Zyzomys pedunculatus

Zyzomys pedunculatus
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Ссавці (Mammalia) Підклас: Звірі (Theria) Інфраклас: Плацентарні (Eutheria) Надряд: Гризуни (Glires) Ряд: Мишоподібні (Muriformes) Підряд: Мишовиді (Myomorpha) Родина: Мишеві (Muridae) Підродина: Murinae Триба: Hydromyini Рід: Zyzomys Вид: Zyzomys pedunculatus Waite, 1896
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Zyzomys pedunculatus EOL: 1179468 ITIS: 585620 МСОП: 23324 NCBI: 442625

Zyzomys pedunculatus або центральноавстралійський скельний щур — вид мишоподібних гризунів родини мишеві (Muridae). Є ендеміком Австралії.

Опис

Це невеликий гризун, довжина його тіла без врахування хвоста становить від 19,6 до 14,9 см; до 30 см з врахуванням хвоста. Важить звір від 50 до 120 грам. Забарвлення шерсті жовтувато-коричневе, живіт дещо блідіший. Особливістю цього виду є покритий шерстю хвіст і дещо довші вуха. Сам хвіст, як і в інших представників роду Zyzomys, слугує для накопичення жиру; він має товсту основу.

Екологія і спосіб життя

Zyzomys pedunculatus веде наземний, нічний спосіб життя. Харчується здебільшого насінням, хоча може споживати і стебла (особливо в період посухи) і невеликих безхребетних. Гризун віддає перевагу кварцитовим грядам і осипам, порослим тровою і чагарником, з невеликою кількістю дерев. Коли популяція гризунів збільшується, то вони можуть заселяти і більш різноманітні середовища.

Про розмноження цього виду гризунів відомо небагато. В неволі самки народжували від 1 до 4 мишенят. В дикій природі вагітних самок спостерігали в березні. квітні, травні і листопаді. Імовірно, вони розмножуються впродовж всього року. Представники споріднених видів досягають статевої зрілості у віці 5-6 місяців і живуть 2-3 роки; імовірно, це відноситься і до Zyzomys pedunculatus.

Поширення і збереження

Zyzomys pedunculatus є ендеміком невеликої області гірського хребта в центральній частині Австралії. З 1999 року ареал виду скоротився більш ніж на 80%. Найбільшими загрозами є пожежі і хижаки, такі як здичавілі коти, собаки, інтродуковані лиси.

З 1960 по 1996 рік жодного екземпляра цього виду не було помічено. Вид вважався вимерлим, поки в 1996 році не була спіймана тварина, індентифікована, як Zyzomys pedunculatus. Пізніше гризунів цього виду було знайдено ще в 15 місцях. Загальна чисельність виду невідома, однак, за оцінками, зробленими в 2014 році, гризунів залишилось менше 1000 одиниць. Більшість популяції мешкає на території національного парку Вест-Макдоннелл.

МСОП вважає цей вид таким. що знаходиться на межі зникнення. Конвенція CITES наводить цей вид в додатку I.

Для захисту цього виду необхідний ефективний контроль щодо можливих небезпек і заходи з реінтродукції.

Примітки

1. Zyzomys pedunculatus: інформація на сайті МСОП (англ.)
2. Hsin-Yi Lo (25 вересня 2013). . Australian Geographic. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
3. (англ.). Wildscreen Arkive. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 18 квітня 2017.
4. (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
5. Low, Tim (9 квітня 2018). Here are 7 of our favourite native rodents for you to gush over (англ.). Australian Geographic. Процитовано 25 січня 2019.
6. Department of the Environment (2018). Zyzomys pedunculatus – Central Rock-rat, Antina. Species Profile and Threats Database (англ.). Australian Government. Процитовано 18 квітня 2018.
7. E.R. Waite: Report on the Work of the Horn Scientific Expedition to Central Australia. B. Spencer. T. 2. Zoology. Melbourne: Melville, Mullen & Slade, 1869, s. 395.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()