Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Who s Next музичний альбом гурту The Who Виданий 31 липня 1971 року лейблом Polydor Загальна тривалість композицій стано

Who's Next

Who's Next

Who's Next — музичний альбом гурту The Who. Виданий 31 липня 1971 року лейблом Polydor. Загальна тривалість композицій становить 43:36. Альбом відносять до напрямку хард-рок.

Who's Next
image
Студійний альбом
ВиконавецьThe Who
Дата випуску31 липня 1971
ЗаписанийБерезень — Травень 1971
ЖанрХард-рок
Тривалість43:36
Моваанглійська
ЛейблPolydor
ПродюсерThe Who, Глін Джонс
Хронологія The Who
Попередній
image
 Live at Leeds
Quadrophenia
Наступний
image

Альбом посідає 28 сходинку у Списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone

Передумови

До 1970 року The Who мали як комерційний успіх, так і визнання критиків, однак, вони почали відділятися від своєї первісної аудиторії. Рух модів зник, а оригінальні шанувальники з Шеперд-Буша виросли з підліткового віку. Крім того, гурт почав «втрачати зв'язок» зі своїм менеджером Кітом Ламбертом, який був дуже заклопотаний справами свого лейбла, Track Records. Музиканти гастролювали з моменту випуску Tommy, протягом року виконуючи композиції з цього альбому, Піт Таунсенд розумів, що їм необхідно випустити щось нове. В 1970 році були видані сингл «The Seeker» і концертний альбом Live at Leeds, також був записаний міні-альбом із новим матеріалом («Water», «Naked Eye», «I Do not Even Know Myself», «Postcard» і «Now I'm a Farmer»), але в підсумку, музиканти вирішили відкласти його в «довгий ящик», так як на їх думку, він не відповідав рівню їх попередньої роботи.

Спочатку гурт працював над проектом під назвою Lifehouse. Його сюжет виростав із серії есе Таунсенда, які він писав для журналу Melody Maker в серпні 1970 року, о них він розмірковував про важливість рок-музики, і, зокрема, ролі аудиторії. Серед своїх колег по рок-цеху, Таунсенд був самим зацікавленим у використанні музики як комунікаційного інструменту, і хотів розширити свою сферу діяльністю в інші галузі мистецтва, в тому числі кіно, щоб піти від традиційної схеми альбом/турне. Музикант описував Lifehouse як футуристичну рок-оперу у вигляді записаного «вживу» концептуального альбому, а так само музику для супутнього фільму. Таунсенд описав основний сюжет опери в інтерв'ю для Disc and Music Echo: дія мала відбуватися в найближчому майбутньому, в соціумі, де заборонена музика і велика частина населення живе в «піддослідних костюмах» контрольованих урядом. Бунтар Боббі зламує мережу і транслює рок-музику в костюми, тим самим даруючи можливість людям позбутися контролю і очистити свою свідомість. Деякі елементи сюжету точно описували з'явилися в майбутнім технології; наприклад, «мережа» нагадує інтернет, а «мережа сновидінь» віртуальну реальність.

13 січня 1971 The Who провели прес-конференцію, де оголосили, що відіграють ряд концертів у театрі Young Vic. У ході цих виступів вони повинні були задіяти вигадані елементи з майбутнього проекту, за задумом гурту, глядачі повинні були стати інтерактивними учасниками цього шоу. Після того як Кіт Мун закінчив зйомки у фільмі 200 Мотель, The Who відіграли перший концерт, який відбувся 15 лютого. Під час шоу музиканти задіяли нову квадрофонічну систему оповіщення публіки, яка обійшлася їм в £30 000. Глядачі, в основному, були запрошені з різних організацій, таких як молодіжні клуби, у вільний продаж надійшло лише кілька квитків.

