku uryadu 1926 41 A I ta G A Tamanyani i 1955 S A Safaryan V A Arevshatyan R S Israelyan istorichnij muzej Virmeniyi gotel Virmeniya budivlya ministerstva zv yazku ta Radi profspilok vsi tri M V Grigoryan E A Sarapyan 1956 1958 Sered velikih gromadskih budivel sho viznachayut viglyad Yerevana Teatr operi ta baletu im O O Spendiarova 1926 39 arh A I Tamanyan zaversheno v 1953 centralnij kritij rinok 1952 arh G G Agababyan inzhener A A Arakslyan kompleks konyachnogo zavodu 1952 arh O S Markaryan shovishe starodavnih rukopisiv Matenadaran 1959 arh M V Grigoryan Teatr im G Sundukyana 1965 arhitektori R B Alaverdyan R A Badalyan Yerevanskij derzhavnij lyalkovij teatr imeni Ovanesa Tumanyana Muzej istoriyi m Yerevana 1968 arhitektori Sh R Azatyan B A Arzumanyan skulptor A A Arutyunyan pam yatniki Davidu Sasunskomu 1959 skulptor E S Kochar i zhertvam Genocidu virmen 1915 1967 arhitektori A A Tarhanyan S G Kalashyan U 1968 r buv vidkritij Muzej Erebuni prisvyachenij istoriyi Erebuni i Tejshebaini 1941 roku bulo vidkrito zoopark Z pochatku 1988 roku v Yerevani na ploshi bilya Opernogo teatru pochinayutsya masovi mitingi karabaskogo ruhu yaki pererosli v ruh za nezalezhnist Virmeniyi U 2001 r buv osvyachenij novij Kafedralnij sobor Svyatogo Grigoriya Prosvititelya Viznachni pam yatkiKlimatKlimat pomirno kontinentalnij posushlivij Lito zharke i suhe zima m yaka i malosnizhna Osin dovga i tepla azh do seredini listopada stoyit tepla pogoda Vesna pochinayetsya z bereznya Klimat YerevanaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 19 5 19 6 26 0 35 0 34 2 38 6 41 6 41 8 40 0 34 1 28 5 18 1 41 8Serednij maksimum C 0 5 3 3 10 8 18 6 24 2 28 8 33 0 32 6 28 4 20 7 12 5 4 1 18 1Serednya temperatura C 3 5 1 5 7 12 7 17 5 21 9 25 9 25 1 20 6 13 1 6 4 0 1 12 0Serednij minimum C 8 1 6 1 0 3 6 2 10 8 14 3 17 9 17 8 12 9 7 2 1 9 3 9 5 6Absolyutnij minimum C 27 6 26 19 1 6 8 0 6 3 7 7 5 7 9 0 1 6 5 14 4 27 1 27 6Norma opadiv mm 21 24 32 37 43 21 10 7 10 27 22 23 277Dzherelo Pogoda i klimatAdministrativnij podilMisto podilyayetsya na 12 okrugiv yaki v svoyu chergu podilyayutsya na kvartali Okrug Plosha Naselennya osib 2010 Kvartali8 37 50900 Avan Varuzhan Duryan Charenc Isaakyan Ovannisyan Sayat Nova Bryusov Tumanyan Avan Arindzh Agni Ank12 35 131000 Novij Arabkir Komitas Ajgedzor institut imeni Mergelyana Rajkom25 00 108000 Achapnyak Norashen Nazarbekyan Silikyan Lukashin Vaagni Anastasavan Cheromushki6 71 41000 Davtashen Pivnichnij Davtashen48 41 121500 Erebuni Nor Aresh Saritah Vardashen Mushavan Verin Dzhrashen zaliznichnij vokzal Butaniya8 10 79100 Kanaker Novij Zejtun Monument14 20 130400 Malij Kentron Noragyuh Nova Kilikiya Ajgestan Kond25 80 141500 Nova Malatiya Bangladesh Shaumyan Araratyan Ahtanak4 60 11300 Nork Nork MarashNor Nork 14 47 146400 Nor Nork Dzhrvezh Bagrevand18 11 9600 NubarashenShengavit 4 05 145900 Nizhnij Shengavit Verhnij Shengavit Nizhnij Charbah Verhnij Charbah Noragavit AeraciyaNaselennyaChiselnist naselennya 1833 1840 1856 1867 1870 1885 1897 1923 1926 1937 1939 1959 1970 1979 198911280 12310 13179 14342 15040 14555 29006 48163 67121 171507 200396 509340 766705 1019213 12015392001 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 20131 091 235 1 104 9 1 107 8 1 111 3 1 116 6 1 104 9 1 060 1 1 129 3 1 067 0 1 068 3EkonomikaTurizm Yerevanskij akvapark V ostanni roki u Virmeniyi stvoreni spriyatlivi umovi dlya turistiv Pobudovano bezlich ob yektiv turistichnoyi infrastrukturi stvoreno bagato cikavih turistichnih marshrutiv ta diyut yak miscevi turistichni kompaniyi tak i svitovi giganti ciyeyi galuzi Virmeniya maye velicheznij potencial u sferi turizmu a tochnishe