Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Xerobdella | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Xerobdella (Європейська наземна п'явка) — рід п'явок родини Xerobdellidae ряду Безхоботні п'явки (Arhynchobdellida). Має 3 види. До 2001 року відносили до родини Haemadipsidae.
Опис
Загальна довжина представників цього роду коливається від 4 до 7 см. Передній кінець голови широкий, біля рота роздвоєний. Мають 4 пари очей, що розташовано паралельно, зазвичай більшість очей розміщено у передній частині голови. Наділені 3 щелепами, біля рота або з боків передньої частини голови присутні сенсорні малесенькі щупальці, якими шукають здобич. Тулуб майже циліндричної форми, що звужується на кінцях, складається з 5-кільцевих сомітів. Гонопори (статеві органи) у різних видів розташовано між 3 та 3,5 кільцями, або біля 4,5 кільця.
Забарвлення оливкове, оливко-коричневе, коричневе або темно-сіре.
Спосіб життя
Ведуть суходольний спосіб життя, воліють до гірських та передгірних вологих букових і широколистяних змішаних лісів. Доволі потайні, ховаються під камінням та в підстилковому шарі. Часто супроводжують плазунів, особливо саламандр, тому деякий час існувала теорія, що вони живляться їх кров'. Дослідження 2005 року довели хибність цієї теорії. Живляться дрібними безхребетними, насамперед дощовими хробаками й личинками комах, яких заковтують цілком. У разі якщо здобич перевищує п'явку за розміром представники цього роду відкусують шматки, поки не з'їдять усю здобич.
Розповсюджено
Є ендеміками Європи. Мешкають в Східних Альпах на території Штирії (Австрія), північній Словенії та Італії (гори Лессіні, провінція Верона, й Карнія, провінція Удіне). Зустрічаються в деяких альпійських районах Німеччини.
Загрозу становить ерозія та висихання ґрунтів, зменшення площ лісів.
Види
Джерела
- NEUBERT E., NESEMANN H., 1999. Annelida, Clitellata. Branchiobdellida, Acanthobdellea, Hirudinea (Süßwasserfauna von Mitte-leuropa 6/2). Heidelberg-Berlin, Spektrum Akademischer Verlag: IX+178 pp
- Kutschera U1, Pfeiffer I, Ebermann E. The European land leech: biology and DNA-based taxonomy of a rare species that is threatened by climate warming. Naturwissenschaften. 2007 Dec;94(12):967-74.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Xerobdella Xerobdella lecomtei Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eucaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Kilchasti chervi Annelida Klas Poyaskovi chervi Clitellata Pidklas P yavki Hirudinea Ryad Bezhobotni p yavki Arhynchobdellida Rodina Xerobdellidae Rid Xerobdella Von Frauenfeld 1868 Posilannya Vikishovishe Xerobdella Vikividi Xerobdella NCBI 83992 Xerobdella Yevropejska nazemna p yavka rid p yavok rodini Xerobdellidae ryadu Bezhobotni p yavki Arhynchobdellida Maye 3 vidi Do 2001 roku vidnosili do rodini Haemadipsidae Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Rozpovsyudzheno 4 Vidi 5 DzherelaOpisred Zagalna dovzhina predstavnikiv cogo rodu kolivayetsya vid 4 do 7 sm Perednij kinec golovi shirokij bilya rota rozdvoyenij Mayut 4 pari ochej sho roztashovano paralelno zazvichaj bilshist ochej rozmisheno u perednij chastini golovi Nadileni 3 shelepami bilya rota abo z bokiv perednoyi chastini golovi prisutni sensorni malesenki shupalci yakimi shukayut zdobich Tulub majzhe cilindrichnoyi formi sho zvuzhuyetsya na kincyah skladayetsya z 5 kilcevih somitiv Gonopori statevi organi u riznih vidiv roztashovano mizh 3 ta 3 5 kilcyami abo bilya 4 5 kilcya Zabarvlennya olivkove olivko korichneve korichneve abo temno sire Sposib zhittyared Vedut suhodolnij sposib zhittya voliyut do girskih ta peredgirnih vologih bukovih i shirokolistyanih zmishanih lisiv Dovoli potajni hovayutsya pid kaminnyam ta v pidstilkovomu shari Chasto suprovodzhuyut plazuniv osoblivo salamandr tomu deyakij chas isnuvala teoriya sho voni zhivlyatsya yih krov Doslidzhennya 2005 roku doveli hibnist ciyeyi teoriyi Zhivlyatsya dribnimi bezhrebetnimi nasampered doshovimi hrobakami j lichinkami komah yakih zakovtuyut cilkom U razi yaksho zdobich perevishuye p yavku za rozmirom predstavniki cogo rodu vidkusuyut shmatki poki ne z yidyat usyu zdobich Rozpovsyudzhenored Ye endemikami Yevropi Meshkayut v Shidnih Alpah na teritoriyi Shtiriyi Avstriya pivnichnij Sloveniyi ta Italiyi gori Lessini provinciya Verona j Karniya provinciya Udine Zustrichayutsya v deyakih alpijskih rajonah Nimechchini Zagrozu stanovit eroziya ta visihannya gruntiv zmenshennya plosh lisiv Vidired Xerobdella anulata Xerobdella lecomtei Xerobdella praealpinaDzherelared NEUBERT E NESEMANN H 1999 Annelida Clitellata Branchiobdellida Acanthobdellea Hirudinea Susswasserfauna von Mitte leuropa 6 2 Heidelberg Berlin Spektrum Akademischer Verlag IX 178 pp Kutschera U1 Pfeiffer I Ebermann E The European land leech biology and DNA based taxonomy of a rare species that is threatened by climate warming Naturwissenschaften 2007 Dec 94 12 967 74 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Xerobdella amp oldid 38700127