Запис

Перша сесія Who's Next пройшла в будинку Міка Джаггера Stargroves на початку квітня 1971 року. Музиканти використовували мобільну студію Rolling Stones Mobile і записали мінусовку пісні «Will not Get Fooled Again», перш ніж вирішили переїхати в Olympic Studios, під керівництвом Гліна Джонса. Сесії розпочалися 9 квітня (роботою над треком «Bargain») і тривали протягом травня, за цей час гурт записав ряд треків: «Time is Passing», «Pure and Easy», «Love Is not for Keeping» (спочатку він мав більш хард-рокову структуру, але був перероблений в акустичний варіант), «Behind Blue Eyes», «The Song Is Over», «Let's See Action» і «Baba O'Riley». Нікі Гопкінс був запрошений як піаніст, а Дейв Арбус зіграв на скрипці в композиції «Baba O'Riley». Трек «My Wife» Джона Ентвісла був доданий на альбом вже в останню хвилину вже наприкінці сесій, спочатку бас-гітарист планував випустити його на своєму сольному альбомі.

На відміну від сесій в Record Plant і Young Vic, робота з Джонсом проходила в більш продуктивній атмосфері, тому що звукоінженер, в першу чергу, був націлений на досягнення гарного звучання, в той час як Ламберта завжди більше хвилював імідж гурту. Таунсенд згадував: «Ми були просто приголомшені звучанням, якого домігся Глін». Таунсенд використовував матеріал, складений раніше на синтезаторах, змінивши звучання клавішних в декількох режимах: додавши дроун-ефекти в декількох піснях, в першу чергу «Baba O'Riley» і «Won't Get Fooled Again», а також у «Bargain», «Going Mobile» і «The Song Is Over». Синтезатор був використаний як складова частина звання альбому, на відміну від поверхневих штрихів, поширених на альбомах виконавців того часу. Стиль ударника, Кіта Муна, зазнав змін, у порівнянні з попереднім диском гурту. Барабанщик грав у дусі ранніх записів, Хто — більш формальний, без довгих програшів — частково через наявність синтезаторів, але також через продюсерського Відін Джоса, який робив наголос на чистому виконанні, і погоджувався на «феєрію» ударних тільки при крайній необхідності, Джонс відіграв важливу роль у мотивації музикантів — вони повинні записати просто черговий альбом, вірячи, що всі пісні вийдуть чудовими. Гурт дав продюсеру карт бланш, у праві вибрати для пластинки будь пісні (записані під час сесій) і розташувати їх в довільному порядку. Незважаючи на ключовий внесок Джонса, в підсумку, він був відзначений тільки як співпродюсер запису. За словами Джонса, його ключовий внесок полягав в технічній галузі, а також створення більшої частини аранжувань на основі ранніх демозаписів Таунсенда.

Список композицій

Автор музики і слів Піт Таунсенд, окрім «My Wife» Джона Ентвісла. 

Перша сторона
#НазваВокалТривалість
1.«Baba O'Riley»Долтрі (куплети) Таунсенд (бридж)5:08
2.«Bargain»Долтрі (куплети) Таунсенд (бридж)5:34
3.«Love Ain't for Keeping»Долтрі2:10
4.«My Wife»Ентвісл3:41
5.«The Song Is Over»Таунсенд (куплети) Долтрі (приспів)6:14
Друга сторона
#НазваВокалТривалість
6.«Getting in Tune»Долтрі4:50
7.«Going Mobile»Таунсенд3:42
8.«Behind Blue Eyes»Долтрі3:42
9.«Won't Get Fooled Again»Долтрі8:32

Додаткові твори на перевиданні 1995 року

  1. «Pure And Easy» — 4:19
  2. «Baby Don't You Do It» — 5:13
  3. «Naked Eye» — 5:22
  4. «Water» — 6:25
  5. «Too Much Of Anything» — 4:24
  6. «I Don't Even Know Myself» — 4:54
  7. «Behind Blue Eyes» (alt. Версія) — 3:25

Рецензії

Цей розділ потребує доповнення.
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic imageimageimageimageimage
Роберт Крістгау A+
Mojo imageimageimageimageimage
Q imageimageimageimageimage
The Rolling Stone Album Guide imageimageimageimageimage

