Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Valse mélancolique» («Меланхолі́йний ва́льс») ─ новела української письменниці Ольги Кобилянської у жанрі модернізму. Це історія життя трьох інтелектуалок, які думками та світовідчуттям не вписувалися у формат пересічної жінки свого часу. Авторка першою в українській літературі зобразила жіночі типи інтелігенток, аристократок духу, які мають високу мету у житті, прагнуть удосконалити свою особистість, убираючи в душу світові культурні надбання.
| Valse mélancolique | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | новела | |||
| Автор | Ольга Кобилянська | |||
| Мова | українська мова | |||
| Опубліковано | 1898 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
 | Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Історія створення і публікації
Як і багато інших творів Ольги Кобилянської, новела має значною мірою автобіографічний характер. Письменниця порівнювала своє життя з життям однієї з героїнь твору Софії Дорошенко. У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 р. вона писала: «Прочитали-сьте „Valse mélancolique“ і знаєте історію мого життя. С е м о я історія. Більше не кажу нічого» (ІЛ, ф.14, № 139). Уперше надруковано 1898 року в «Літературно-науковому вістнику», т. 1, кн. 1. Ольга Кобилянська була невдоволена з першодруку, оскільки в ньому зроблено окремі зміни, дещо опущено, чимало друкарських помилок. За первісним німецьким автографом уперше надруковано 1904 р. у журналі «Ruthenische Revue», № 6—12. У перекладі О. Косач вміщено в журналі «Жизнь», 1900, т. XII. Німецький автограф твору датований 23 серпня 1894 р. Під українським першодруком стоїть дата: «Чернівці, 1897». Новела ввійшла до збірок Ольги Кобилянської «До світа» (Львів, 1905), «Твори», т. 1 (Х., 1929), «Вибрані твори», т. 2 (К., 1940).
Сюжет
У новелі змальовується життя трьох талановитих інтелектуалок, що винаймають разом житло для навчання і праці: Марти (вчителька), Ганни (художниця), Софії (піаністка). Кожна з них прагне знайти своє щастя, найповніше виявити багаті духовні сили.
Починається твір сповіддю Марти, від імені якої й ведеться оповідь. Вона вводить читача у світ музики, з яким асоціюється постать подруги Софії. Далі йде історія знайомства.
Спочатку разом мешкали подруги Марта та Ганна. Вони мали схожі погляди на життя і доповнювали одна одну. Після підвищення орендодавцем плати за квартиру жінки змушені шукати третю співмешканку. Знайомство з Софією відбувається через повідомлення служниці, яка вказує на деталі її гардеробу: подерті рукавички, ґудзик від пальта тримається на одній нитці. Познайомившись ближче, Марта і Ганна дізнаються, що Софія професійно займається музикою. Перше враження змінюється після виконання Софією етюду Шопена. Перед ними розкривається талановита, вразлива до музики особистість. Між жінками встановлюється міцний духовний зв'язок.
Їхні долі складаються по-різному. Марта вийшла заміж і стала зразковою дружиною та дбайливою матір'ю. Ганна виїздить до Рима, де заводить вільні стосунки. Однак цей зв'язок швидко розривається. Волелюбна Ганна покидає батька дитини, беручи сина повністю під свою опіку.
Найтрагічніше склалася доля Софії. Її небуденний талант не зміг зреалізуватися ─ не було кому покрити великі видатки, потрібні для здобуття освіти у Відні. Смерть матері та відмова дядька допомогти завдали їй страшенної муки. Звук розірваної струни фортепіано був останньою краплею для змученого серця. Воно не витримало ─ настала раптова смерть.
Персонажі
У новелі зображено постаті жінок-інтелектуалок, що почали з'являтися в західноукраїнському житті на зламі століть.
- Софія ─ меланхолійна й стримана піаністка. Крізь такі деталі, як її манери та вбрання, зрозуміло, що вона пристойна й витончена, але ніби зломлена горем. Вона живе заради музики, і найбільшим скарбом усього її життя є фортепіано. Спокійна й чутка, вона рідко посміхається, і відчувається в ній якийсь глибокий сум, який Музика (як її називали Марта і Ганна) старалась проявляти лише через фортепіано.
- Марта ─ втілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, багата внутрішнім духом, «ладна обійняти весь світ», «вчилася музики, язиків і різних робіт ручних». Готувалася стати вчителькою. За словами Ганни ─ вроджена жінка та матір. При цьому вона чутлива й проста, легко закохується і схильна довіряти людям.