v sferah ekoturizmu girskolizhnogo turizmu alpinizmu tosho Goteli Yerevana U stolici Respubliki Virmeniyi na 2013 rik roztashovano blizko 80 goteliv yaki vidpovidayut vsim svitovim standartam U Yerevani predstavleno bezlich vidomih gotelnih merezh taki yak Marriott Golden Tulip Ramada Golden Palace Best Western Metropol i tak dali Tak samo v Yerevani buduyetsya gotel Hilton Hyatt i Kempinski Promislovist Yerevanskij konyachnij zavod YeKZ providne pidpriyemstvo Virmeniyi z virobnictva alkogolnih napoyiv Himichnij zavod z virobnictva sintetichnogo kauchuku Nayirit Zavod z virobnictva alyuminiyu Armena Yerevanska TEC 550 tis kVt Kanakerska ta Yerevanska stanciyi Sevano Razdanskogo kaskadu GES Yerevanska GES 2 Rozdribna torgivlya U Yerevani diyut merezhi supermarketiv Sas Yerevan Siti Vas Best ta inshi Pobutova tehnika prodayetsya v magazinah Samsung iStore AG Aray ZigZag i podibnih diye misceve viddilennya kompaniyi Microsoft Finansi NASDAQ OMX Armenia do 27 sichnya 2009 roku nazivalasya ye yedinoyu fondovoyu birzheyu sho diye u Virmeniyi Bula zasnovana v lyutomu 2001 roku TransportShema golovnih avtodorig YerevanaAeroporti Zvartnoc Mizhnarodnij aeroport Zvartnoc roztashovanij za 12 km na zahid vid Yerevana maye tranzitnu zonu Pracyuye cilodobovo Zdatnij prijmati bud yaki tipi povitryanih suden Za ostanni 7 rokiv na teritoriyi aeroportu zvedeni novi suchasni terminali Na cej moment Zvartnoc mozhe obslugovuvati do 3 5 mln pasazhiriv na rik Novij terminal aeroportu Zvartnoc Zal vilotu pasazhiriv mizhnarodnih avialinijErebuni Dokladnishe Erebuni aeroport Aeroport Erebuni zmishanij civilnij ta vijskovij aeroport Vin roztashovanij v 7 3 km na pivden vid centru Yerevanu Ostannim chasom aeroport perevazhno vikoristovuyetsya rosijskimi vijskovimi Vodnochas aeroport vikoristovuyetsya takozh privatnimi pidpriyemstvami sho vikonuyut charterni vertolitni poloti yak useredini krayini tak i v krayini SND a takozh u Stepanakertskij aeroport Zaliznicya Dokladnishe Yerevan stanciya ta Yerevan virm Երեւան zaliznichna stanciya v stolici Virmeniyi Yerevani na ploshi Davida Sasunskogo Poruch roztashovana stanciya Yerevanskogo metropolitenu Sasunci David Dalnye pasazhirske spoluchennya predstavleno dvoma mizhnarodnimi poyizdami zimovim Yerevan ta litnim Yerevan Batumi Shvidkij poyizd Virmeniya 372 371 Yerevan kursuye vzimku vidpravlennya z Yerevanu po neparnih dnyah z Tbilisi po parnih Shvidkij poyizd 202 201 Yerevan Batumi kursuye v litnij chas z cherven po veresnya za grafikom poyizda 372 371 Primiske zaliznichne spoluchennya pov yazuye Yerevan z Araksom Gyumri Araratom Erash Razdani vsogo 8 par z yakih 3 primiski 2 miscevi ta 3 shvidki Metropoliten Dokladnishe Yerevanskij metropoliten Shema Yerevanskogo metroVagoni metro Yerevanskij metropoliten buv vidkritij 7 bereznya 1981 ta skladayetsya z odniyeyi liniyi z desyatma stanciyami a takozh dodatkovoyi odnokolijnoyi gilki Pershim vidrizkom metropolitenu stav vidrizok Druzhba virm Barekamutyun David Sasunskij virm Sasunci David Dovzhina metropolitenu stanovit 13 4 km Za rik pasazhiropotik stanovit 21 mln pasazhiriv U zv yazku z nizkim pasazhiropotokom na liniyi vikoristovuyutsya dvovagonni potyagi z vagoniv tipiv 81 717 ta Reshta vagoniv prostoyuyut u depo Shengavit Vartist proyizdu stanovit 100 dram Metropoliten z yednuye pivnichno zahidnu chastinu mista cherez centr z pivdennoyu chastinoyu mista Metro v Yerevani pracyuye z 6 30 do 23 30 Planuyetsya budivnictvo perpendikulyarnoyi drugoyi liniyi Yerevanskogo metropolitenu Trolejbus 1949 roku v Yerevani buv vidkritij pershij trolejbusnij marshrut Pershij trolejbusnij park dlya nogo buv vidkritij