Учасники запису

Цей розділ потребує доповнення.
The Who
Технічний персонал
Менеджмент
  • Marsh, 1983, с. 363.
  • Marsh, 1983, с. 358.
  • Marsh, 1983, с. 365.
  • Marsh, 1983, с. 368.
  • Neill та Kent, 2002, с. 272.
  • Marsh, 1983, с. 369.
  • Neill та Kent, 2002, с. 250.
  • Neill та Kent, 2002, с. 273.
  • Neill та Kent, 2002, с. 278.
  • Neill та Kent, 2002, с. 280.
  • Marsh, 1983, с. 381.
  • Neill та Kent, 2002, с. 281.
  • Neill та Kent, 2002, с. 282.
  • Marsh, 1983, с. 382.
  • Atkins, 2003, с. 18.
  • Fletcher, 1998, с. 286.
  • Unterberger, 2011, с. 105.
  • Erlewine, Stephen Thomas. (англ.) Allmusic review. AllMusic. Процитовано 22 червня 2011.
  • Christgau, Robert. . RobertChristgau.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 13 червня 2009.
  • none. . London. May 2003. с. 110. WHO'S NEXT is The Who's most polished album, its hook-ridden songs pioneering the use of rock synthesizers without diluting the power-quartet attack that had defined the group since the mid-60s...
  • none. Q. London. January 1996. с. 158. Considered by many to be the band's best, 1971's WHO'S NEXT was their only Number 1 album...
  • Kemp, Mark (2004). The Who. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). . с. 871-873. ISBN .
  • (1993). Australian Chart Book 1970–1992 (вид. illustrated). St Ives, N.S.W.: Australian Chart Book. ISBN .
  • "Top RPM Albums: Issue 7579". RPM. Бібліотека та архів Канади. Retrieved 6 грудня 2022.
  • LP Top 10, November 8, 1971. оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  • «The Who — Who's Next» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien. Процитовано 6 грудня 2022.
  • Nyman, Jake (2005). Suomi soi 4: Suuri suomalainen listakirja (фін.) (вид. 1st). Helsinki: Tammi. с. 135. ISBN .
  • "Offiziellecharts.de – The Who – Who's Next" (in German). GfK Entertainment Charts. Retrieved 6 грудня 2022.
  • «The Who — Who's Next» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 6 грудня 2022.
  • «The Who | Artist | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано 6 грудня 2022.
  • "The Who Chart History (Billboard 200)". Billboard. Процитовано 6 грудня 2022.
  • «The Who — Who's Next» (італійська). Italiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 6 грудня 2022.
  • The Who – Billboard Albums. Allmusic. оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2014.
  • «The Who — Who's Next» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 6 грудня 2022.
  • «The Who — Who's Next» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien. Процитовано 27 вересня 2023.
  • «The Who — Who's Next» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 24 вересня 2023.
  • «The Who — Who's Next» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 24 вересня 2023.
  • "Offiziellecharts.de – The Who – Who's Next" (in German). GfK Entertainment Charts. Retrieved 22 вересня 2023.
  • «Oricon Top 50 Albums» (японською). Oricon. Процитовано 20 вересня 2023.
  • Billboard Japan Hot Albums – Week of September 20, 2023. Billboard Japan (яп.). Процитовано 22 вересня 2023.
  • Top 100 Albums Weekly. El portal de Música. . Процитовано 29 вересня 2023.
  • Veckolista Album Fysiskt, vecka 38. Sverigetopplistan. Процитовано 22 вересня 2023.
  • «The Who — Who's Next» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien. Процитовано 24 вересня 2023.
  • Italian album certifications – Who – Who's Next (Італійська) . Італійська асоціація компаній звукозапису (FIMI). Виберіть "2015" у випадальному меню "Anno". Виберіть "Who's Next" у полі "Filtra". Виберіть "Album e Compilation" під "Sezione".
  • British album certifications – The Who – Who's Next (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI).
  • American album certifications – The Who – Who's Next (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA).

    • Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Who s Next muzichnij albom gurtu The Who Vidanij 31 lipnya 1971 roku lejblom Polydor Zagalna trivalist kompozicij stanovit 43 36 Albom vidnosyat do napryamku hard rok Who s NextStudijnij albomVikonavecThe WhoData vipusku31 lipnya 1971ZapisanijBerezen Traven 1971ZhanrHard rokTrivalist43 36MovaanglijskaLejblPolydorProdyuserThe Who Glin DzhonsHronologiya The WhoPoperednij Live at Leeds Quadrophenia Nastupnij Albom posidaye 28 shodinku u Spisku 500 najkrashih albomiv usih chasiv za versiyeyu zhurnalu Rolling StonePeredumoviDo 1970 roku The Who mali yak komercijnij uspih tak i viznannya kritikiv odnak voni pochali viddilyatisya vid svoyeyi pervisnoyi auditoriyi Ruh modiv znik a originalni shanuvalniki z Sheperd Busha virosli z pidlitkovogo viku Krim togo gurt pochav vtrachati zv yazok zi svoyim menedzherom Kitom Lambertom yakij buv duzhe zaklopotanij spravami svogo lejbla Track Records Muzikanti gastrolyuvali z momentu vipusku Tommy protyagom roku vikonuyuchi kompoziciyi z cogo albomu Pit Taunsend rozumiv sho yim neobhidno vipustiti shos nove V 1970 roci buli vidani singl The Seeker i koncertnij albom Live at Leeds takozh buv zapisanij mini albom iz novim materialom Water Naked Eye I Do not Even Know Myself Postcard i Now I m a Farmer ale v pidsumku muzikanti virishili vidklasti jogo v dovgij yashik tak yak na yih dumku vin ne vidpovidav rivnyu yih poperednoyi roboti Spochatku gurt pracyuvav nad proektom pid nazvoyu Lifehouse Jogo syuzhet virostav iz seriyi ese Taunsenda yaki vin pisav dlya zhurnalu Melody Maker v serpni 1970 roku o nih vin rozmirkovuvav pro vazhlivist rok muziki i zokrema roli auditoriyi Sered svoyih koleg po rok cehu Taunsend buv samim zacikavlenim u vikoristanni muziki yak komunikacijnogo instrumentu i hotiv rozshiriti svoyu sferu diyalnistyu v inshi galuzi mistectva v tomu chisli kino shob piti vid tradicijnoyi shemi albom turne Muzikant opisuvav Lifehouse yak futuristichnu rok operu u viglyadi zapisanogo vzhivu konceptualnogo albomu a tak samo muziku dlya suputnogo filmu Taunsend opisav osnovnij syuzhet operi v interv yu dlya Disc and Music Echo diya mala vidbuvatisya v najblizhchomu majbutnomu v sociumi de zaboronena muzika i velika chastina naselennya zhive v piddoslidnih kostyumah kontrolovanih uryadom Buntar Bobbi zlamuye merezhu i translyuye rok muziku v kostyumi tim samim daruyuchi mozhlivist lyudyam pozbutisya kontrolyu i ochistiti svoyu svidomist Deyaki elementi syuzhetu tochno opisuvali z yavilisya v majbutnim tehnologiyi napriklad merezha nagaduye internet a merezha snovidin virtualnu realnist 13 sichnya 1971 The Who proveli pres konferenciyu de ogolosili sho vidigrayut ryad koncertiv u teatri Young Vic U hodi cih vistupiv voni povinni buli zadiyati vigadani elementi z majbutnogo proektu za zadumom gurtu glyadachi povinni buli stati interaktivnimi uchasnikami cogo shou Pislya togo yak Kit Mun zakinchiv zjomki u filmi 200 Motel The Who vidigrali pershij koncert yakij vidbuvsya 15 lyutogo Pid chas shou muzikanti zadiyali novu kvadrofonichnu sistemu opovishennya publiki yaka obijshlasya yim v 30 000 Glyadachi v osnovnomu buli zaprosheni z riznih organizacij takih yak molodizhni klubi u vilnij prodazh nadijshlo lishe kilka kvitkiv ZapisPersha sesiya Who s Next projshla v budinku Mika Dzhaggera Stargroves na pochatku kvitnya 1971 roku Muzikanti