- Ганнуся ─ пристрасна, емоційна, самовпевнена, стресостійка, цілеспрямована і витривала художниця. Вона з деякою погордою ставиться до Марти, яка, мовляв, може стати «стовпом родини», але їй не зрозуміти «нюанси артистизму». Однак натуру Ганнуся мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко змінювалась добротою та чуйністю. Вона талановита і живе своїм ремеслом. Художниця мріє про Італію, де зосереджені незрівнянні витвори мистецтва. В особистому житті не терпить приписів, їй байдуже, що скаже світ про її особисте життя.
Ідейно-тематичний зміст
Провідною темою новели є музика, мистецтво та їхній вплив на людину, а також доля талановитого митця. Основними засобами розкриття психології персонажів є музичні образи й музичні переживання. Використовуючи їх, Кобилянська створює образ естета, творчої, духовно багатої особистості. Такими персонажами у творі є образи нових жінок, яких у тогочасній Буковині ще було небагато. Це жінки європейського типу. Ганнуся, Марта й Софія різні за характером, але їх об'єднує любов до краси, прагнення до гармонії, фізичної та духовної досконалості. Героїні твору ─ сильні, вольові, самодостатні, горді та незалежні жінки, що прагнуть утвердитися в чоловічому світі, шукають щастя насамперед у собі. Мистецтво задовольняє їхні запити. Долі цих жінок яскраво відтінюються мелодією меланхолійного вальсу.
Імпресіоністичне нюансування їхніх думок та почуттів становить основний зміст твору.
Новела у критиці
У критичній літературі є різні й неоднозначні думки щодо розуміння новели. Осип Маковей сприйняв твір як позитивістський портрет трьох жінок ─ «простодушної», «зламаної» й «відважної». У радянські часи акцент робився на прагненні жінок-інтелігенток стати на шлях духовного розвитку, який в умовах капіталізму немислимий.
Тамара Гундорова побачила у творі лише «жіночий духовний роман» і навіть «еротичні елементи» в ньому, «кастрованих жінок» і бажання їх «віддатися» одна одній. Микола Євшан уважає, що в ньому йдеться про «поранкові душі», які прагнуть від життя краси та щастя, а найвищий їхній вияв ─ у любові, котру в серці носити може кожен.
Екранізація
За мотивами новели «Valse melancolique» Борис Савченко 1990 року зняв однойменний фільм.
Примітки
Література
- Гундорова Т. Неоромантичні тенденції творчості О. Кобилянської (до 125-річчя з дня народження)//Радянське літературознавство. — 1988. — № 11.
- Зворушене серце: твори О. Кобилянської: навч. посіб. : у 2 кн./ упоряд. А. А. Чічановського ; передм., комент. Л. С. Дем'янівської. — К. : Грамота, 2003. — Кн. 1. — 464 с.
- Історія української літератури. Кінець XIX — поч. XX ст.: у 2 кн. : підручник/за ред. проф. О. Д. Гнідан. м К. : Либидь, 2005. — Кн. 1. — 624 с.
- Кобилянська О. Ю. Людина: вибрані твори / Ольга Кобилянська. — К. : Знання, 2014. — 206 с. — (Скарби).
- Кобилянська О. Ю. Твори в 2-х томах. — Том 1. — К. : Дніпро, 1983.— с.492-493.
- Кобилянська О. Ю. Твори в п'яти томах. — Том 2. — К. : Державне видавництво художньої літератури, 1962.
- Наєнко М. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / М. Наєнко. ─ К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. ─ 1088 с. ─ с.581.