u 1957 roci Trolejbus shvidko rozvivavsya v Yerevani Z budivnictvom novih zhitlovih masiviv tudi odrazu zh prokladali trolejbusnu liniyu Do kincya 2006 roku v Yerevani zalishilosya trohi bilshe 50 trolejbusnih mashin Yaksho v radyanski chasi maksimalna kilkist trolejbusnih linij dosyagala 27 to sogodni zalishilosya lishe 7 vipusk na yaki mozhe syagati vid odnogo do 16 trolejbusiv Ye dva trolejbusni depo U centri mista ta vzdovzh bazariv kontaktna merezha perevisheni na 2 j 3 j ryadi oskilki na zhvavih magistralyah vzdovzh uzbich skupchuyutsya riznij avtotransport ta marshrutni taksi yaki ne postupayutsya miscem trolejbusu V 2005 2006 rr v centri Yerevanu buli vstanovleni zupinkovi pokazhchiki vigotovleni za yevropejskim zrazkom Proyizd oplachuyetsya pri vihodi a vartist proyizdu stanovit 50 dram U 2005 i v travni 2006 r v Yerevan nadijshla partiya z trolejbusiv Renault podarovanih vladoyu francuzkogo mista Liona A u veresni 2007 bulo kupleno 18 novih trolejbusiv marki LiAZ 2007 vipusku privezenih z Volgogradu Tramvaj Yedinim mistom Virmeniyi de koli nebud isnuvav tramvaj buv Yerevan 29 veresnya 1906 bula vidkrita Erivanska miska kinno rejkova doroga pidpriyemcya Mirzoyana Cej vid vuzkokolijnogo kinnogo tramvayu isnuvav do serpnya 1918 roku koli vnaslidok vijni tramvaj buv zrujnovanij Z 1932 roku buv provedenij zapusk tramvaya po shirokij koliyi elektrotyagoyu Chislo tramvajnih vagoniv u serednomu kozhni p yat rokiv zbilshuvalasya na 25 i yaksho v 1933 vono stanovilo 16 to v 1945 vzhe 77 vagoniv a v 1965 222 odinici ruhomogo skladu Vikoristovuvalosya dva vidi tramvayiv 71 605 ta RVZ 6M2 U zv yazku z tim sho vitrati na tramvaj buli vishimi v 2 4 razi porivnyano z avtobusami a takozh u zv yazku z dorogoyu elektroenergiyeyu ta problemami yaki stvoryuvav tramvaj pid chas prohodzhennya Kiyivskogo mostu v Yerevani 21 sichnya 2004 ruh tramvayiv u Yerevani bulo oficijno zakrito Velika chastina shlyahiv rozibrana tramvayi rozrizani na metalobruht tramvajne depo vikoristovuyetsya riznimi privatnimi pidpriyemstvami a pidstanciya obslugovuye trolejbusi Kanatna doroga Kanatna doroga z yednuye z centrom mista Vona dozvolyaye skorotiti bilsh nizh u 5 raziv porivnyano z avtomobilem chas shlyahu do plato Na kanatnij dorozi vlashtovani dvi stanciyi odna na stiku vulic Nalbandyana ta Charenca insha na Norkskomu plato Vidstan mizh stanciyami 540 metriv pri riznici visot 109 metriv Vagonetka prohodit cyu vidstan za 2 5 hvilini Na kanatnij dorozi v Yerevani 2 bereznya 2004 z velikoyi visoti vpav vagon u yakomu perebuvali 8 lyudej Vnaslidok tragediyi 3 osobi zaginuli 5 poraneni Za slovami fahivciv sho pracyuyut na misci avariyi versiya perevantazhennya vagona rozrahovanogo na 12 pasazhiriv viklyuchayetsya U zv yazku z incidentom kanatna doroga zakrita NaukaSuspilstvoOsvita Golovna budivlya Yerevanskogo derzhavnogo medichnogo universitetuNacionalnij agrarnij universitet Virmeniyi Derzhavnij inzhenernij universitet Virmeniyi Yerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa ru Yerevanskij derzhavnij institut teatru i kino Yerevanskij derzhavnij lingvistichnij universitet imeni V Ya Bryusova Yerevanskij derzhavnij medichnij universitet imeni Mhitara Geraci Virmenskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Hachatura Abovyana Yerevanskij derzhavnij universitet ru Virmenskij derzhavnij ekonomichnij universitet ru ru YeF Rosijsko virmenskij slov yanskij universitet en ru ru Francuzkij universitet u VirmeniyiReligiyaKultura i mistectvoTeatriSportZMIPoridneni mistaNarazi Yerevan poridnivsya z 27 mistami Misto Krayina RikKarrara Italiya Z 1965Podgoricya Chornogoriya Z 1974Antananarivu