vikoristovuvali mobilnu studiyu Rolling Stones Mobile i zapisali minusovku pisni Will not Get Fooled Again persh nizh virishili pereyihati v Olympic Studios pid kerivnictvom Glina Dzhonsa Sesiyi rozpochalisya 9 kvitnya robotoyu nad trekom Bargain i trivali protyagom travnya za cej chas gurt zapisav ryad trekiv Time is Passing Pure and Easy Love Is not for Keeping spochatku vin mav bilsh hard rokovu strukturu ale buv pereroblenij v akustichnij variant Behind Blue Eyes The Song Is Over Let s See Action i Baba O Riley Niki Gopkins buv zaproshenij yak pianist a Dejv Arbus zigrav na skripci v kompoziciyi Baba O Riley Trek My Wife Dzhona Entvisla buv dodanij na albom vzhe v ostannyu hvilinu vzhe naprikinci sesij spochatku bas gitarist planuvav vipustiti jogo na svoyemu solnomu albomi Na vidminu vid sesij v Record Plant i Young Vic robota z Dzhonsom prohodila v bilsh produktivnij atmosferi tomu sho zvukoinzhener v pershu chergu buv nacilenij na dosyagnennya garnogo zvuchannya v toj chas yak Lamberta zavzhdi bilshe hvilyuvav imidzh gurtu Taunsend zgaduvav Mi buli prosto prigolomsheni zvuchannyam yakogo domigsya Glin Taunsend vikoristovuvav material skladenij ranishe na sintezatorah zminivshi zvuchannya klavishnih v dekilkoh rezhimah dodavshi droun efekti v dekilkoh pisnyah v pershu chergu Baba O Riley i Won t Get Fooled Again a takozh u Bargain Going Mobile i The Song Is Over Sintezator buv vikoristanij yak skladova chastina zvannya albomu na vidminu vid poverhnevih shtrihiv poshirenih na albomah vikonavciv togo chasu Stil udarnika Kita Muna zaznav zmin u porivnyanni z poperednim diskom gurtu Barabanshik grav u dusi rannih zapisiv Hto bilsh formalnij bez dovgih prograshiv chastkovo cherez nayavnist sintezatoriv ale takozh cherez prodyuserskogo Vidin Dzhosa yakij robiv nagolos na chistomu vikonanni i pogodzhuvavsya na feyeriyu udarnih tilki pri krajnij neobhidnosti Dzhons vidigrav vazhlivu rol u motivaciyi muzikantiv voni povinni zapisati prosto chergovij albom viryachi sho vsi pisni vijdut chudovimi Gurt dav prodyuseru kart blansh u pravi vibrati dlya plastinki bud pisni zapisani pid chas sesij i roztashuvati yih v dovilnomu poryadku Nezvazhayuchi na klyuchovij vnesok Dzhonsa v pidsumku vin buv vidznachenij tilki yak spivprodyuser zapisu Za slovami Dzhonsa jogo klyuchovij vnesok polyagav v tehnichnij galuzi a takozh stvorennya bilshoyi chastini aranzhuvan na osnovi rannih demozapisiv Taunsenda Spisok kompozicijAvtor muziki i sliv Pit Taunsend okrim My Wife Dzhona Entvisla Persha storona NazvaVokalTrivalist1 Baba O Riley Doltri kupleti Taunsend bridzh 5 082 Bargain Doltri kupleti Taunsend bridzh 5 343 Love Ain t for Keeping Doltri2 104 My Wife Entvisl3 415 The Song Is Over Taunsend kupleti Doltri prispiv 6 14 Druga storona NazvaVokalTrivalist6 Getting in Tune Doltri4 507 Going Mobile Taunsend3 428 Behind Blue Eyes Doltri3 429 Won t Get Fooled Again Doltri8 32Dodatkovi tvori na perevidanni 1995 roku Pure And Easy 4 19 Baby Don t You Do It 5 13 Naked Eye 5 22 Water 6 25 Too Much Of Anything 4 24 I Don t Even Know Myself 4 54 Behind Blue Eyes alt Versiya 3 25RecenziyiCej rozdil potrebuye dopovnennya Profesijni oglyadi Ocinki oglyadiv Dzherelo Rejting AllMusic Robert Kristgau A Mojo Q The Rolling Stone Album GuideUchasniki zapisuCej rozdil potrebuye dopovnennya The Who Pit Taunsend kompozitor vokal klavishni gitara Tehnichnij personal Menedzhment Marsh 