- Поліщук Н. Предивна гра психічних струн /Н. Поліщук //Усе для школи. Українська література 10 клас. Ольга Кобилянська. — 2001. — № 4
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valse melancolique Melanholi jnij va ls novela ukrayinskoyi pismennici Olgi Kobilyanskoyi u zhanri modernizmu Ce istoriya zhittya troh intelektualok yaki dumkami ta svitovidchuttyam ne vpisuvalisya u format peresichnoyi zhinki svogo chasu Avtorka pershoyu v ukrayinskij literaturi zobrazila zhinochi tipi inteligentok aristokratok duhu yaki mayut visoku metu u zhitti pragnut udoskonaliti svoyu osobistist ubirayuchi v dushu svitovi kulturni nadbannya Valse melancoliqueZhanrnovelaAvtorOlga KobilyanskaMovaukrayinska movaOpublikovano1898 Cej tvir u VikidzherelahCej tvir potrapiv do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu PEN klubuOlga KobilyanskaIstoriya stvorennya i publikaciyiYak i bagato inshih tvoriv Olgi Kobilyanskoyi novela maye znachnoyu miroyu avtobiografichnij harakter Pismennicya porivnyuvala svoye zhittya z zhittyam odniyeyi z geroyin tvoru Sofiyi Doroshenko U listi do Osipa Makoveya vid 17 lyutogo 1898 r vona pisala Prochitali ste Valse melancolique i znayete istoriyu mogo zhittya S e m o ya istoriya Bilshe ne kazhu nichogo IL f 14 139 Upershe nadrukovano 1898 roku v Literaturno naukovomu vistniku t 1 kn 1 Olga Kobilyanska bula nevdovolena z pershodruku oskilki v nomu zrobleno okremi zmini desho opusheno chimalo drukarskih pomilok Za pervisnim nimeckim avtografom upershe nadrukovano 1904 r u zhurnali Ruthenische Revue 6 12 U perekladi O Kosach vmisheno v zhurnali Zhizn 1900 t XII Nimeckij avtograf tvoru datovanij 23 serpnya 1894 r Pid ukrayinskim pershodrukom stoyit data Chernivci 1897 Novela vvijshla do zbirok Olgi Kobilyanskoyi Do svita Lviv 1905 Tvori t 1 H 1929 Vibrani tvori t 2 K 1940 SyuzhetU noveli zmalovuyetsya zhittya troh talanovitih intelektualok sho vinajmayut razom zhitlo dlya navchannya i praci Marti vchitelka Ganni hudozhnicya Sofiyi pianistka Kozhna z nih pragne znajti svoye shastya najpovnishe viyaviti bagati duhovni sili Pochinayetsya tvir spoviddyu Marti vid imeni yakoyi j vedetsya opovid Vona vvodit chitacha u svit muziki z yakim asociyuyetsya postat podrugi Sofiyi Dali jde istoriya znajomstva Spisok fortep yannih p yes avtor avstrijskij kompozitor Teodor Gassek 1953 rik Spochatku razom meshkali podrugi Marta ta Ganna Voni mali shozhi poglyadi na zhittya i dopovnyuvali odna odnu Pislya pidvishennya orendodavcem plati za kvartiru zhinki zmusheni shukati tretyu spivmeshkanku Znajomstvo z Sofiyeyu vidbuvayetsya cherez povidomlennya sluzhnici yaka vkazuye na detali yiyi garderobu poderti rukavichki gudzik vid palta trimayetsya na odnij nitci Poznajomivshis blizhche Marta i Ganna diznayutsya sho Sofiya profesijno zajmayetsya muzikoyu Pershe vrazhennya zminyuyetsya pislya vikonannya Sofiyeyu etyudu Shopena Pered nimi rozkrivayetsya talanovita vrazliva do muziki osobistist Mizh zhinkami vstanovlyuyetsya micnij duhovnij zv yazok Yihni doli skladayutsya po riznomu Marta vijshla zamizh i stala zrazkovoyu druzhinoyu ta dbajlivoyu matir yu Ganna viyizdit do Rima de zavodit vilni stosunki Odnak cej zv yazok shvidko rozrivayetsya Volelyubna Ganna pokidaye batka ditini beruchi sina povnistyu pid svoyu opiku Najtragichnishe sklalasya dolya Sofiyi Yiyi nebudennij talant ne zmig zrealizuvatisya ne bulo komu pokriti veliki vidatki potribni dlya zdobuttya osviti u Vidni Smert materi ta vidmova dyadka dopomogti zavdali yij strashennoyi muki Zvuk rozirvanoyi struni fortepiano buv ostannoyu krapleyu dlya zmuchenogo sercya Vono ne vitrimalo nastala raptova smert PersonazhiU noveli zobrazheno postati zhinok intelektualok sho pochali z yavlyatisya v zahidnoukrayinskomu zhitti na zlami stolit Sofiya melanholijna j strimana pianistka Kriz taki detali