Діяльність

Людська діяльність — процес (процеси) активної взаємодії з об'єктом, під час якого задовольняє свої потреби чи досягає мети.

Діяльністю можна назвати будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс. Діяльність характеризує свідому сторону особистості людини (на відміну від поведінки).

Приміром, спітніння людини, що йде пустелею під час спеки, не є діяльністю, бо це — рефлекторна дія. Проте якщо ця людина — актор, що знімається в рекламі дезодоранту, і в певній сцені він (за сценарієм) повинен спітніти, тоді спітніння стає для нього цілком осмисленою дією і тому перетворюється в діяльність.

Діяльність можна розділити на етапи. Можна виділити такі етапи:

• Процес залучення в діяльність,
• Процес
• Процес проектування дій,
• Процес здійснення дій,
• Процес аналізу результатів дій і порівняння їх з поставленими цілями.

Число і зміст етапів, які різні дослідники виділяють в діяльності, визначається виключно завданнями і цілями дослідника. Моделі діяльності в цьому випадку будуються з міркувань зручності, корисності і достатності.

Першим в радянській психології автором і розробником різнорівневої концепції організації поведінки, Психології діяльності, психології особистості і психологічної теорії розвитку суб'єкта в діяльності і в спілкуванні, був , а згодом її розвивали , і

Учасники і ( та інші) розробили (СМД-методологію) — категоріальний апарат для досліджень, організації та управління системами мислення і діяльності.

Типи діяльності по відношенню суб'єкта до реалізованого об'єкта

Типи діяльності виділяються за типами відношення суб'єкта до світу об'єктів, реалізованих в цих формах діяльності:

• Практична діяльність спрямована насамперед на перетворення світу згідно з поставленими людиною цілями.
• Пізнавальна діяльність служить цілям розуміння об'єктивних законів існування світу, без якого неможливе виконання практичних завдань.
• Естетична діяльність, пов'язана зі сприйняттям і створенням творів мистецтва, передбачає трансляцію (передачу) значень, які визначаються ціннісними орієнтаціями того чи іншого соціуму і індивіда.

Див. також

• Задача
• Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
• Мета
• Дія
• Операція
• Теорія діяльності
• Активність

Джерела

• ДІ́Я і ДІЯ́ЛЬНІСТЬ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ЕСУ
• Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики  : Словник. –Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2 [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• ДІЯЛЬНІСТЬ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Ming, John. Human Acts [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
• Melody, John. Indifferent Acts [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Література

1. С. Кримський. Діяльність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
2. Людвіг фон Мізес, «Людська діяльність» [ 18 травня 2008 у Wayback Machine.]
3. Носкова О. Г. Діяльність [ 19 лютого 2009 у Wayback Machine.]
4. Петровський А. В. Особистість. Діяльність. Колектив. М.: Политиздат. — 1982. — 255 с.
5. Подолець В. В. Соціальна діяльність як вища форма самоорганізації матеріальних систем / / Самоврядування в суспільстві: походження, суть, розвиток. Дис. … Канд. філос. наук. — Л.: ЛГУ — 1988. — 179 с.
6. Подолець В. В. Самоорганізація, діяльність і проблеми людини / / Нове розуміння філософії: проблеми і перспективи. — М.: РАН. −1993. — С. 116–118.
7. Подолець В. В. Діяльність як соціальна форма самоорганізації / / Російська ідея та ідея глобалізації. — 1993 [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.].
8. Подолець В. В. Російська ідея та ідея глобалізації / / Філософія, людина, цивілізація: нові горизонти XXI століття. Частина I. — Саратов: ТОВ видавництво «Наукова книга». — 2004. — С. 171–175.