1983 s 363 Marsh 1983 s 358 Marsh 1983 s 365 Marsh 1983 s 368 Neill ta Kent 2002 s 272 Marsh 1983 s 369 Neill ta Kent 2002 s 250 Neill ta Kent 2002 s 273 Neill ta Kent 2002 s 278 Neill ta Kent 2002 s 280 Marsh 1983 s 381 Neill ta Kent 2002 s 281 Neill ta Kent 2002 s 282 Marsh 1983 s 382 Atkins 2003 s 18 Fletcher 1998 s 286 Unterberger 2011 s 105 Erlewine Stephen Thomas angl Allmusic review AllMusic Procitovano 22 chervnya 2011 Christgau Robert RobertChristgau com Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 13 chervnya 2009 none London May 2003 s 110 WHO S NEXT is The Who s most polished album its hook ridden songs pioneering the use of rock synthesizers without diluting the power quartet attack that had defined the group since the mid 60s none Q London January 1996 s 158 Considered by many to be the band s best 1971 s WHO S NEXT was their only Number 1 album Kemp Mark 2004 The Who U Brackett Nathan Hoard Christian red The New Rolling Stone Album Guide vid 4th Simon amp Schuster s 871 873 ISBN 0 7432 0169 8 1993 Australian Chart Book 1970 1992 vid illustrated St Ives N S W Australian Chart Book ISBN 0 646 11917 6 Top RPM Albums Issue 7579 RPM Biblioteka ta arhiv Kanadi Retrieved 6 grudnya 2022 LP Top 10 November 8 1971 originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 The Who Who s Next niderlandskoyu Dutchcharts nl Hung Medien Procitovano 6 grudnya 2022 Nyman Jake 2005 Suomi soi 4 Suuri suomalainen listakirja fin vid 1st Helsinki Tammi s 135 ISBN 951 31 2503 3 Offiziellecharts de The Who Who s Next in German GfK Entertainment Charts Retrieved 6 grudnya 2022 The Who Who s Next anglijskoyu Norwegiancharts com Hung Medien Procitovano 6 grudnya 2022 The Who Artist Official Charts anglijskoyu UK Albums Chart The Official Charts Company Procitovano 6 grudnya 2022 The Who Chart History Billboard 200 Billboard Procitovano 6 grudnya 2022 The Who Who s Next italijska Italiancharts com Hung Medien Procitovano 6 grudnya 2022 The Who Billboard Albums Allmusic originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 8 kvitnya 2014 The Who Who s Next francuzkoyu Ultratop be Hung Medien Procitovano 6 grudnya 2022 The Who Who s Next nimeckoyu Austriancharts at Hung Medien Procitovano 27 veresnya 2023 The Who Who s Next niderlandskoyu Ultratop be Hung Medien Procitovano 24 veresnya 2023 The Who Who s Next francuzkoyu Ultratop be Hung Medien Procitovano 24 veresnya 2023 Offiziellecharts de The Who Who s Next in German GfK Entertainment Charts Retrieved 22 veresnya 2023 Oricon Top 50 Albums yaponskoyu Oricon Procitovano 20 veresnya 2023 Billboard Japan Hot Albums Week of September 20 2023 Billboard Japan yap Procitovano 22 veresnya 2023 Top 100 Albums Weekly El portal de Musica Procitovano 29 veresnya 2023 Veckolista Album Fysiskt vecka 38 Sverigetopplistan Procitovano 22 veresnya 2023 The Who Who s Next nimeckoyu Swisscharts com Hung Medien Procitovano 24 veresnya 2023 Italian album certifications Who Who s Next Italijska Italijska asociaciya kompanij zvukozapisu FIMI Viberit 2015 u vipadalnomu menyu Anno Viberit Who s Next u poli Filtra Viberit Album e Compilation pid Sezione British album certifications The Who Who s Next Anglijska Britanska asociaciya virobnikiv fonogram BPI American album certifications The Who Who s Next Anglijska Amerikanska asociaciya kompanij zvukozapisu RIAA ol section Posilannya

Дата публікації:
Топ