yak yiyi maneri ta vbrannya zrozumilo sho vona pristojna j vitonchena ale nibi zlomlena gorem Vona zhive zaradi muziki i najbilshim skarbom usogo yiyi zhittya ye fortepiano Spokijna j chutka vona ridko posmihayetsya i vidchuvayetsya v nij yakijs glibokij sum yakij Muzika yak yiyi nazivali Marta i Ganna staralas proyavlyati lishe cherez fortepiano Marta vtilennya lyubovi Strimana terplyacha zhinochna bagata vnutrishnim duhom ladna obijnyati ves svit vchilasya muziki yazikiv i riznih robit ruchnih Gotuvalasya stati vchitelkoyu Za slovami Ganni vrodzhena zhinka ta matir Pri comu vona chutliva j prosta legko zakohuyetsya i shilna doviryati lyudyam Gannusya pristrasna emocijna samovpevnena stresostijka cilespryamovana i vitrivala hudozhnicya Vona z deyakoyu pogordoyu stavitsya do Marti yaka movlyav mozhe stati stovpom rodini ale yij ne zrozumiti nyuansi artistizmu Odnak naturu Gannusya mala chistu bez falshu Yiyi garyachkovist shvidko zminyuvalas dobrotoyu ta chujnistyu Vona talanovita i zhive svoyim remeslom Hudozhnicya mriye pro Italiyu de zoseredzheni nezrivnyanni vitvori mistectva V osobistomu zhitti ne terpit pripisiv yij bajduzhe sho skazhe svit pro yiyi osobiste zhittya Idejno tematichnij zmistProvidnoyu temoyu noveli ye muzika mistectvo ta yihnij vpliv na lyudinu a takozh dolya talanovitogo mitcya Osnovnimi zasobami rozkrittya psihologiyi personazhiv ye muzichni obrazi j muzichni perezhivannya Vikoristovuyuchi yih Kobilyanska stvoryuye obraz esteta tvorchoyi duhovno bagatoyi osobistosti Takimi personazhami u tvori ye obrazi novih zhinok yakih u togochasnij Bukovini she bulo nebagato Ce zhinki yevropejskogo tipu Gannusya Marta j Sofiya rizni za harakterom ale yih ob yednuye lyubov do krasi pragnennya do garmoniyi fizichnoyi ta duhovnoyi doskonalosti Geroyini tvoru silni volovi samodostatni gordi ta nezalezhni zhinki sho pragnut utverditisya v cholovichomu sviti shukayut shastya nasampered u sobi Mistectvo zadovolnyaye yihni zapiti Doli cih zhinok yaskravo vidtinyuyutsya melodiyeyu melanholijnogo valsu Impresionistichne nyuansuvannya yihnih dumok ta pochuttiv stanovit osnovnij zmist tvoru Novela u kriticiU kritichnij literaturi ye rizni j neodnoznachni dumki shodo rozuminnya noveli Osip Makovej sprijnyav tvir yak pozitivistskij portret troh zhinok prostodushnoyi zlamanoyi j vidvazhnoyi U radyanski chasi akcent robivsya na pragnenni zhinok inteligentok stati na shlyah duhovnogo rozvitku yakij v umovah kapitalizmu nemislimij Tamara Gundorova pobachila u tvori lishe zhinochij duhovnij roman i navit erotichni elementi v nomu kastrovanih zhinok i bazhannya yih viddatisya odna odnij Mikola Yevshan uvazhaye sho v nomu jdetsya pro porankovi dushi yaki pragnut vid zhittya krasi ta shastya a najvishij yihnij viyav u lyubovi kotru v serci nositi mozhe kozhen EkranizaciyaZa motivami noveli Valse melancolique Boris Savchenko 1990 roku znyav odnojmennij film PrimitkiLiteraturaGundorova T Neoromantichni tendenciyi tvorchosti O Kobilyanskoyi do 125 richchya z dnya narodzhennya Radyanske literaturoznavstvo 1988 11 Zvorushene serce tvori O Kobilyanskoyi navch posib u 2 kn uporyad A A Chichanovskogo peredm koment L S Dem yanivskoyi K Gramota 2003 Kn 1 464 s Istoriya ukrayinskoyi literaturi Kinec XIX poch XX st u 2 kn pidruchnik za red prof O D Gnidan m K Libid 2005 Kn 1 624 s Kobilyanska O Yu Lyudina vibrani tvori Olga Kobilyanska K Znannya 2014 206 s Skarbi Kobilyanska O Yu Tvori v 2 h tomah Tom 1 K Dnipro 1983 s 492 493 Kobilyanska O Yu Tvori v p yati tomah Tom 2 K Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1962 Nayenko M Hudozhnya literatura Ukrayini Vid mifiv do modernoyi realnosti M Nayenko K Vid centr Prosvita 2012 1088 s s 581 Polishuk N Predivna gra psihichnih strun N Polishuk Use dlya shkoli Ukrayinska literatura 10 klas Olga Kobilyanska 2001 4