Madagaskar Z 1981Kembridzh SShA Z 1987Marsel Franciya Z 1992Afini Greciya Z 1993Lion Franciya Z 1993Stavropol Rosiya Z 1994Isfahan Iran Z 1995Kiyiv Ukrayina Z 1995Moskva Rosiya Z 1995Odesa Ukrayina Z 1995Florenciya Italiya Z 1996Tbilisi Gruziya Z 1996Bejrut Livan Z 1997Damask Siriya Z 1997Sankt Peterburg Rosiya Z 1997Monreal Kanada Z 1998Parizh Franciya Z 1998Volgograd Rosiya Z 1998Bratislava Slovachchina Z 2001Minsk Bilorus Z 2002San Paolo Braziliya Z 2002Ahalcihe Gruziya Z 2005Kishiniv Moldova Z 2005Rostov na Donu Rosiya Z 2005Los Andzheles SShA Z 2007Riga Latviya Z 2013Vidomi lyudiNarodilisya Bek Nazaryan Amo Ivanovich 1891 1965 radyanskij virmenskij kinorezhiser scenarist aktor Abramyan Horen Babkenovich 1930 2004 aktor teatra i kino teatralnij rezhiser Dzhigarhanyan Armen Borisovich 1935 2020 radyanskij rosijskij i virmenskij aktor teatralnij rezhiser i pedagog Robert Amirhanyan 1939 virmenskij kompozitor i gromadskij diyach Ashot Anastasyan 1964 2016 virmenskij shahist mizhnarodnij grosmejster Samvel Yervinyan 1966 virmenskij skripal doktor mistectvoznavstva solist gurtu Yanni odin z krashih skripaliv svitu Yesayan Nune Martikivna 1969 virmenska spivachka Artur Yedigaryan 1987 futbolist pivzahisnik klubu Pyunik ta nacionalnoyi zbirnoyi Virmeniyi Div takozhPark zakohanih Yerevan Dzherela Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Erivan Bolshaya sovetskaya enciklopediya pod red O Yu Shmidt 1 Moskva Akcionernoe obshestvo Sovetskaya enciklopediya 1920 d Track Q649d Track Q115176170d Track Q167997d Track Q20078554 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https omr gov ua ua international goroda pobratimi erevan armeniya https www yerevan am en partner sister cities https www yerevan am en partner sister cities https zastupitelstvo bratislava sk data att 11916 pdf http legislacao prefeitura sp gov br leis lei 16230 de 29 de junho de 2015 http legislacao prefeitura sp gov br leis lei 14471 de 10 de julho de 2007 https kvs gov spb ru en agreements http www volgadmin ru d about TwinCities https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo https www yerevan am en partner partner cities https www klgd ru city pasport 07052021 pdf http stavropol rf english intermunicipal cooperation Information about Erevan php https krd ru administratsiya administratsii krasnodara upravlenie kontrolya i protokola mezhdunarodnye svyazi goroda pobratimy erevan Arhiv originalu za 13 chervnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2009 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 26 serpnya 2009 Arhiv originalu za 8 lipnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2009 Velika Virmenska Enciklopediya Yerevan 1990 st Ajrarat mapa virm mova Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 27 serpnya 2009 Arhiv originalu za 9 bereznya 2020 Procitovano 27 serpnya 2009 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2009 Procitovano 27 serpnya 2009 Arhiv originalu za 21 sichnya 2020 Procitovano 27 serpnya 2009 I P Petrushevskij Ocherki po istorii feodalnyh otnoshenij v Azerbajdzhane i Armenii v XVI nachale XIX vv Izdatelstvo Leningradskogo Gosudarstvennogo Ordena Lenina Universiteta imeni A A Zhdanova Leningrad 1949 god Glava 7 ros Arhiv originalu za 13 chervnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2009 Gouvea pp 312 D Sagredo Histoire de L empire ottoman t VII Paris 1732 pp 315 346 Arhiv originalu za 21 sichnya 2020 Procitovano 27 serpnya 2009 Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 5 veresnya 2009 Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Erivan ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Gl red