UNGG (Uranium Naturel Graphite Gaz) — застарілий ядерний енергетичний реактор, розроблений у Франції. Його сповільнювач графіт, охолоджувач вуглекислий газ і заправляли природним металевим ураном. Перше покоління французьких атомних електростанцій були UNGG, як і блок 1 Вандельос в Іспанії. З десяти побудованих блоків усі були закриті до кінця 1994 року, більшість з економічних причин через витрати на персонал.
UNGG і Magnox є двома основними типами газоохолоджуваних реакторів (GCR). Реактор UNGG часто називають просто GCR в англійських документах, або іноді вільно як Magnox . Він був розроблений незалежно та паралельно з британським проектом Magnox, а також для задоволення аналогічних вимог щодо одночасного виробництва електроенергії та плутонію. Перші реактори UNGG у Маркулі використовували горизонтальні паливні канали та бетонну конструкцію утримування. Chinon A1 використовував вертикальні паливні канали, як і британські реактори Magnox, і сталевий резервуар під тиском.
Блоки
- G1, G2 і G3 у Marcoule. G1 був першим UNGG, який став критичним у 1956 році.
- Атомна електростанція Шинон A1, A2 і A3 в Ендрі і Луарі.
- Атомні електростанції Saint-Laurent A1 і A2 в Луар-і-Шер працювали з 1969 і 1971 по квітень 1990 і червень 1992.
- Реактор 1 на атомній електростанції Bugey в Ені, останній UNGG, побудований у Франції, перший критичний стан у 1972 році, закритий у травні 1994 року.
- Перший блок атомної електростанції Vandellòs в Іспанії, єдиний UNGG, побудований за межами Франції, закритий у липні 1990 року.
Див. також
Посилання
- Діяльність Франції щодо газоохолоджуваних реакторів, D Bastien, IAEA-TECDOC—899, pp:51-53, 30 жовтня - 2 листопада 1995 р.
- Двадцять дев'ять років досвіду Франції в експлуатації газоохолоджуваних реакторів, D Bastien, IWGGCR—19, pp:113-119 21-23 вересня 1988 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
UNGG Uranium Naturel Graphite Gaz zastarilij yadernij energetichnij reaktor rozroblenij u Franciyi Jogo spovilnyuvach grafit oholodzhuvach vuglekislij gaz i zapravlyali prirodnim metalevim uranom Pershe pokolinnya francuzkih atomnih elektrostancij buli UNGG yak i blok 1 Vandelos v Ispaniyi Z desyati pobudovanih blokiv usi buli zakriti do kincya 1994 roku bilshist z ekonomichnih prichin cherez vitrati na personal Dva reaktori UNGG na atomnij elektrostanciyi Sen Loran Shema reaktora UNGG Poperechnij pereriz paliva UNGG sho pokazuye vnutrishnij shlyah oholodzhennya UNGG i Magnox ye dvoma osnovnimi tipami gazooholodzhuvanih reaktoriv GCR Reaktor UNGG chasto nazivayut prosto GCR v anglijskih dokumentah abo inodi vilno yak Magnox Vin buv rozroblenij nezalezhno ta paralelno z britanskim proektom Magnox a takozh dlya zadovolennya analogichnih vimog shodo odnochasnogo virobnictva elektroenergiyi ta plutoniyu Pershi reaktori UNGG u Markuli vikoristovuvali gorizontalni palivni kanali ta betonnu konstrukciyu utrimuvannya Chinon A1 vikoristovuvav vertikalni palivni kanali yak i britanski reaktori Magnox i stalevij rezervuar pid tiskom BlokiG1 G2 i G3 u Marcoule G1 buv pershim UNGG yakij stav kritichnim u 1956 roci Atomna elektrostanciya Shinon A1 A2 i A3 v Endri i Luari Atomni elektrostanciyi Saint Laurent A1 i A2 v Luar i Sher pracyuvali z 1969 i 1971 po kviten 1990 i cherven 1992 Reaktor 1 na atomnij elektrostanciyi Bugey v Eni ostannij UNGG pobudovanij u Franciyi pershij kritichnij stan u 1972 roci zakritij u travni 1994 roku Pershij blok atomnoyi elektrostanciyi Vandellos v Ispaniyi yedinij UNGG pobudovanij za mezhami Franciyi zakritij u lipni 1990 roku Div takozhAtomna energetika u FranciyiPosilannyaDiyalnist Franciyi shodo gazooholodzhuvanih reaktoriv D Bastien IAEA TECDOC 899 pp 51 53 30 zhovtnya 2 listopada 1995 r Dvadcyat dev yat rokiv dosvidu Franciyi v ekspluataciyi gazooholodzhuvanih reaktoriv D Bastien IWGGCR 19 pp 113 119 21 23 veresnya 1988 r