B A Vvedenskij 2 e izd T 16 Zhelezo Zemli 1952 672 str ill 51 l ill i kart ros BSE Erevan nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 2 chervnya 2009 Procitovano 5 veresnya 2009 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 BSE Erevan ros PDF Arhiv originalu PDF za 15 listopada 2010 Procitovano 18 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Obozrenie sostoyaniya gorodov rossijskoj imperii v 1833 godu Izd pri ministerstve vnutrennih del Spb 1834 Statisticheskie tablicy o sostoyanii gorodov Rossijskoj imperii Sost v Stat otd Soveta MVD Spb 1840 Statisticheskie tablicy Rossijskoj imperii sostavlennye i izdannye po rasporyazheniyu ministra vnutrennih del Stat otdelom Centralnogo statisticheskogo komiteta Vyp 1 Za 1856 j god Spb 1858 Statisticheskij vremennik Rossijskoj imperii Seriya 2 Vyp 1 Spb 1871 s 191 Statisticheskij vremennik Rossijskoj imperii Seriya 2 Vyp 10 Spb 1875 s 108 Statistika Rossijskoj imperii 1 Sbornik svedenij po Rossii za 1884 1885 gg Spb 1887 s 25 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 Goroda Soyuza SSR NKVD RSFSR Stat otdel M 1927 s 82 83 Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 r Chislennost gorodskogo naseleniya RSFSR eyo territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 27 grudnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 Number of population by marzes and Yerevan city types of settlement and sex and age composition as of the end of year PDF Nacionalnaya statisticheskaya sluzhba Respubliki Armeniya Arhiv PDF originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Predvaritelnye dannye perepisi naseleniya Respubliki Armeniya 2011 goda 16 listopada 2012 u Wayback Machine na armyanskom Chislennost postoyannogo naseleniya goroda Erevan 1 060 138 chelovek Chislennost postoyannogo naseleniya RA na 1 e iyulya 2012 g arm yaz PDF Nacionalnaya statisticheskaya sluzhba Respubliki Armeniya 2012 Arhiv PDF originalu za 16 08 2012 Procitovano 07 06 2014 Chislennost postoyannogo naseleniya RA na 1 e aprelya 2013 g PDF virm Nacionalnaya statisticheskaya sluzhba Respubliki Armeniya 2013 Arhiv PDF originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 Erevan obshestvennyj transport v upadke nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Gorodskoj elektrotransport byvshego SSSR Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Novye trollejbusy originalu za 16 sichnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2012 Gorodskoj elektrotransport byvshego SSSR Arhiv originalu za 19 lipnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Gorodskoj elektrotransport byvshego SSSR Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 11 chervnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 V Erevane sorvalsya vagon kanatnoj dorogi 3 pogibli 5 raneny nedostupne posilannya Yerevan Municipality Sister Cities c 2005 2009 www yerevan am Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2009 Arhiv originalu za 4 sichnya 2007 Procitovano 6 veresnya 2009 A Message from the Peace Commission Information on Cambridge s Sister Cities 30 chervnya 2017 u Wayback Machine 15 February 2008 Retrieved angl Richard Thompson Looking to strengthen family ties with sister cities 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Boston Globe 12 October 2008 Retrieved angl Bratislava City Twin Towns c 2003 2008 Bratislava City sk Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2008 angl Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yerewan ros angl stattya z Enciklopedichnogo Slovniku Brokgauza ta Yefrona ros Gerb Erivanskogo uezda ros 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